Постанова № 30894374, 23.04.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2013 р. Справа№ 5011-9/5732-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Баранця О.М.

суддів: Калатай Н.Ф.

Сітайло Л.Г.

при секретарі Малайдах А.І.

за участю від позивача - не з'явився.

від відповідача - Билим А.В.

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Служба міжнародних автомобільних перевезень"

на рішення господарського суду м. Києва від 19.02.2013

у справі № 5011-9/5732-2012(суддя Бондаренко Г.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський республіканський автоцентр"

до Державного підприємства "Служба міжнародних автомобільних перевезень"

про стягнення 17 350, 00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 19.02.2013 року позов задоволено повністю.

Стягнуто з Державного підприємства "Служба міжнародних автомобільних перевезень" (03083, м. Київ, пр-т. Науки, буд. 57; код ЄДРПОУ 33880040; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський республіканський автоцентр" (02105, м. Київ, вул. Павла Усенка, буд. 8; код ЄДРПОУ 21457519) 17 350 (сімнадцять тисяч триста п'ятдесят) грн. надмірно сплачених коштів та 2 682 (дві тисячі шістсот вісімдесят дві) грн. 50 коп. судового збору.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва у справі № 5011-9/5732-2012 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2013 року апеляційну скаргу прийнято до провадження. Розгляд справи призначено до розгляду.

В судове засідання 09.04.2013 року представник позивача не з'явився про причини неявки суд не повідомив хоча належним чином повідомлений про дату, місце та час судового засідання. Розгляд справи відкладено на 23.04.2013 року.

В судове засідання 23.04.2013 року представник позивача не з'явився та подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представника позивача, враховуючи що останній належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Згідно затвердженого Міністерством інфраструктури України розподілу багаторазових дозволів ЄКМТ серед українських перевізників на 2012 рік від 23.12.2011 року та додаткового розподілу багаторазових дозволів ЄКМТ серед українських перевізників на 2012 рік від 26.01.2012 року позивачу було надано право на оформлення 6 дозволів ЄКМТ категорії Євро - 4 та 1 дозволу ЄКМТ категорії Євро - 3, і 1 дозволу ЄКМТ категорії Євро-3 та 1 дозволу ЄКМТ категорії Євро-4 з правом роботи до Угорщини та Греції відповідно.

На підставі наведеного, між позивачем, як перевізником та відповідачем 03.01.2012 року укладено договір № 58Є про надання послуг (далі за текстом - договір), предметом якого є зобов'язання ДП "СМАП" надавати послуги перевізнику з оформлення, передачі та обслуговування бортових журналів та інформаційних листів (далі комплект документів до ЄКМТ) багаторазового використання за формою, встановленою резолюцією Міжнародного Транспортного Форуму необхідних перевізнику для здійснення ним перевезень вантажів у міжнародному сполученні, а перевізник відшкодувати витрати ДП "СМАП", згідно з умовами цього договору.

Згідно п.п. 2.1.3, 2.1.4. договору ДП "СМАП" зобов'язується видати перевізнику комплект документів до ЄКМТ після підписання ним цього договору та бланку зобов'язання, виданий перевізникові комплект документів до ЄКМТ та бланк зобов'язання відображаються у видатковій накладній, що є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 3.1. договору загальна сума договору становить 16 812, 00 грн., в тому числі ПДВ, яку перевізник сплачує шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ДП "СМАП" або внесенням готівки через касу підприємства у національній валюті. Згідно п. 3.2. договору розрахунок за цим договором здійснюється на умовах 100 % передплати перевізником на підставі рахунку - фактури.

На підставі договору відповідачем позивачу були виставлені рахунки - фактури № СФ - 0000033 від 03.01.2012 року на суму 16 812, 00 грн. та № СФ - 0001212 від 02.03.2012 року на суму 562, 00 грн. за оформлення комплекту документів до ЄКМТ в кількості 7 штук та 1 зобов'язання та оформлення бортового журналу (ЄКМТ) в кількості 1 штуки та 1 зобов'язання відповідно.

Зазначені вище рахунки були оплачені позивачем 05.01.2012 року та 02.03.2012 року в повному обсязі, що підтверджується копіями платіжних доручень наявними в матеріалах справи.

Відповідно до видаткових накладних № 219 від 06.01.2012 року, № 218 від 06.01.2012 року, № 1038 від 03.03.2012 року, копії яких наявні в матеріалах справи, позивачем були отримані від відповідача 7 дозволів ЄКМТ, 7 комплектів документів до ЄКМТ, 1 бланк зобов'язання (вартість бланків зобов'язання 12 грн.), 1 комплект документів до ЄКМТ, 1 бланк зобов'язання (вартість бланків зобов'язання 12 грн.).

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.1996 р. № 344 "Про вступ Уряду України до Європейської Конференції Міністрів транспорту" було прийнято пропозицію Міністерства транспорту, погоджену з Міністерством закордонних справ, про вступ Уряду України до Європейської Конференції Міністрів транспорту; уповноважено Міністра транспорту Данькевича І.П. підписати заяву про вступ Уряду України до Європейської Конференції Міністрів транспорту; зобов'язано Міністерство транспорту забезпечити виконання фінансових зобов'язань, пов'язаних з участю Уряду України в Європейській Конференції Міністрів транспорту, за рахунок позабюджетних коштів.

Таким чином, відповідно до положень міжурядових Угод про міжнародне автомобільне сполучення, Україна є членом Європейської Конференції Міністрів Транспорту (надалі - ЄКМТ).

Українські автоперевізники здійснюють свою діяльність по території іноземних держав або транзитом через їхні території відповідно до положень міжурядових Угод на основі дозволів ЄКМТ багаторазового використання.

Видачу дозволів ЄКМТ врегульовано Порядком оформлення, видачі, використання, обліку та звітності щодо дозволів ЄКМТ на перевезення вантажів автомобільним транспортом між країнами - членами ЄКМТ, затвердженим наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2004 р. № 757 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.08.2004 р. за № 1076/9675 (надалі - Порядок). Яким передбачено, що видача багаторазових дозволів проводить Державне підприємство "Служба міжнародних перевезень". При цьому перевізник в установленому порядку здійснює відшкодування ДП "СМАП" витрат, пов'язаних з проведенням комплексу робіт щодо оформлення дозволів.

Відповідно до п. 78 Додатку до ЗУ "Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності" до дозвільних документів належить і дозволи ЄКМТ на перевезення вантажів автомобільним транспортом між державами-членами ЄКМТ відповідно до ЗУ "Про автомобільний транспорт". При цьому, дозвільним органом, який уповноважений законом видавати документи дозвільного характеру суб'єктам господарювання є органи виконавчої влади, державні колегіальні органи, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи (абз. 3 ч. 1 ст. 1 Закону «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності»).

Згідно з Постановою КМУ від 09.06.2011р. №929 "Деякі питання надання Державною інспекцією з безпеки на наземному транспорті, Державною авіаційною службою, Державною інспекцією з безпеки на морському та річковому транспорті, Державним агентством з туризму та курортів і капітанів морських торговельних портів платних адміністративних послуг" до завершення здійснення заходів з утворення Державної інспекції з безпеки на морському та річковому транспорті і Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті адміністративні послуги згідно з переліком, затвердженим цією постановою, надаються органами, до повноважень яких належало надання таких послуг до набрання чинності рішенням про утворення зазначених інспекцій, крім визначених пунктами 12 і 13 переліку послуг, які до завершення здійснення заходів, що забезпечать можливість виконання Державною інспекцією з безпеки на наземному транспорті функцій з їх надання, але не пізніше 1 вересня 2012 р., надаються державним підприємством "Служба міжнародних автомобільних перевезень" у встановленому законодавством порядку. При цьому, до переліку платних адміністративних послуг (визначений додатком № 2) не включено видачу дозволів ЄКМТ, отже видача дозволів ЄКМТ не віднесена до платних адміністративних послуг, і відповідно провадиться на безоплатній основі.

Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі викладеного, можливо дійти висновку, що дозволи ЄКМТ видаються на безоплатній основі, проте перевізник відшкодовує ДП "СМАП" витрати, пов'язані з проведенням комплексу робіт щодо оформлення дозволів.

Відповідно до видаткових накладних, згідно якими позивач отримав дозволи ЄКМТ, наявних в матеріалах справи вартість бланків загалом становить 24,00 грн. Таким чином, позивач повинен сплатити/відшкодувати відповідачу за надані дозволи 24,00 грн.

Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.11.2012 року у справі №5011-67/7844-2012 рішення господарського суду м. Києва від 29.08.2012 року скасовано та прийняте нове рішення, яким визнано недійсним договір №58є про надання послуг від 03.01.2012 року. Постановою ВГСУ від 05.02.2013 року постанову КАГС від 19.11.2012 року залишено без змін.

Тож, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, Враховуючи, що договір № 58Є про надання послуг від 03.01.2012 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Київський республіканський автоцентр" та Державним підприємством "Служба міжнародних автомобільних перевезень", на підставі якого позивач перерахував відповідачеві спірні пошти, був визнаний недійсним, що позивач зобов'язаний відшкодувати відповідачу 24,00 грн. витрат пов'язаних з проведенням комплексу робіт щодо оформлення дозволів, що позивач сплатив відповідачу за видачу дозволів загалом 17374,00 грн., суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги позивача щодо повернення йому 17350,00 (17374,00 - 24,00) грн. на підставі ст. 1212 ЦК України підлягають задоволенню як доведені та обґрунтовані.

Доводи наведені відповідачем в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду м. Києва від 19.02.2013 року у справі № 5011-9/5732-2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Справу № 5011-9/5732-2012 повернути до господарського суду м. Києва.

3. Копію постанови направити сторонам.

Головуючий суддя Баранець О.М.

Судді Калатай Н.Ф.

Сітайло Л.Г.

Повний текст постанови складено 25.04.2013 року.