Рішення № 30898315, 25.03.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" березня 2013 р.Справа № 922/677/13-г

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ольшанченка В.І.

при секретарі судового засідання Бояр В.В.

розглянувши справу

за первіснимпозовом Дочірнього підприємства "Агроцентр ЄвроХім-Україна" (м. Київ) до Приватної агрофірми "ВАТАЛ" (Харківська обл., с. В'язова) про та за зустрічною позовною заявою до про витребування майна з незаконного володіння, Приватної агрофірми "ВАТАЛ" (Харківська обл., с. В'язова) Дочірнього підприємства "Агроцентр ЄвроХім-Україна" (м. Київ) витребування витрат на зберігання за законом,за участю представників сторін:

позивача за первісним позовом - Панченка Р.В. (довіреність від 26.09.12 р.);

відповідача за первісним позовом - Нікітенка О.М. (довіреність №075 від 11.03.13 р.);

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Агроцентр ЄвроХім-Україна" (надалі - позивач за первісним позовом) звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить витребувати у відповідача з незаконного володіння на свою користь належне йому на праві власності майно, а саме: мінеральні добрива (амофос) в кількості 63700 кг, яке знаходиться на складі відповідача за адресою: Харківська область, Краснокутський район, с. В'язова, та стягнути з відповідача судовий збір. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач безпідставно утримує товар, який належить позивачу на праві власності.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.02.13 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд.

Приватна агрофірма "ВАТАЛ" (надалі - відповідач за первісним позовом) надала зустрічну позовну заяву про витребування витрат на зберігання за законом, в якій просить прийняти його для сумісного розгляду разом із первісним та стягнути з ДП "Агроцентр ЄвроХім-Україна" на свою користь вартість витрат по зберіганню за законом 63700 кг амофосу на протязі 371 дня в сумі 119902,93 грн., а судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.03.13 р. було прийнято вказану зустрічну позовну заяву Приватної агрофірми "ВАТАЛ" до розгляду, призначено її розгляд на 13 березня 2013 року о 12:30 год. для спільного розгляду з первісним позовом.

Відповідач за первісним позовом надав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позовних вимог та вказує, що ніякого незаконного заволодіння майном не було, а є відповідно до ст. 954 ЦК України зберігання за законом незамовленого товару, тим паче, що позивач мав час і можливість після 22.02.12 р. (дати з'ясування власної помилки по відправці вагону) до часу прибуття вагону на станцію Коломак зв'язатися з одержувачем по телефону (номера телефонів разом з іншими реквізитами відповідача були у нього в наявності) чи прибути на станцію для оперативного виправлення допущеної власної помилки, не чекаючи цілого року.

В зв'язку з викладеним у відзиві та зустрічній позовній заяві, відповідач за первісним позовом наполягає на тому, щоб позивач забрав зі складу відповідача належні позивачу мінеральні добрива (амофос) в кількості 63700 кг власним транспортом, при цьому вивезення з приміщення складу та навантаження організував власним коштом, а також відповідно до ст. 947 ЦК України відшкодував приватній агрофірмі "ВАТАЛ" вартість зберігання на протязі 371 дня.

11 березня 2013 р. позивач за первісним позовом надав заяву про уточнення позовних вимог та правового обґрунтування, в якій просить суд: прийняти її до розгляду та врахувати наведені в ній уточнення позовних вимог та правового обґрунтування під час ухвалення рішення у цій справі; зобов'язати Приватну агрофірму "ВАТАЛ" повернути Дочірньому підприємству "Агроцентр ЄвроХім-Україна" майно в натурі, а саме: мінеральні добрива (амофос) в кількості 63700 кг, а також стягнути з Приватної агрофірми "ВАТАЛ" на користь Дочірнього підприємства "Агроцентр ЄвроХім-Україна" судовий збір у розмірі 7261,80 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13 березня 2013 р. було прийнято вказану заяву про уточнення позовних вимог у наданій редакції та розгляд справи відкладений на 25 березня 2013 р.

22 березня 2013 р. позивач за первісним позовом надав письмове заперечення на зустрічну позовну заяву, в якому просить прийняти їх до розгляду та відмовити в задоволенні зустрічної позовної заяви в повному обсязі, посилаючись на те, що відповідач за первісним позовом не поніс необхідних витрат, оскільки міг взагалі не розвантажувати вагон, зателефонувати відправнику та переадресувати вантаж. Також позивач за первісним позовом вказує, що відповідачем за первісним позовом безпідставно завищена вартість зберігання, оскільки ринкова вартість зберігання однієї тони мінеральних добрив (амофосу) складає 10,00 грн. в місяць.

Відповідач за первісним позовом не надав відзив на уточнений первісний позов та витребувані судом документи.

Представник відповідача за первісним позовом в судовому засіданні усно пояснив суду, що надати їх не має можливості, оскільки відповідач за первісним позовом ані в письмовій, ані в усній формі не звертався до позивача за первісним позовом з пропозицією розпорядитися (забрати) безпідставно отримане майно до якоїсь дати, а у випадку не виконання - прийняти безпідставно отримане майно на відповідальне зберігання.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Працівниками Дочірнього підприємства "Агроцентр ЄвроХім-Україна" (далі по тексту - позивач за первісним позовом) 20.02.2012 р. зі станції Путивль до станції Коломак Південної залізниці був спрямований залізничний вагон на адресу Приватної агрофірми "ВАТАЛ" (далі по тексту - відповідач за первісним позовом), у якому містились біг-беги з мінеральними добривами - амофосом в кількості 63700 кг (далі - товар), балансова вартість якого на момент пред'явлення позову становить 363090,00 грн., що підтверджується довідкою позивача за первісним позовом №26-02/13-48 від 25.02.2013 р.

В залізничній накладній на товар помилково було вказано одержувачем товару Приватну агрофірму "ВАТАЛ", оскільки договірних відносин між позивачем та відповідачем за первісним позовом не існує.

Зазначені обставини підтверджуються залізничною накладною, копія якої знаходиться в матеріалах справи, а також відомістю номерного обліку навантажених вагонів станції Путивль № 28 від 20.02.2012 р.

Після цього, позивач за первісним позовом намагався виправити помилку та надіслав лист начальнику залізничної станції Путивль з проханням переадресувати вагон з товаром на станцію Прилуки Південної залізниці, що підтверджується копією листа від 22.02.2012 р.

Крім того, позивачем за первісним позовом 22.02.2012 р. та 23.02.2012 р. направлялись телеграми №3, №4 та №5 підрозділам Укрзалізниці з проханням переадресувати вагон з товаром, що підтверджується копіями вищевказаних телеграм.

Враховуючи те, що між ДП "Агроцентр ЄвроХім-Україна" та ПА "ВАТАЛ" не існувало будь-яких договірних відносин з приводу поставки цієї партії товару, працівники відповідача за первісним позовом 23.02.2012 р. без будь-яких правових підстав розвантажили вагон добрив, який ними не замовлявся, та перевезли їх на свій склад, що знаходиться у селі В'язова Краснокутського району Харківської області, де й зберігають його до цього часу, що підтверджується копіями відомості №23020009 від 23.02.2012 р. станції Коломак та пам'ятки про подавання вагонів №3 від 23.02.2012 р., які свідчать про те, що вагон №67677070 спрямований зі станції Путивль був отриманий працівниками відповідача за первісним позовом на станції Коломак 23.02.2013 р.

В обґрунтуванні зустрічної позовної заяви відповідач за первісним позовом вказує, що 24.01.2012 р. між Приватною агрофірмою „Ватал" (замовник) та ТОВ „ТД „Хімтрейд" (постачальник) був укладений договір №24/01/12-хім-А поставки на поставку залізничним транспортом мінеральних добрив (амофосу) в кількості 68 тон на суму 423572,00 грн.

Платіжним дорученням №55 від 25.01.2012 р. ПА „Ватал" оплатила ТОВ „ТД „Хімтрейд" замовлені мінеральні добрива.

Як вказує, у зустрічній позовній заяві відповідач за первісним позовом, ним було пізніше з'ясовано, що ТОВ „ТД „Хімтрейд" доручив позивачу за первісним позовом поставити відповідачу за первісним позовом амофос в кількості 68 тон.

На підтвердження вищевикладеного відповідач не надав суду будь-яких доказів. До того ж кількість безпідставно отриманого відповідачем за первісним позовом товару (63700 кг) не збігається з кількістю, вказаною у договорі №24/01/12-хім-А поставки від 24.01.2012 р., (68 тон).

Як вказує, у зустрічній позовній заяві відповідач за первісним позовом, але нічим не підтверджує, після повернення генерального директора із-за кордону 27.02.2012 р. він зайшов до складу і по розсипу мінеральних добрив зрозумів, що це не карбамід, який йому мав поставити ТОВ „ТД „Хімтрейд" за договором №24/01/12-хім-А-1 поставки від 24.01.2012 р., а амофос. Після чого він негайно зателефонував до ТОВ „ТД „Хімтрейд" та висловив свої претензії. Наступного дня відповідачу за первісним позовом зателефонував ТОВ „ТД „Хімтрейд" і повідомив, що вагон №67677070 з амофосом в кількості 63700 кг був направлений йому позивачем за первісним позовом помилково. Як зазначає відповідач за первісним позовом у зустрічній позовній заяві до цього дня, тобто до 28.02.2012 р., ПА „Ватал" і гадки не мав, що розвантажений вагон із мінеральними добривами йому не належить.

Представники позивача за первісним позовом тричі приїздили до відповідача за первісним позовом, але той не віддав їм товар.

05.12.2012 р. позивач за первісним позовом надіслав відповідачу за первісним позовом лист-претензію №30-11/12-25 від 30.11.2012 р., в якій вимагав протягом 7 днів з моменту отримання цього повідомлення повернути товар, який належить ДП „Агроцентр ЄвроХім-Україна". А також, враховуючи, що неодноразові телефонні розмови не дали ніякого результату і ПА „Ватал" продовжує утримувати товар і відмовляється його повернути, то ДП „Агроцентр ЄвроХім-Україна" згоден забрати товар власним транспортом і просить повідомити про готовність товару до відвантаження.

Даний лист-претензію відповідач за первісним позовом отримав 08.12.2012 р., що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідач за первісним позовом направив позивачу за первісним позовом вимогу №483 від 17.12.2012 р., в якій вимагав перерахувати йому на розрахунковий рахунок витрати на зберігання в сумі 98559,78 грн., а у разі не виконання його вимог, він скористається правом на притримання.

До цієї вимоги відповідач за первісним позовом додав калькуляцію витрат на зберігання 1 вагону незамовленого амофосу (63700 кг) на суму 98559,78 грн. та рахунок-фактуру №78 від 17.12.2012 р. До калькуляції відповідач за первісним позовом включив витрати на оплату праці, відрахування, нарахування на оплату праці, амортизацію, накладні витрати, рентабельність, ПДВ, вартість зберігання за 298 днів, послуги залізниці та крану, автоперевезення, тракторний навантажувач та річні роботи.

У відповіді на лист-претензію відповідач за первісним позовом надіслав позивачу за первісним позовом листа №501 від 21.12.2012 р., в якому вказав, що ДП „Агроцентр ЄвроХім-Україна" може у будь-який час забрати незамовлений товар зі складу власним автотранспортом, при цьому вивезення з приміщення та навантаження товару організувати власним коштом. Для одержання товару із зберігання йому необхідно надати документи (перелічені у листі) та відшкодувати витрати на зберігання, а у разі несплати товар буде притриманий.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Факт набуття відповідачем за первісним позовом мінеральних добрив (амофосу) в кількості 63700 кг без достатньої правової підстави не заперечується відповідачем за первісним позовом.

Відповідно до ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Внаслідок безпідставного набуття майна у відповідача за первісним позовом виникло зобов'язання повернути його позивачу за первісним позовом з моменту отримання цього майна, а саме з 23.02.2012 р.

Посилання відповідача за первісним позовом на те, що йому стало відомо про те, що отримані ним від позивача за первісним позовом мінеральні добрива (амофос) в кількості 63700 кг йому не належать тільки 28.02.2012 р., суд вважає безпідставним, оскільки: по-перше, це нічим не підтверджується; по-друге, відправник та вид мінеральних добрив вказані у залізничній накладній.

Посилання відповідача за первісним позовом на пояснення товарного касира станції Коломак Бондар О.М. про те, що телеграм на станцію Коломак з проханням переадресувати вагон або відправити назад не надходило, суд вважає безпідставним, оскільки: по-перше, ці пояснення оформлені неналежним чином, не на бланку, відсутні номер та дата, а також не вказано номеру та дати запиту. Відтак вони не можуть вважатися належним та допустимим письмовим доказом; по-друге, як убачається з наданих позивачем за первісним позовом копій телеграм, товарний касир Бондар О.М. цих телеграм не приймав.

Згідно ч. 1 ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов'язана повернути доходи.

У вищевказаній нормі під необхідними витратами розуміються витрати, без проведення яких майно не могло бути збережено або значно погіршилася його вартість (наприклад, витрати на годування тварини, на підтримку приміщення в належному стані тощо).

Отже, витрати на зберігання безпідставно отриманого майна не є необхідними витратами на майно.

Заявлені відповідачем за первісним позовом витрати на зберігання не можна вважати необхідними, оскільки: по-перше, вагон взагалі можна було не розвантажувати, зателефонувати відправнику та переадресовувати його; по-друге, згідно п. 46 Правил вантажних перевезень залізничним транспортом вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Отже, протягом 24 годин можна було з'ясувати, що за товар доставлений залізницею, від кого і кому, замовлявся він чи ні, відповідає він вимогам по якості чи ні, тощо.

До того ж, відповідачем за первісним позовом безпідставно завищена вартість зберігання спірного майна та включена до калькуляції навіть рентабельність, що свідчить лише про його намір незаконного збагачення за рахунок позивача за первісним позовом.

Посилання відповідача за первісним позовом на те, що товар був упакований у немарковану упаковку в зв'язку з чим, він був помилково розвантажений не можуть бути прийняті до уваги судом, оскільки: по-перше, ці обставини нічим не підтверджені; по-друге, законодавством регламентований порядок приймання продукції за кількістю та якістю (Інструкція №П-7, затверджена постановою Держарбітражу від 25.04.1966 р. та Інструкція №П-6, затверджена постановою Держарбітражу від 15.06.1965 р.).

Посилання відповідача за первісним позовом про помилкове отримання товару, розвантаження вагону та помилкове перевезення невідомої хімічної речовини на свій склад свідчить лише про непрофесійне та безвідповідальне відношення до роботи працівників Приватної агрофірми «ВАТАЛ» та не може розцінюватись як підстава для відшкодування понесених необхідних витрат.

Діюче законодавство покладає на набувача безпідставно отриманого майна лише обов'язок повернути його потерпілому або його вартість і не покладає на нього обов'язку зберігати це майно.

Посилання відповідача за первісним позовом на статті 947 та 954 ЦК України є безпідставними, оскільки ці статті не регулюють спірні правовідносини в силу відсутності прямої вказівки закону. Відносини по зберіганню в силу законодавчого припису передбачені статтями 335, 338, 1283 ЦК України, тощо.

Відповідно до ч. 5 ст. 226 ГК України, у разі невиконання зобов'язання про передачу їй індивідуально визначеної речі (речей, визначених родовими ознаками) управнена сторона має право вимагати відібрання цієї речі (речей) у зобов'язаної сторони або вимагати відшкодування останньою збитків.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач за первісним позовом не надав суду доказів того, що він в письмовій або в усній формі не звертався до позивача за первісним позовом з пропозицією розпорядитися (забрати) безпідставно отримане майно протягом якогось часу, а у випадку не виконання - прийняття безпідставно отриманого майна на відповідальне зберігання з подальшим відшкодуванням понесених на це витрат у визначеному розмірі.

За таких обставин, суд вважає первісні позовні вимоги обґрунтованими, доведеними і підлягаючими задоволенню в повному обсязі, а зустрічні позовні вимоги необґрунтованими, недоведеними та не підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача за первісним позовом належить стягнути судовий збір на користь позивача за первісним позовом у розмірі, встановленому ст. 4 Закону України „Про судовий збір" з позовних заяв немайнового характеру.

Керуючись ст.ст. 193, 226 ГК України, ст.ст. 1212, 1213, 1214 ЦК України, ст.ст. 33-35, 43, 49, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити повністю.

Зобов'язати Приватну агрофірму "ВАТАЛ" (62040, Харківська область, Краснокутський район, с. В'язова, вул. Леніна, 7. Код ЄДРПОУ 30653974) повернути Дочірньому підприємству "Агроцентр ЄвроХім-Україна" (01133, м. Київ, вул. Щорса, 44. Код ЄДРПОУ 33102216) майно в натурі, а саме: мінеральні добрива (амофос) в кількості 63700 кг.

Стягнути з Приватної агрофірми "ВАТАЛ" (62040, Харківська область, Краснокутський район, с. В'язова, вул. Леніна, 7. Код ЄДРПОУ 30653974) на користь Дочірнього підприємства "Агроцентр ЄвроХім-Україна" (01133, м. Київ, вул. Щорса, 44. Код ЄДРПОУ 33102216) судовий збір в сумі 1147,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

2. У зустрічному позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 29.03.2013 р.

Суддя Ольшанченко В.І.