КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-10706/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б. Суддя-доповідач: Міщук М.С.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 квітня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді суддів: при секретарі Міщука М.С. Бєлової Л.В., Гром Л.М. Бодюку В.А.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донована-плюс" (далі Товариство або позивач) до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби (далі ДПІ або відповідач) про визнання дії протиправними, -
ВСТАНОВИВ:
06 серпня 2012 року Товариство звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ДПІ, у якому просило визнати незаконними дії ДПІ щодо ініціювання та проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ДОНОВАНА-ПЛЮС» з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.11.2011 року по 31.12.2011 року; визнати незаконними дії ДПІ щодо визнання в Акті № 15/22-01/37033932 від 13.03.2012 року нікчемними правочинів, укладених ТОВ «ДОНОВАНА-ПЛЮС» з його контрагентами за вказаний період; зобов'язати вилучити з Автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» відомості, внесені на підставі Акту № 15/22-01/37033932 від 13.03.2012 року про результати виїзної документальної позапланової перевірки ТОВ «ДОНОВАНА-ПЛЮС» з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.11.2011 року по 31.12.2011 року, поновивши у ній дані, задекларовані ТОВ «ДОНОВАНА-ПЛЮС» щодо податкових зобов'язань та податкового кредиту у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.11.2011 року по 31.12.2011року; визнати незаконними дії ДПІ щодо ініціювання та проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ДОНОВАНА-ПЛЮС» з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період 24.03.2010 року по 29.02.2012 року; визнати незаконними дії ДПІ щодо визнання в Акті № 372/22-3/37033932 від 09.10.2012 року нікчемними правочинів, укладених ТОВ «ДОНОВАНА-ПЛЮС» з його контрагентами за період з 24.03.2010 року по 29.02.2012 року; зобов'язати ДПІ вилучити з Автоматизованої системи "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" відомості, внесені на підставі Акту № 372/22-3/37033932 від 09.10.2012 року про результати виїзної документальної позапланової перевірки ТОВ «ДОНОВАНА-ПЛЮС» з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 24.03.2010 року по 29.02.2012 року, поновивши у ній дані, задекларовані ТОВ «ДОНОВАНА-ПЛЮС» щодо податкових зобов'язань та податкового кредиту у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з 24.03.2010 року по 29.02.2012 року.
Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 05 листопада 2012 року позов Товариства задовольнив.
В апеляційній скарзі про скасування постанови ДПІ посилається на те, що перевірка проводилася у відповідності до законодавства, а правочини, укладені між ТОВ «ДОНОВАНА-ПЛЮС» та його контрагентами суперечать моральним засадам суспільства, порушують публічний порядок та є нікчемними.
Вислухавши пояснення представників сторін та перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що ДПІ було направлено керівнику ТОВ «Донована-плюс» за адресою с.Бузова, вул.Леніна, буд. 215/А запит №68/10/23-2 від 12.03.2012 року про надання у десятиденний термін письмових пояснень та їх документального підтвердження з питань достовірних задекларованих показників в декларації з податку на додану вартість за період з 01.11.2011 року по 31.12.2011 року (далі Запит №68/10/23-2, а.с.84).
12.02.2012 року ДПІ складено Акт №25/22-01/37033932 про неможливість вручення запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження посадовими особами ТОВ «Донована-плюс» у зв'язку з відсутністю суб'єкта господарювання за податковою адресою, а саме: Київська область, Києво-Святошинський район, Бузова, вул..Леніна, буд.215/А та м.Київ, вул..Пухівська, буд.1 літ.А (далі по Акт №25/22-01/37033932, а.с.86).
12.03.2012 року ДПІ прийнято Наказ №24 від «Про проведення документальної позапланової перевірки» позивача та в цей же день складено Акт №26/22-01/37033932 про неможливість вручення копії наказу про проведення перевірки та направлення про початок перевірки посадовим особам ТОВ «Донована-плюс» у зв'язку з відсутністю суб'єкта господарювання за податковою адресою: Київська область, Києва-Святошинський район, с.Бузова, вул.Леніна, буд.215/А та м.Київ, вул..Пухівська, буд.1 літ.А (далі Наказ №24 та Акт №№26/22-01/37033932, а.с.77- 88).
На підставі наказу №24 від 13.03.2012 року (а.с.87), ДПІ 13.03.2012 року було проведено позапланову перевірку позивача, за підсумками якої складено Акт №15/22-01/37033932 «Про результати виїзної документальної перевірки ТОВ «Донована-плюс» (код ЄДРПОУ 37033932) з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.11.2011 р. по 31.12.2011 року» (далі Акт перевірки, а.с.89-102).
13.03.2012 року ДПІ складено Акт №34/22-01/37033932 «Про неможливість вручення акту про результати документальної виїзної позапланової перевірки ТОВ «Донована-плюс» (код ЄДРПОУ 37033932) у зв'язку з відсутністю суб'єкта господарювання за податковою адресою (Далі Акт №34/22-01/37033932, Том.1, а.с.105).
Крім того, згідно матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції відповідачем в приміщенні ДПІ було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «Донована-плюс» (код ЄДРПОУ 37033932) з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 24.03.2010 року по 29.02.2012 року про що зазначено в Акті перевірки № 372/22-3/37033932 від 09.10.2012 року.
Як і у попередніх випадках відповідачем 09.10.2012 року складено акти про неможливість вручення у зв'язку з відсутністю суб'єкта господарювання за податковою адресою: копії наказу про проведення перевірки (а.с.116), запиту про надання пояснень та їх документального забезпечення (а.с.117), Акту перевірки (а.с.118).
Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем було позбавлено права позивача надати всю первинну документацію, яка вимагалася Запитом №68/10/23-2.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до п.73.3. статті 73 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом. Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.
Згідно п.75.1. статті75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Підпунктом 75.1.2. п.75.1. статті 75 Кодексу документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Відповідно до п.79.1. статті 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Згідно пп.78.1.1. п.78.1. статті цього Кодексу документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язків письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Про проведення документально позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки (п.78.4. ст.78, п.79.1., п.79.2. ст.79 Кодексу).
Відповідно до п.86.1. ст.86 Кодексу, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що запит №68/10/23-2 податковим органом було надіслано позивачу на адресу: с. Бузова, вул. Леніна, буд. 215/А, в той час, як позивач знаходився за адресою: м. Київ, вул. Пухівська, буд. 1 «А», що підтверджується витягом з ЄДР (а.с.84).
Разом з цим відповідачем не надано належних доказів того, чи у позивача витребувано первинну документацію, яка торкалася його господарських відносин з контрагентами. Так само відповідачем не надано переконливих доказів, чи надсилалися позивачеві запити про надання письмових пояснень документального забезпечення на адресу, яка міститься в ЄДР.
Згідно наведених вище правових норм документальна позапланова виїзна перевірка проводиться на підставі наказу керівника органу державної податкової служби та за наявності підстав для її проведення, тобто наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки приймається після встановлення наявності підстав для проведення такої перевірки, а не навпаки, як це мало місце у даній справі.
ДПІ надано суду Наказ №24 від 12.03.2012 року., в якому зазначено, що згідно з цим наказом проводиться документальна позапланова виїзна перевірка з 12.03.2012 року тривалістю 5 робочих днів за період з 01.11.2011 року по 31.12.2011 року. Разом з цим в Акті перевірки відсутнє посилання на підстави проведення позапланової перевірки, у тому числі на відповідні норми податкового законодавства.
Враховуючи вищевикладе суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідачем не було належним чином повідомлено позивача про проведення позапланової виїзної перевірки, що в свою чергу суперечить вимогам законодавства.
Відповідачем також не надано суду документів на підставі чого в приміщенні ДПІ було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «Донована-плюс» з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 24.03.2010 року по 29.02.2012 року, про що зазначено в Акті перевірки № 372/22-3/37033932 від 09.10.2012 року (у справі відсутній).
Таким чином, вимоги позивача в частині щодо визнання дій відповідача протиправними щодо ініціювання та проведення документальних позапланових виїзних перевірок ТОВ «Донавана-Плюс» з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.11.2011 року по 31.12.2011 року та за період з 24.03.2010 року по 29.02.2012 року є такими, що підлягають задоволенню.
В частині позовних вимог про незаконність дій ДПІ щодо визнання в Акті перевірки № 15/22-01/37033932 від 13.03.2012 року та Акті перевірки № 372/22-3/37033932 від 09.10.2012 року нікчемними правочинів, укладених ТОВ «Донавана-плюс» з його контрагентами за період з 01.11.2011 року по 31.12.2011 року та за період з 24.03.2010 року по 29.02.2012 року слід зазначити наступне.
В Акті перевірки № 15/22-01/37033932 від 13.03.2012 року вказується, що до ДПІ надійшов висновок податкової міліції (ВПМ ДПІ у Києво-Святошинському р-ні) щодо наявності ознак «фіктивності» та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «Донована-плюс» за період листопад-грудень 2011 року, в якому зазначено наступне: «ТОВ «Донована-плюс» на даний час здійснює перереєстрацію за адресою Києво-Святошинський район, с. Бузова, вул. Леніна, б. 215А.Складено акт незнаходження за місцем перереєстрації та направлено до РОПП для врахування в роботі (вих. № 1134/7/26-014 від 26.01.2012р.). Опитати власника адреси не виявилось за можливе в зв'язку з тим, що така адреса взагалі відсутня, що підтверджується листом Вузівської сільської ради №156 від 23.02.2010 року. На підставі чого відповідачем зроблено висновок про невідповідність укладених договорів вимогам ст. 203 ЦК України та, відповідно, наявність, у зв'язку з цим, підстав передбачених п.1 ст.215 ЦК України, який є не переконливим виходячи з наступного.
Колегія суддів не погоджується з позицією відповідача щодо нікчемності вищезазначених угод з огляду на наступне.
Згідно з вимогами ст.241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.
Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
Поруч з тим, протоколи допиту свідків не є допустимими доказами в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки, згідно з положеннями ст.323 Кримінально-процесуального кодексу України, суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні. При цьому, згідно ст.76 КАС України, пояснення сторін, третіх осіб, їхніх представників про відомі їм обставини, що мають значення для справи, оцінюються поряд з іншими доказами у справі.
За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України (далі ЦК), правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 згаданої статті, є нікчемним.
Як зазначено у частині 2 статті 215 ЦК, визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається.
Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім пов'язаних з його недійсністю.
Отже, виходячи з вищенаведеного, на час розгляду даної справи не встановлено наявність умислу у керівництва Товариства на укладення угод, спрямованих на ухилення від сплати податків.
Також, Акт перевірки не містить жодних посилань, з яких підстав відповідач вважає угоди, здійснені позивачем, нікчемними правочинами, в чому саме, на думку відповідача, дані угоди порушують публічний порядок. Даних щодо порушення кримінальної справи відносно посадових осіб, якими вчинено нікчемні правочини відповідачем суду не надано.
Як зазначено Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі від 02.06.2011 р. N 742/11/13-11, оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.
Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.
Водночас податкові органи не позбавлені права звернутися до адміністративного суду з вимогою про визнання недійсним правочину, укладеного між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його контрагентом, з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину за такими угодами, як це установлено частиною третьою статті 228 Цивільного кодексу України.
Судам потрібно враховувати, що умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб. Відповідні обставини повинні бути відображені в мотивувальній частині судового рішення про визнання недійсним правочину як такого, що вчинений юридичними особами із завідомо суперечною інтересам держави та суспільства метою. Зокрема, слід установити персоналії посадових осіб, у яких виник умисел на вчинення протиправного правочину, зміст їх умислу, обставини, за яких такий умисел виник, тощо.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не надано суду копії документів на підставі, яких було здійснено перевірку за період з 24.03.2010 року по 29.02.2012 року.
Разом з цим зобов'язання сторін ТОВ «Донавана-плюс» та його контрагентів по договорам були виконані в повному обсязі, що підтверджує первісною документацією, яка міститься в матеріалах справи (оригінали було досліджено в судовому засіданні, копії залучені до матеріалів справи).
З врахуванням фактичних обставин справи суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що податковим органом не надані докази на підтвердження того, що укладаючи оскаржені договори сторони діяли з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
Враховуючи, що у даній справі встановлено неправомірність проведення ДПІ перевірки суд першої інстанції обгрунтовано задовольнив позовні вимоги позивача в частині зобов'язань ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області вилучити з Автоматизованої системи "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" відомості, внесені на підставі Акту від 13.03.2012 р. № 15/22-01/37033932 про результати виїзної документальної позапланової перевірки ТОВ «Донована-Плюс» з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.11.2011 року по 31.12.2011 рік, поновивши у ній дані, задекларовані ТОВ «Донована-Плюс» щодо податкових зобов'язань та податкового кредиту у податкових деклараціях з податку на додану вартість за вказаний період, а також в частині зобов'язань ДПІ вилучити з Автоматизованої системи "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" відомості, внесені на підставі Акту від 09.10.2012 року № 372/22-3/37033932 про результати виїзної документальної позапланової перевірки ТОВ «ДОНОВАНА-ПЛЮС» з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 24.03.2010 р. по 29.02.2012 р., поновивши у ній дані, задекларовані ТОВ «ДОНОВАНА-ПЛЮС» щодо податкових зобов'язань та податкового кредиту у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з 24.03.2010 року по 29.02.2012 року .
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.
Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 листопада 2012 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
Судді:
Повний текст рішення виготовлено 22 квітня 2013 року
.
Головуючий суддя Міщук М.С.
Судді: Гром Л.М.
Бєлова Л.В.
Судове рішення № 30893575, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 17.04.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-10706/12/2670. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: