ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
____________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" квітня 2013 р.Справа № 922/1175/13
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Бураковой А.М.
при секретарі судового засідання Тарасова С.В.
розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланекс", м. Харків до Комунального ремонтно-будівельного підприємства Комінтернівського району м. Харкова Департаменту житлового господарства ХМР, м. Харків про стягнення 217 368,54грн. за участю представників сторін:
позивача - не з'явився,
відповідача - не з'явився,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ланекс", м. Харків (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Комунального ремонтно-будівельного підприємства Комінтернівського району м. Харкова Департаменту житлового господарства ХМР, м. Харків про стягнення 217368,54грн. В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання покладених на відповідача обов'язків за Договором підряду №73 на виконання робіт від 05.07.2010 року, в частині повної та своєчасної оплати за виконані роботи обумовлені договором.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.03.2013 року було прийнято заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 15.04.2013 року о 12:00 годині.
У судовому засіданні 15.04.2013 року було оголошено перерву до 22.04.2013 року о 10:15 годині.
Представник позивача в призначене судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення, яке міститься в матеріалах справи. (а.с.73)
Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення, яке міститься в матеріалах справи. (а.с.73)
Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про належне повідомлення учасників процесу про час та місце судового засідання.
Відповідач та позивач правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористались, процесуальне право на участь у судовому засіданні не реалізували.
Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, тому вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача та 3-ої особи, за наявними в справі матеріалами, як передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
05.07.2010 р. між Комунальним ремонтно - будівельним підприємством Комінтернівського району м. Харкова (Замовник, відповідач) та Товариством з обмеженої відповідальністю «Ланекс» (Підрядчик, позивач) укладено Договір підряду № 73 на виконання робіт. (Договір)
Відповідно до п.1.1. Договору, підрядник (позивач) зобов'язаний виконати наступну роботу: знесення сухих та аварійних дерев; поточний ремонт приміщень, будинків та споруд комунальної власності (ремонт приміщень будинків і споруд комунальної власності); очищення дахів від полою та бурульок.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Пунктом 2.1. Договору передбачені умови оплати робіт, а саме - оплата за Договором здійснюється поетапно за фактично виконаний обсяг робіт на підставі підписаних обома сторонами актів виконаних робіт.
Відповідно до п. 2.2. Договору встановлено, що на підставі підписаного акту виконаних робіт Замовник зобов'язується оплатити виконанні роботи протягом 3-х банківських днів після підписання акту виконаних робіт.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем були виконані роботи на загальну суму 2 218 787,24 грн., що підтверджується підписаними між сторонами Актами виконаних робіт, а саме: Акт виконаних робіт від 25 березня 2011 р. щодо виконання робіт за січень 2011 р. на загальну суму 2 073 083,39 грн. та Акт виконаних робіт від 25 березня 2011 р. щодо виконання робіт за лютий 2011 р. на загальну суму 145 703,85 грн., які скріплені підписами уповноважених представників сторін та печатками юридичних осіб. (а.с. 26, 27)
У відповідності із статтею 173 Господарського кодексу України та статтею 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).
Відповідно до частини 7 статті 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського суду України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).
Відповідно до статті 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем були виконані всі умови договору, та зазначені роботи були прийняті відповідачем без зауважень, проте відповідач в порушення умов Договору, за виконані роботи повністю не розрахувався, з урахуванням чого не сплаченою залишається сума боргу в розмірі 217 368,54 грн.
Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати орендної плати за договором підряду № 73 на виконання робіт від 05.07.2010 р.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до Акту звірки взаємних розрахунків складений між Комунальним ремонтно - будівельним підприємством Комінтернівського району м. Харкова та ТОВ «Ланекс» станом на 01.02.2013 р. сальдо на користь ТОВ «Ланекс» становить 217 368,54 грн. (а.с. 28)
Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог статті 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
З метою досудового врегулювання спору позивачем було надіслано на адресу відповідача Претензія від 05.11.2012 р. (отримано відповідачем особисто 06.11.2012 р.) з проханням сплатити існуючи заборгованість, відповідач зазначену претензію отримав, та надав відповідь, відповідно до якої підтверджено наявність вищевказаної заборгованості перед позивачем, а також зазначено про неможливість її сплати, у зв'язку з складним фінансовим становищем. (а.с. 29-31)
Враховуючи, що відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, статей 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би підтверджував сплату заборгованості за договором підряду № 73 на виконання робіт від 05.07.2010 р. в розмірі 217 368,54 грн., документів, що спростовували викладене у позові, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 217 368,54 грн. заборгованості за виконані роботи, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати покладаються на відповідача у повному обсязі.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 526, 530, 549, 610, 611, 625, 629 Цивільного кодексу України, статтями 193,198, 217, 230, Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Комунального ремонтно-будівельного підприємства Комінтернівського району м. Харкова Департаменту житлового господарства Харківської міської ради, м. Харків (61105, м. Харків, вул. Маршала Федоренка, буд.1, Ідентифікаційний код - 22608239) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланекс", м. Харків (61037, м. Харків, пр. Московський, Буд. 199 - Б, Ідентифікаційний код 36818132) суму заборгованості в розмірі 217368,54 грн. та суму сплаченого судового збору в розмірі 4347,37 грн.
Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 25.04.2013 р.
Суддя Буракова А.М.
922/1175/13
Судове рішення № 30894428, Господарський суд Харківської області було прийнято 22.04.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 922/1175/13. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: