Ухвала суду № 30891282, 18.04.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2013 р.Справа № 2а-1670/7289/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Тацій Л.В.

Суддів: Водолажської Н.С. , Філатова Ю.М.

за участю секретаря судового засідання Шабанової С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.01.2013р. по справі № 2а-1670/7289/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - ТОВ "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат") звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000342302/92 від 07 червня 2011 року.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.01.2013р. по справі № 2а-1670/7289/12 позов задоволено.

Відповідач, не погодившись з даним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі з підстав та мотивів, викладених в ній.

Представники позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечували в повному обсязі, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що позивач пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, зареєстрований як юридична особа виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 14.07.2008 року, ідентифікаційний код 35713283, що підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Позивач перебуває на податковому обліку в Комсомольському відділенні Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції з 15.07.2008 року за № 1348 та у періоді, що перевірявся був платником податку на додану вартість, свідоцтво № 100130216 від 24.07.2008 р., індивідуальний податковий номер 357132816029.

Вказані обставини сторонами визнаються, а тому в силу ч. 3 ст. 72 КАС України не доказуються перед судом.

Кременчуцькою ОДПІ в період з 26.04.2011 року по 04.05.2011 року проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "ЄГЗК" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в грудні 2010 року, січні 2011 року.

Результати перевірки оформлені актом від 19.05.2011 року № 3084/23-309/35713283.

У висновках вказаного акту перевірки контролюючим органом відображено порушення позивачем приписів: п. 198.6 ст. 198, п. 200.5 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2011 року на суму 7636064 грн. (т. 1 а.с. 11-29).

З посиланням на висновки, викладені в акті перевірки від 19.05.2011 року № 3084/23-309/35713283 Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.06.2011 року № 0000342302/92, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 7 636 064 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 грн.

ТОВ "ЄГЗК", керуючись п.56.2, 56.3 ст.56 Податкового кодексу України та п.8 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом ДПА України №1001 від 23.12.2010 року (далі - Положення № 1001) оскаржив вказане податкове повідомлення -рішення. За наслідками оскарження, скаргапідприємства залишено без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення - рішення - без змін.

З дослідженого акту перевірки та рішення за результатами розгляду скарги позивача слідує, що фактичною підставою для прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення, слугував висновок, викладений в акті перевірки від 19.05.2011 року № 3084/23-309/35713283, у якому зафіксовано завишення позивачем від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту, що були включені до складу бюджетного відшкодування..

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.

З матеріалів справи слідує, що основними постачальниками (контрагентами) ТОВ "ЄГЗК" у лютому 2011 року були:

- ВАТ "Полтавський ГЗК" на підставі договорів з надання послуг оренди, зв'язку, постачання дизпалива, електроенергії, послуг використання технологічних мереж, водопостачання, перевезення, послуги з обслуговування обладнання, суборенда землі ( т.1 а.с. 176-210, т.2 а.с 65-99, 133-136, 205-225, т.3 а.с. 83-85, 95-97);

- ТОВ з іноземними інвестиціями "Цепелін Україна ТОВ" на підставі договору №SR-KR 16-12-2009 від 16.12.2009 року про надання послуг з сервісного обслуговування устаткування ТОВ "ЄГЗК" (т.1 а.с. 211-250, т.2 а.с. 1-64);

- ТОВ "Атрибут Бізнес Констракшинз" на підставі договору № 162 від 03.01.2011 року на поставку, монтаж та передачу у власність ТОВ "ЄГЗК" на об'єкт "Тимчасовий АПК-2 на монтажній площадці Єристівського кар'єру" збірної будівельної конструкції блочного типу CONTAINEX 41 шт. офісно-побутових контейнерів Транспак (т. 3 а.с. 86-94);

- ВАТ "Нафтоавтоматика" на підставі договорів № 68/50110 від 18.02.2011 року та № 8 від 21.02.2011 року на купівлю спеціалізованих автомобілів на базі автомобіля КрАЗ;

- ТОВ "Термастил Україна" на підставі договору № 422/11-10/03 від 26.11.2010 року з надання будівельних та монтажних робіт по тимчасовому спорудженню для технічного обслуговування техніки на монтажному майданчику Єристівського кар'єру;

- ТОВ "Феррошлях" на підставі договору-підряду № 497/12-10/03 від 31.12.2010 року на виконання робіт по об'єкту "Єристівський кар'єр";

- ЗАТ "Кременчуцьке спеціалізоване підприємство № 410" на підставі договору № 484//12-10/03 від 31.12.2010 року на технічне обслуговування устаткування та обладнання ТОВ "ЄГЗК";

- ТОВ "Ендар" на підставі договору № 033-01 від 12.11.2010 року на купівлю генераторів з освітлювальними вишками фірми Towerlight (Італія).

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації па їх проведення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до наявних в матеріалах справи копій документів аналітичного та синтетичного первинного бухгалтерського обліку, на умовах вказаних договорів, контрагенти виконали визначені договорами роботи, поставили товар, що підтверджується наявними в матеріалах справи: прибутковими ордерами, накладними, рахунками-фактурами, податковими накладними, актами приймання виконаних робіт та інше. (т.3 а.с. 126 -250, т.4 а.с. 1-89, 108-144, 161-183, 244-248, т. 5 а.с 5-7, 38-52, 59-66).

Згідно наданих контрагентами податкових накладних позивачем включено відповідні суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту та відображено у податковій звітності з податку на додану вартість.

Надані позивачем платіжні доручення з відміткою банку засвідчують факт виконання ТОВ "ЄГЗК" зобов'язань за спірними правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів, що означає втрату позивачем права власності на ці кошти. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагентів спільного інтересу щодо їх отримання позивачем (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), до матеріалів справи суб'єктом владних повноважень не подано. За правилами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника.

Доцільність придбання позивачем у лютому 2011 року основних фондів для підтримання потужностей ТОВ "ЄГЗК" обґрунтовується Техніко-економічним обґрунтуванням інвестицій (ТЕО) по Єристівському родовищу залізної руди (т. 1 а.с. 66-101).

Отже, доводи контролюючого органу з приводу нікчемності угод позивача, щодо формування основних фондів та здійснення підготовчих робіт є необґрунтованим, безпідставним, непідтвердженим жодними належними доказами.

При цьому, колегія суддів також вважає за потрібне відмітити, що підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування, слугували висновки акту перевірки від 19.05.2011 року № 3084/23-309/35713283 про те, що позивач не мав права заявляти до бюджетного відшкодування суми від'ємного значення ПДВ, які були зменшені.

07 червня 2012 року Кременчуцькою ОДПІ на підставі акту перевірки від 19.05.2011 року № 3084/23-309/35713283 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000352302/91, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення з ПДВ за лютий 2011 року на суму 304080 грн.

Позивачем було оскаржене дане податкове повідомлення-рішення до Полтавського окружного адміністративного суду.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 31.10.2012 року у справі № 2а-1670/5935/12, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2013 року податкове повідомлення - рішення № 0000352302/91, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення з ПДВ за лютий 2011 року, визнано протиправним та скасовано. .

Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, судовим рішенням, яке набуло законної сили встановлено реальність здійснення господарських операцій що здійснювались у січні -лютому 2011 року між позивачем та його контрагентами, а також правомірність формування позивачем податкового кредиту за рахунок включення сум ПДВ. на підставі належно оформлених податкових накладних та інших первинних документів по господарських операціях та, відповідно, правомірність формування позивачем від'ємного значення ПДВ за спірний період, яке заявлено до бюджетного відшкодування.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, передбачено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом 200.5 статті 200 Податкового кодексу України, визначено, що не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які:

-були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів);

-мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

При цьому. Колегія суддів вважає за потрібне відмітити, що наявними в матеріалах доказами підтверджується та не заперечується сторонами у справі, що у спірному періоді позивачем нараховувався податковий кредит від сум ПДВ, сплачених внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів.

Таким чином, доводи контролюючого органу про неправомірність нарахування суми бюджетного відшкодування у зв'язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій позивача менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів відзначає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.01.2013р. по справі № 2а-1670/7289/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Тацій Л.В.Судді Водолажська Н.С. Філатов Ю.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Тацій Л.В.

Повний текст ухвали виготовлений 23.04.2013 р.