Ухвала суду № 30894500, 15.04.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/1433/13-а

15.04.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кобаля М.І.,

суддів Курапової З.І. ,

Ілюхіної Г.П.

секретар судового засідання Чумаченко Н.Г.

за участю сторін:

позивач, - ОСОБА_2, паспорт серії НОМЕР_1, виданий Київським РВ Сімферопольського МУГУ МВС України в Криму від 01.04.1997 року,

відповідач, - Суддя Київського районного суду м. Сімферополя Тонкоголосюк Олександр Володимирович - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Латинін Ю.А. ) від 05.02.13 у справі № 801/1433/13-а

за позовом ОСОБА_2 АДРЕСА_1

до Судді Київського районного суду м. Сімферополя Тонкоголосюк Олександра Володимировича (вул. Воровського, 16,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95017)

про визнання ухвали недійсною та визнання факту порушення

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовною заявою до судді Київського районного суду м. Сімферополя Тонкоголосюка Олександра Володимировича про визнання факту порушення щодо відмови здійснювати розгляд справи №2/123/491/13 російською мовою та визнання недійсною ухвалу Київського районного суду м. Сімферополя від 16.01.2013 року по справі №2/123/491/13.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.02.2013 у відкритті провадження за позовом ОСОБА_2 до судді Київського районного суду м. Сімферополя Тонкоголосюка Олександра Володимировича про визнання ухвали недійсною та визнання факту порушення, відмовлено.

Не погодившись з зазначеним судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою та посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.02.13 та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Доводи апеляційної скарги мотивовані невідповідністю висновків суду обставинам справи.

У судовому засіданні апелянт вимоги скарги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином про дату, час і місце апеляційного розгляду, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача та думку апелянта, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відмовляючи у відкритті провадження виходив з того, що даний спір не є публічно-правовим та не підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції погоджується, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.6 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.

Згідно ст.ст. 126, 129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється. Однією із конституційних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Пункт 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначає поняття суб'єкта владних повноважень. Так, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Положеннями п.1 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України регламентовано, що справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, обов'язковими умовами віднесення справи до адміністративної юрисдикції має бути участь у ній суб'єкта владних повноважень і тільки за умов, якщо оскаржуються його дії, бездіяльність або рішення при здійсненні ним владних управлінських функцій.

Із місту адміністративного позову вбачається, що позивач оскаржує дії судді під час розгляду справи №2/123/491/13, оскільки на думку позивача, відмовляючи останньому у веденні судового розгляду справи російською мовою, суддя порушив його права, гарантовані йому Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, ратифікованими Україною та ін.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією України чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 № 6 роз'яснено, що у розумінні положень частини 1 статті 2, пунктів 1, 7 і 9 статті 3, статті 17, частини 3 статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України суди та судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб'єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом судових справ.

Таким чином, у судовому порядку можуть бути оскаржені лише акти, дії, бездіяльність посадових і службових осіб судів, якщо ці акти, дії належать до сфери управлінської діяльності, а не процесуальні дії суддів при здійсненні судочинства.

Зазначений висновок узгоджується з роз'ясненнями, наданими Конституційним Судом України у своєму рішенні від 23.05.2001 №6-рп/2001, пунктом 4.2 якого визначено, що відповідно до частини 1 статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійсненні правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону /частина 1 статті 129 Конституції України/. Виключно законами України визначаються судоустрій і судочинство. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення питань підвідомчості судам спорів, порушення і відкриття справ, підготовки їх до розгляду, судовий розгляд справ у першій інстанції, в касаційному і наглядовому порядку та прийняття по них судових рішень належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.

Рішення і дії суду під час підготовки і розгляду справи можуть бути оскаржені в апеляційному та касаційному порядку. Оскарження судових актів шляхом подання позову на дії судді, які пов'язані із здійсненням правосуддя, чинним законодавством не передбачено.

Таким чином, до суду та судді не може бути пред'явлено позову за процесуальні дії, вчиненні при здійсненні правосуддя.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, предмет позову, заявлений у цій справі, не містить вимог щодо вирішення публічно-правового спору, стосується дій суду, які не відносяться до управлінських та врегульовані нормами процесуального законодавства при здійсненні правосуддя, колегія судів вважає, внаслідок чого розгляд і вирішення таких вимог не належить до компетенції адміністративного суду, визначеної статтею 17 КАС України.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів підтверджує, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у відкритті провадження у справі, посилаючись на п.1 ч.1 ст.109 Кодексу адміністративного судочинства України та правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 199, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, - залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Латинін Ю.А. ) від 05.02.13 у справі № 801/1433/13-а, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 22 квітня 2013 р.

Головуючий суддя підпис М.І. Кобаль

Судді підпис З.І.Курапова

підпис Г.П.Ілюхіна

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.І. Кобаль