Постанова № 30888795, 18.04.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2013 р. Справа№ 18/102-12

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Іоннікової І.А.

Майданевича А.Г.

за участю секретаря судового засідання Шалівського В.О.

за участю представників

від позивача: Озарків І.Д. - дов. № 11-1/13 від 11.01.2013 року

від відповідача: не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на рішення господарського суду Київської області від 31.01.2013 року

у справі 18/102-12 (суддя Кошик Ю.О.)

за позовом Підприємства ,,Фастівський ринок" Київської регіональної спілки споживчої кооперації (м. Фастів)

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (м. Фастів)

про усунення перешкод у користуванні майном

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Київської області звернулось Підприємство ,,Фастівський ринок" Київської регіональної спілки споживчої кооперації (позивач) з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (відповідач) про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та цілісним майновим комплексом Фастівського ринку, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 шляхом знесення металевої споруди, що знаходиться на торгівельному місці № НОМЕР_1 та виселення фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 з усім належним їй майном з земельної ділянки та цілісного майнового комплексу, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням господарського суду Київської області від 31.01.2013 року позовні вимоги Підприємства ,,Фастівський ринок" Київської регіональної спілки споживчої кооперації про усунення перешкод у користуванні майном було задоволено частково.

Усунено перешкоди Підприємству ,,Фастівський ринок" Київської регіональної спілки споживчої кооперації (08500, АДРЕСА_1, код 01561195) у користуванні земельною ділянкою та цілісним майновим комплексом Фастівського ринку, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, шляхом виселення Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (08500, АДРЕСА_2, код НОМЕР_2) з усім належним їй майном з земельної ділянки та цілісного майнового комплексу, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (контейнеру на торгівельному місці № НОМЕР_1).

Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (08500, АДРЕСА_2, код НОМЕР_2) на користь Підприємства ,,Фастівський ринок" Київської регіональної спілки споживчої кооперації (08500, АДРЕСА_1, код 01561195) 1073 грн. витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням місцевого господарського суду Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 звернулась до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 31.01.2013 року по справі № 18/102-12, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.03.2013 року апеляційна скарга Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 була прийнята до провадження та призначено розгляд справи № 18/102-12, у судовому засіданні за участю представників сторін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2013 року було відкладено розгляд апеляційної скарги.

В судовому засіданні 18.04.2013 року представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечувала, відповідач в судове засідання не з'явилась, повноважного представника не направила, хоча про час та місце судового засідання була повідомлена належним чином.

Вислухавши думку представника позивача щодо можливості розгляду апеляційної скарги у відсутність відповідача, колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги без її участі, за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, дослідивши докази, що є у справі, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Київської області має бути залишено без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до рішенням виконавчого комітету Фастівської міської ради № 224/5 від 17.12.1996 року Фастівському колгоспному ринку було видано Державний акт на право постійного користування землею площею 1,76 га, який 26.03.1997 р. зареєстрований в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 000041, та до вказаної земельної площі включена земельна ділянка площею 1,38 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Фастівський колгоспний ринок та Підприємство споживчої кооперації ,,Фастівський ринок" Київської регіональної спілки споживчої кооперації є однією юридичною особою та йому належить право постійного користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1.

24.04.1997р. Фастівський міський ринок райспоживспілки зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа.

Розпорядженням Виконавчого комітету Фастівської міської ради №40 від 26.01.1998р. прийнято рішення про перереєстрацію Фастівського міського ринку в Фастівський ринок Київської облспоживспілки.

29.01.1998р. Фастівський ринок Київської облспоживспілки зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа.

Згідно рішення господарського суду Київської області від 05.07.2004р. у справі №158/4-04 за Київською регіональною спілкою споживчої кооперації визнано право власності на об'єкти нерухомого майна Фастівського ринку розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням господарського суду Київської області від 11.10.2004р. у справі №325/12-04 за Київською регіональною спілкою споживчої кооперації визнано право власності на об'єкти нерухомого майна єдиного цілісного майнового комплексу Фастівського ринку, розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно реєстру права власності на нерухоме майно Фастівського МБТІ від 10.02.2005р., об'єкти нерухомого майна Фастівського ринку, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані за Київською регіональною спілкою споживчої кооперації.

Також 30.12.2010 року між Київською регіональною спілкою споживчої кооперації та позивачем було укладено договір оренди цілісного майнового комплексу № 30, за умовами якого Київська регіональна спілка споживчої кооперації зобов'язалася передати, а позивач - прийняти у строкове платне користування цілісний майновий комплекс, розташований за адресою: АДРЕСА_1, та на виконання умов якого Київська регіональна спілка споживчої кооперації передала, а позивач прийняв цілісний майновий комплекс, що підтверджується актом передачі-приймання основних засобів цілісного майнового комплексу в строкове платне користування від 01.01.2011 року.

На переконання колегії суддів, суд першої інстанції вірно встановив, що позивач має право постійного користування земельною ділянкою площею 1,76 га за адресою: АДРЕСА_1, що також підтверджується витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 338 від 18.01.2011 року, рішеннями господарського суду Київської області у справі № 20/160-09 від 07.10.2009 року, № 20/161-09 від 07.10.2009 року, постановами Вищого господарського суду України у справі № 20/160-09 від 20.05.2010 року, № 20/161-09 від 20.05.2010 року та іншими документами (статутами, свідоцтвами про перереєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи, довідкою № 6-33/1180 від 23.12.1997 р. виконавчого комітету Фастівської міської ради, листами Головного управління статистики у Київській області), які знаходяться у матеріалах справи.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає безпідставними доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі щодо відсутності у позивача права користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач чинить перешкоди у користуванні належною позивачу земельною ділянкою по АДРЕСА_1, встановивши металевий контейнер на торгівельному місці № НОМЕР_1, площею 16 м.кв. та здійснює підприємницьку діяльність на належній позивачу земельній ділянці без жодних правових підстав, чим порушує права та законні інтереси позивача, як користувача даної земельної ділянки та майнового комплексу.

З огляду на вказане, позивач просить суд усунути перешкоди у користуванні зазначеним майном шляхом виселення відповідача з земельної ділянки та цілісного майнового комплексу.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 373 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення. Власник земельної ділянки може використовувати на свій розсуд все, що знаходиться над і під поверхнею цієї ділянки, якщо інше не встановлено законом та якщо це не порушує прав інших осіб.

Частиною 1 статті 92 Земельного кодексу України закріплено право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Згідно з приписами ч.2 ст.95 Земельного кодексу України порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України № 57/188/84/105 від 26 лютого 2002 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.03.2002 року за № 288/6576 затверджено Правила торгівлі на ринках (Правила).

Відповідно до пункту 2 Правил ринок - це суб'єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, функціональними обов'язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій.

Торговельне місце - це площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо (п.13 Правил).

Відповідно до вимог п. 20 Правил, адміністрація ринку при наданні продавцям торговельних місць на визначений термін укладає з ними письмову угоду, в якій рекомендується зазначати термін дії угоди, асортимент (вид) товарів, що реалізуються, розташування торговельного місця, умови оренди торговельного місця, розмір та порядок оплати за оренду майна, перелік послуг, які надає ринок, та їх вартість.

Таким чином, договором (письмовою угодою) та правилами торгівлі на ринках регулюються відносини адміністрації ринку і господарюючих на ньому суб'єктів.

Суд першої інстанції вірно встановив, що відповідач має право здійснювати підприємницьку діяльність на території ринку тільки на підставі укладеної згідно з п. 20 Правил письмової угоди з адміністрацією ринку.

У відповідності до акту від 09.11.2012 року, складеного комісією Підприємства ,,Фастівський ринок" Київської регіонспоживспілки, на торгівельному місці № НОМЕР_1 (площа 16 кв.м.) розміщена металева споруда, яка належить ФОП ОСОБА_3 і з якої вона здійснює торгівельну діяльність.

В ході розгляду справи відповідач не надав суду жодного правовстановлюючого документа або договору, на підставі яких він має право постійного або тимчасового користування земельною ділянкою (торговим місцем) за адресою: АДРЕСА_1, наданій позивачу у постійне користування, а також будь-яких документів щодо розташування та встановлення на ній металевого контейнеру на торгівельному місці № НОМЕР_1, площею 16 м.кв.

Відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ст. 396 Цивільного кодексу України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Таким чином, відповідач в порушення ст.ст. 391, 396 Цивільного кодексу України самовільно здійснює підприємницьку діяльність на земельній ділянці, належній позивачу на праві постійного користування на торгівельному місці № НОМЕР_1, площею 16 м.кв. за адресою: АДРЕСА_1, з металевого контейнера, який використовує для здійснення власної підприємницької діяльності, чим позбавляє позивача можливості на власний розсуд використовувати належну йому на праві постійного користування земельну ділянку з розташованим на ній цілісним майновим комплексом.

Відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ст. 396 Цивільного кодексу України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Оскільки відповідач в порушення ст.ст. 391, 396 Цивільного кодексу України самовільно здійснює підприємницьку діяльність на земельній ділянці, належній позивачу на праві постійного користування на торгівельному місці № НОМЕР_1, площею 16 м.кв. за адресою: АДРЕСА_1, з металевого контейнера, який використовує для здійснення власної підприємницької діяльності, він позбавляє позивача можливості на власний розсуд використовувати належну йому на праві постійного користування земельну ділянку з розташованим на ній цілісним майновим комплексом.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України та ст.152 Земельного кодексу України порушене право позивача підлягає захисту шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення - відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок місцевого суду про задоволення позовних вимог в частині усунення перешкод Підприємству ,,Фастівський ринок" Київської регіональної спілки споживчої кооперації у користуванні земельною ділянкою та цілісним майновим комплексом Фастівського ринку, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, шляхом виселення Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 з усім належним їй майном з земельної ділянки та цілісного майнового комплексу, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову в частині позовних вимог про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та цілісним майновим комплексом Фастівського ринку, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, шляхом знесення металевої споруди, що знаходиться на торгівельному місці № НОМЕР_1, оскільки з матеріалів справи неможливо встановити кому належить спірний металевий контейнер, зобов'язання відповідача його знести, може порушити права справжнього власника майна.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для скасування рішення господарського суду.

Колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому, рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на рішення господарського суду Київської області від 31.01.2013 року по справі № 18/102-12 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Київської області від 31.01.2013 року по справі № 18/102-12 залишити без змін.

3. Справу № 18/102-12 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Повний текст постанови підписано 19.04.2013 р.

Головуючий суддя Гаврилюк О.М.

Судді Іоннікова І.А.

Майданевич А.Г.