Рішення № 30893765, 16.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5447/13 16.04.13

За позовомПриватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» до третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаПублічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» Троценко Тарас Миколайовичпростягнення страхового відшкодування в порядку регресу Суддя Ониськів О.М.

Представники сторін:

від позивача: Вілько Н.Г., за довіреністю,від відповідача: Волчек Н.М., за довіреністю,від третьої особи: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» до Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхове відшкодування, внаслідок чого до позивача в порядку ст. 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат до відповідача про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 10.132,62 грн., як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2013 порушено провадження у справі № 910/5447/13, призначено справу до розгляду на 16.04.2013 та залучено до участі у справі Троценка Тараса Миколайовича в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

У судовому засіданні 16.04.2013 представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в усних поясненнях частково визнав позовні вимоги за вирахуванням суми франшизи 510,00 грн.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

У судовому засіданні 16.04.2013 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та Бурміч Анатолієм Петровичем (далі - страхувальник) 14.12.2011 було укладено Договір страхування № 310534433.11 (далі - Договір), за яким було застраховано транспортний засіб марки «Volkswagen Touareg», державний номер АА 3113 НА.

У м. Києві 08.07.2012 по пр. Червонозоряний, 64 сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), за участю транспортного засобу «Volkswagen Touareg», державний номер АА 3113 НА, який належить на праві власності Бурмічу Анатолію Петровичу та перебував під його керуванням, та транспортного засобу марки «Daewoo», державний номер АМ 8037 АК, який належить на праві власності Троценку Тарасу Миколайовичу та перебував під його керуванням.

Постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 27.07.2012 у справі № 2609/17446/12 Троценка Тараса Миколайовича визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, притягнуто до адміністративної відповідальності та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Відповідно до Звіту № 17827 від 27.07.2012 про оцінку транспортного засобу «Volkswagen Touareg», державний номер АА 3113 НА, вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу, склала 12.550,61 грн.

ДТП згідно з Договором, укладеним між позивачем та страхувальником, було визнано страховим випадком, про що складено страховий акт № 65456 від 16.07.2012, відповідно до якого сплата страхового відшкодування страхувальнику підлягала у сумі 10.132,62 грн.

Дану суму страхового відшкодування позивач виплатив особі, яка здійснювала відновлювальний ремонт пошкодженого транспортного засобу, що підтверджується платіжним дорученням № 7800 від 31.07.2012 на суму 10.132,62 грн.

Судом установлено, що транспортний засіб «Daewoo», державний номер АМ 8037 АК, застраховано у відповідача згідно Полісу № АА/5393496, страхувальником за яким є Троценко Тарас Миколайович, що підтверджується нкопією полісу доданого відповідачем до матеріалів справи.

Позивач, з метою досудового врегулювання даного спору, звернувся до відповідача з претензією вих. № 62249 від 22.10.2012 про виплату страхове відшкодування в розмірі 10.132,62 грн., на яку відповідач надіслав відповідь, в якій зазначав, що страхове відшкодування буде виплачено в сумі 9.622,62 грн. за вирахуванням франшизи згідно з Полісом № АА/5393496.

Станом на час розгляду спору відповідачем вказаних коштів не сплачено, доказів зворотнього суду не надано.

Представник відповідача в судовому засіданні в усних поясненнях частково визнав позовні вимоги за вирахуванням суми франшизи 510,00 грн.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно зі ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, до позивача, який сплатив страхову виплату за завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоду, перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик (страхова організація, що має право на здійснення обов'язкового страхування цивільної-відповідальності) відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Враховуючи наведені положення законодавства та встановлені обставини справи, відповідач є особою, відповідальною за шкоду, завдану автомобілю особи, застрахованої позивачем, оскільки відповідно до договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу, відповідач взяв на себе відповідальність за свого страхувальника, а саме за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.

Відповідно до п. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, особами, відповідальними за завдані позивачу збитки є відповідач як страховик відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільної відповідальності, та винна особа відповідно до положень ст. 1187 ЦК України в тій частині, що не підлягає відшкодуванню страховиком.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Підпунктом 12.1. ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до вимог ст. 9 Закону України "Про страхування" франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих (12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеним відповідачем зі своїм страхувальником, ліміт відповідальності по майну - 50 000,00 грн., розмір франшизи становить 510,00 грн.

Відтак, відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та обмежується укладеним договором страхування.

З урахуванням наведеного, суд, враховуючи встановлені обставини справи та ліміт відповідальності відповідно до полісу обов'язкового страхування, дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 10.132,62 грн. підлягають задоволенню частково, за вирахуванням встановленого розміру франшизи 510,00 грн. Відтак сума, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 9.622,62 грн.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Допустимих доказів на спростування позовних вимог, та обставин справи, встановлених судом, відповідачем не надано.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3, код ЄДРПОУ 16467237) з будь якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» (01054, м. Київ, вул. Воровського, 33, код ЄДРПОУ 16285602) страхове відшкодування в сумі 9.622 (дев'ять тисяч шістсот двадцять дві) грн. 62 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1.633 (одну тисячу шістсот тридцять три) грн. 90 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22.04.2013

Суддя Ониськів О.М.