Рішення № 30900424, 25.04.2013, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/1393/13-ц

Номер провадження 2/629/578/2013

Р I Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.04.2013 року місто Лозова

Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого судовим засіданням - судді Жмуд Н.М., за участю секретаря судових засідань - Торенко Ю.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області в місті Лозова Харківської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по сплаті аліментів та неустойки за прострочення сплати аліментів,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду 29 березня 2013 року з позовом про стягнення заборгованості по сплаті аліментів та неустойки за прострочення сплати аліментів, посилаючись на те, що сторони знаходилися в зареєстрованому шлюбі, який 06 листопада 2001 року був розірваний. За час шлюбу у них народилася дитина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. 19.10.2011 року рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області з відповідача стягнуто аліменти на утримання сина - ОСОБА_4 у розмірі 500 грн. щомісячно. Відповідач сплачував аліменти нерегулярно, а тому за ним нараховується заборгованість у сумі 6000 гривень. Тому позивач вимушена звернутися до суду та просить стягнути з останнього суму заборгованості по аліментам та пеню за кожен день прострочення у сумі 1825 грн..

В судове засідання позивач надала суду письмову заяву, в якій просила суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та слухати цивільну справу за її відсутністю.

Відповідач в судове засідання не з»явився, але 23.04.2013 року, до канцелярії Лозівського міськрайонного суду, за вхідним номером 11156,заяву про слухання справи за його відсутності. Станом на 17.04.2013 року, від імені відповідача, надано письмовий відзив на позовну заяву, в він якому не заперечував проти задоволення позовних вимог, вказавши при цьому, що дійсно за ним нараховується заборгованість по сплаті аліментів, яка утворилася в зв»язку з погіршенням його стану здоров»я.

Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, матеріалами справи встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому, який було розірвано 06 листопада 2001 року( а.с.№ 9).

Від цього шлюбу мають неповнолітню дитину - сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно до рішення Лозівського міськрайонного суду від 19 жовтня 2011 року, постановленого у цивільній справі № 2025/2-1256/11 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини, із відповідача, починаючи із 12 серпня 2011 року, стягуються аліменти на користь позивачки на утримання дитини - сина ОСОБА_4 у розмірі 500 гривень щомісячно до досягнення ним повноліття. Про що свідчить, виданий виконавчий лист по справі (а.с.№12).

У відповідності до вимог ст. 61 ч. 3 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі , що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ , у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, при цьому обов'язок утримувати дитину є рівною мірою як матері так і батька.

Згідно до ч.1 ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи , яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду , одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, що боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов»язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов»язання за кожний день прострочення виконання.

В своїх письмових поясненнях відповідач посилається на той факт, що у нього погіршився стан здоров»я, а тому за ним нараховується заборгованість по сплаті аліментів.

Відповідно до ст.617 ЦК України, особа, яка порушила зобов»язання звільняється від відповідальності за його порушення, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Відповідно до ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов»язання. Тяжка хвороба відповідно до ст.8 Сімейного Кодексу України не є підставою, яка звільняє особу від відповідальності за порушені нею свої зобов»язання.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 22 постанови від 15 травня 2006 р. N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Матеріали справи свідчать, що згідно рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 19 листопада 2011 року відповідач зобов'язаний виплачувати аліменти на користь позивача на утримання неповнолітнього сина в розмірі 500 гривень щомісячно.

В своїй позовні заяві позивач вказує, що розмір заборгованості по аліментам за період з 30.08.2011 року по 25.02.2013 року складає 6000 грн., що підтверджується довідкою-розрахунком, виданою ВДВС Лозівського МРУЮ Харківської області від 13 березня 2013 року (а.с.№13).

Як вбачається з ксерокопій квитанцій про здійснення касових операцій, наданих відповідачем ОСОБА_3, судом встановлено, що останнім були здійсненні платежі по аліментам на користь ОСОБА_2 у серпні 2012 року та у лютому 2013 року на загальну суму 1000 гривень, але ці суми не зазначені в Довідці-розрахунку, проте будуть враховані судом при визначенні суми заборгованості та призначенні неустойки по заборгованості. (а.с. 25-26)

Ч.2 ст.258 ЦК України передбачено, що до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність строком в один рік.

Позивачка звернулась до суду з позовом 29.03.2013 року. У відповідності до вимог ст.. 258 ЦК України, розрахунок неустойки за прострочення сплати аліментів необхідно здійснити за період з 29.03.2012 року по 29.03.2013 року в межах однорічної позовної давності.

Сума неустойки складає 1225 грн. із розрахунку :

Березень 2012 р. - 00 грн.

квітень 2012р. - 00 грн.

травень 2012р. - 00 грн.

червень 2012р. - 5*30=150 грн..

липень 2012р. - 5*31=155 грн..

серпень 2012р. - 00 грн..

вересень 2012р. - 5*30=150 грн..

жовтень 2012р. - 5*31=155 грн..

листопад 2012р. - 5*30=150 грн..

грудень 2012р. - 5*31=155 грн..

січень 2013 р. - 5* 31= 155 грн..

лютий 2013р. - 00 грн..

березень 2013р. - 5*31=155 грн..

На підставі викладеного, суд знаходить позов позивача таким, що підлягає частковому задоволенню.

Згідно до п. 6 ч.1 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Статтею 79 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору.

На підставі ч. 2 ст. 88 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо обидві сторони звільненні від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.ст.81, 88 ЦПК України, а також відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд стягує на користь держави з відповідача судовий збір в розмірі 229 грн. 40 коп..

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 79, 88, 174, 214-215, 218 ЦПК України, ст.. 196 СК України, суд,

в и р і ш и в :

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по сплаті аліментів та неустойки за прострочення сплати аліментів, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця Харківської області м. Лозова, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , фактично мешкаю чого за адресою: АДРЕСА_1, приватного підприємця, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 - заборгованість по виплаті аліментів на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_2, в сумі 5 000 (п»ять тисяч) гривень та неустойку за прострочення сплати аліментів в розмірі 1225 (одна тисяча двісті двадцять п»ять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 229 (двісті двадцять дев»ять) гривень 40 копійок, перерахувавши: (Одержувач коштів: Лозівське управління Державної казначейської служби України Харківської області, Код ЄДРПОУ 38053090, Банк отримувача: ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, р/р 31219206700015, код бюджетної класифікації 22030001).

В іншій частині позовних вимог позивачу - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий

у судовому засіданні

Суддя: Н.М. Жмуд