Рішення № 30895436, 23.04.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від "23" квітня 2013 р. Справа № 906/411/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А. ,

за участю представників сторін:

- від позивача: Гриньок О.А., довіреність № 14-31 від 30.01.13р.;

- від відповідача: не з'явився;

- від ІІІ особи: Мельник О.М., довіреність № 8265/19 від 28.12.2012р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (м.Київ)

до Новогуйвинського виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного комунального підприємства (смт. Новогуйвинське Житомирської області)

за участю ІІІ особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (м. Житомир)

про стягнення 830949,37 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача 830949,37грн. заборгованості, з яких: 735396,36грн. - основного боргу, що виник на підставі договору №7-2012-ТЕ-1134-Н від 04.01.2012р. на постачання природного газу за регульованим тарифом та договору № 14/5419/12 від 15.10.2012р., 69420,15грн. - пені, 23553,20грн. - 3% річних, 2579,66грн. - інфляційних. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається, що відповідач не провів повну оплату за природний газ, поставлений згідно договору №7-2012-ТЕ-1134-Н на постачання природного газу за регульованим тарифом від 04.01.2012р.

Ухвалою господарського суду від 08.04.2013р. залучено Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору як первісного кредитора у зобов'язанні (а.с.76-77).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, повідомив, що під час підготовки матеріалів позову до суду, позивачем не було враховано 30000,00грн., які сплачені відповідачем до подачі позову. Також надав довідку про стан заборгованості, з якої вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем станом на 18.04.2013р. складає 705396,36грн. (а.с.84), однак заяви про зменшення в порядку ст.22 ГПК України позивачем до суду не подано. Спір вирішується в межах заявлених у позовній заяві вимог.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. В адресованому господарському суду клопотанні від 22.04.2013р. представник відповідача просить відкласти розгляд справи на іншу дату, посилаючись на неможливість повноважного представника відповідача прибути в судове засідання у зв'язку з представленням ним інтересів підприємства в Апеляційному суді Житомирської області (а.с.80).

Раніше, представник відповідача, який був присутній в судовому засіданні 08.04.2013р. надав письмовий відзив на позовну заяву за №144 від 02.04.2013 (а.с.64-65), в якому не визнає позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 30000,00грн., зазначив, що дану суму було погашено до подачі позову до суду, підтвердив наявність заборгованості за спожитий природний газ на суму 705396,36грн. Нарахування позивачем штрафних санкцій, інфляційних та 3% річних вважає безпідставним, з огляду на відсутність в договорі №14/5419/12 про відступлення права вимоги розрахунку сум, щодо їх стягнення. Оскільки станом на дату відступлення вимоги розмір пені, 3% річних та інфляційних між сторонами договору визначено не було, відповідач вважає, що вимоги позивача в частині стягнення вказаних сум є необґрунтованими. Вказав, що Новогуйвинське ВЖРЕКП є збитковим підприємством та надає послуги населенню смт.Новогуйвинське з теплопостачання, водопостачання та водовідведення, а також інші комунальні послуги. Стягнення в повному обсязі штрафних санкцій з підприємства потягне за собою тяжке фінансове становище відповідача, неможливість надання в повному обсязі послуг населенню та може призвести до банкрутства підприємства. У зв'язку з викладеним, відповідач просив суд відмовити у стягненні штрафних санкцій або зменшити їх розмір. На підтвердження вищевказаного, представником відповідача в судовому засіданні було надано довідку за №146 від 01.04.2013, що містить інформацію по розрахункам Новогуйвинського ВЖРЕКП (а.с.72).

Позивач надав заперечення на відзив відповідача від 22.04.2013р., в якому підтвердив факт часткової оплати відповідачем основного боргу (до подачі позову до суду) на загальну суму 30000,00грн.; проти зменшення штрафних санкцій заперечив, вказав, що останнє суперечить інтересам ПАТ "НАК "Нафтогаз України". Зазначив, що відповідачем не надано жодного доказу існування виняткових обставин, що може бути підставою для зменшення розміру нарахованої пені. Також представник позивача просив врахувати майновий стан ПАТ "НАК "Нафтогаз України", чистий збиток якого за звітний період склав понад 10 мільярдів гривень; наявність великих кредитних зобов'язань перед банківськими установами та жорстке регулювання державного ринку природного газу в Україні, внаслідок чого позивач вимушений постачати природний газ комунальним підприємствам за ціною, нижчою від ціни придбання такого газу. На підтвердження викладеного, позивачем надано копію звіту про фінансові результати товариства за 2012 рік та баланс станом на 31.12.2012 (а.с. 81-83).

Представник ІІІ особи в судове засідання на виконання вимог ухвали суду від 08.04.2013р. надав письмове пояснення від 23.04.2013р. за №1888/19, в якому позовні вимоги ПАТ "НАК Нафтогаз України" підтримує в повному обсязі (а.с.90-92).

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд відхилив його як необґрунтоване, оскільки матеріали справи є достатніми для розгляду справи по суті виходячи з предмету та підстав заявленого позову, при вирішенні спору суд обмежений процесуальними строками, а зазначені причини неявки в судове засідання документально не підтверджені. Крім того, відповідачем у справі є Новогуйвинське ВЖРЕКП, а не конкретний представник, ГПК України передбачає ведення справи через представника, що надає можливість направити в судове засідання іншу уповноважену особу (п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р.). Також суд враховує, що позиція відповідача надана у письмовому відзиві на позовну заяву, а явка представника не була визнана судом обов'язковою.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 04 січня 2012 року між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (постачальник, ІІІ особа) та Новогуйвинським виробничим житловим ремонтно-експлуатаційним комунальним підприємством (споживач, відповідач) укладено договір №7-2012-ТЕ-1134-Н на постачання природного газу за регульованим тарифом (а.с.10-13), за умовами якого постачальник постачає природний газ споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором (п.1.1 договору).

Пунктом 10.1 договору сторони встановили, що останній набирає чинності з 1 січня 2012 року та укладається на строк до 1 січня 2013 року.

Додатковою угодою до договору на постачання природного газу за регульованим тарифом №7-2012-ТЕ-1134-БО від 04.01.2012 (а.с.17) було внесено зміни щодо строку дії вищевказаного договору. Зокрема, зазначено, що в частині постачання природного газу договір припиняє свою дію з 01.09.2012р.

Відповідно до п.п. 4.1,4.2,4.4 договору, розрахунки за реалізований споживачеві газ здійснюються за цінами, що встановлюються національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики. У випадках, передбачених законодавством, до ціни на природний газ додаються: збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ; тариф на транспортування газу магістральними трубопроводами; тариф на транспортування газу розподільними трубопроводами; тариф на постачання газу за регульованим тарифом та додаток на додану вартість. Також сторони домовилися, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 4.1 та 4.2 договору, є обов'язковою для сторін з дати набрання нею чинності, а визначена на її основі вартість газу буде застосовуватися сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за газ згідно з умовами договору.

Додатком №2 до даного договору сторони визначили обсяги постачання природного газу по місяцях 2012 року (а.с.15).

Крім того, п.п.2.6, 2.7, 2.8, 2.9 договору встановлено, що послуги з постачання газу підтверджуються підписаним сторонами актом приймання-передачі газу, що оформляється за даними вузлів обліку, визначених у додатку 1 до договору (а.с.14). Постачальник до 5-го числа, наступного за звітним місяцем, направляє споживачу два примірника акта приймання-передачі газу за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою постачальника. Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою споживачу, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу. Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником.

Сторони погодили, що розрахунковий період за договором від 04.01.2012 становить один місяць - з 08:00 години першого дня місяця до 08:00 години першого дня наступного місяця включно. Оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем авансовими та/або плановими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати відповідно до додатка 2 до договору, виключно грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 3-го числа місяця, наступного за розрахунковим (п.п.4.5,4.6,4.7 договору).

На виконання умов договору №7-2012-ТЕ-1134-Н від 04.01.2012 за період з січня по квітень 2012 року ПАТ по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" поставило відповідачу природний газ в об'ємі 729351 м3 на загальну суму 954866,36грн., що підтверджується виставленими відповідачу рахунками на сплату вартості природного газу (послуг транспортування) №ОУ-0001951 від 30.01.2012, №ОУ-0001950 від 30.01.2012, №ОУ-0005488 від 29.02.2012, №ОУ-0009241 від 30.03.2012, №ОУ-0012460 від 28.04.2012 (а.с.19, 21, 23, 25), а також актами приймання - передачі природного газу від 01.02.2012, від 01.03.2012, від 02.04.2012 та від 26.04.2012 (а.с.18,20,22,24).

Відповідач в порушення умов договору на постачання природного газу за регульованим тарифом №7-2012-ТЕ-1134-Н від 04.01.2012р., зобов'язання по оплаті отриманого природного газу виконав частково, сплативши на рахунок ПАТ "Житомиргаз" 197320,00грн., внаслідок чого станом на 15.10.2012р. борг за переданий природний газ та супутні послуги, з урахуванням залишків боргу КП "Озерне" у розмірі 24420,00грн., перенесених 02.05.2012р. відповідно до довідки №Дов-000807, склав 781966,36грн. (954866,36грн. + 24420,00грн. - 197320,00грн.).

15 жовтня 2012 року між ПАТ по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (первісний кредитор) та ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (новий кредитор/позивач) укладено договір про відступлення права вимоги №14/5419/12 (а.с.29-30), за умовами якого первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв на себе право вимоги до боржника первісного кредитора "Новогуйвинське виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне комунальне підприємство" за договором на постачання природного газу за регульованим тарифом №7-2012-ТЕ-1134-Н від 04.01.2012 у сумі 781966,36грн. (п.1.1 договору).

Пунктами 2.1, 2.3 договору про відступлення права вимоги встановлено, що первісний кредитор зобов'язаний в термін до 19.10.2012 передати новому кредитору оригінали документів, які підтверджують право вимоги до боржника, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор зобов'язаний протягом 5 (п'яти) днів з моменту підписання договору відступлення права вимог письмово повідомити боржника про відступлення права вимоги боргу.

Листом від 16.10.2012р. за №7059/19 ПАТ по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" повідомило божника про укладення між ПАТ "Житомиргаз" та ПАТ "НАК" Нафтогаз України" договору про відступлення права вимоги №14/5419/12 (а.с.32).

Відповідно до ч. 1 статті 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст. 514 ЦК України).

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється б е з з г о д и боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч.1 ст. 513 ЦК України).

Таким чином, з огляду на наведені норми чинного законодавства України та умови укладеного договору про відступлення права вимоги, позивач - ПАТ "НАК" Нафтогаз України" отримало право кредитора та право позивача щодо грошових зобов'язань Новогуйвинського виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного комунального підприємства за надані останньому ПАТ "Житомиргаз" послуги з постачання природного газу згідно договору на постачання природного газу за регульованим тарифом №7-2012-ТЕ-1134-Н від 04.01.2012р.

У зв'язку зі зміною кредитора у зобов'язанні, позивачем 17.12.2012р. було направлено на адресу відповідача вимогу №26/2-389-12 про сплату заборгованості у сумі 781966,36грн. (а.с.38).

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати поставленого природного газу перед новим кредитором - ПАТ "НАК" Нафтогаз України" виконав частково, в результаті чого відповідача перед позивачем, як зазначає останній у позовній заяві, виник борг у сумі 735396,36грн.

Разом з тим, при поданні позову до суду позивачем не прийнято до уваги проплати, здійснені відповідачем до подачі позову до суду, а саме 15.02.2013р. та 01.03.2013р. разом на загальну суму 30000,00грн. (а.с.69-70).

З матеріалів справи вбачається, що позовна заява ПАТ "НАК" Нафтогаз України" направлена на адресу господарського суду Житомирської області 14.03.2013р., що підтверджується штемпелем на поштовому конверті (а.с.59).

Отже, відповідач здійснив погашення заборгованості у розмірі 30000,00грн. до моменту пред'явлення позову, що позивачем не було враховано, тому суд відмовляє в позові в частині стягнення 30000,00грн.

Матеріалами справи підтверджується, та не заперечується відповідачем, що станом на час розгляду справи несплаченою залишилась сума в розмірі 705396,36грн.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вже зазначалось, пунктом 4.6 договору на постачання природного газу від 04.01.2012р. визначено, що оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем авансовими та/або плановими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати відповідно до додатка 2 до договору.

Судом встановлено, що відповідач не оплатив у повному розмірі отриманий природний газ. Наявність заборгованості в сумі 781966,36,00грн. (станом на 30.09.2012р.) не заперечується відповідачем, що вбачається із акту звірки розрахунків, підписаного представниками та скріпленого печатками обох сторін (а.с.26).

Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 705396,36грн. основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Позовні вимоги в частині стягнення 30000,00грн. основного боргу задоволенню не підлягають.

Крім того, позивач відповідно до п.6.2.2 договору №7-2012-ТЕ-1134-Н на постачання природного газу за регульованим тарифом та договору №14/5419/12 про відступлення права вимоги за порушення строків оплати нарахував відповідачу пеню у розмірі 69420,15грн.

Згідно п.3 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 3 ст.549 ЦК України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Наведені норми свідчать, що за порушення грошового зобов'язання боржник на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити неустойку (штраф, пеню).

Пунктом 7.4.2 договору №7-2012-ТЕ-1134-Н сторони встановили, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п.1.2 договору про відступлення права вимоги №14/5419/12, крім передачі права вимоги оплати спожитого природного газу за зобов'язанням, зазначеним в п.1.1 договору, до нового кредитора переходять права вимоги стягнення всіх штрафних санкцій, інфляційних витрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань за зазначеним вище договором.

Перевіривши розрахунок пені (а.с.35-36), суд вважає його обґрунтованим, оскільки пеня в сумі 69420,15грн. нарахована відповідно до вимог чинного законодавства України.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 23553,20грн. 3% річних та 2579,66грн. інфляційних.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наведені норми свідчать, що за порушення грошового зобов'язання боржник на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції та нараховані 3% проценти річних.

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних (а.с.35-36), прийшов до висновку, що річні в розмірі 23553,20грн. та інфляційні в сумі 2579,66грн. нараховані позивачем обґрунтовано, тому задовольняє позовні вимоги в цій частині.

Разом з тим, здійснивши правову оцінку застосованих позивачем заходів відповідальності за порушення грошового зобов'язання, враховуючи клопотання відповідача про зменшення розміру пені (а.с.64-65), яке обґрунтоване збитковістю підприємства, господарський суд вважає за можливе застосувати приписи статті 233 Господарського кодексу України про випадки зменшення розміру штрафних санкцій.

Так, згідно частини першої цієї статті, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня згідно ст.230 ГК України) надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з врахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій (ч.2 ст.233 ГК України).

Згідно ч.3 ст.551 ЦК України, теж розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до п.3 ст.83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до пп.3.17.4 п.3 Постанови Пленуму ВГС України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 №18, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Оскільки позивачем не доведено факту завдання йому чи іншим учасникам господарських відносин збитків внаслідок несвоєчасної сплати відповідачем коштів; за порушення грошових зобов'язань, крім пені, нараховані інфляційні та річні; а також враховуючи, що кінцевим споживачем основної кількості послуг, для забезпечення надання яких було поставлено природний газ, є населення, через низький ступінь розрахунків якого і виникла заборгованість у відповідача, господарський суд, керуючись п.3 ч.1 ст.83 ГПК України, вважає за можливе зменшити розмір обґрунтовано нарахованої пені на 40%, тобто до 41652,09грн.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Наявність заборгованості не заперечується відповідачем та підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи викладене, позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи на суму 800949,37грн., з яких: 705396,36грн. основного боргу, 69420,15грн. пені, 23553,20грн. 3% річних та 2579,66грн. інфляційних.

В частині стягнення 30000,00грн. господарський суд відмовляє в позові.

Разом з тим, як зазначалось вище, суд зменшує розмір пені до 34710,08грн.

При цьому суд враховує роз'яснення, надані в п.9.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №6 "Про судове рішення", згідно якого у резолютивній частині рішення господарські суди повинні зазначати у рішеннях про часткове задоволення майнових вимог, у тому числі в разі зменшення розміру неустойки згідно з пунктом 3 ст.83 ГПК України, - про відмову в позові в решті вимог, припинення провадження або залишення без розгляду позову у цій частині.

Таким чином, до стягнення підлягає сума 773181,31грн., з яких: 705396,36грн. основного боргу, 41652,09грн. пені, 23553,20грн. 3% річних та 2579,66грн. інфляційних. В решті позову суд відмовляє.

Судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог, оскільки він спонукав позивача звернутись до суду.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Новогуйвинського виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного комунального підприємства (12441, Житомирська обл., Житомирський район, смт.Новогуйвинське, вул.9-ої П'ятирічки, буд.15, код 30273396)

на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м.Київ, Шевченківський район, вул.Богдана Хмельницького, буд.6, код 20077720):

- 705396,36грн. основного боргу;

- 41652,09грн. пені;

- 23553,20грн. 3% річних;

- 2579,66грн. інфляційних;

- 16018,98грн. судового збору.

4. В позовні відмовити в частині стягнення 30000,00грн. основного боргу та 27768,06грн. пені.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення.

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати 3 прим.:

1- в справу;

2- позивачу (рек. з повід.);

3 - відповідачу (рек.з повід.)