Рішення № 30893744, 22.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4020/13 22.04.13За позовом Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Страхова компанія «К'ЮБІ І Україна»

До Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія»

Про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 45 769,23 грн.

Суддя Митрохіна А.В.

Представники сторін:

Від позивача Неклонський В.І. - за дов. № б/н від 30.08.2012р.

Від відповідача Павлушкіна О.С. - за дов. № 2912/12-32 від 25.12.2012р.

Обставини справи:

Позивач - Приватне акціонерне товариство з іноземними інвестиціями «Страхова компанія «К'ЮБІ І Україна» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 45 769,23 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Приватним акціонерним товариством з іноземними інвестиціями «Страхова компанія «К'ЮБІ І Україна» на підставі договору добровільного страхування транспортних засобів добровільного страхування транспортних засобів №CAS 0017051 від 20.08.2012р. (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки «Skoda Roomster» (державний реєстраційний номер АА 4640 ОМ), а тому Позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки «Skoda Fabia» (державний реєстраційний номер ВВ 0861 СН), яким скоєно ДТП, застрахована Страховим товариством з додатковою відповідальністю «Гарантія» (поліс №АВ/4842467), а тому Позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на Відповідача.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.03.2013 порушено провадження у справі №910/4020/13 та призначено розгляд справи на 25.03.2013.

З метою подолання наслідків стихійного лиха, яке відбулося 22.03.2013 та 23.03.2013 зокрема, у місті Києві, 24.03.2013 Урядом України 25.03.2013 оголошено вихідним днем для працівників бюджетної сфери.

У зв'язку з наведеним судове засідання 25.03.2013 не відбулося.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.03.2013 призначено розгляд справи на 10.04.2013.

Представник позивача у судовому засіданні 13.03.2013 року надав пояснення по справі та повністю підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.

Представники відповідача у судові засідання 20.02.2013 та 13.03.2013 не з'явилися, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва від 04.02.2013 про порушення провадження у справі №910/2032/13 не виконали, про причини неявки суд не повідомили, заяв та клопотань не подали.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» від 18.09.97р. №02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі №9104020/13.

В судовому засіданні 22.04.2013р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20 серпня 2012 року між Приватним акціонерним товариством з іноземними інвестиціями «Страхова компанія «К'ЮБІ І Україна» (далі - Страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг» (далі - Страхувальник) було укладено договір добровільного страхування транспортних засобів №CAS 0017051 (далі - Договір)

Об'єктом Договору добровільного страхування є транспортний засіб «Skoda Roomster», державний реєстраційний номер АА 4640 ОМ.

Вказаний транспортний засіб позивач прийняв на страхування, на випадок пошкодження внаслідок страхових подій (випадку), зокрема - пошкодження чи знищення внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідний страховий випадок настав 06.11.2012р. у м. Луганськ, а саме: відбулося зіткнення автомобіля «Skoda Roomster», державний реєстраційний номер АА 4640 ОМ, що знаходився під керуванням Попова Є.М., який в свою чергу здійснив зіткнення з автомобілем марки «Skoda Fabia» державний реєстраційний номер ВВ 0861 СН, яким керував Мордасов Олександр Сергійович.

В результаті ДТП автомобіль «Skoda Roomster», державний реєстраційний номер АА 4640 ОМ було пошкоджено, що підтверджується довідкою, виданою органами МВС України на ім'я Страхувальника (копія довідки в справі).

За наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивачем було перераховано на користь Товариствам з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг» страхове відшкодування в розмірі 46 769,23 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 27.12.2012р. за №1000020896 (копії платіжних доручень у справі).

Вказаний розмір страхового відшкодування, з вирахуванням франшизи, підтверджується наявним в матеріалах справи страховим актом №1500008280 від 27.12.2012р. (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з постановою Ленінського районного суду м. Луганська від 10.12.2012р. (належним чином засвідчена копія містяться в матеріалах справи), дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм Мордасовим Олександром Сергійовичем Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001р. Останнього визнано винним у скоєнні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 КпАП України.

Так, зі слів позивача цивільно - правова відповідальність водія - Мордасова Олександра Сергійовича за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу марки «Skoda Fabia» державний реєстраційний номер ВВ 0861 СН застраховано шляхом укладення поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/4842467 (належним чином засвідчений поліс міститься в матеріалах справи).

У відповідності до ст. 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до позивача перейшло право вимоги, яке Страхувальник мав до відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм Мордасовим Олександром Сергійовичем транспортного засобу «Skoda Fabia» державний реєстраційний номер ВВ 0861 СН.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Як вбачається зі звіту від 19.11.2012р.. (копія звіту міститься в справі) вартість матеріального збитку, що був заподіяний власнику автомобіля «Skoda Roomster», державний реєстраційний номер АА 4640 ОМ, внаслідок ДТП, що відбулося 06.11.2012р., становить: 47 270,33 грн.

Згідно статті 9 Закону України «Про страхування» страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Так, стандартний розмір франшизи за договором добровільного страхування транспортних засобів №CAS 0017051 від 20.08.2012р. передбачений у розмірі 0,5% від Декларованої вартості для об'єктів зазначених у додатку №1 до договору.

Позивачем в порядку досудового врегулювання спору 31.01.2013р. Відповідачу була направлена регресна вимога №3347/328/Кб на виплату страхового відшкодування у розмірі 45 769,23 грн. (копія вимоги в справі). Яка була отримана останнім, про що свідчить вхідний номер на вимозі. Проте, Відповідач залишив її без належної відповіді та реагування.

На час розгляду справи повна сума страхового відшкодування в порядку регресу відповідачем на рахунок позивача не проведена, а відповідно до Закону України «Про страхування» відшкодуванню підлягає оцінена шкода, а відтак у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі - 45 769,23 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Представник відповідача проти позову заперечував, про що зазначив у відзиві на позовну заяву, посилаюсь на наступне.

Відповідно до статті 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний, у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його (ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Зі слів Відповідача Позивач звернувся до нього з заявою на виплату страхового відшкодування в порядку регресу 01.02.2013, а тому враховуючи ст. 36, на час подання позовної заяви (04.03.2013р.) та розгляду справи у судді Відповідачем не було порушено та не було оспорене права позивача щодо отримання страхового відшкодування

А відтак, Відповідач не може бути примушений до виплати страхового відшкодування без наявності порушення права позивача, крім того останній не може нести витрати по сплаті судового збору, у зв'язку з недотриманням позивача чинного законодавства.

Посилання Відповідача на статтю 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» судом взято до уваги, однак, зазначена стаття Закону регулює відносини лише між Страховиком та Стахувальником, та не стосується відносин, що виникають між страховими компаніями щодо виплати страхового відшкодування в порядку регресу.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями п. 36.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції зазначеного Закону від 17.02.2011р. після набрання чинності змін внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування» №3045) визначено, що страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентованої виплати) та виплати його.

Матеріалами справи підтверджено, що Страховик виплатив страхове відшкодування Страхувальнику у строк передбачений п. 36.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а саме 27.12.2012р.

Крім того, 31.01.2013р. направивив Відповідачу регресну вимогу №3347/328/Кб на виплату страхового відшкодування у розмірі 45 769,23 грн.

Відповідно до ст. 7 Господарського процесуального Кодексу України, претензія розглядається в місячний строк, який обчислюється з дня одержання претензії.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовна вимога Позивача про стягнення з Відповідача 45 769,23. грн. шкоди в порядку регресу є обґрунтованою та законною, була доведена Позивачем належними та допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем не були надані суду належні та допустимі докази на спростування викладеного в позові.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони, а також витрати, пов'язані з розглядом справи в суді. За таких обставин, витрати по сплаті судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» (03067, м. Київ, вул. Костянтинівська, 56 оф.13, ЄДРПОУ 21130899) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Приватного акціонерного товариства з Іноземними івестиціями «Страхова компанія «К'Ю БІІ Україна» (04070 м. Київ, вул. Іллінська 8, п/р №26509200291107 в ПАТ «Сітібанк» в м. Києві, МФО 300584, ЄДРПОУ 25395057) 45 769,23 грн. - шкоди в порядку регресу.

3. Стягнути з Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» (03067, м. Київ, вул. Костянтинівська, 56 оф.13, ЄДРПОУ 21130899) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Приватного акціонерного товариства з Іноземними івестиціями «Страхова компанія «К'Ю БІІ Україна» (04070 м. Київ, вул. Іллінська 8, п/р №26509200291107 в ПАТ «Сітібанк» в м. Києві, МФО 300584, ЄДРПОУ 25395057) 1 720,50 грн. - судового збору.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

6. Дата складення повного рішення

Суддя А.В.Митрохіна