Постанова № 30897446, 19.04.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.2.3

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 квітня 2013 року Справа № 812/2530/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Прудника С.В.

при секретарі: Якимчук В.В.

за участю сторін:

представника позивача не з'явився

представника 1-го відповідача Шепіль В.В. (довіреність від 15.01.2013 № 13/1-17/426

представника 2-го відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську адміністративну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Попаснянський вагоноремонтний завод» до Луганської митниці, Управління Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області про стягнення надмірно сплачених сум податку на додану вартість, -

ВСТАНОВИВ:

13 березня 2013 року Товариство з додатковою відповідальністю «Попаснянський вагоноремонтний завод» звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Луганської митниці, Управління Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області про стягнення надмірно сплачених сум податку на додану вартість у сумі 93 577 грн. 62 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 20.12.2012 постановою Донецького апеляційного адміністративного суду по справі № 2а/1270/8200/2012 визнано протиправними дії Луганської митниці щодо відмови у застосуванні митної вартості, заявленої Товариством з додатковою відповідальністю «Попаснянський вагоноремонтний завод» за першим методом митної оцінки - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), а також скасовано рішення Луганської митниці про визначення митної вартості № 702190001/2012/000063/2 від 09.04.2012.

Позивач зазначив, що при визначені судом правильною митну вартість заявлену декларантом та скасовані рішення про визначення митної вартості товару на підставі якого ВМД № 702190001/2012/001501 від 10.04.2012 була оформлена, сума коштів, зазначена у графі 47 (код «028/3») ВМД, є надмірно сплаченою.

29.01.2013 Товариство з додатковою відповідальністю «Попаснянський вагоноремонтний завод» звернулося до Луганської митниці щодо повернення суми податку на додану вартість, сплаченої в якості різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, рішення якого скасовано судовим рішенням. До заяви були додані копія судового рішення та оригінал вантажним митних декларацій для здійснення відповідних корегувань. Загальна сума, яка була заявлена до повернення з бюджету за вказаною заявою дорівнювала 93 577 грн. 62 коп.

Листом від 12.02.2013 № 12/1-15/1206 Луганською митницею було відмовлено позивачу у повернені суми податку на додану вартість, сплаченої в якості різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, рішення якого скасовано судовим рішенням.

Статтею 301 Митного кодексу України передбачено, що у разі виявлення факту помилкової та /або надмірної сплати митних платежів митний орган не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надмірно сплачених митних платежів.

Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежі повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

На підставі вищевикладеного, позивач просив стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Попаснянський вагоноремонтний завод» надмірно сплачену суму податку на додану вартість у розмірі 93 577 грн. 62 коп.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав клопотання, у якому позов підтримав у повному обсязі та просив розглянути справу без його участі.

У судове засідання з'явився представник відповідача - Луганської митниці, яка заперечувала проти задоволення позовних вимог, пояснивши, що постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.12.2012 по справі № 2а/1270/8200/2012 визнано протиправними дії Луганської митниці щодо відмови у застосуванні митної вартості, заявленої позивачем у митній декларації, скасовано рішення Луганської митниці про визначення митної вартості товарів.

Також представник 1-го відповідача пояснив, що в резолютивній частині постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.12.2012 по справі № 2а/1270/8200/2012 не визначено суму надмірно сплачених митних та інших платежів та не вбачається той факт, що митниця не зобов'язана повернути з Державного бюджету України будь-які надмірно сплачені митні та інші платежі.

Крім того, представник 1-го відповідача зазначив, що позовні вимоги щодо стягнення з Державного бюджету України на рахунок Товариства з додатковою відповідальністю «Попаснянський вагоноремонтний завод» надмірно сплачених платежів, позивачем не заявлялись, отже вони не розглядались та не відображені і в судових рішеннях.

Щодо визначення позивачем коштів надмірно сплаченими, представник 1-го відповідача пояснив, що під час здійснення митного оформлення декларант самостійно розрахував та сплатив митні платежі в сумі, що потребували сплаті, а отже, на його думку, кошти за даними вантажними митними деклараціями не є надмірно сплаченими.

Визначення митним органом рішення про визначення митної вартості товару не тягне за собою нормативного обов'язку здійснити митне оформлення за ціною визначеною митним органом. Позивач мав змогу оскаржити рішення, а вже потім здійснювати митне оформлення товару. Позивач самостійно виявив бажання випустити товар у вільний обіг в рамках наказу Державної митної служби України від 17.03.2008 № 230.

На думку представника 1-го відповідача, кошти, що підлягають поверненню з Державного бюджету України є не надмірно сплаченим податком на додану вартість, а є коштами під назвою різниця між сумами платежів, нарахованих за митною вартістю, визначеною декларантом, і митною вартістю, визначеною митним органом.

На підставі вищевикладеного, представник 1-го відповідача просив, відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У судове засідання не з'явився представник 2-го відповідача, який був повідомлений про дату, час та місце слухання справи належним чином, 27.03.2013 ним було подано заперечення на адміністративний позов, в якому представник Управління Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області просив розглянути справу за його відсутністю та зазначив, що межі повноважень органів казначейства в частині повернення надмірно сплачених платежів встановлено спільним наказом Державної митної служби України, Державного казначейства України від 20 липня 2007 року № 611/147, затверджено в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 року за № 1095/14362 «Про затвердження Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справленням яких покладається на митні органи».

Цей Порядок регламентує взаємовідносини митних органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справленням яких покладається на митні органи.

Відповідно до зазначеного Порядку, Митний орган на підставі заяви платника готує висновок про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справленням яких покладається на митні органи та не пізніше п'яти робочих днів від дня прийняття керівником (заступником керівника) митного органу рішення про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справленням яких покладається на митні органи направляє його для виконання відповідному органу Казначейства разом з супровідним листом, в якому вказується кількість висновків, загальна сума, яка підлягає поверненню, а також наводиться перелік висновків із зазначенням такої інформації: номера та дати висновку, найменування юридичної або ім'я фізичної особи - платника, ідентифікаційного коду за ЄДРПОУ платника - юридичної особи або ідентифікаційного номера за ДРФО платника - фізичної особи (за наявності), суми яка підлягає поверненню за кожним з висновків.

На підставі отриманого висновку про повернення відповідний орган Казначейства готує платіжні документи на перерахування коштів з рахунку з обліку доходів Державного бюджету на рахунок, зазначений у висновку про повернення та протягом п'яти робочих днів від дати отримання висновку про повернення здійснює повернення коштів з бюджету.

Крім того, представником 2-го відповідача зазначено, що до Управління Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області не надходило відповідних документів, на підставі яких можливо здійснити повернення надмірно сплаченого податку на додану вартість.

На підставі вищевикладеного представник 2-го відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представника 1-го відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач - Товариство з додатковою відповідальністю «Попаснянський вагоноремонтний завод» зареєстрований Попаснянською районною державною адміністрацією Луганської області 09.03.2007 року у якості юридичної особи, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 787986, ідентифікаційний код - 34502350 (а. с. 26).

Відповідач - Луганська митниця у відповідності до ст. 14 Митного кодексу України є митним органом, який на території закріпленого за ним регіону в межах своєї компетенції здійснює митну справу та забезпечує комплексний контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи, керівництво і координацію діяльності підпорядкованих йому митниць та спеціалізованих митних установ і організацій.

Відповідач - Управління Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області у відповідності до ч. 2 ст. 45 Бюджетного кодексу України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Відповідно до пункту 1.2 Порядку розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, затвердженого спільним Наказом Міністерства фінансів України та Державної митної служби України 24.01.2006 року за № 25/44 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 січня 2006 року за № 64/11938, надміру сплачені митні та інші платежі - це сума коштів, що з різних причин унесена понад розмір, установлений законодавством.

Згідно п. 3.4. вказаного Порядку повернення платникам помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів, що зараховані на депозитні рахунки митних органів 3734, здійснюється відповідно до Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 N 618.

Наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 № 618 затверджено «Порядок повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як переплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справленням яких здійснюється митними органами».

Цей Порядок визначає процедуру повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, у тому числі у випадках, зазначених у статті 264, частині четвертій статті 284 Митного кодексу України та в міжнародних договорах України.

Відповідно до пункту 8 розділу ІІІ Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого Наказом Державної митної служби України 20.07.2007 року за № 618 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 року за № 1097/14364, встановлено, що суми митних та інших платежів, перераховані митними органами на рахунки з обліку доходів, відкриті в територіальних органах Державного казначейства, які підлягають поверненню за рішенням суду, повертаються у порядку, визначеному Державною митною службою України та Державним казначейством України.

Під час розгляду справи судом також встановлено, що 29.01.2013 позивач - Товариство з додатковою відповідальністю «Попаснянський вагоноремонтний завод» звернувся до Луганської митниці із заявою про повернення надмірно сплачених коштів, яка була розглянута 12.02.2013 Луганською митницею та позивачу було відмовлено у поверненні надмірно сплачених коштів (а. с. 13-16).

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2012 року визнано противоправними дії Луганської митниці щодо відмови у застосуванні митної вартості, заявленої ТДВ «Попаснянський вагоноремонтний завод», за першим методом митної оцінки - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Скасовано рішення Луганської митниці «про визначення митної вартості» №702190001/2012/000063/2 від 09.04.2012 року. Стягнуто на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Попаснянський вагоноремонтний завод» судові витрати у розмірі 935,77 грн. за рахунок коштів Державного бюджету України (а. с. 8-12).

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на дану норму, постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.12.2012 по справі № 812/2530/13-а встановлена, обставина, яка не підлягає доказуванню, а саме, що відповідачем Луганською митницею безпідставно відмовлено у прийнятті декларації митної вартості, прийнято рішення про визначення митної вартості товарів за шостим методом та надано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів. Митна вартість товару могла бути визначена за першим методом, оскільки позивач підтвердив документально ціну товару.

Оскільки Донецьким апеляційним адміністративним судом визнано противоправними дії Луганської митниці щодо відмови у застосуванні митної вартості, заявленої ТДВ «Попаснянський вагоноремонтний завод», за першим методом митної оцінки - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та скасовано рішення Луганської митниці «про визначення митної вартості» № 702190001/2012/000063/2 від 09.04.2012 року, суд приходить до висновку, що позивачу підлягає поверненню сума надмірно сплачених митних платежів у розмірі 93 577,62 грн..

Тобто, позивачем фактично внесено до бюджету кошти з розрахунку митної вартості товарів, визначеної всупереч положенням чинного законодавства за шостим методом, в той час як належною митною вартістю таких товарів була вартість, визначена за ціною договору, ТДВ «Попаснянський вагоноремонтний завод» сплачені до бюджету кошти в розмірі більшому, ніж встановлено законодавством, а тому належать поверненню позивачу.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 19 квітня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 24 квітня 2013 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 72, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю «Попаснянський вагоноремонтний завод» до Луганської митниці, Управління Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області про стягнення надмірно сплачених сум податку на додану вартість, задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Попаснянський вагоноремонтний завод» (код ЄДРПОУ 34502350) надмірно сплаченої суми податку на додану вартість у розмірі 93 577,62 грн. (дев'яносто три тисячі п'ятсот сімдесят сім гривень 62 копійки).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Попаснянський вагоноремонтний завод» (код ЄДРПОУ 34502350) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 935, 77 грн. (дев'ятсот тридцять п'ять гривень 77 копійок).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 24 квітня 2013 року.

Суддя С.В. Прудник