Постанова № 30898868, 11.04.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4259/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Лиска І.Г.

Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 квітня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,

при секретарі - Томко Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Тетіївської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Держаної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Сіті» до Тетіївської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Держаної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2012 року ТОВ «Еко-Сіті» звернулося до суду з позовом, у якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення Тетіївської ОДПІ Київської області ДПС від 04 липня 2012 року № 0000212310.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2012 року вказаний адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що позивач не мав права формувати податковий кредит на підставі документів, складених ТОВ «РА «Адан».

Під час судового засідання представник відповідача підтримав свою апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити з підстав, викладених в ній.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та просив суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що судом першої інстанції було винесено законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування - відсутні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Тетіївської ОДПІ Київської області ДПС - задовольнити, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2012 року - скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову виходячи із наступного.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Судом встановлено, що Тетіївською ОДПІ Київської області ДПС було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Еко-Сіті» з питань правильності і правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «РА Адан» за період з 01 травня по 31 серпня 2011 року, про що складено акт від 15 червня 2012 року № 29/220/36787293.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було винесене податкове повідомлення-рішення від 04 липня 2012 року № 0000212310, яким позивачу нараховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 59733 грн. 73 коп., з яких 54474 грн. 39 коп. - за основним платежем та 5259 грн. 34 коп. - штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись із вказаним рішенням податкового органу ТОВ «Еко-Сіті» звернулося до суду з позовом про його скасування.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «Еко-Сіті» суд першої інстанції виходив з того, що позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх дій щодо формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, складених ТОВ «РА Адан».

Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він не відповідає фактичним обставинам справи.

Судом встановлено, що ТОВ «Еко-Сіті» перебувало у правовідносинах з ТОВ «РА Адан». На підставі податкових накладних, складених ТОВ «РА Адан», позивачем був сформований податковий кредит у розмірі 54474 грн. 39 коп.

Тетіївська ОДПІ Київської області ДПС вважає такі дії ТОВ «Еко-Сіті» неправомірними з огляду на те, що в діяльності ТОВ «РА Адан» наявні ознаки фіктивності. Працівниками ДПІ у Обухівському районі Київської області було складено акт від 13 жовтня 2011 року № 1812/231/3690685 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «РА Адан» щодо підтвердження господарських взаємовідносин із контрагентами за період з 01 квітня по 31 серпня 2011 року, яким встановлено, що з боку ТОВ «РА Адан» вбачається незаконне формування податкового кредиту, а з боку контрагентів-покупців - податкового зобов'язання. Також відповідачу від ГВ ПМ Білоцерківської ОДПІ Київської області надійшов висновок спеціаліста щодо проведення почеркознавчих експертиз по ТОВ «РА Адан», згідно якого підписи на первинних документів від імені вказаної юридичної особи були виконані не громадянином ОСОБА_2, який є директором ТОВ «РА Адан», а іншою особою.

На думку колегії суддів самі по собі вказані відомості не є беззаперечним доказом безтоварності операцій між ТОВ «Еко-Сіті» та ТОВ «РА Адан», однак створюють передумови для детального дослідження господарських взаємовідносин між зазначеними контрагентами.

З метою доведення правомірності своїх дій щодо формування податкового кредиту за операціями з ТОВ «РА Адан», позивач зобов'язаний був надати суду копії всіх документів, які підлягали складенню під час виконання відповідних договорів та пояснення щодо обставин їх укладення та виконання. Такий обов'язок виникає у позивача також з огляду на наступні норми права.

У відповідності до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», норми якого були чинними на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Із вказаної норми права вбачається, що обов'язковою умовою виникнення права на формування податкового кредиту є сплата податку на додану вартість у ціні придбаного або виготовленого товару чи послуг.

Таким чином, під час здійснення контролю за правомірністю формування платником податку податкового кредиту підлягає перевірці фактичне придбання товару чи отримання послуги.

Формування податкового кредиту на підставі правочинів, у межах яких було здійснено виключно обмін документами первинного бухгалтерського обліку та перерахування грошових коштів, чинним законодавством - не передбачено.

ТОВ «Еко-Сіті» надало суду копії податкових накладних від 31 травня 2011 року № 88, від 01 червня 2011 року № 4, від 08 червня 2011 року № 87, від 29 серпня 2011 року № 209, від 30 червня 2011 року № 254 та від 31 липня 2011 року № 249.

Згідно вказаних податкових накладних ТОВ «РА Адан» надавало позивачу послуги по вивезенню рідких відходів, викачці та вивозу промислових відходів, послуги, зміст яких не зазначено, рекламні послуги.

В якості підстави надання таких послуг в податкових накладних зазначені договір про надання транспортних послуг від 29 квітня 2011 року, договір про надання послуг № 101/01 від 01 червня 2011 року, договір про надання послуг від 26 серпня 2011 року, договір про надання послуг від 30 червня 2011 року та договір про надання послуг від 31 липня 2011 року.

Разом з тим, в матеріалах даної справи копії зазначених договорів - відсутні.

У зв'язку з цим колегія суддів позбавлена можливості чітко встановити зміст послуг, які надавалися ТОВ «Еко-Сіті», та перевірити їх фактичне отримання.

Позивачем були надані суду рахунки-фактури та акти здачі-приймання робіт (надання послуг). Разом з тим, з наведених документів також неможливо встановити в чому саме полягало надання рекламних послуг, де вони надавалися, в якій формі були закріплені результати цих послуг тощо. Також неможливо встановити місце з якого вивозилися рідкі та промислові відходи і місце захоронення, їх об'єм, джерело походження, чи є обов'язковою умовою їх вивезення наявність спеціального дозволу та техніки. Крім того, в наданих позивачем до суду першої інстанції документах взагалі не зазначено які ж саме послуги виконувалися за договором № 101/01 від 01 червня 2011 року.

З огляду на викладене колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції про те, що позивач довів фактичне отримання послуг від ТОВ «РА Адан» необґрунтованим та таким, що не підтверджується приєднаними до матеріалів справи письмовими доказами.

З метою з'ясування змісту послуг, що надавалися позивачу та отримання доказів, які підтверджують фактичне отримання таких послуг, ухвалою суду від 14 березня 2013 року у ТОВ «Еко-Сіті» були витребувані завірені копії раніше перелічених договорів та документи і пояснення, які можуть підтвердити такі обставини.

На виконання зазначеної ухвали представник позивача надав суду копії договорів про надання послуг № 101/01 від 01 червня 2011 року та про надання транспортних послуг від 29 квітня 2011 року.

Дослідивши договір про надання послуг № 101/01 від 01 червня 2011 року колегія суддів встановила, що ТОВ «РА Адан» зобов'язувалося надати послуги крейтингу, технічного забезпечення, дизайну, розробки та проведення програм, послуги обслуговуючого персоналу, яке включає також спеціальне виробництво.

Згідно п. 1.3 вказаного договору виконання робіт підтверджується актом приймання-здачі виконаних робіт.

Разом з тим, акт приймання виконаних робіт, який би підтверджував надання ТОВ «РА Адан» послуг крейтингу, технічного забезпечення, дизайну, розробки та проведення програм, послуг обслуговуючого персоналу, яке включає також спеціальне виробництво до суду надано не було.

Представник позивача надав суду копію акту приймання-здачі робіт (надання послуг) від 08 червня 2011 року, в якому зазначено, що він складений на підставі рахунку № 101/01 від 01 червня 2011 року. Однак, вказаний акт був складений на підтвердження виконання рекламних послуг, в той час як послуги, зазначені в додатку до договору № 101/01 від 01 червня 2011 року, за своїм змістом не є рекламними послугами.

Інших доказів, які б підтверджували виконання робіт, обумовлених договором про надання послуг № 101/01 від 01 червня 2011 року представник ТОВ «Еко-Сіті» суду не надав.

При дослідженні договору про надання транспортних послуг від 29 квітня 2011 року було встановлено, що ТОВ «РА «Адан» зобов'язувалося надати індивідуальні послуги по перевезенню рідких відходів.

Згідно п. 4.1.1 договору характер, обсяг та строки виконання робіт визначаються у цьому договорі та додатках до нього. Додатків до договору від 29 квітня 2011 року до суду не було надано.

Сам по собі вказаний договір не містить в собі всіх істотних умов, які б давали можливість виконати обумовлені ним послуги без додаткового узгодження. Так, договір не містить адреси, за якою здійснюється навантаження відходів, періодичність їх вивезення відходів, орієнтовний об'єм тощо.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що такий договір був складений та підписаний виключно з метою створення видимості надання ТОВ «РА «Адан» послуг позивачу.

Інших договорів, посилання на які містяться в наданих до суду першої інстанції податкових накладних та які були витребувані ухвалою суду від 14 березня 2013 року, а також документів, які підтверджують їх виконання, представник ТОВ «Еко-Сіті» - не надав.

При цьому представник позивача послався на те, що ТОВ «Еко-Сіті» має широку базу клієнтів, а з моменту підписання договорів з ТОВ «Еко-Сіті» до дати надходження запиту суду пройшов тривалий період часу.

Такі доводи представника позивача колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на те, що вони не відповідають вимогах ст. 44 ПК України.

Так, у відповідності до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно п. 44.3 ст. 44 ПК України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

У зв'язку з цим колегія суддів вважає необґрунтованими посилання представника позивача на велику кількість контрагентів та значний проміжок часу між датою укладення договорів та отримання судового запиту, як на підставу для ненадання витребуваних документів та пояснень.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що позивач не підтвердив фактичне отримання послуг від ТОВ «РА «Адан» та, відповідно, виникнення права на формування податкового кредиту за операціями із вказаним контрагентом.

Таким чином, доводи апеляційної скарги Тетіївської ОДПІ Київської області ДПС спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 09 жовтня 2012 року, та є підставами для її скасування.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Тетіївської ОДПІ Київської області ДПС - задовольнити, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2012 року - скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Тетіївської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Держаної податкової служби - задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2012 року - скасувати.

В задоволення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Сіті» - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді Я.С. Мамчур

О.О. Шостак

Постанова складена в повному обсязі 16 квітня 2013 року.

Головуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.