Рішення № 30886740, 23.04.2013, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2013 року Справа № 925/553/13

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,

секретар судового засідання - Гень С.Г.,

за участю представників сторін:

від позивача - Стрілець О.С. - представник за довіреністю,

Карбан О.В. - представник за довіреністю,

Марчук М.В. - представник за довіреністю,

від відповідача - представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон.Груп", м. Київ до товариства з додатковою відповідальністю "Уманьпиво",

м. Умань, Черкаської області

про стягнення 76 591 грн. 32 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області з позовом звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "Оріон.Груп" до товариства з додатковою відповідальністю "Уманьпиво" про стягнення заборгованості, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору №UМР101 від 01 березня 2011 року в розмірі 76 591 грн. 32 коп., в тому числі: 56 152 грн. 00 коп. основний борг та 20 439 грн. 32 коп. штрафні санкції.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 08 квітня 2013 року порушено провадження у справі та було призначено розгляд справи на 23 квітня 2013 року.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву суду не надав.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 08 квітня 2013 року було зобов'язано відповідача надати суду відзив на позовну заяву з посиланням на мотиви повного або часткового відхилення вимог позивача, а також докази, що обґрунтовують відхилення позовних вимог.

Оскільки відповідач не був позбавлений права надати суду необхідні докази та свої доводи і міркування щодо предмету спору шляхом письмових пояснень та заперечень, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, та оскільки явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні, яке відбулося 23 квітня 2013 року згідно ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/553/13.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час її розгляду, 01 березня 2011 року між товариством з додатковою відповідальністю "Уманьпиво" (покупець) та закритим акціонерним товариством "Оріон Сервіс" (продавець) було укладено договір за №UМР101.

Відповідно до п. 1.1. вищевказаного договору продавець зобов'язався передати у власність покупця форфас в кількості 2 штук, перелік та комплектність наведені у специфікації, а покупець зобов'язався прийняти товар та сплатити його вартість на умовах визначених договором.

Вартість договору складає 1 090 152 грн. 00 коп. з урахуванням ПДВ (п. 3.1. договору)

У зв'язку з перетворенням закритого акціонерного товариства "Оріон Сервіс" у товариство з обмеженою відповідальністю "Оріон.Груп", сторонами було укладено додаткову угоду від 28 листопада 2011 року до договору №UМР101 від 01 березня 2011 року про внесення відповідних змін.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав та поставив відповідачу форфас в кількості 2 штук, товар було прийнято відповідачем, що підтверджується копією довіреності №340 від 31 травня 2011 року та видатковою накладною №РН-0000036 від 31 травня 2011 року.

Відповідач в свою чергу зобов'язання по оплаті поставленого товару виконав частково сплативши 1 034 000 грн. 00 коп., що підтверджується картками рахунку №361 за 01 січня 2007 року по 30 червня 2011 року та за липень 2011 року - грудень 2012 року.

В зв'язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача 56 152 грн. 00 коп. заборгованості за поставлений товар згідно договору №UМР101 від 01 березня 2011 року.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно умов п. 3.2. договору остання оплата в розмірі 280 152 грн. 00 коп. повинна бути здійснена до 01 вересня 2011 року.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем всупереч ст. ст. 33, 34 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору, розрахунку з позивачем за поставлений товар в повному обсязі, а також не було спростовано доводи та обґрунтування позивача.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, сума боргу в розмірі 56 152 грн. 00 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов'язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

В пункті 6.3. договору зазначено, що продавець може вимагати сплату штрафу від покупця, за порушення строків у розмірі 0,2% від несплаченої суми за кожен календарний день порушення відповідних строків, що не звільняє продавця від виконання своїх обов'язків.

Позивачем на підставі п. 6.3. договору заявлено вимогу про стягнення з відповідача 20 439 грн. 32 коп. штрафу нарахованого за період з 01 січня 2012 року по 30 червня 2012 року на суму боргу 56 152 грн. 00 коп.

Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Тобто слід дійти висновку, що визначення штрафу наведене в пункті 6.3. договору за своєю правовою природою є пенею.

Також слід вказати, що вищенаведений розрахунок пені помилковий, оскільки позивачем порушено вимоги ч. 6 ст. 232 ГК України, згідно якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ч. 1 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Особливості застосування пені за несвоєчасне виконання саме грошового зобов'язання встановлено спеціальним Законом.

Згідно ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В зв'язку з чим суд дійшов висновку, що позивачем заявлено вимогу про стягнення пені всупереч положенням вищенаведеного спеціального Закону.

Отже, враховуючи вищенаведене, розмір пені нарахований за період з 01 січня 2012 року (дата вказана позивачем, однак останній не був позбавлений права нараховувати пеню з 02 вересня 2011 року) по 01 березня 2012 року (з урахуванням положень ч. 6 ст. 232 ГК України) на суму боргу в розмірі 56 152 грн. 00 коп. (з урахуванням положень ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань") складає 1 450 грн. 59 коп.

При цьому судом враховано, що п. 6.3. договору не містив умови нарахування пені понад строки, що встановлені ч. 6 ст. 232 ГК України.

Отже, з відповідача підлягає стягненню 1 450 грн. 59 коп. пені, в решті стягнення 18 988 грн. 73 коп. пені слід відмовити.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю "Уманьпиво", вул. Ленінської Іскри, 29, м. Умань, Черкаської області, ідентифікаційний код 05380243, р/р 26001301887603 в філії ПАТ "Промінвестбанк" м. Умань, МФО 354381 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон.Груп", вул. Інститутська, 15/5, Н/П №2, ідентифікаційний код 23495725, р/р №26005100936 в КРД АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 380805 - 56 152 грн. 00 коп. - основного боргу, 1 450 грн. 59 коп. пені та 1 293 грн. 99 коп. витрат на сплату судового збору.

3. В решті вимог - в позові відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Повне рішення складено 25 квітня 2013 року.

Суддя А.В.Васянович