Рішення № 30892009, 11.04.2013, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/4385/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2013 року

в особі головуючого судді Головчака М.М.,

з участю секретаря Редько К.О.,

позивачки ОСОБА_1,

та її представника ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

та його представника ОСОБА_4,

відповідача ОСОБА_5,

відповідача ОСОБА_12,

та його представника ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3,ОСОБА_5, ОСОБА_12 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та витребування майна із чужого незаконного володіння,

В С Т А Н О В И В:

В березні 2013 року ОСОБА_1 звернулась в суд із позовом до ОСОБА_3,ОСОБА_5,ОСОБА_12 про визнання недійсними договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 14 травня 2010 року, який укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 та договору купівлі-продажу від 21 квітня 2011 року укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_12, який посвідчено приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_9, та зареєстрованого в реєстрі за № 236, та витребування із незаконного володіння ОСОБА_12 вищевказаної будівлі та зобов'язання повернути її безоплатно.

В обґрунтування позовних вимог вказувала, що 14 травня 2010 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 був укладений договір купівлі-продажу будівлі літ. «В-1»,загальною площею 87,0 кв.м.,що знаходиться по АДРЕСА_1 та складається із наступних приміщень: коридор « 1» площею 1,9 кв.м., туалет « 2» площею 1,2 кв.м., сауна « 3» площею 17,8 кв.м., сауна « 4» площею 7,3 кв.м., сауна « 5» площею 7,6 кв.м., сауна « 6» площею 8,1 кв.м., сауна « 7» площею 7,4 кв.м., сауна « 8» площею 17,9 кв.м.,коридор « 9» площею 1,9 кв.м., туалет « 10» площею 1,3 кв.м., топкова « 11» площею 14,6 кв.м. Даний договір був визнаний дійсним відповідно до рішення Рівненського міського суду від 11 серпня 2010 року. В подальшому право приватної власності зареєстровано за ОСОБА_3 Вказує, що 21 квітня 2011 року ОСОБА_3 дану будівлю продав ОСОБА_12 Вважає будівлю спільною сумісною власністю її та відповідача ОСОБА_5, яка була придбана в період шлюбу. Про існування рішення суду, а також що власником будівлі являється інша особа їй нічого не було відомо. Вказує, що під час укладення договору від 14 травня 2010 року не було дотримано вимог ч.3 ст.65 Сімейного кодексу України. Просить визнати недійсними договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 14 травня 2010 року, який укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 та договір купівлі-продажу від 21 квітня 2011 року, який укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_12, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_9, , та витребувати із незаконного володіння ОСОБА_12 вищевказаної будівлі та зобов'язання повернути її безоплатно.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 позов підтримали та просили його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 позов не визнали, та просили відмовити в його задоволенні за безпідставністю. В судовому засіданні ОСОБА_3 пояснив, що на початку весни 2010 року звернувся в агентство нерухомості з метою придбати нежитлове приміщення. Оглянувши приміщення по АДРЕСА_1, вирішив його придбати. 14 травня 2010 року через ріелтора ОСОБА_11 підписав договір купівлі-продажу вказаної будівлі, власником якої був ОСОБА_5 Кошти віддав ріелтору, який в подальшому передав ОСОБА_5 У зв'язку з необхідністю часу для підготовки документів, договір нотаріально зареєстрований не був. На його неодноразові спроби зареєструвати договір, документи готові не були, тоді він звернувся із позовом до Рівненського міського суду про визнання договору дійсним, про що 11 серпня 2010 року суд ухвалив рішення. В судовому засіданні ОСОБА_5 позов про визнання договору дійсним визнав повністю і не заперечував проти його задоволення. Визнавши за собою право власності на нежитлове приміщення, він 21 квітня 2011 року продав його для ОСОБА_12, про що уклав договір, який був зареєстрований у приватного нотаріуса ОСОБА_9 Враховуючи обставину, що він придбав будівлю літ. «В» по АДРЕСА_1 та зареєстрував за собою право власності на неї на законних підставах, вважає позов безпідставний.

Відповідач ОСОБА_5 позов визнав, не заперечував проти його задоволення. Пояснив, що 14 травня 2010 року підписав договір купівлі-продажу нежитлового приміщення літ. «В-1» по АДРЕСА_1. Зазначив, що кошти за придбання будівлі він не отримував, згоди дружини на продаж будівлі не брав. В подальшому з»ясувалось, що підпис ОСОБА_1 підроблений, договір дружина не підписувала. Договір був укладений без передачі коштів. Обставин повідомлення дружині про продаж вказаної будівлі не пам»ятає. В судовому засіданні під час визнання договору купівлі-продажу дійсним присутнім був, на прохання ОСОБА_3,який пообіцяв сплатити кошти після судового засідання, визнав позов. На початку 2013 року дізнався про підробку підпису ОСОБА_1, однак в правоохоронні органи з цього приводу не звертався.

Представник відповідача ОСОБА_4 позов визнав в повному обсязі та не заперечував проти його задоволення.

Відповідач ОСОБА_12 та його представник адвокат ОСОБА_7 просили у задоволенні позову відмовити. Пояснили, що 21.04.2011 року ОСОБА_12 придбав будівлю літ. «В» по АДРЕСА_1,про що уклав Договір купівлі-продажу. Під час придбання будівлі був присутній син ОСОБА_5 - ОСОБА_13,ніяких заперечень щодо купівлі приміщення не було. Вважають придбання нежитлового приміщення на законних підставах, Договір купівлі-продажу від 21.04.2011 року укладений із дотриманням вимог чинного законодавства,а тому ОСОБА_12 є її законним власником.

Заслухавши пояснення сторін, показання свідка ОСОБА_11, дослідивши матеріали справи,суд приходить до висновку, що позов до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Так,14.05.2010 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 було укладено Договір купівлі-продажу будівлі літ. «В-1», загальною площею 87,0 кв.м.,що знаходиться по АДРЕСА_1,про що останні поставили свої підписи,дійсність яких не оспорюють.

В договорі зазначений підпис дружини ОСОБА_5 - позивачки по справі ОСОБА_1

Рішенням Рівненського міського суду від 11.08.2010 року у цивільній справі №2-11501/10 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на нерухоме майно, Договір купівлі-продажу будівлі літ. «В» загальною площею 87,0 кв.м. по АДРЕСА_1,укладений 14 травня 2010 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3, був визнаний дійсним, за ОСОБА_3 визнано право власності на вказану будівлю.

01.03.2013 року ухвалою Апеляційного суду Рівненської області у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 - представника ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду від 11 серпня 2010 року було відмовлено.

Рішення Рівненського міського суду від 11 серпня 2010 року набрало законної сили, особами,які брали участь у справі, не оскаржувалось.

Позивачка ОСОБА_1 посилається на відсутність її згоди як дружини ОСОБА_5,що підтверджено свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1, на укладення Договору купівлі-продажу від 14 травня 2010 року.

Згідно ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Клопотання про призначення почеркознавчої експертизи ОСОБА_1 заявлено не було, протилежного судом не встановлено.

У відповідності із ч.5 ст.124 Конституції України, судові рішення ухвалюються іменем України і є обов»язковими до виконання на всій території України.

Відповідно ч.3 ст.61 ЦПК України обставини,встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили,не доказуються при розгляді інших справ,в яких беруть участь ті самі особи або особа,щодо якої встановлено ці обставини.

Досліджені судом докази та матеріали справи дають підстави вважати, що ОСОБА_5 свідомо підписав договір 14 травня 2010 року,не заперечував щодо відчуження спірної будівлі, в правоохоронні органи приводу незаконного продажу не звертався.

Окрім того, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснив, що про договір купівлі-продажу від 14 травня 2010 року позивачка ОСОБА_1 знала, вона особисто з її чоловіком ОСОБА_5 звертались до нього з приводу продажу будівлі,і він особисто передавав гроші за її продаж від ОСОБА_3

Отже, позовна вимога про визнання договору купівлі-продажу від 14 травня 2010 року з підстави, що позивач як дружина продавця не давала згоди на вчинення правочину - необґрунтована, оскільки показання свідка ОСОБА_11 - позивачами не спростовані. Також, позивачем не подано доказів, що підпис на договорі купівлі-продажу від 14 травня 2010 року, як зазначив чоловік позивачки - відповідач ОСОБА_5, підроблений.

Окрім того, судом встановлено дійсність укладеного 14 травня 2010 року Договору купівлі-продажу, що підтверджено рішенням Рівненського міського суду від 11 серпня 2010 року, а тому підстав для визнання його недійсним, немає.

Згідно ч.1 ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі,обмеження цих прав, їх виникнення,перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ч.2 ст.331 ЦК України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідач ОСОБА_3 на підставі рішення Рівненського міського суду від 11 серпня 2010 року зареєстрував за собою об»єкт нерухомого майна - по АДРЕСА_1, на праві власності.

Згідно ст.317 ЦК України власникові належать права володіння,користування та розпорядження своїм майном.

Оскільки ОСОБА_3 набув право власності на спірну будівлю на законних підставах, мав всі права щодо розпорядження своїм майном, а тому укладений ним з ОСОБА_12 договір купівлі-продажу від 21 квітня 2011 року на дану будівлю, суд вважає правочином, який вчинений відповідно до вимог Цивільного кодексу України, а тому підстав для визнання його недійсним - не має.

У зв»язку з вище викладеним, відсутні підстави для витребування із чужого незаконного володіння, а саме ОСОБА_12 спірної будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та її безоплатного повернення попередньому власнику.

На підставі викладеного, ст.317, 331 ЦК України,керуючись ст.ст.10,60,61, 208, 209, 212-215, 218, 223, 292, 294,367 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3,ОСОБА_5, ОСОБА_12 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та витребування майна із чужого незаконного володіння відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд поданням в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи,які брали участь у справі,але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення,можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення,якщо його не скасовано,набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Рівненського міського суду М.М.Головчак