Рішення № 30891659, 19.04.2013, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2013 року Справа № 925/172/13-г

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М., при секретарі - Лавріненко С.І., за участю прокурора - Вітранюк В.В. (посвідчення №009795), представників сторін: позивача - Попов В.О. за довіреністю, другого відповідача - Охріменко Р.О. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси справу

за позовом Черкаського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі позивача Черкаської обласної державної адміністрації

до Черкаської районної державної адміністрації (перший відповідач) та відкритого акціонерного товариства "Черкасибудматеріали" м.Черкаси (другий відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Черкаська обласна рада та територіальне управління Держгірпромнагляду у Черкаській області; на стороні другого відповідача - Червонослобідська сільська рада

про визнання незаконним і скасування розпорядження, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та зобов'язання повернути державі земельну ділянку, -

ВСТАНОВИВ :

До господарського суду Черкаської області подано позовну заяву, у якій прокурор просить:

- визнати незаконним і скасувати розпорядження Черкаської районної державної адміністрації (РДА) №57 від 19 лютого 2010 року "Про передачу в оренду земельної ділянки відкритому акціонерному товариству (ВАТ) "Черкасибудматеріали" (далі вживається - спірне розпорядження);

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянку від 16.03.2011 року, зареєстрований у Черкаському районному відділі регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" 17.03.2011 року за №71249000400003, укладений між Черкаською районною державною адміністрацією та відкритим акціонерним товариством "Черкасибудматеріали", розташованої в адміністративних межах Червонослобідської сільської ради за межами населеного пункту, вартістю 3124000,00 грн., площею 40 га;

- зобов'язати ВАТ "Черкасибудматеріали" повернути Червонослобідській сільській раді земельну ділянку площею 40 га, вартістю 3124000,00 грн., що в адміністративних межах Червонослобідської сільської ради за межами населеного пункту.

Позовні вимоги мотивовані наступним: спірне розпорядження Черкаської РДА прийняте з перевищенням повноважень, оскільки земельна ділянка, яка на підставі спірного розпорядження передана другому відповідачу в оренду, за цільовим і функціональним призначенням відноситься до земель промисловості, отже відповідно до п.12 Перехідних положень, ст.122 Земельного кодексу України повноваження щодо розпорядження нею належать обласним державним адміністраціям, тобто позивачу; перший відповідач, приймаючи спірне розпорядження, діяв всупереч вимогам ст.ст.6, 19 Конституції України, ст.122 Земельного кодексу України, порушив права позивача, через якого, за приписами земельного законодавства, держава реалізує повноваження власника земельної ділянки, а також інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель. Тому спірне розпорядження є незаконним і підлягає скасуванню, а укладений на підставі спірного розпорядження договір оренди землі підлягає визнанню недійсним на підставі ст.203 Цивільного кодексу України, ст.207 Господарського кодексу України, як такий що не відповідає вимогам закону, а спірна земельна ділянка - поверненню.

Заявою про уточнення позовних вимог від 01.03.2013 року, прокурор просить зобов'язати ВАТ "Черкасибудматеріали" повернути державі в особі Черкаської обласної державної адміністрації, до земель запасу Червонослобідської сільської ради, земельну ділянку площею 40 га. При цьому прокурор вказав, що відповідно до вимог ст.387 ЦК України, п.3 ч.1 ст.388 ЦК України земельна ділянка підлягає витребуванню, оскільки вибула із володіння власника не з його волі. Враховуючи, що оскаржуваним розпорядженням і діями щодо передачі земельної ділянки в оренду порушені права позивача, як органу виконавчої влади, через який держава реалізує повноваження власника спірної земельної ділянки, то ця земельна ділянка підлягає поверненню у державну власність в особі Черкаської обласної державної адміністрації (позивача).

Перший відповідач у письмовому відзиві на позовну заяву позовні вимоги визнав, просить задовольнити позов, посилаючись на те, що даний спір підсудний господарському суду, розпорядження земельною ділянкою, яка була надана другому відповідачу, належить до повноважень Черкаської обласної державної адміністрації, тому розпорядження районної державної адміністрації прийняте з перевищенням повноважень і підлягає визнанню недійсним, відповідно, договір оренди землі, укладений відповідачами на підставі спірного розпорядження, підлягає визнанню недійсним.

Другий відповідач у письмовому відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав повністю, посилаючись на те, що спір про визнання незаконним розпорядження Черкаської РДА є публічно-правовим, тому підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, отже провадження у справі з цих вимог підлягає припиненню на підставі п.1 ст.80 ГПК України; решта позовних вимог задоволенню не підлягає, оскільки діями відповідачів не було порушено прав позивача, в інтересах якого звернувся прокурор, з боку ВАТ "Черкасибудматеріали" відсутні будь-які порушення договірних зобов'язань і законодавства, договір оренди укладений на виконання розпорядження, яке було обов'язковим для виконання.

У додаткових письмових поясненнях до відзиву на позовну заяву представник другого відповідача посилається на відсутність будь - яких порушень інтересів держави, навпаки спірним договором оренди землі досягається економічний інтерес держави, який полягає у надходженнях до бюджету; і навпаки визнання недійсним розпорядження та договору оренди покладуть на державу обов'язок відшкодувати, завдані прийняттям спірного розпорядження збитки.

Розгляд справи неодноразово відкладався. За заявою прокурора, ухвалою господарського суду від 04 квітня 2013 року строк вирішення спору продовжено до 21 квітня 2013 року.

Ухвалами господарського суду від 05.03.2013 року та 04.04.2013 року залучено третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Черкаську обласну раду та територіальне управління Держгірпромнагляду у Черкаській області; на стороні другого відповідача - Червонослобідську сільську раду.

Позивачем подана заява від 04.04.2013 року про підтримання позову прокурора у повному обсязі.

Черкаська обласна рада (третя особа) по суті спору пояснень не надала, на виконання ухвали суду листом від 16.04.2013 року №747/01.1-31 повідомила, що рішення Черкаської обласної ради від 31.01.1997 року №10-5 у обласній раді відсутнє, оскільки знаходиться в архіві Черкаської обласної державної адміністрації.

Територіальне управління Держгірпромнагляду у Черкаській області (третя особа) у письмових поясненнях по суті позовних вимог від 11.04.2013 року №10-6/590 вказало, що за заявою ВАТ "Черкасибудматеріали" зареєстрований гірничий відвід площею 319,9 га, наданий рішенням Черкаської обласної ради від 29.09.2004 року №18-9/ІУ з метою розробки Змагайлівського родовища піску, занесеному до реєстру Черкаської обласної ради 15.10.2004 року за №29. Також роз'яснило, що згідно Положенню про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України органам Держгірпромнагляду не надано повноважень щодо надання земельних ділянок.

Згідно ст.77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 16 по 19 квітня 2013 року.

У судовому засіданні:

- прокурор підтримала позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просила їх задовольнити повністю;

- представник позивача підтримав позовні вимоги прокурора, вказав, що спірним розпорядженням порушено право позивача на розпорядження земельною ділянкою, у позивача відсутнє планування щодо подальшого використання земельної ділянки, яка по спірному розпорядженню передана в оренду другому відповідачу, однак для вирішення подальшої долі та права на цю земельну ділянку, вона має бути повернута державі;

- представник другого відповідача заперечив проти позову, просив припинити провадження у справі з вимог про визнання незаконним і скасування розпорядження районної державної адміністрації, оскільки цей спір є публічно-правовим, отже підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства; в решті позовних вимог просив відмовити з підстав, наведених у письмовому відзиві на позов, при цьому просив врахувати, що другий відповідач є добросовісним землекористувачем, право користування земельною ділянкою площею 40 га для потреб, пов'язаних з користуваннями надрами, у нього виникло ще у 1990 році і не припинилось; укладення договору оренди цієї земельної ділянки здійснено по рекомендації державних органів при продовженні терміну дії спеціального дозволу на користування надрами; з моменту укладення договору оренди землі другий відповідач добросовісно виконує його умови, від контролюючих органів, позивача та Червонослобідської сільської ради до нього будь-яких претензій щодо користування земельною ділянкою не було, окрім цього, стверджував про відсутність порушень інтересів держави.

Згідно ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, судом встановлені наступні обставини.

26 листопада 2007 року листом за №01-19/2106 Черкаська РДА (перший відповідач) дозволила ВАТ "Черкасибудматеріали" (другий відповідач) замовити в організації, що має дозвіл (ліцензію), розробку технічної документації по встановленню в натурі меж та оформлення права оренди земельної ділянки площею 40,0 га за рахунок земель ВАТ "Черкасибудматеріали" в адміністративних межах Червонослобідської сільської ради, в довгострокову оренду строком на 49 років, за межами населеного пункту.

18 квітня 2008 року Черкаський районний відділ земельних ресурсів надав висновок по технічній документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою та погодив відведення земельної ділянки ВАТ "Черкасибудматеріали" під існуючою територією площею 40,00 га в довгострокову оренду строком на 49 років, за рахунок земель в адміністративних межах Червонослобідської сільської ради за межами населеного пункту.

19 лютого 2010 року Черкаська РДА прийняла розпорядження №57 "Про передачу в оренду земельної ділянки ВАТ "Черкасибудматеріали" (далі - спірне розпорядження), яким затвердила технічну документацію із землеустрою щодо встановлення зовнішніх меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою площею 40,00 га ВАТ "Черкасибудматеріали" під існуючим піщаним кар'єром в адміністративних межах Червонослобідської ради Черкаського району Черкаської області, за межами населеного пункту та передала ВАТ "Черкасибудматеріали" земельну ділянку площею 40,00 га на умовах довгострокової оренди терміном на 49 років під існуючим піщаним кар'єром в адміністративних межах Червонослобідської ради Черкаського району Черкаської області, за межами населеного пункту. Земельну ділянку площею 40,00 га віднесено до категорії земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Доручено управлінню Держкомзему у Черкаському районі підготувати проект договору оренди землі.

16 квітня 2011 року Черкаська РДА (орендодавець, перший відповідач у справі) та ВАТ "Черкасибудматеріали" (орендар, другий відповідач у справі) уклали Договір оренди землі, відповідно до якого орендодавець, на підставі розпорядження Черкаської РДА від 19 лютого 2010 року №57 надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку не сільськогосподарського використання під існуючим піщаним кар'єром за рахунок земель загального користування в адмінмежах Червонослобідської сільської ради, за межами населеного пункту, загальною площею 40,00 га (штучні водосховища). Договір укладено на 49 років та зареєстрований у міськрайонному управлінні Держкомзему у м.Черкаси та Черкаському районі 17 березня 2011 року за №71249000400003 (далі - спірний договір).

Згідно з п. 15 спірного договору земельна ділянка передається в оренду під існуючий піщаний кар'єр без зміни її цільового призначення.

У п. 16 спірного договору його сторони зазначили, що за цільовим і функціональним призначенням земельна ділянка відноситься до земель промисловості.

По акту приймання-передачі земельної ділянки від 18 березня 2011 року Черкаська РДА передала ВАТ "Черкасибудматеріали" у строкове платне користування земельну ділянку не сільськогосподарського використання загальною площею 40,00 га, під існуючим піщаним кар'єром за рахунок земель загального користування в адмінмежах Червонослобідської сільської ради, за межами населеного пункту.

04 листопада 2011 року Головне управління Держкомзему у Черкаській області направило Черкаській РДА клопотання №7, у якому вказало, що спірне розпорядження прийнято із перевищенням повноважень та вимагало його скасувати.

Листом від 23.11.2011 року №01-19/1621 Черкаська РДА визнала порушення вимог закону при прийнятті спірного розпорядження та повідомила, що її розпорядження може бути скасовано Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

12 грудня 2011 року Головне управління Держкомзему у Черкаській області повідомило прокуратуру Черкаської області про порушення вимог закону при наданні у користування ВАТ "Черкасибудматеріали" земельної ділянки в адміністративних межах Червонослобідської сільської ради.

19 грудня 2011 року прокуратура Черкаської області направила до Черкаської міжрайонної прокуратури для організації перевірки матеріали Держземінспекції області щодо виявлених порушень вимог закону при наданні у користування ВАТ "Черкасибудматеріали" земельної ділянки в адміністративних межах Червонослобідської сільської ради.

Черкаський міжрайонний природоохоронний прокурор звертався до господарського суду Черкаської області із позовом в інтересах держави в особі головного управління Державного комітету земельних ресурсів у Черкаській області до ВАТ "Черкасибудматеріали" та Черкаської райдержадміністрації про визнання незаконним розпорядження, недійсним договору та зобов'язання повернути земельну ділянку.

Постановою Вищого господарського суду України (ВГСУ) від 30 жовтня 2012 року у справі №07/5026/279/2012 залишено в силі рішення господарського суду Черкаської області від 16.03.2012 року у вказаній справі, яким прокурору відмовлено у позові. При цьому у постанові ВГСУ зазначено, що прокурором при зверненні з позовом та визначенні органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, не було враховано, що належною особою, яка має право звертатись з позовом про визнання незаконним розпорядження районної державної адміністрації, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та зобов'язання повернути земельну ділянку, є відповідна обласна державна адміністрація, як орган виконавчої влади, через який, за приписами земельного законодавства, держава реалізує повноваження власника спірної земельної ділянки.

З матеріалів технічної документації на спірну земельну ділянку вбачається наступне:

- згідно рішення Черкаської обласної ради від 31.01.1997 року №10-5 "Про вилучення і надання земельних ділянок для несільськогосподарських потреб" земельна ділянка площею 40 га (мілководдя) була вилучена із земель Черкаського регіонального управління водних ресурсів, що в адміністративних межах Червонослобідської сільської ради Черкаського району, і надана ВАТ "Черкасибудматеріали" на продовження строку користування кар'єром з видобутку піску на умовах довгострокового користування на 10 років;

- земельна ділянка розташована в північній частині адміністративної території Червонослобідської сільської ради Черкаського району за межами населеного пункту, кадастровий номер на плані 7124989000:01:001:0529, форма власності - державна, відноситься до земель промисловості;

- згідно наказу Мінприроди від 22.01.2010 року №27 ВАТ "Черкасибудматеріали" продовжений до 25 вересня 2025 року термін дії Спеціального дозволу від 25 вересня 1995 року на користування надрами (видобування піску в якості сировини для виробництва дрібних блоків із пористих бетонів) Змагайлівського родовища, ділянка Змагайлівська, знаходиться у Черкаському районі, 0,3 км на північ від Черкаського ЗБМ, в прибережній частині Кременчуцького водосховища, розробляється з 1990 року.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими частковому задоволенню, з огляду на наступне.

1. Щодо позовних вимог про визнання незаконним і скасування спірного розпорядження Черкаської РДА.

Спірне розпорядження прийняте заступником голови Черкаської районної державної адміністрації, при здійсненні Черкаською РДА повноважень у галузі земельних відносин.

Загальні положення щодо організації, повноважень та порядку діяльності місцевих державних адміністрацій регулює Закон України "Про місцеві державні адміністрації" від 09.04.1999 року №586-ХІУ, із змінами і доповненнями (далі вживається скорочено - ЗУ "Про місцеві державні адміністрації").

З огляду на положення ст.1 ЗУ "Про місцеві державні адміністрації" Черкаська РДА є місцевим органом виконавчої влади, входить до системи органів виконавчої влади, здійснює виконавчу владу на території Черкаського району Черкаської області, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

На виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, щорічного послання Президента України до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази. Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами (ст.6 ЗУ "Про місцеві адміністрації").

Перший заступник та заступники голів місцевих державних адміністрацій виконують обов'язки, визначені головами відповідних державних адміністрацій, і несуть персональну відповідальність за стан справ на дорученій їм ділянці роботи (ч.1 ст.10 ЗУ "Про місцеві адміністрації").

Згідно зі ст.ст.43, 50 ЗУ "Про місцеві державні адміністрації" розпорядження голови місцевої державної адміністрації може бути оскаржено в судовому порядку відповідно до закону, якщо воно суперечить Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства.

Відповідно до ст.13 ЗУ "Про місцеві державні адміністрації" до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення, у тому числі, питань використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля (підпункт 7); також місцеві державні адміністрації вирішують й інші питання, віднесені законами до їх повноважень.

Повноваження місцевих органів виконавчої влади в галузі використання та охорони земель, природних ресурсів і охорони довкілля, визначені статтею 21 ЗУ "Про місцеві державні адміністрації", серед яких: розпорядження землями державної власності відповідно до закону (п.2); вжиття заходів до відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону довкілля підприємствами, установами, організаціями і громадянами (п.4).

Повноваження органів виконавчої влади щодо передачі земельних ділянок у користування визначає Земельний кодекс України від 25.10.2001 року №2768-ІІІ, набрав чинності з 01.01.2002 року, норми якого застосовані судом у редакції на дату прийняття спірного розпорядження. (далі вживається скорочено - ЗК України, 2001 року).

Відповідно до п. 12 Перехідних положень ЗК України, 2001 року до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзацах другому та четвертому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Згідно з п. 3 ст. 122 Земельного кодексу України районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності (крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті) у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення водного господарства; в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини шостої цієї статті.

У відповідності до п. 4 ст. 122 Земельного кодексу України обласні державні адміністрації передають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті.

З вищенаведених доказів у справі вбачається, що земельна ділянка, що передана в оренду за спірним розпорядженням, являється землею державної власності, знаходиться в адміністративних межах Червонослобіської сільської ради, за межами населеного пункту, відноситься до земель промисловості, пов'язаних з користуваннями надрами.

Відповідно до ст.4 Кодексу України про надра від 27.07.1994 року №132/94-ВР, із змінами на дату прийняття спірного розпорядження, надра є виключною власністю народу України і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності народу України на надра, є недійсними. Народ України здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Республіки Крим і місцеві Ради народних депутатів. Окремі повноваження щодо розпорядження надрами законодавством України можуть надаватися відповідним органам державної виконавчої влади.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 13 Конституції України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

З огляду на наведені норми законодавства, наявні докази у справі щодо правового статусу та характеристики земельної ділянки, якою розпорядився перший відповідач, суд вважає, що належним органом, через який здійснюються права власника зазначеної земельної ділянки, є Черкаська обласна державна адміністрація (позивач у справі).

Таким чином, суд приходить до висновку, що спірне розпорядження, видане Черкаською РДА у передбаченій законом формі, але поза межами її повноважень, що передбачені вищенаведеними законами України. Спірним розпорядженням порушуються права, які надані позивачу, щодо розпорядження земельною ділянкою.

У разі видання органом виконавчої влади акта, яким порушуються право особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (ст.155 ЗК України, 2001 року). Відповідно до ст.152 ЗК України, 2001 року захист права на земельні ділянки здійснюється, у тому числі, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади.

З огляду на викладене, суд вважає, що спірне розпорядження підлягає визнанню недійсним. Отже позов в цій частині підлягає частковому задоволенню. При цьому судом враховані правові позиції Верховного Суду України (ВСУ) у спорах, що виникають із земельних правовідносин, зокрема, що викладені у постанові ВСУ від 26 вересня 2012 року у справі №6 - 103цс12.

Клопотання другого відповідача про припинення з цих вимог провадження у справі на підставі ч.1 п.1 ст.80 ГПК України, оскільки цей спір не підлягає вирішенню в господарських судах, суд вважає безпідставним і не підлягаючим задоволенню, з огляду на наступне.

Зі змісту спірного розпорядження і наведених законодавчих норм вбачається, що перший відповідач прийняв спірне розпорядження як орган державної влади при здійсненні прав власника землі, при наданні земельної ділянки в оренду.

У пункті 1.2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 7 травня 2011 року № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", із змінами і доповненнями (далі вживається скорочено - постанова Пленуму ВГСУ №6), зазначено, що з положень статей 13, 14, 140,142,143 Конституції України статей 11, 16, 167, 169, 374 ЦК України, статей 2, 8, 48, 133, 148, 152, 197, 283 ГК України, статей 80, 84, 123, 124, 127, 128 Земельного кодексу України випливає, що органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності (наданні земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або в користування, відчуженні земельних ділянок державної або комунальної власності, укладенні, зміні, розірванні договорів купівлі-продажу, ренти, оренди земельної ділянки та інших договорів щодо земельних ділянок, встановленні сервітуту, суперфіцію, емфітевзису, в тому числі прийнятті державними органами та органами місцевого самоврядування відповідних рішень) діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок.

Реалізуючи відповідні повноваження, державні органи або органи місцевого самоврядування вступають з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини. Отже, у таких відносинах держава або територіальні громади є рівними учасниками земельних відносин з іншими юридичними та фізичними особами, у тому числі з суб'єктами підприємницької діяльності.

Таким чином, справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору статті 1 ГПК підвідомчі господарським судам.

Пунктом 1.2.4 постанови Пленуму ВГСУ №6 роз'яснено, що індивідуальні акти органів держави або місцевого самоврядування, якими реалізовуються волевиявлення держави або територіальної громади як учасника цивільно-правових відносин і з яких виникають, змінюються, припиняються цивільні права і обов'язки, не належать до правових актів управління, а спори щодо їх оскарження мають приватноправовий характер, тобто справи у них підвідомчі господарським судам.

З огляду на встановлені обставини справи, враховуючи наведені правові позиції ВГСУ з цього питання, що викладені у постанові Пленуму ВГСУ №6, суд вважає, що ці спірні правовідносини виникли при реалізації волевиявлення держави на розпорядження землею. Отже спірне розпорядження не належить до правових актів управління і спір щодо його оскарження має приватноправовий характер, тому підвідомчий господарському суду.

2. Стосовно позовних вимог до Черкаської РДА та ВАТ "Черкасибудматеріали" про визнання недійсним спірного договору оренди землі.

Спірний договір за правовою природою є договором оренди землі, положення стосовно якого врегульовані спеціальним Законом України "Про оренду землі" від 06.10.1998 №161-ХІУ, із змінами і доповненнями (далі вживається скорочено - ЗУ "Про оренду землі").

Відповідно до ст.1 ЗУ "Про оренду землі" - оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (ст.2 ЗУ "Про оренду землі").

Відповідно до ст.152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, у тому числі, визнання угоди недійсною.

Спірний договір оренди землі, укладений сторонами у письмовій формі, на підставі рішення неналежного органу виконавчої влади - орендодавця. Розпорядження органу виконавчої влади, на підставі якого діяв перший відповідач, як орендодавець у спірному договорі, судом визнано недійсним з підстав наведених вище.

ЗУ "Про оренду землі" не встановлює окремі підставі для визнання договору оренди землі недійсним. Отже до відносин визнання недійсним договору оренди землі застосовуються загальні положення про визнання недійсними господарських зобов'язань (ст.ст.207, 208 Господарського кодексу України") та визнання недійсними правочинів (ст.ст.203 - 216 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Прокурор вважає, що оскільки розпорядження Черкаської РДА, на підставі якого укладений спірний договір оренди, видане з порушенням вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим це розпорядження є протиправним, то і договір, укладений на виконання цього розпорядження, також підлягає визнанню недійсним. Позиція прокурора підтримана позивачем.

Постановою Пленуму ВГСУ №6, зокрема, пунктами 2.25 - 2.29 роз'яснено господарським судам, що у спорах про визнання договорів оренди землі недійсними судам належить з'ясовувати наявність відповідних повноважень у осіб, якими підписується договір. У вирішенні спорів про визнання недійсними договорів оренди земельної ділянки суди мають з'ясовувати наявність на момент укладення оспорюваного договору оренди рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки, оскільки його відсутність суперечить вимогам пункту 5 частини четвертої статті 15 Закону України "Про оренду землі" та пункту 3 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 677. Розглядаючи справи у спорах про визнання недійсними договорів оренди, суди повинні з'ясовувати питання чинності рішень (розпоряджень), на підставі яких було укладено такі договори. Звернути увагу господарських судів на те, що договір оренди земельної ділянки може бути припинений лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути вже здійснене за ним користування ділянкою. Одночасно з визнанням договору недійсним господарський суд повинен зазначити в рішенні, що цей договір припиняється лише на майбутнє.

З огляду на те, що спірний договір оренди землі підписаний від орендодавця особою, яка не має повноважень на його підписання, враховуючи відсутність рішення органу виконавчої влади про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки, суд вважає, що спірний договір оренди суперечить закону, а саме: ст.15 ЗУ "Про оренду землі", ст.122 ЗК України, 2001 року. Тому відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України спірний договір оренди землі підлягає визнанню недійсним, як такий, що вчинений з недодержанням сторонами вимог, які встановлені актами цивільного законодавства, та зміст якого суперечить вищенаведеним нормам земельного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що спірний договір оренди землі виконаний: земельна ділянка передана другому відповідачу, використовується ним для потреб, пов'язаних з користування надрами, за цільовим призначенням, сплачується орендна плата. Отже внаслідок визнання спірного договору оренди землі недійсним, він припиняється лише на майбутнє.

Доводи представника другого відповідача про недоведеність прокурором порушень інтересів держави суд вважає такими, що не відповідають ст.36-1 Закону України "Про прокуратуру", рішенню Конституційного Суду України №3-рп/99 від 08.04.1999 року, ст.14 Конституції України та встановленим фактичним обставинам справи.

3. Стосовно позовних вимог до ВАТ "Черкасибудматеріали" про зобов'язання повернути державі земельну ділянку до земель запасу Червонослобідської сільської ради.

Ці позовні вимоги прокурор та позивач заявили, як правові наслідки оскаржуваного розпорядження та недійсності договору оренди землі.

Відповідальність органів виконавчої влади за видання актів, які порушують права власників земельних ділянок, встановлена у виді відшкодування збитків, завданих власникам земельних ділянок виданням зазначених актів (ч.2 ст.155 ЗК України, 2001 року).

За загальним правилом, згідно з приписами ст. 216 ЦК України, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема, тоді, коли одержане полягає у користуванні майном - відшкодувати вартість того, що одержане.

Відповідно до ст.236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Виняток з цього правила становлять правочини, зі змісту яких випливає, що вони можуть бути припинені лише на майбутнє, оскільки не можливо повернути усе одержане за ними.

Дослідивши право другого відповідача на земельну ділянку, що була передана йому по спірному договору, судом встановлено, що згідно з нормами Земельного кодексу України від 18.12.1990 року, введений в дію з 15.03.1991, із змінами і доповненнями (далі вживається скорочено - ЗК України, 1990 року), другий відповідач на підставі рішення Черкаської обласної ради від 31.01.1997 №10-5 набув право тимчасового довгострокового користування землею на 10 років (ст.ст.7, 19, 21, 22 ЗК України, 1990 року). Право тимчасового користування землею оформлялось договором, форма якого встановлювалась Кабінетом Міністрів України (ст.19 ЗК України, 1990 року). Встановлений рішенням Черкаської обласної ради строк дії цього права другого відповідача, сплив 31.01.2007 року, тобто у період, коли набув чинності і діяв ЗК України, 2001 року, а також ЗУ "Про оренду землі".

Відповідно до п.7 Перехідних положень ЗК України, 2001 року юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

Фактичне користування земельною ділянкою для потреб, пов'язаних з користування надрами (видобуток піску), другий відповідач не припиняв, про що свідчать обставини фактичного користування землею та продовження спеціального дозволу на користування надрами.

За таких обставин, враховуючи, встановлений ст.8 ЦК України принцип аналогії права, суд вважає, що за ВАТ "Черкасибудматеріали" зберігається право тимчасового користування спірною земельною ділянкою для потреб, пов'язаних з користуванням надрами (видобуток піску) до 31.01.2017 року.

Визнання недійсним договору оренди землі з підстав невідповідності його закону не є підставою для припинення права користування земельною ділянкою, що передбачені ст.ст.141 - 144 ЗК України, 2001 року. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування не приймали рішень про припинення ВАТ "Черкасибудматеріали" права користування земельною ділянкою. Право користування ВАТ "Черкасибудматеріали" земельною ділянкою зареєстроване.

Прокурор та позивач не навели обставин, які б свідчили про наявність підстав для примусового припинення ВАТ "Черкасибудматеріали" права користування земельною ділянкою. Прокурором та позивачем не спростовані доводи другого відповідача про відсутність до нього з боку власника землі, контролюючих органів, сільської ради, суміжних землекористувачів будь-яких претензій щодо користування земельною ділянкою.

Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб'єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у статті 141 ЗК України, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Частиною 2 ст. 34 ГПК України визначено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про недоведеність обставин, які б давали підстави для повернення спірної земельної ділянки. Тому з цих вимог суд відмовляє у позові.

Враховуючи викладене, позов прокурора підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України з відповідачів підлягає стягненню в доход державного бюджету по 1147,00 грн. судового збору з кожного.

Керуючись ст.ст.49,82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним розпорядження Черкаської районної державної адміністрації від 19 лютого 2010 року №57 "Про передачу в оренду земельної ділянки відкритому акціонерному товариству "Черкасибудматеріали".

Визнати недійсним повністю договір оренди землі від 16 березня 2011 року, укладений у місті Черкаси між Черкаською районною державною адміністрацією (орендодавець) та відкритим акціонерним товариством "Черкасибудматеріали" (орендар), зареєстрований у міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Черкаси та Черкаському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 17 березня 2011 року за №71249000400003.

Відмовити у решті позовних вимог.

Стягнути з Черкаської районної державної адміністрації (м.Черкаси, вул. В'ячеслава Чорновола (колишня вул.Енгельса), 157, ідентифікаційний код 04061317) в доход державного бюджету через Державну податкову інспекцію у місті Черкаси (м. Черкаси. вул. Хрещатик, 235) із зарахуванням на рахунок №31213206783002, отримувач - УДКСУ м. Черкаси, Черкаської області код - 38031150, банк - ГУДКСУ у Черкаській області, МФО - 854018, код бюджетної класифікації - 22030001 - 1147,00 грн. судового збору.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Черкасибудматеріали" (м.Черкаси, вул. Чкалова,12, ідентифікаційний код 00291994) в доход державного бюджету через Державну податкову інспекцію у місті Черкаси (м. Черкаси. вул. Хрещатик, 235) із зарахуванням на рахунок №31213206783002, отримувач - УДКСУ м. Черкаси, Черкаської області код - 38031150, банк - ГУДКСУ у Черкаській області, МФО - 854018, код бюджетної класифікації - 22030001 - 1147,00 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 24 квітня 2013 року.

СУДДЯ Н.М. Курченко