Рішення № 30894305, 23.04.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 квітня 2013 року Справа № 913/789/13-г

Провадження №4/913/789/13-г

Розглянувши матеріали справи за позовом

Державного підприємства "Одеська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Одеська дирекція залізничних перевезень", м. Одеса

до Публічного акціонерного товариства "Групова Збагачувальна фабрика "Луганська", смт. Ювілейне, м. Луганськ

про стягнення 31 935 грн. 00 коп.

Суддя Старкова Г.М.

секретар судового засідання: Макаренко В.А.

за участю представників сторін :

від позивача - не прибув;

від відповідача - Тарасенко О.І., довіреність № б/н від 04.02.2013.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 31 935 грн. 00 коп. за неправильно зазначену масу вантажу у вагоні №65345316, відправленого у вересні 2012 року Публічним акціонерним товариством "Групова збагачувальна фабрика "Луганська" за накладною № 51188027.

Представник відповідача надав у судовому засіданні 23.04.2013 відзив на позовну заяву від 23.04.2013 № 311, яким позовні вимоги визнав у повному обсязі. Вказаний відзив судом розглянутий та долучений до матеріалів справи з наданими до нього копіями статутних документів підприємства відповідача.

Представник відповідача надав у судовому засіданні 23.04.2013 клопотання №312 від 23.04.2013, яким просить суд зменшити розміру штрафу за неправильно зазначену масу вантажу, посилаючись на те, що підприємство відповідача перебуває у складному фінансовому становищі, завантаження не завдало матеріальних збитків та загрози залізничному руху. Вказане клопотання судом розглянуте, задоволене та разом з додатками долучається до матеріалів справи.

На ухвалу господарського суду Луганської області від 14.03.2013 зі станції Технікум Донецька залізниця надійшов лист від 26.03.2013 № 30/26, в якому повідомляється про те, що контрольне переваження вагону №65345316, відправленого за накладною №51188027, не було проведено. Судом даний лист розглянуто та долучено до матеріалів справи 23.04.2013.

На адресу господарського суду Луганської області від представника позивача надійшло клопотання № б/н від 10.04.2013, яким просить суд розглядати справу без участі представника позивача. Суд дане клопотання розглянув, задовольнив та долучив до матеріалів справи.

Представник позивача надіслав до суду доповнення по справі від 10.04.2013 № 075/13-ДНМЮ з наданими до нього статутними документами. Дані документи судом розглянуті та долучені до матеріалів справи.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані представниками позивача та відповідача докази на підтвердження своїх доводів, суд

В С Т А Н О В И В:

Так, 31.08.2012 зі станції відправлення Тезникум Донецької залізниці на станцію призначення Котовськ Одеської залізниці за перевізним документом, а саме накладною №51188027 Публічне акціонерне товариство "Групова Збагачувальна фабрика "Луганська" (відповідач) відправило вантаж - концентрат вугільний у вагоні № 65345316, одержувач - ПрАО «ПО «Облпаливо» Косовський паливний склад.

На станції призначення Котовськ Одеської залізниці 04.09.2012 на вказаній станції при переважуванні вагону на тензометричних вагах було виявлено, що маса вантажу зазначена у накладній № 51188027 не відповідає фактичній масі вантажу у вагоні.

На станції призначення Котовськ Одеської залізниці було проведене контрольне переваження і встановлено що:

- у вагоні № 65345316 в накладній № 51188027 вказана маса вантажу нетто 69000 кг, фактично ж встановлено, що маса вантажу складає брутто - 81250 кг, нетто - 60550 кг, тара -20700 кг, що на 2850кг менше ніж вказано у накладній.

По даним фактам складено акт загальної форми № 3838 від 04.09.2012 та комерційний акт АА № 391791/51 від 04.09.2012 (а.с. 9-10).

Згідно з відповіддю станції Технікум Донецької залізниці на запит господарського суду, на станції відправлення Техникум Донецької залізниці контрольне зважування вагону №65345316 не проводилось.

За невірно зазначену в накладній масу вантажу, позивач, відповідно до ст.ст. 118, 112 Статуту залізниць України, нарахував штраф на суму 31935 грн. 00 коп., який просить стягнути на свою користь.

Відповідач відзивом на позовну заяву позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Оцінивши по матеріалам справи доводи представників сторін у їх сукупності, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення частково, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Як встановлено ч. 3 ст. 909 ЦК України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Згідно ч. 5 ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

Як зазначено в ст. 6 глави 1 Статуту залізниць України (далі - Статут), накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме п.1.1. розділу 4 "Правила оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644 (z0861-00) (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138) (z0763-11) зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503 (далі - Правила 24.06.2011 за № 765/19503), а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п. 2.1 та п. 2.2, відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих правил. Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000. за № 861/5082, визначається відправником.

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 "Правила оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.

Згідно п. 28 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082, вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), а у даному випадку вагон № 65345316 є напіввагоном, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Так, під час перевезення на станції Бердянськ Придніпровської залізниці, при переважуванні вагону на вагонних вагах було виявлено, що маса вантажу зазначена у накладній № 51188027 не відповідає фактичній масі вантажу у вагоні № 65345316. Відповідно до даного факту був складений акт загальної форми № 3838 від 04.09.2012 та комерційний акт АА № 391791/51 від 04.09.2012 (а.с. 9-10).

Пунктом 22 "Правила видачі вантажів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083, передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Так, згідно Правил перевезення вантажів, пункту 4, розділу 28 "Правила складання актів" (зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 567/6855), комерційного акту АА № 732876/287/410 від 22.08.2013 (а.с. 8) контрольне переважування вагону № 67843714 проводилось на 200 тонних вагонних вагах.

Перевіркою було виявлено наступне:

- у вагоні № 67843714 в накладній № 50729995 вказана маса вантажу нетто 69000 кг, фактично ж встановлено, що маса вантажу складає брутто - 84900 кг, нетто - 61800 кг, тара -23100 кг, що на 4200 кг менше ніж вказано у накладній.

По даним фактам складено акт загальної форми № 648 від 22.08.2012 та комерційний акт АА № 391791/51 від 04.09.2012 (а.с. 9-10).

Згідно з відповіддю зі станції Технікум Донецька залізниця надійшов лист від 26.03.2013 № 30/26, в якому повідомляється про те, що контрольне переваження вагону №65345316, відправленого за накладною №51188027, не було проведено.

Підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно ст. 122 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст.129 Статуту (п. 3.23 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 за № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" (зі змінами та доповненнями).

Згідно ст. 24 Статуту, вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.

Згідно із п.5.5 розділу 5 "Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644 (z0861-00) (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138) (z0763-11) зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503 (далі - Правила 24.06.2011 за № 765/19503), якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України (457-98-п). Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується комерційним актом акт АА № 391791/51 від 04.09.2012 (а.с. 9).

Згідно з ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену в накладній масу вантажу з відправника стягується штраф в розмірі згідно із ст. 118 Статуту залізниць / 5-кратна провізна плата за всю відстань перевезення/, а саме:

- провізна плата вагону № 67843714 в накладній № 50729995 - 6387 грн. 00 коп., сума штрафних санкцій - 6387 грн. 00 коп. х 5 = 31935 грн. 00 коп.

Сума штрафу складає 31935 грн. 00 коп.

Відповідно до ст.24 Статуту залізниць України залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Тобто наведені норми свідчать про те, що залізниця не зобов'язана перевіряти дані, зазначені у накладних фактичним даним при прийнятті вантажу до перевезення.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем невірно вказані відомості у накладній № 50729995, у зв'язку з чим, відповідно до ст. ст. 118, 122 Статуту залізниць України, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Згідно пояснень представника відповідача контрольне переваження вантажу за спірною накладною на станції вантажовідправника не проводилася.

Отже, позивачем переваження вантажу на станції Дебальцеве-Сортувальна Донецької залізниці було проведене контрольне переваження маси вантажу, яке проводилося на тензометричних вагах, яких проведена повірка та вказано, що ваги придатні до переважування..

Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України передбачено право залізниці перевіряти правильність відомостей, зазначених у накладній та масу вантажу, а не обов'язок. Також, відповідно до п. 3.15. роз'яснень Президії Вищого господарського Суду України від 29.05.02 № 04-5/601 (із змінами і доповненнями) при застосуванні статті 118 Статуту залізниць штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу слід зазначити наступне.

У застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Але, відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 550 ЦК України встановлюється загальне правило про те, що кредитор має право на стягнення неустойки у всіх випадках порушення боржником зобов'язання, незалежно від того, виникли чи ні у зв'язку з цим порушенням збитки на стороні кредитора. Проте, частина 3 статті 551 ЦК України передбачає можливість зменшення за рішенням суду розмір неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. При цьому, відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Так, пунктом 1 ст. 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Отже, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Аналогічна норма міститься й у п. 3 ст. 83 ГПК України, за якою господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Таким чином, суд має право, виходячи з конкретних обставин справи, зменшити розмір штрафних санкцій, але не звільнити повністю боржника від їх сплати.

Також слід визначити, що відповідач є збитковим підприємством та знаходиться у тяжкому фінансовому стані.

Так, із наданих відповідачем доказів вбачається, що товариство є вугільним підприємством, знаходиться в тяжкому фінансовому стані та має заборгованість зі сплати обов'язкових податків та зборів.

Виходячи з цього, суди мають право при прийнятті рішення про стягнення штрафу зменшувати його розмір з урахуванням усіх конкретних обставин справи

Враховуючи наведене та те, що відповідач знаходиться у тяжкому фінансовому стані, підприємство відповідача - Публічне акціонерне товариство "Групова Збагачувальна фабрика "Луганська" є підприємством вугільної промисловості. Згідно звіту про фінансові результати за 1 квартал 2013 року - фінансові результати від звичайної діяльності підприємства відповідача є збитковими. Тому, суд вважає за доцільне застосувати ст. 233 ГК України та зменшити розмір штрафу до 12774 грн. 00 коп. (6387,00 грн.х2).

У стягненні решти суми слід відмовити.

За таких обставин, суд вважає за можливе зменшити суму штрафу, у зв'язку з чим задовольнити позов частково у розмірі 12744 грн. 00 коп. з покладенням судових витрат на відповідача.

Суд вважає, позов підлягає задоволенню частково з віднесенням на відповідача, у відповідності із ст. 49 ГПК України, витрати зі сплати судового збору.

У судовому засіданні 23.04.2013 оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст.ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору у розмірі 1720 грн. 50 коп. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.551, 908 ЦК України, ст. 233 ГК України, ст. ст. 22, 24, 44, 49, п.3 ст.83, ст.ст.82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Групова Збагачувальна фабрика "Луганська", вул. Бондаренко,11, смт. Ювілейне, м. Луганськ, код ЄДРПОУ 32441307 на користь Державного підприємства "Одеська залізниця", вул. Пантелеймонівська, 19, м.Одеса, код ЄДРПОУ 01071315 в особі відокремленого підрозділу "Одеська дирекція залізничних перевезень, вул. Пантелеймонівська, 17, м. Одеса, код ЄДРПОУ 25426332, штраф у розмірі 12744 грн. 00 коп., витрати зі сплати судового збору у розмірі 1720 грн. 50 коп., видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Повне рішення складено і підписано - 25.04.2013.

Суддя Г.М. Старкова