Постанова № 30895451, 24.04.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2013 р. Справа № 922/183/13-г

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Камишева Л.М., суддя Медуниця О.Є., суддя Шепітько І.І.

при секретарі Деппа-Крівіч А.О.

за участю представників:

позивача - Михайлець О.В. за дорученням № 12 від 06.03.2013 року, Кірбаба О.М. за дорученням № 9 від 21.02.2013 року

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 918Х/1-32) на рішення господарського суду Харківської області від 05 березня 2013 року у справі

за позовом Харківського обласного Територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Харків

про стягнення 34000,00грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 05 березня 2013 року (суддя Яризько В.О.) позов задоволено. Стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на користь державного бюджету України штраф у сумі 17000,00 грн., пеню в сумі 17000,00 грн. та судовий збір у сумі 1720,50 грн.

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 20 лютого 2013 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказує на те, що відповідно до вимог чинного законодавства направлення відділенням Антимонопольного комітету України запиту відповідній особі щодо подання нею певної інформації буде носити правомірний характер у контексті вимог, що передбачені п. 5 ч.1 ст. 17 Закону № 3659, а також п.13 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", тобто коли це буде прямо передбачено законом. Також зазначає, що до позовної заяви не доданий обґрунтований розрахунок ціни позову. Крім того стверджує, що рішення адміністративної колегії від 27.06.2012 № 91-к про накладання штрафу суперечить приписам статті 19 Конституції України.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що рішення господарського суду відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи. Вказує на те, що відповідно до норм статей 17, 22, 221 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" територіальне відділення має повноваження вимагати від суб'єктів господарювання інформацію, в тому числі з обмеженим доступом. Також зазначає, що відповідач мав змогу відповідно до чинного законодавства звернутись до суду для оскарження рішення Антимонопольного комітету в строк до 08.09.2012 включно, проте даним правом не скористався. На цій підставі просить рішення господарського суду Полтавської області від 12 лютого 2013 року залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідач у судове засідання не з'явився, 16.04.2013 року його представник подав через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги у зв'язку з неможливістю присутності представника у даному судовому засіданні.

Розглянувши клопотання відповідача, заслухавши представників позивача, колегія суддів відмовила у задоволенні вказаного клопотання у зв'язку з необґрунтованістю.

Розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин та докази на їх підтвердження, юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши пояснення представників позивача, колегія суддів встановила наступне.

Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, рішенням адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27.06.2012 року № 91-К по справі № 6/01-75-12 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" визнано, що ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6, до проведення торгів на закупівлю продукції рибної для закладів освіти Лозівського району Харківської області погодивши свої пропозиції конкурсних торгів з метою забезпечення перемоги ФОП ОСОБА_5, вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п.4 ч.2 ст. 6, п.1 ст. 50 закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів. Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за порушення, передбачене, п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" на ФОП ОСОБА_4 (ідент. номер НОМЕР_1) накладено штраф у розмірі 17000,00 грн. (а.с.7-9).

Вказаним рішенням відповідача попереджено, що згідно з абз.2 ч.3 ст. 6 Закону України штраф повинен бути сплачений у двомісячний строк з дня одержання рішення. Відповідно до ч.1 ст. 60 зазначеного закону рішення Антимонопольного комітету України у двомісячний строк з дня одержання може бути оскаржено до господарського суду. Згідно з ч.8 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» суб'єкти господарювання зобов'язані протягом 5 днів з дня сплати штрафу надіслати Антимонопольному комітету України документи, що підтверджують сплату штрафу.

протягом двох місяців, а також роз'яснено право на оскарження даного рішення у двомісячний строк з дня одержання до господарського суду.

Відповідно до п.1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії.

Згідно зі ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" органи Антимонопольного комітету України накладають штрафи на об'єднання, суб'єктів господарювання: юридичних осіб; фізичних осіб; групу суб'єктів господарювання - юридичних та/або фізичних осіб, що відповідно до ст. 1 цього Закону визнається суб'єктом господарювання, у випадках, передбачених ч.4 цієї статті. За порушення, передбачені: п.п. 1, 2 та 4 ст. 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

В ч. 3 ст. 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції" зазначено, що особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

З Листа Харківської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» № 07-13-1962 від 12.10.2012 року вбачається, що рекомендований Лист № 610580489568, поданий до пересилання 05.07.2012 року на адресу ФОП ОСОБА_4 (АДРЕСА_1,61172) був вручений 07.07.2012 року відділенням поштового зв'язку № 172 м.Харкова під розписку у книзі ф.8 ОСОБА_4 (додаток №2) (а.с.11).

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що копія рішення була направлена відповідачу за адресою: АДРЕСА_2, тобто за місцем реєстрації відповідача, яке підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.51,52).

Приймаючи до уваги, що рішення отримано відповідачем 07.07.2012 року, у відповідності до приписів ч. 3 ст. 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції" відповідач повинен був сплатити штраф у строк до 08.09.2012 року.

Відповідачем не надано ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції доказів на підтвердження сплати штрафу.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно з ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Відповідач не надав ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції доказів звернення до господарського суду стосовно визнання недійсним Рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 91-К від 27.06.2012 року.

Згідно з ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.

Приймаючи до уваги, що строк на оскарження рішення Антимонопольного комітету до суду сплинув 08.09.2012 року та відновленню не підлягає, а відповідач вказану суму до державного бюджету України не перерахував, колегія суддів вважає, що господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що у відповідача існує обов'язок примусової сплати штрафу, застосованого рішенням адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 91-К від 27.06.2012 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Враховуючи, що відповідач у встановлені терміни штраф не сплатив, позивач, обґрунтовано відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" нарахував відповідачу пеню у розмірі 1,5 % від суми штрафу за кожен день прострочки за період з 08.09.2012 року по 09.01.2013 року включно в сумі 17000,00 грн

Згідно з п. 7 ст. 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції", у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Статтею 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" передбачено, що з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про: стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені; припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; зобов'язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу в сумі 17000,00 грн. та 17000,00 грн. пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Твердження відповідача про те, що позивачем не надано суду розрахунок суми позову, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки з матеріалів справи вбачається, що до позовної заяви позивачем додано розрахунок пені, здійснений відповідно до норм ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Також колегія суддів ставиться критично до заперечень відповідача щодо питань, пов'язаних з правомірністю прийняття вищезазначеного рішення Антимонопольного комітету, оскільки воно не є предметом спору у даній справі.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не оскаржувала рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 91-К від 27.06.2012 року до суду, яке на даний час є чинним.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у п.21 Постанови Пленуму вищого господарського суду України № 15 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» звертається увагу на те, що Однак господарським судом не можуть братися до уваги доводи особи, стосовно якої прийнято рішення (заявника,відповідача, третьої особи в розумінні статті 39 Закону України "Про захист економічної конкуренції", з приводу незаконності та/або необґрунтованості цього рішення, якщо такі доводи заявлено після закінчення строків, встановлених частиною другою статті 47 та частиною першою статті 60 названого Закону, оскільки дана особа не скористалася своїм правом на оскарження відповідного акта державного органу, а перебіг зазначеного строку виключає можливість перевірки законності та обґрунтованості рішення органу Антимонопольного комітету України.

Стосовно тверджень відповідача про відсутність повноважень у позивача щодо витребування інформації від відповідача, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Частиною 2 ст. 12 зазначеного Закону передбачено, що повноваження територіальних відділень Антимонопольного комітету України визначаються цим Законом, іншими актами законодавства. Повноваження територіального відділення Антимонопольного комітету України не можуть виходити за межі повноважень Антимонопольного комітету України, визначених законом.

Згідно з п.1 ч. 3 ст. 7 цього Закону у сфері формування та реалізації конкурентної політики, сприяння розвитку конкуренції, нормативного і методичного забезпечення діяльності Антимонопольного комітету України та застосування законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, зокрема, вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, необхідну для дослідження ринків, а також інформацію про реалізацію конкурентної політики.

П.п. 5, 12 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено повноваження Голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, який при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках має повноваження вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом; проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження).

Аналогічні повноваження закріплено у Положенні про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженому розпорядженням Антимонопольного комітету України від 23 лютого 2001 року № 32-р та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 30 березня 2001 року за № 291/5482.

Пунктом 3 ч.1 Положення передбачено, що відділення АМК має повноваження вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, необхідну для дослідження ринків, а також інформацію про реалізацію конкурентної політики.

Крім того, виходячи зі змісту ст.ст. 22, 22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України щодо подання суб'єктами господарювання документів, інформації тощо, необхідних для виконання цими органами завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції, є обов'язковими для виконання у визначені ним строки.

Зважаючи на положення вищезазначених норм чинного законодавства, колегія суддів вважає, що відділення АМК у межах наданих йому повноважень мало право витребувати у відповідача відповідну інформацію, необхідну для дослідження щодо проведеної процедури закупівлі за державні кошти рибної продукції для закладів освіти Лозівського району Харківської області.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 11.12.2012 року у справі № 5023/599/12.

У зв'язку з тим, що невиконання розпоряджень, рішень і вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, відповідно до ч.2 ст. 22 вищезазначеного Закону, тягне за собою передбачену законом відповідальність.

ФОП ОСОБА_4 вимоги не виконала, у зв'язку з чим згідно з положеннями Закону України "Про захист економічної конкуренції її було притягнуто до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що вимоги позивача обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Таким чином, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що місцевий господарський суд розглянув всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, належним чином проаналізував правовідносини, що виникли між сторонами, та вірно застосував норми матеріального та процесуального права.

Доводи апелянта про порушення і неправильне застосування господарським судом норм матеріального права при прийнятті оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що прийняте господарським судом рішення відповідає статтям 43, 85 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості, підстав для його скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається.

За таких обставин колегія суддів вважає, що твердження позивача, викладені ним в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, а господарським судом першої інстанції правильно оцінені обставини справи, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення та задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 05 березня 2013 року у справі № 922/183/13-г залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Постанову складено 22.04.2013 року.

Головуючий суддя Камишева Л.М.

Суддя Медуниця О.Є.

Суддя Шепітько І.І.