Рішення № 30898671, 18.04.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" квітня 2013 р. Справа № 911/407/13-г

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», м. Київдо Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроаскент», Київська обл., с. Щасливетретя особаТовариство з обмеженою відповідальністю «Ольвита», Київська обл., с. Щасливепро стягнення 3 091 560,03 дол. США, що еквівалентно 24 710 839,32 грн. та 3 998 295,33 грн.,за участю представників:

позивача:Лизуненко С.О., довіреність № 589/11.5.2 від 06.08.2010 року;відповідача:Бєда В.Г., довіреність № 13/03-2 від 13.03.2013 року;третя особа: Федченко В.Ю., довіреність № б/н від 06.03.2013 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У лютому 2013 року позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом до відповідача про стягнення 2 955 000,00 дол. США, еквівалент 23 619 315,00 грн. простроченої заборгованості за кредитом у доларах США, 3 758 000,00 грн. простроченої заборгованості за кредитом у гривнях, 24 132,50 дол. США, еквівалент 192 891,07 грн. поточної заборгованості по процентам за користування кредитом у доларах США, 47 567,01 грн. поточної заборгованості по процентам за користування кредитом у гривні, 79 842,97 дол. США, еквівалент 638 184,86 грн. простроченої заборгованості по процентам за користування кредитом у доларах США, 149 562,35 грн. простроченої заборгованості по процентам за користування кредитом у гривні, 25 502,05 дол. США, еквівалент 203 837,89 грн. пені за несвоєчасну сплату тіла кредиту, нарахованих в доларах США, 32 432,05 грн. пені за несвоєчасну сплату тіла кредиту, нарахованих в гривні, 1 589,05 дол. США, еквівалент 12 701,28 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, нарахованих в доларах США, 2 815,19 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, нарахованих в гривні, 5 171,25 дол. США, еквівалент 41 333,80 грн. 3% річних за весь час прострочення сплати тіла кредиту в доларах США, 6 486,41 грн. 3% річних за весь час прострочення сплати тіла кредиту в гривні, 322,21 дол. США, еквівалент 2 575,42 грн. 3% річних за весь час прострочення сплати процентів в доларах США, 563,02 грн. 3% річних за весь час прострочення сплати процентів в гривні, 727,35грн. інфляційних втрат по простроченому тілу кредиту, 141,95 грн. інфляційних втрат по простроченим процентам, а загалом 3 091 560,03 доларів США, еквівалент 24 710 839,32 грн. та 3 998 295,33 грн., у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань за договором поруки № 100.2.3-13/129п-11 від 24.06.2011 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.02.2013 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 21.02.2013 року.

Разом з позовними вимогами позивач просив суд вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на все належне відповідачу майно та грошові кошти у розмірі заявлених вимог.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Пунктом 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" передбачено, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Оскільки суду не надано доказів, які підтверджували б наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заявленого останнім заходу до забезпечення позову у даній справі, судом, у відповідності до ст. 66 ГПК України, у задоволенні зазначеної заяви позивача відмовлено з огляду на її необґрунтованість.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.02.2013 року розгляд справи було відкладено на 14.03.2013 року.

14.03.2013 року відповідач надав відзив на позовну заяву, в якій визнав позов частково, та повідомив суд про ведення між сторонами переговорів з метою укладення мирової угоди.

У судовому засіданні 14.03.2013 року представниками сторін було подано клопотання про продовження строку вирішення спору.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.03.2013 року суд продовжив строк вирішення спору.

У судовому засіданні 14.03.2013 року оголошувалася перерва на 04.04.2013 року.

04.04.2013 року через канцелярію суду відповідач подав клопотання про зупинення провадження у справі, яке було судом відхилене як безпідставне та необґрунтоване.

Через канцелярію суду 04.04.2013 року відповідач подав клопотання про колегіальний розгляд справи.

Відповідно до ст. 46 ГПК України справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.

Приймаючи до уваги наведене, зважаючи на те, що спір між сторонами у даній справі не відноситься до категорії складних і представником відповідача не наведено жодних обґрунтованих пояснень, які б свідчили про складність цієї справи, то за таких обставин підстав для задоволення поданого клопотання не немає.

У судовому засіданні 04.04.2013 року оголошувалася перерва на 18.04.2013 року.

18.04.2013 року через канцелярію суду відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував, та просив суд відмовити в задоволенні позову.

Через канцелярію суду 18.04.2013 року третя особа подала відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечувала, та просила суд відмовити в задоволені позову.

Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

07.09.2006 року між ЗАТ «Внєшторгбанк», правонаступником якого є ПАТ «ВТБ Банк» (банк) та ТОВ «Ольвита» (позичальник) укладено кредитний договір № 10-0604/378к (кредитний договір).

Пунктами 1.1 (в редакції договору №7 від 15.05.2012р.), 3.1.1 (в редакції договору №5 від 24.06.2011р.), 3.1.2 (в редакції договору № 7 від 15.05.2012р.) та 9.4 (в редакції договору № 5 від 24.06.2011р.) кредитного договору передбачено, що банк зобов'язується надати позичальнику кредит в сумі: 2 955 000,00 дол. США (ліміт кредитування 1) та 3 758 000,00 грн. (ліміт кредитування 2), а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати та повернути банку кредит не пізніше 28.12.2012р., а також сплатити плату за кредит та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, визначені даним договором.

За користування кредитом позичальник зобов'язаний сплатити банку відповідну плату за кредит. Плата за користування кредитом встановлюється у вигляді процентів, розмір яких встановлюється умовами цього договору та має статус «диференційованої» ставки, під якою в цьому договорі розуміється наступне: цим договором встановлюється базовий розмір процентів, що нараховуються за користування кредитом за умови належного виконання позичальником всіх умов цього договору та договору про забезпечення, та визначаються умови, за яких застосовується підвищений розмір плати за користування кредитом, який визначається шляхом збільшення базового розміру процентів на кількість процентних пунктів, що встановлена цим договором.

Проценти за користування кредитом, розмір яких є базовим, встановлюються у розмірі:

- для ліміту кредитування 1 - 10,0% річних в дол. США,

- для ліміту кредитування 2 - 18,0% річних в гривні.

Договір вважається укладеним та набирає чинності з дати його підписання сторонами та скріплення печатками сторін та діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань у повному обсязі.

Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за кредитним договором в частині надання третій особі (позичальнику) кредиту у сумі 2 955 000,00 дол. США та 3 758 000,00 грн. виконав у повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками з позичкового рахунку останнього.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Кредитним договором свідчить також відсутність з боку позичальника претензій та повідомлень про порушення банком (позивачем) умов договору.

Втім, позичальник (третя особа) свої обов'язки за кредитним договором не виконав, у зв'язку з чим за останнім утворилась прострочена заборгованості за кредитом у доларах США у сумі 2 955 000,00 дол. США (еквівалент 23 619 315,00 грн.), прострочена заборгованості за кредитом у гривнях у сумі 3 758 000,00 грн., поточна заборгованості по процентам за користування кредитом у доларах США у сумі 24 132,50 дол. США (еквівалент 192 891,07 грн.), поточна заборгованості по процентам за користування кредитом у гривні у сумі 47 567,01 грн., прострочена заборгованості по процентам за користування кредитом у доларах США у сумі 79 842,97 дол. США (еквівалент 638 184,86 грн.), прострочена заборгованості по процентам за користування кредитом у гривні у сумі 149 562,35 грн.

24.06.2011 року, в забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним кредитним договором між ПАТ «ВТБ Банк» (банк) та ТОВ «Агроаскент» (поручитель) укладено договір поруки №100.2.3-13/129п-11 (договір поруки), відповідно до якого поручитель поручився перед банком за виконання позичальником зобов'язань, що виникли на підставі кредитного договору або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу, не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до п. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 2. ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором повинно було відбуватися належним чином відповідно до умов, встановлених кредитним договором. Оскільки, у термін встановлений кредитним договором, позичальник не повернув банку суми кредиту та проценти за користування кредитними коштами, то у цьому випадку з боку позичальника має місце порушенням зобов'язання щодо повернення кредиту.

Пунктом 2.1 договору поруки передбачено, що у випадку порушення позичальником взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, поручитель і позичальник несуть солідарну відповідальність перед банком у повному обсязі зобов'язань позичальника за кредитним договором, включаючи повернення кредиту, сплату нарахованих процентів за користування кредитом, комісій, неустойки (пені, штрафів) та відшкодування збитків, пов'язаних з порушенням виконання зобов'язань позичальником.

Пунктом 2.6 договору поруки передбачено, що у випадку порушення позичальником своїх зобов'язань за Кредитним договором, поручитель зобов'язується виконати їх у строк/термін, зазначений у письмовій вимозі банку, шляхом перерахування коштів на рахунок банку.

Пунктами 3.3, 5.1.1, 5.3 (в редакції договору № 5 від 24.06.2011р.) кредитного договору передбачено, що сплата процентів здійснюється позичальником у валюті кредиту на рахунок обліку/сплати процентів, у наступному порядку: проценти, нараховані за період з 25 числа попереднього місяця по 24 число поточного місяця включно сплачуються щомісяця з 25 числа кожного місяця, але не пізніше останнього банківського дня того ж місяця включно.

Невиконання та/або неналежне виконання позичальником та/або майновим поручителем зобов'язань за цим договором вважається несприятливою подією, у випадку виникнення якої банк має право вимагати від позичальника достроково повернути виданий кредит, а позичальник зобов'язаний, незважаючи на положення п. 1.1 цього договору, виконати таку вимогу банку і повернути отриманий кредит в повному обсязі, сплатити плату за користування кредитом та неустойку, в строк не пізніше 3-х банківських днів з моменту отримання відповідної вимоги.

Згідно з ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника (позичальника) за виконання ним свого обов'язку. поручитель відповідає перед кредитором (позивачем) за порушення зобов'язань боржником (позичальника).

Стаття 554 ЦК України встановлює, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

03.12.2012 року позивач надіслав відповідачу лист-вимогу про повернення грошових коштів, яка була отримана останнім 12.12.2012 року, та залишена без відповіді та задоволення.

Відтак, беручи до уваги наведені нормативні приписи, а також те, що відповідач свої обов'язки щодо виконання забезпечених порукою зобов'язань не виконав, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача, як поручителя простроченої заборгованості за кредитом у доларах США у сумі 2 955 000,00 дол. США (еквівалент 23 619 315,00 грн.), простроченої заборгованості за кредитом у гривнях у сумі 3 758 000,00 грн., поточної заборгованості по процентам за користування кредитом у доларах США у сумі 24 132,50 дол. США (еквівалент 192 891,07 грн.), поточної заборгованості по процентам за користування кредитом у гривні у сумі 47 567,01 грн., простроченої заборгованості по процентам за користування кредитом у доларах США у сумі 79 842,97 дол. США (еквівалент 638 184,86 грн.), простроченої заборгованості по процентам за користування кредитом у гривні у сумі 149 562,35 грн. підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до пунктів 7.1, 7.2 Кредитного договору (в редакції договору № 5 від 24.06.2011р.) у разі прострочення позичальником зобов'язань з погашення заборгованості за кредитом, позичальник сплачує банку пеню в гривні (для кредитів, наданих в гривні) та/або в гривні за офіційним курсом НБУ на дату нарахування (для кредитів, наданих в іноземній валюті) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла у період, за який сплачується пеня) за кожен календарний день прострочення зазначених зобов'язань враховуючи день повернення кредиту з розрахунку факт/365.

У разі прострочення позичальником зобов'язань з погашення плати за кредит згідно умов цього договору (крім заборгованості за кредитом), позичальник сплачує банку пеню в гривні (для кредитів, наданих в гривні) та/або в гривні за офіційним курсом НБУ на дату нарахування (для кредитів, наданих в іноземній валюті) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла у період, за який сплачується пеня) за кожен календарний день прострочення зазначених зобов'язань враховуючи день повернення кредиту з розрахунку факт/365.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, а саме: боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, враховуючи, що пеня, інфляційні та річні нараховані на суми заборгованості по кредиту та процентам за фактичні періоди прострочення в межах передбачених законодавством строків, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача про стягнення:

- пені за несвоєчасну сплату тіла кредиту, нарахованих в доларах США за період з 29.12.2012 року по 18.01.2013 року в сумі 25 502,05 дол. США (еквівалент 203 837,89 грн.);

- пені за несвоєчасну сплату тіла кредиту, нарахованих в гривні за період з 29.12.2012 року по 18.01.2013 року в сумі 32 432,05 грн.;

- пені за несвоєчасну сплату процентів, нарахованих в доларах США за період з 01.11.2012 року по 18.01.2013 року в сумі 1 589,05 дол. США (еквівалент 12 701,28 грн.);

- пені за несвоєчасну сплату процентів, нарахованих в гривні за період з 01.11.2012 року по 18.01.2013 року в сумі 2 815,19 грн.;

- 3% річних за весь час прострочення сплати тіла кредиту в доларах США за період з 29.12.2012 року по 18.01.2013 року в сумі 5 171,25 дол. США (еквівалент 41 333,80 грн.);

- 3% річних за весь час прострочення сплати тіла кредиту в гривні за період з 29.12.2012 року по 18.01.2013 року в сумі 6 486,41 грн.;

- 3% річних за весь час прострочення сплати процентів в доларах США за період з 01.11.2012 року по 18.01.2013 року в сумі 322,21 дол. США (еквівалент 2 575,42 грн.);

- 3% річних за весь час прострочення сплати процентів в гривні за період з 01.11.2012 року по 18.01.2013 року в сумі 563,02 грн.;

- інфляційних по простроченому тілу кредиту за період з 29.12.2012 року по 18.01.2013 року в сумі 727,35 грн.;

- інфляційних по простроченим процентам за період з 01.11.2012 року по 18.01.2013 року в сумі 141,95 грн.

Відповідач та тертя особа у відзивах на позовну заяву, поданих через канцелярію суду 18.04.2013 року проти позову заперечували, та вказували, що порука відповідача за договором поруки припинилася у зв'язку із внесенням змін до кредитного договору без згоди відповідача.

Однак, вказані доводи відповідача та третьої особи судом оцінюються критично та не беруться до уваги, оскільки договори про внесення змін до кредитного договору є його невід'ємною частиною, а згідно п. 1.1 договору поруки відповідач (поручитель) поручився перед позивачем (банком), в тому числі, за зобов'язаннями, що можуть виникнути за кредитним договором в майбутньому.

Судовий збір у розмірі 68 820,00 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача.

Згідно статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року , в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» станом на 1 січня 2013 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1 147,00 грн.

Згідно п.п. 2 п. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а із позовних заяв немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно до п.п. 3 п. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову справляється судовий збір у розмірі 1,5 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до абзацу 3 частини 2 статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо позовну заяву подано після подання заяви про вжиття запобіжних заходів чи заяви про забезпечення доказів або позову, розмір судового збору зменшується на розмір судового збору, сплаченого за подання заяви про вжиття запобіжних заходів чи заяви про забезпечення доказів або позову.

Оскільки позивачем пред'явлено позовні вимоги про стягнення 3 091 560,03 дол. США, що еквівалентно 24 710 839,32 грн., 3 998 295,33 грн. та одночасно заявлено клопотання про забезпечення позову, то судовий збір мав бути сплачений в розмірі 68 820,00 грн.

Проте, з поданих позивачем платіжних доручень вбачається, що судовий збір сплачено в розмірі 68 820,00 грн. (платіжне доручення № 14025 від 30.01.2013 року) та додатково сплачено 1 721,00 грн. судового збору (платіжне доручення № 34661 від 28.01.2013 року) за заяву про забезпечення позову.

Пункт 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» встановлює, що сплачена сума судового збору повертається в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, зайво сплачений позивачем судовий збір в сумі 1 721,00 грн. підлягає поверненню позивачу.

Керуючись, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроаскент» » (08325, Київська обл., с. Щасливе, вул. Леніна, 20г, код 32994101) на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ БАНК» (01004, м. Київ, б-р Т. Шевченко/вул.Пушкінська, 8/26, код 14359319) заборгованість за кредитом та штрафним санкціям в сумі 3 091 560 (три мільйони дев'яносто одну тисячу п'ятсот шістдесят) доларів США 03 центів (що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 18.01.2013 року становить 24 710 839 (двадцять чотири мільйони сімсот десять тисяч вісімсот тридцять дев'ять) грн. 32 коп.) та 3 998 295 (три мільйони дев'ятсот дев'яносто вісім тисяч двісті дев'яносто п'ять) грн. 33 коп., 68 820 (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять) грн. 00 коп.. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

На підставі даного рішення повернути Публічному акціонерному товариству «ВТБ БАНК» (01004, м. Київ, б-р Т. Шевченко/вул.Пушкінська, 8/26, код 14359319) з Державного бюджету України зайво сплачений судовий збір в розмірі 1 721 (одна тисяча сімсот двадцять одна) грн. 00 коп., що перерахований платіжним дорученням № 34661 від 28.01.2013 року. Оригінал платіжного доручення № 34661 від 28.01.2013 року залишити в матеріалах справи господарського суду Київської області № 911/407/13-г.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 23.04.2013 р.

Суддя Т.Д. Лилак