Ухвала суду № 30891336, 18.04.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Смиковська Л.О.

Суддя-доповідач:Шевчук С.М.

УХВАЛА

іменем України

"18" квітня 2013 р. Справа № 617/6955/12

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Шевчук С.М.

суддів: Майора Г.І.

Одемчука Є.В.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області на постанову Овруцького районного суду Житомирської області від "10" травня 2012 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач в липні 2010 року звернувся до Овруцького районного суду Житомирської області з цивільним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області про визнання дій неправомірними та стягнення коштів, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 25.11.2010 р. позов задоволено частково.

Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 06.02.2012 року рішення від 25.11.2010 р. скасовано, провадження у справі закрито, а справу повернуто до того ж суду для її розгляду за правилами КАСУ.

Постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 10.05.2012р. позов задоволено частково: визнано неправомірними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу соціальних виплат за вказаний період; зобов'язано УПФУ в Овруцькому районі перерахувати та виплатити позивачу доплату до пенсії як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, встановленому ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову.

Згідно ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Позивач звернувся до суду із позовом як потерпіла від наслідків Чорнобильської катастрофи, що проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю.

Згідно ст. 39 вищевказаного Закону пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, підвищуються у розмірі, передбаченому для громадян, які працюють на територіях радіоактивного забруднення: у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати; у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати; у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.

Водночас постановою Кабінету Міністрів України №836 від 26.07.1996 року "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" , всупереч вимогам Закону № 796-ХІІ, який встановлює розмір доплати як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати або пенсії, визначеної Законом на час здійснення виплати, установлено конкретні розміри доплат в твердій грошовій сумі та у розмірах до прожиткового мінімуму.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що при визначенні розміру доплати до пенсії застосуванню підлягає саме стаття 39 Закону №796-ХІІ, а не постанова КМУ №836 від 26.07.1996 р., яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

У відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 року №49 "Про забезпечення виконання функцій з призначення і виплати пенсій органами Пенсійного фонду" на органи Пенсійного фонду України покладено обов'язок щодо призначення і виплати пенсій, надбавок, підвищень та доплат, які передбачені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Таким чином, обов'язок проводити нарахування та виплату доплат, передбачених ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відноситься до відання органів Пенсійного фонду України, а тому, відповідачі у справі є належними.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Доводи відповідача щодо правомірності його дій у зв'язку з відсутністю джерел фінансування на вказані виплати та необхідність їх встановлення бюджетним законодавством, є безпідставними, оскільки реалізація встановленого законом права не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду 22.07.2010 року в порядку цивільного судочинства. На момент звернення позивача до суду до зазначених правовідносин застосовувалась стаття 257 ЦПК України, яка встановлювала трирічний строк звернення до суду з вимогою про захист порушеного цивільного права або інтересу.

Таким чином, позивач має право на перерахунок та виплату підвищення до пенсії за 2007-2008 роки у розмірі, передбаченому ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, тобто з моменту прийняття Конституційним Судом України рішень від 09.07.2007 року та від 22.05.2008 року. Відповідач, нараховуючи позивачу зазначену виплату за вказаний період у розмірі, визначеному КМУ, діяв неправомірно.

Суд першої інстанції дійшов правильних висновків, оскільки позивачем було реалізовано своє право на судовий захист в межах строків, визначених діючим на момент її звернення до суду, законодавством.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого рішення, яке постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАСУ, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Овруцького районного суду Житомирської області від "10" травня 2012 р. без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С.М. Шевчук

судді: Г.І. Майор Є.В.Одемчук

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_4 АДРЕСА_1

3- відповідачу Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області вул.Леніна, 12,м.Овруч,Овруцький район, Житомирська область,11100