Вирок № 30892947, 19.04.2013, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/6393/13-к

Провадження №: 1/752/215/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2013 року м. Київ

Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Дідика М.В.,

при секретарі Стасів І.Б.,

з участю прокурора Збаравської Н.В.

потерпілого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Ємилівка, Голованівського району, Кіровоградської області, українця, громадянина України, з ocвітою середньою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, без визначеного місця проживання, раніше судимого:

12.02.1992 року Голованівським районним судом Кіровоградської області за ч. 2 ст. 145, ч. 3 ст. 140, ч. 2 ст. 222, ст. 42 КК України на 5 років позбавлення волі;

27.02.1998 року Голованівським районним судом Кіровоградської області за ч. 2 ст. 196-1 КК України на 1 рік позбавлення волі;

7.05.1999 року Фастівським міським судом Київської області за ч. 2 ст. 141 КК України на 3 роки позбавлення волі;

24.12.2007 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області за ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 186, ст. 70 КК України на 7 років позбавлення волі. Звільнений 04.04.2012 року о відбуттю строку покарання,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України,

встановив:

ОСОБА_3 10.06.2012 року приблизно о 13 год., знаходячись в лісопароковій зоні біля Голосіївських озер, розташованих по вул. П.Затєвахіна, 14 в м. Києві, разом із своїми знайомими ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, з якими познайомився цього ж дня, вживав алкогольні напої.

Цього ж дня приблизно о 21 год. 30 хв., після того як пішли ОСОБА_5 і ОСОБА_6 і прийшов ОСОБА_1, між останнім та ОСОБА_3, який почав виявляти знаки уваги і чіплятися до ОСОБА_4, на ґрунті ревнощів, виник конфлікт, в результаті якого у ОСОБА_3 виник умисел на умисне вбивство ОСОБА_1 Реалізуючи свій умисел ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, підбіг до ОСОБА_1 приблизно о 22 год., зіштовхнувши при цьому з дороги ОСОБА_4, дістав із кишені своїх штанів розкладний ніж та завдав ним удар ОСОБА_1 в область грудної клітини. Відчувши фізичний біль ОСОБА_1, намагаючись захиститись від ударів ОСОБА_3, підставив руки до своєї грудної клітини, проте ОСОБА_3, продовжуючи реалізовувати свій умисел, продовжував наносити ОСОБА_1 удари ножем в різні частини тіла, спричинивши останньому сім ножових поранень в область тулуба та лівої руки. В результаті нанесених ОСОБА_3 ударів ножем, ОСОБА_1 були заподіяні колото-різані поранення грудей зліва та живота, які відносяться до тяжких ушкоджень за критерієм небезпеки для життя в момент заподіяння та інші тілесні ушкодження, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я за критерієм тривалості розладу здоров'я. Проте ОСОБА_3 не довів свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки ОСОБА_1 була надана своєчасна медична допомога.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину за обставин, викладених у обвинувальному висновку визнав повністю, також визнав заявлений потерпілим цивільний позов. Пояснив, що дійсно 10.06.2012 року в обідній час, знаходячись біля Голосіївських озер, розташованих по вул. П.Затєвахіна, 14 в м. Києві, познайомився із ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, з якими почав спільно вживати алкоголь. Пізніше до них приєднався ОСОБА_1, який також з ними вживав алкоголь. Під час спільного відпочинку будь-яких конфліктів між ними не виникало. Потім ввечері від них пішли ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а вони втрьох залишись та продовжили вживати алкоголь. Потім потерпілий та ОСОБА_4 вирішили піти, він пішов одразу ж за ними, зустрів їх по дорозі. Він хотів продовжити спілкування з ОСОБА_4, проте вона та потерпілий заперечували. Він штовхнув ОСОБА_4, від чого вона впала на землю. У зв'яку із вказаним між ним та потерпілим виник конфлікт, під час якого він дістав із кишені ніж та почав наносити удари ОСОБА_1 Перший удар, наскільки пам'ятає, він спричинив у груди, а потім просто наносив удари потерпілому, всього їх було не менше семи. Наносив удари ножем маючи намір вбити, а тому не рахувався куди наносить удари і скільки. Так сталося, оскільки був в стані алкогольного сп»яніння, але усе детально пам»ятає. Почувши крик ОСОБА_4, перестав наносити удари ножем потерпілому і втік. Його роздратувала поведінка потерпілого і оскільки був п»яний, вирішив його вбити. Допомогу потерпілому він не надавав, швидку не викликав, залишивши його на місці.

Повністю визнає свою вину, це не пов'язано з будь-яким тиском чи насильством і погрозами. Його позиція є добровільною, він усвідомлює, що скоїв злочин, у вчиненні якого його обвинувачують, і просить його суворо не карати. Вибачається перед потерпілим.

Цивільний позов потерпілого на 61 тисячу гривень визнає повністю.

Враховуючи те, що підсудний ОСОБА_3 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства злочину при обставинах, викладених в обвинувальному висновку і розмір заявленого у справі цивільного позову, та беручи до уваги, що прокурор, потерпілий та захисник також не оспорювали фактичні обставини справи і розмір цивільного позову, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі підсудний, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 299 КПК України (редакція 1960 року) про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи і розмір цивільного позову у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 299, ст. 301-1 КПК України в редакції 1960 року, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи і розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд допитавши підсудного та дослідивши матеріали кримінальної справи, що характеризують особу підсудного, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину, при обставинах, викладених в обвинувальному висновку та вироку суду, доведена повністю.

Дії підсудного ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, як закінчений замах на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, кваліфіковані вірно.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_3, суд враховує тяжкість вчиненого злочину та його обставини, дані про особу підсудного, який раніше неодноразово судимий, не працює, має постійне місце реєстрації, за яким тривалий час не проживає і характеризується негативно, без постійного місця проживання, за місцем відбування попередніх покарань також характеризується негативно, не одружений, має незадовільний стан здоров'я.

Визнання вини, суд визнає обставиною, що пом»якшує покарання.

Обставиною, що обтяжують покарання, суд визнає вчинення злочину в стані сп»яніння.

На підставі викладеного, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, особу винного, пом»якшуючі та обтяжуючі покарання обставини, суд вважає, що виправлення винного можливо тільки в умовах ізоляції від суспільства, а тому необхідно призначити йому покарання , з врахуванням вимог ст. 68 КК України, у виді позбавлення волі. Саме таке покарання, як вважає суд, є необхідним та достатнім для виправлення підсудного та попередження вчинення нових злочинів.

Відповідно до вимог ст. 72 КК України зарахувати у строк відбування покарання засудженому ОСОБА_3 строк його попереднього ув'язнення, починаючи з 13.06.2012 року.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3, до вступу вироку в законну силу, залишити попередню, тримання під вартою.

Цивільний позов потерпілого, враховуючи його повне визнання підсудним, задовольнити. Стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_1 61000 грн.

Долю речових доказів та судових витрат слід вирішити у відповідності з вимогами ст.ст. 81, 93 КПК України в редакції 1960 року.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України в редакції 1960 року, суд

засудив:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років 6 (шість) місяців.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_3 обчислювати з 19 квітня 2013 року. В строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_3 зарахувати термін його попереднього ув'язнення з 13.06.2012 року по 18.04.2013 року, включно.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити у виді тримання під вартою .

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути із засудженого ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_1 матеріальні збитки в розмірі 11 000 (одинадцять тисяч) гривень та моральну шкоду в розмірі 50 000 (п'ятдесят тисяч) гривень, а всього 61 000 (шістдесят одну тисячу) гривень.

Речові докази по справі:

змиви крові ОСОБА_1, куртку ОСОБА_7 зі слідами крові, футболку та джинсові штани ОСОБА_1 зі слідами крові, дві серветки зі слідами крові, пачку з-під цигарок "Прилуки Особливі", порожню пляшку з-під горілки "Хлібний дар" 0,7 л, порожній пластиковий стаканчик, порожню консервну банку з написом "Бички в томатному соусі", які зберігаються в камері схову речових доказів ГУ МВС України в м. Києві, - знищити.

Стягнути із ОСОБА_3 судові витрати у справі за проведення судово-дактилоскопічних експертиз № 366 від 11.06.2012 року та № 54/д від 14.06.2012 року на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві (р/р 31253272210699 в ГУДКСУ у Київській області, МФО 821018, код 25575285) в розмірі 470 грн. 40 коп. за кожну.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженим - в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Суддя М.В.ДІДИК