Вирок № 30897083, 19.04.2013, Лисичанський міський суд Луганської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1-кп/415/197/13

415/2250/13-к

19.04.2013 року Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

Головуючого: судді Дядько Л.І,

за участю:

секретаря Гавриленко В.В.,

прокурора Сохикян С.Ш.

потерпілої ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Лисичанську кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лисичанська, Луганської області, громадянина України, українця, не працюючого, з загальною базовою середньою освітою, раніше судимого: 16.12.1983 року Лисичанським міським судом Луганської області за ст. 81 ч.4, 140 ч.1,42 КК України 1960 року до 5 років позбавлення волі, 01.07.1993 року Сватовським районним судом Луганській області за ст.ст.140 ч.3,17, 140 ч.3, 208, 42 КК України 1960 року до 7 років позбавлення волі, 15.09.1998 року Лисичанським міським судом за ст.ст.140 ч.2,140 ч.3, 42 КК України 1960 року до 7 років позбавлення волі, 03.12.2003 року перегляд справи Славяносербського районного суду Луганської області, по постанові ст. 74 ч.3 КК України та п.13 перехідного положення КК України 2001 року, строк покарання знижене до 6 років позбавлення волі, 04.02.2004 року перегляд приговору Славяносербського районного суду Луганської області по постанові ст. 81 КК України, 407 КПК України звільнений від подальшого відбуття покарання на умовно достроковий строк на необбитий термін 28 днів, звільнений 12.02.2004 року з Славяносербскої вправної колонії, 24.06.2004 року Лисичанським міським судом Луганської області за ст.185 ч.3,71 КК України до 3 років 10 днів позбавлення волі, 19.11.2010 року Лисичанським міським судом за ст.185 ч.2 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, 04.02.2011 року приговор скасований справа направлена на новий судовий розгляд, 11.03.2011 року засуджений Лисичанським міським судом за ст. 185 ч.2 КК України до 3 років позбавлення волі, приговор скасовано по постанові апеляційного суду Луганського області від 10.06.2011 року, справа направлена на новий розгляд, 11.10.2011 року засуджений Лисичанським міським судом Луганської області за ст. 185 ч.3 КК України до 1 року позбавлення волі, звільнений 27.10.2011 року зі Старобельського СІЗО Луганської області по відбуттю покарання, зарєєстрованного за адресою : АДРЕСА_1,мешкає за адресою : АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

встановив:

Наприкінці лютого 2013 року, о 15 годині 30 хвилин, ОСОБА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, шляхом злому замків проник в будинок АДРЕСА_3, звідки повторно, таємно викрав швейну машинку марки «Чайка» вартістю 150 грн., настільний вентилятор марки «Пінгвин» вартістю 24 грн., ручну тачку вартістю 70 грн, які належать ОСОБА_1, чим заподіяв потерпілої майнову шкоду на загальну суму 244 грн.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину за ч. 3 ст. 185 КК України, при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав повністю та пояснив, що обставини, зокрема: час, місце та спосіб вчинення кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті, зазначені вірно. Він їх підтверджує. У скоєному щиро розкаявся.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 пояснила, що згодна з обставинами при яких було викрадено належне її майно. Хоча майно не повернуто, претензій до обвинуваченого вона не має і позов про відшкодування шкоди заявляти не бажає.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_2 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що потерпіла та прокурор також не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, потерпіла правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, потерпілу та дослідивши матеріали кримінальної справи, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_2 у скоєнні таємного викрадення чужого майна, повторно, поєднане з проникненням у житло, доведено та кваліфікує його дії за ч. 3 ст. 185 КК України.

При призначенні ОСОБА_2 покарання суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься відповідно до вимог ст. 12 КК України до тяжких правопорушень, обставини вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який має непогашені судимості, за місцем проживання, характеризується позитивно, вину визнав, у скоєному щиро розкаявся, потерпіла претензій до обвинуваченого не має.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття та визнання вини.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, немає.

Враховуючи викладене, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують покарання, вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією ч. 3 ст. 185 КК України, разом з тим беручи до уваги, ряд обставин, що пом'якшують його покарання, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства і тому до нього слід застосувати вимоги ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання із випробуванням та з покладенням ряду обов'язків, передбачених п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України суд стягує з обвинуваченого ОСОБА_2 витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням судової товарознавчої експертизи , у сумі 343 грн.

Запобіжний заход ОСОБА_2 не обирався.

Керуючись ч. 3 ст. 349 , ст. 373, ст. 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4( чотири ) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2(два) роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки:

повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;

періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід ОСОБА_2 не обирати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь кооператива « Правовед» 343 (триста сорок три) гривны за проведення судової товарознавчої експертизи , р/р 2600012610164 в ПАТ « Укркомунбанк», МФО 304988, код 21791325.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Л.І. Дядько