Постанова № 30898936, 24.04.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2013 року Справа № 902/2/13-г(8)

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Крейбух О.Г.

судді Гулова А.Г. ,

судді Грязнов В.В.

при секретарі Михальчук В.К.

за участю представників:

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Агрикола" на рішення господарського суду Вінницької області від 05.03.2013 р. у справі № 902/2/13-г(8) (суддя Грабик В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрикола"

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

В січні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Агрикола" про стягнення боргу за поставлений товар в сумі 1 237 287,16 грн., пені в сумі 45 406,38 грн., 30 % річних в сумі 91 771,54 грн., 0,1% за кожен день користування товарним кредитом від вартості переданого, але неоплаченого товару в розмірі - 111 961, 27 грн. /т.1, а.с.2-6/.

05.02.2013 року ТзОВ "Седна-Агро" подано заяву № 42 про зменшення позовних вимог в частині стягнення основного боргу, яку прийнято місцевим господарським судом та згідно якої позивач просить стягнути 1 187 287,16 грн основного боргу та підтримує позовні вимоги в інших частинах /т.2, а.с.78-79/.

05.03.2013 року ТзОВ "Седна-Агро" подано заяву № 55 про зменшення позовних вимог в частині стягнення основного боргу, яку прийнято місцевим господарським судом та згідно якої позивач просить стягнути 1 147 287,16 грн. основного боргу та підтримує позовні вимоги в інших частинах /т.3, а.с.127/.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 05.03.2013 року у справі № 902/2/13-г(8) (суддя Грабик В.В.) позов ТзОВ "Седна-Агро" до ТзОВ "Агрикола" про стягнення коштів задоволено /т.3, а.с.133-135/.

Стягнуто з ТзОВ "Агрикола" на користь ТзОВ "Седна-Агро" 1147287,16 грн. - основного боргу, 45 406,38 - пені, 91 771,54 грн. - 30 % річних, 111 961,27 грн. 0,1 % за кожен день користування товарним кредитом від вартості переданого, але неоплаченого товару, 29 728,53 грн. - витрати по сплаті судового збору та 14 000,00 грн. - витрат на послуги адвоката.

Не погоджуючись з даним рішенням, відповідач ТзОВ "Агрикола" звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Вінницької області від 05.03.2013 року у справі № 902/2/13-г (8) скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити /т.3, а.с.143-147/.

В обгрунтування апеляційної скарги, скаржник зазначає наступне:

- місцевий господарський суд дійшов невірного висновку щодо неоплати товару на суму 1147287,16 грн., так як суд посилається на залік в погашення суми боргу за рахунок переплат по договору № 001-АК від 06.01.2012 року;

- ТзОВ "Седна-Агро" мало декілька договірних зобов'язань з ТзОВ "Агрикола", які діяли протягом 2012 року (Договір поставки насіння 2011-2012 № 013-АК від 19.12.2011 року та Договір поставки 2012 № 001-АК від 06.01.2011 року), при цьому, позивачем не вказано, яким чином здійснювалося розмежування по кожному з діючих договорів оплата за товар;

- акти взаємозвірки скріплені підписами різних осіб;

- надані позивачем копії специфікацій та видаткових накладних не містять підпису уповноваженої особи відповідача;

- місцевий господарський суд залишив поза увагою хибність проведених розрахунків суми основного боргу, пені та 30 % річних;

- стягнення 0,1 % за кожен день користування товарним кредитом в розмірі 111961,27 грн. є неправомірним, оскільки п.7.6 Договору передбачає додаткову відповідальність боржника за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за кожен день його прострочення, а тому правовою природою вказаної відповідальності є неустойка у вигляді пені.

Таким чином, на думку скаржника, правові підстави для задоволення позову відсутні; просить рішення господарського суду Вінницької області від 05.03.2013 року у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу, заперечив проти доводів та вимог скарги, вказавши, що господарський суд Вінницької області при винесенні рішення правомірно застосував норми матеріального та процесуального права, повністю з'ясував обставини справи та дослідив докази у справі, постановив законне та обгрунтоване рішення, а тому просить оскаржуване рішення залишити без змін, а в задоволення апеляційної скарги відмовити /т.3, а.с.162-167/.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 04.04.2013 року у справі № 918/86/13-г (8) апеляційну скаргу прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Юрчук М.І., суддя Василишин А.Р. та призначено до розгляду на 24.04.2013 року /т.3, а.с.142/.

Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 22.04.2013 року внесено зміни до складу колегії, окрім заміни головуючого судді, та визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Гулова А.Г., суддя Грязнов В.В. в зв'язку із перебуванням у відпустці судді Василишина А.Р. та судді Юрчука М.І. /т.3, а.с.161/.

24 квітня 2013 року сторони участі уповноважених представників в судовому засіданні не забезпечили. Позивач подав клопотання про розгляд справи без участі представника останнього /т.3, а.с.167/.

Відповідач належним чмном повідомлений про дату, час і місце судового засдіання 24.04.2013р., що підтверджується поштовим повідомленням /т.3, а.с.159/.

За наведеного, враховуючи приписи ст.ст.101, 102 ГПК України про межі та строки перегляду справ в апеляційній інстанції, той факт, що сторони були належним чином та своєчасно повідомлені про дату, час та місце судового засідання, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити частково, рішення господарського суду Вінницької області від 05.03.2013 р. у даній справі змінити в частині розподілу судового збору, з огляду на таке.

26.03.2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро" (надалі - постачальник, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Агрикола" (надалі - покупець, відповідач, апелянт) укладено договір поставки ЗЗР в кредит 2012 № 082-АК (надалі - Договір), відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов'язується продати та поставити у строки передбачені цим договором покупцеві засоби захисту рослин, а покупець зобов'язується приймати зазначений товар та оплачувати його вартість згідно встановленого цим договором порядку /т.2, а.с.102-105/.

Згідно п.1.2 Договору, асортимент, номенклатура, кількість, ціна та характеристики товару визначаються сторонами на підставі замовлення покупця та виходячи з наявності товару на складі постачальника й вказуються у відповідній специфікації (далі - специфікація) та видаткових накладних. Кожна специфікація підписується сторонами, додається до договору і є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п.3.2 Договору, остаточна ціна договору визначається виходячи із загальної вартості замовленого і поставленого товару, згідно підписаних сторонами специфікацій та видаткових накладних на товар в період дії цього договору.

Відповідно до п.5.2 Договору, приймання-передача товару здійснюється уповноваженими представниками сторін та оформлюється шляхом підписання відповідних видаткових накладних на товар. Датою поставки товару вважається дата вказана у видаткових накладних на відпуск товару.

Згідно п.5.3 Договору, товар вважається переданим постачальником та прийнятим покупцем за кількістю в момент підписання накладних на товар, відповідно до кількості місць, зазначених у транспортному документі або накладній на товар.

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 1 499 094,59 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними та специфікаціями, довідкою ТзОВ "Седна-Агро" від 03.01.2013 року № 1 /т.2, а.с.106-249, т.3, а.с.1-112, т.2, а.с.33/.

Згідно п.4.1 Договору, оплата товару покупцем здійснюється у безготівковій формі, за ціною та у строки, вказані в специфікації, видаткових накладних шляхом перерахування вартості товару на поточний банківський рахунок постачальника в терміни зазначені в специфікаціях до цього договору. Остаточний розрахунок за весь поставлений по цьому договору товар покупець зобов'язаний здійснити не пізніше як до 30 вересня 2012 року.

Відповідач свій обов'язок по оплаті поставленого позивачем товару до 30.09.2012р. у повному обсязі не виконав.

14.11.2012 року ТзОВ "Седна-Агро" направило на адресу ТзОВ "Агрикола" претензійну вимогу № 138 про зобов'язання сплатити заборгованість та штрафні санкції /т.2, а.с.36-39/.

26.11.2012 року у відповідь на претензію ТзОВ "Агрикола" направило на адресу ТзОВ "Седна-Агро" гарантійний лист № 60 щодо погашення заборгованості у строк до 30.12.2012 року /т.2, а.с.42/.

26.11.2012 року листом № 61 ТзОВ "Агрикола" просить погодити графік погашення дебіторської заборгованості наступним чином: до 14.12.2012 року - 500 000,00 грн.; до 21.12.2012 року - 500000,00 грн.; до 28.12.2012 року - 340 000,00 грн. /т.2, а.с.43/.

29.11.2012 року ТзОВ "Седна-Агро" листом № 155 повідомило ТзОВ "Агрикола" про не погодження запропонованого графіка дебіторської заборгованості та направлення матеріалів до суду /т.2, а.с.44/.

У період з 10.04.2012р. по 28.12.2012 року відповідачем здійснено часткову оплату за поставлений товар у загальній сумі 261807,43 грн. згідно з випискою по рахунку /т.2, а.с.34-35/.

Станом на 05.01.2013р. заборгованість ТзОВ "Агрикола" перед ТзОВ "Седна-Агро" становила 1237287,16 грн. відповідно до акту звірки взаємних розрахунків, скріпленого підписами та печатками сторін /т.3, а.с.114-117/.

Після звернення позивача з позовом до суду, 05.01.2013р. згідно поштового штемпеля, до прийняття рішення господарським судом Вінницької області 05.03.2013р. у даній справі відповідачем в рахунок погашення заборгованості сплачено 90000,00 грн., що підтверджується виписками по рахунку, у зв'язку з чим позивачем подані заяви про зменшення позовних вимог від 05.02.2013р. № 42 та від 05.03.2013р. № 55 /т.2, а.с.80, т.3, а.с.129/.

Таким чином, ТзОВ "Агрикола" в порушення п.4.1 Договору свої зобов'язання по оплаті товару в повному обсязі не виконало, станом на 04 березня 2013 року заборгованість відповідача перед позивачем по оплаті поставленого товару за Договором від № 082-АК від 26.03.2012р. становила 1 147 287, 16 грн.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

У відповідності до част.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (част.1 ст.628 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Відтак, позовні вимоги про стягнення заборгованості по оплаті поставленого товару у сумі 1 147 287,16 грн. є такими, що підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню на підставі ст.ст.526, 530, 628, 629 Цивільного кодексу України.

Позивач просить стягнути 45 406,38 пені за період прострочення з 01.10.2012 року по 27.12.2012 року.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (част.1 ст.546 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (част.1, 3 ст.549 ЦК України).

Відповідно до част.1 ст.547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Згідно п.7.3 Договору, у разі прострочення строків оплати товару відповідно до п.4.1 покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочки до повного виконання стороною своїх зобов'язань.

Тобто пунктом 7.3 Договору, сторони погодили відповідальність покупця за несвоєчасне проведення розрахунку за поставлений позивачем товар у вигляді сплати пені у розмірі двох облікових ставок НБУ за час прострочення.

Поскільки прострочення відповідача по оплаті поставленого товару має місце, то позовні вимоги про стягнення пені в сумі 45406,38 грн. за період прострочення з 01.10.2012 року по 27.12.2012 року є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за розрахунком позивача, перевіреним колегією суддів.

Позивач просить стягнути 91771,54 грн. 30 % річних за період з 01.10.2012 року по 27.12.2012 року.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.7.5 Договору, за порушення грошового зобов'язання, покупець зобов'язується сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки та 30 % річних від простроченої (неоплаченої) суми.

Відтак, позовні вимоги в частині стягнення 30 % річних підтверджуються Договором, розрахунком, іншими матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню в сумі 91771 грн. 54 % річних за період прострочення з 01.10.2012 року по 27.12.2012 року в порядку ст.625 ЦК України.

Позивач просить стягнути 111 961,27 грн. 0,1% за кожен день користування товарним кредитом від вартості переданого, але неоплаченого товару, за період з 01.10.2012 року по 27.12.2012 року.

Відповідно до п.7.6 Договору, продавець має право, а покупець погоджується з тим, що відповідно до вимог ст.536, част.5 ст.694 Цивільного кодексу України у разі порушення покупцем строків оплати вказаних в договорі (або додатках, специфікаціях до договору), продавець нараховує покупцеві відсотки за користування товарним кредитом (користування чужими грошовими коштами), без додаткового погодження з покупцем, за період від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати у розмірі 0,1 % в день від вартості переданого, але неоплаченого товару.

Відповідно до част.1 ст.694 ЦК України, договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати (част.5 ст.694 ЦК України).

За змістом ст.536 ЦК України за користування чужими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором.

Пунктом 7.6 Договору розмір відсотків за користування товарним кредитом визначено з розрахунку 0,1 % за кожен день прострочення оплати.

Відтак, позовні вимоги в частині стягнення 0,1 % за кожний день користування товарним кредитом за період з 01.10.2012 року по 27.12.2012 року у сумі 111961,27 грн. підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат.

За змістом ст.44 ГПК України до складу судових витрат належать, зокрема, судовий збір, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, оплати послуг адвоката.

Порядок розподілу судових витрат визначено ст.49 ГПК України.

Згідно з част.5 ст.49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 3 ст.48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Матеріали справи містять докази понесених позивачем ТзОВ "Седна-Агро" витрат у сумі 14000,00 грн., пов'язаних з оплатою послуг адвоката. Так, представництво позивача ТзОВ "Седна-Агро" у суді здійснював адвокат Кушнір Сергій Володимирович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 345 від 19.10.2009 року, що діяв на підставі договору про надання правової допомоги та веденні справи в господарському суді від 16.11.2012 року, на виконання умов якого ТзОВ "Седна-Агро" сплачено адвокату гонорар у сумі 14000,00 грн. згідно рахунку на оплату послуг адвоката № 9 від 28.12.2012 року /т.2, а.с.58-66, 77/.

Відтак, поскільки позов ТзОВ "Седна-Агро" задоволено, то понесені ним витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката, у сумі 14000,00 грн. покладаються на відповідача.

Загальна сума заявлених позовних вимог з урахуванням заяв про зменшення позовних вимог - 1 396 426,35 грн.

Загальна сума задоволених позовних вимог - 1 396 426,35 грн.

Відношення задоволений позовних вимог до заявлених - 100 %.

Позивач при зверненні до господарського суду у позовній заяві від 03.01.2013р. № 6 просив стягнути з відповідача 1486426,35 грн., в т.ч. 1237287,16 грн. основного боргу за поставлений товар.

05.02.2013 року позивачем подано до господарського суду Вінницької області заяву № 42 про зменшення позовних вимог, яка прийнята місцевим господарським судом і згідно якої позивач просить стягнути з відповідача 1436426,35 грн., в т.ч. 1187287,16 грн. основного боргу за поставлений товар.

05.03.2013 року позивачем подано до господарського суду Вінницької області заяву № 53 про зменшення позовних вимог, яка прийнята місцевим господарським судом і згідно якої позивач просить стягнути з відповідача 1396426,35 грн., в т.ч. 1147287,16 грн. основного боргу за поставлений товар.

Загальна сума зменшених позовних вимог в частині стягнення основного боргу за поставлений товар складає 90000,00 грн.

Відповідно до п.п.1 п.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Тобто з урахуванням заяв позивача про зменшення позовних на відповідача покладаються витрати позивача по сплаті судового збору за подання позовної заяви у сумі 27928,53 грн. (1396426,35 грн. х 2 %) на підставі ст.49 ГПК України.

Відповідно до п.1 част.1 ст.7 Закону України "Про судови збір", сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Позивачем при зверненні до господарського суду сплачено судовий збір у сумі 29 728,53 грн. за платіжним дорученням від 03.01.2013 року № 78.

Відтак, судовий збір за подання позовної заяви у сумі 1800,00 грн. (29728,53 грн. - 27928,53 грн.) підлягає поверненню позивачу у зв'язку зі зменшенням розміру позовних вимог останнім на підставі п.1 част.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір".

Натомість, суд першої інстанції на вищевикладене уваги не звернув, що призвело до порушення норм матеріального права.

Згідно із п.4 ч.1 ст.103 ГПК України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги (подання) має право змінити рішення.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Таким чином, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що даний позов підлягає задоволенню в частині стягнення основного боргу, пені, 30 % річних, 0,1 % за користування товарним кредитом. Однак, в частині розподілу судового збору рішення місцевого господарського суду слід змінити.

Відповідно до п.п.4 п.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

ТзОВ "Агрикола" в апеляційній скарзі просить скасувати рішення господарського суду Вінницької області від 04.03.2013р. у справі № 902/2/13-г(8) у повному обсязі, загальна сума задоволених вимог за яким складає 1396426,35 грн., відповідно судовий збір за подання апеляційної скарги на дане рішення становить 13964,26 грн.

Скаржником ТзОВ "Агрикола" судовий збір за подання апеляційної скарги сплачено у сумі 14864,27 грн. за платіжним дорученням № 203 від 19.03.2013р., тобто у більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відтак, відповідачу ТзОВ "Агрикола" слід повернути 900,01 грн. судового збору за подання апеляційної скарги на підставі п.1 част.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агрикола" задоволити частково.

Рішення господарського суду Вінницької області від 05.03.2013 р. у справі № 902/2/13-г(8) змінити в частині стягнутої суми витрат по сплаті судового збору.

Викласти п.2 резолютивної частини рішення господарського суду Вінницької області від 05.03.2013 р. у справі № 902/2/13-г(8) в такій редакції:

"Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агрикола" (21050, м.Вінниця, вул.Театральна, 20, кімн. 411а, код ЄДРПОУ 37898271) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро" (19100, Черкаська область, м.Монастирище, вул.Леніна, 3, код ЄДРПОУ 33143734) 1147287,16 грн. - основного боргу, 45406,38 - пені, 91771,54 грн. - 30 % річних, 111961,27 грн. 0,1 % за кожен день користування товарним кредитом від вартості переданого, але неоплоченого товару, 27928,53 грн. - витрати по сплаті судового збору та 14000,00 грн. - витрат на послуги адвоката".

В решті рішення господарського суду Вінницької області від 05.03.2013 р. у справі № 902/2/13-г(8) залишити без змін.

Доручити господарському суду Вінницької області видати наказ.

Винести ухвалу про повернення товариству з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро" (19100, Черкаська область, м.Монастирище, вул.Леніна, 3, ідентифікаційний код 33143734) з державного бюджету України 1 800,00 грн. судового збору за подання позовної заяви.

Винести ухвалу про повернення товариству з обмеженою відповідальністю "Агрикола" (21050, м.Вінниця, вул.Театральна, 20, кімн.411а, ідентифікаційний код 37898271) з державного бюджету України 900,01 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу № 902/2/13-г(8) повернути господарському суду Вінницької області.

Головуючий суддя Крейбух О.Г.

Суддя Гулова А.Г.

Суддя Грязнов В.В.