Постанова № 30885999, 16.04.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2013 р. Справа № 2012/2а-9414/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Подобайло З.Г., Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання - Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Жовтневого районного суду м. Харкова від 30 листопада 2012 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання виконати певні дії та стягнення грошових коштів, -

В с т а н о в и л а:

У листопаді 2012 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою (адміністративним позовом), якою просив визнати бездіяльність (дії) управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області (далі - УДВС ГУЮ в Харківській області) щодо невиконання рішення суду; скасувати постанову державного виконавця від 12.10.2012 року про повернення виконавчого документа стягувачу; повернути виконавчий лист до УДВС ГУЮ в Харківській області для виконання; зобов'язати УДВС ГУЮ в Харківській області поновити виконавче провадження; змінити спосіб та порядок виконання судового рішення - зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату суми недоплаченої пенсії з 01.12.2010 року по день проведення перерахунку з нарахуванням компенсаційної втрати частини доходів; стягнути заборгованість по нарахованій але невиплаченій пенсії та нарахованої компенсації втрати частини доходів з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області; обмежити виїзд за кордон начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Постановою Жовтневого районного суду м. Харкова від 30 листопада 2012 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з ухваленим судовим рішенням, в апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про задоволення заявлених позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідно до положень ч. 1, 4 ст. 202 КАС України підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12.07.2012 року УДВС ГУЮ в Харківській області відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-а-3946/11, виданого 12.12.2011 року Жовтневим районним судом м. Харкова, про:

зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області направити на адресу Харківського обласного військового комісаріату список на ОСОБА_1 для перерахунку пенсії,

зобов'язання Харківського обласного військового комісаріату надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку йому розміру пенсії з урахуванням підвищення премій відповідно до наказу МО України від 05.11.2010 № 576 «Про внесення змін до наказу МО України від 22.07.2010 року № 380 та № 355 від 25.06.2011 року «Про внесення змін до наказу МО України від 28.01.2011 року № 50»,

зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області після отримання довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 провести перерахунок призначеної пенсії та здійснити її виплату з 28.01.2011 року та з 01.06.2011 року по день проведення перерахунку.

Після надходження від Харківського обласного військового комісаріату до Головного управління Пенсійного фонду України довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1, пенсійним органом проведений необхідний перерахунок пенсії позивача відповідно до судового рішення, однак виплата перерахованих сум не здійснена за відсутністю коштів.

12.10.2012 року державним виконавцем прийнята оспорюване рішення - постанова ВП № 33396747 про повернення виконавчого документа стягувачу.

Прийняте рішення відповідачем вмотивоване визначеним Конституційним Судом України в рішеннях по справах № 20-рп/2011 від 26.12.2011 року та № 3 рп/2012 від 25.01.2012 року, в постанові Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 року, а також фактом відсутності коштів і майна у боржника, на яке можливо звернути стягнення.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 11 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню в разі повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), яким видано виконавчий документ, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону.

Зокрема, у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до ст. 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

Не погоджуючись з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконною бездіяльності УДВС ГУЮ в Харківській області та про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 12.10.2012 року, колегія суддів зазначає, що відповідачем не були вчинені усі дії, вчинення яких передбачено ч. 3 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження».

Колегія суддів також зазначає, що ч. 5 ст. 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Згідно з ч.1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Одним із провідних принципів адміністративного судочинства є принцип верховенства права, відповідно до якого, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість держави. Зазначений принцип, у відповідності до ч. 2 ст. 8 КАС України, застосовується з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Пунктом 38 до рішення Європейського суду з прав людини від 29 червня 2004 року по справі «Жовнер проти України» визначено, що державний орган не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням.

Згідно із ч. 2 ст. 71 КАС України, - в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З матеріалів справи не вбачається, що неможливість виконання судового рішення підтверджується будь-якими доказами, листи та відповіді боржника про відсутність бюджетних коштів самі по собі не підтверджують цього факту, таким чином висновки державного виконавця про наявність підстав для закінчення виконавчого провадження є необґрунтованими.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно п.п. 29, 30, 31 рішення Європейського суду з прав людини від 13 липня 2006 року по справі «Васильєв проти України», виконання рішень суду, в яких відповідачем є державні органи, можливо виконати, якщо державою передбачені та визначені асигнування на відповідні видатки Державного бюджету України шляхом здійснення відповідних законодавчих заходів. Українська правова система не наділяє ані суди, ані Державну виконавчу службу повноваженням скасовувати закон або примушувати державу вносити зміни до Закону «Про Державний бюджет». Відповідно навіть за умови, що національні суди змогли б прийняти відповідне рішення на користь заявника за його скаргою на дії виконавчої служби, виконання рішення щодо боржника все ще залишалося обов'язком держави. Отримавши рішення та виконавчий лист проти конкретного державного органу, заявники не зобов'язані порушувати, за своєю власною ініціативою, інші провадження проти різноманітних державних органів щодо своїх вимог. Заявник не був зобов'язаний звертатися до суду зі скаргою на дії державного виконавця.

Колегія суддів погоджується з висновком суду щодо необґрунтованості позовних вимог ОСОБА_1 в частині зобов'язання УДВС ГУЮ в Харківській області повернути виконавчий лист до УДВС ГУЮ в Харківській області та зобов'язати останнє поновити виконавче провадження, виходячи з наступного.

Статтею 51 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби або якщо до державного виконавця надійшло рішення суду про скасування заходів до забезпечення позову, а також у разі повернення виконавчого документа з іншого відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби.

Про відновлення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову, копії якої не пізніше наступного дня надсилаються до суду, який визнав незаконною постанову державного виконавця, сторонам, а також органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.

У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), якому повернуто виконавчий документ, зобов'язаний у тримісячний строк з дня надходження відповідної постанови пред'явити його до виконання.

Таким чином, відновлення виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-а-3946/11, виданого 12.12.2011 року Жовтневим районним судом м. Харкова, може відбутися при настанні певної події (прийняттям судом рішення про визнання незаконною оскаржувану постанову) та вчиненні певних дій позивачем (зокрема, повернення позивачем до УДВС виконавчого документа).

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для здійснення захисту заздалегідь непорушених прав ОСОБА_1

Колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду в тій його частині, якою відмовлено в задоволені решти позовних вимог ОСОБА_1

Так, із звернення вбачається, що серед інших вимог ОСОБА_1 є вимога про заміна способу та порядку виконання судового рішення - стягнення з Державного бюджету України в особі Головного управління Державної казначейської служби України в Харківській області заборгованості по нарахованій але не виплаченій пенсії та нарахованій компенсації втрати частини доходів.

Порядок і умови вирішення питання про відстрочення і розстрочення виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення визначено статтею 263 КАС України. Ця норма передбачає що, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Таким чином, зазначені вимоги ОСОБА_1 суд про заміну способу та прядку виконання судового рішення не можуть розглядатися та вирішуватися як новий публічно-правовий спір.

Разом з тим, звертаючись до суду із скаргою на рішення, дії (бездіяльність) органу державної виконавчої служби ОСОБА_1 одночасно пред'являє позовні вимоги, що вже були предметом судового розгляду (здійснити виплату недоплаченої пенсії з 01.10.2010 року), та такі, які підлягають розгляду в самостійному позовному провадженні. Останнє, в свою чергу, виключає можливість їх розгляду в одному провадженні із скаргою, поданою ОСОБА_1

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 та скасування оскаржуваної постанови в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності (дії) УДВС ГУЮ в Харківській області щодо невиконання рішення суду та скасування постанови державного виконавця від 12.10.2012 року про повернення виконавчого документа стягувану з прийняттям в цих частинах нового судового рішення про їх задоволення.

В іншій частині оскаржувана постанова є такою, щ відповідає приписам ст. 200 КАС України, підстави для її зміни чи скасування відсутні.

Інші доводи апеляційної скарги на висновки колегії суддів не впливають.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 185, 195, 196, 198 ч. 1 п. 3, 200, 202 ч. 1 п. 1, 4, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Жовтневого районного суду м. Харкова від 30 листопада 2012 року скасувати в частині відмови у задоволенні вимог ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області щодо невиконання постанови Жовтневого районного суду м. Харкова від 10.11.2011 року, про скасування постанови від 12.10.2012 року державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області Хлопова А.В. про повернення виконавчого документа стягувачу по виконавчому провадженню ВП № 33396747 з прийняттям нового судового рішення про задоволення даних позовних вимог ОСОБА_1:

визнання протиправною бездіяльності Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області щодо невиконання постанови Жовтневого районного суду м. Харкова від 10.11.2011 року;

скасування постанови від 12.10.2012 року державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області Хлопова А.В. про повернення виконавчого документа стягувачу по виконавчому провадженню ВП № 33396747.

В іншій частині постанову Жовтневого районного суду м. Харкова від 30 листопада 2012 року залишити без змін.

Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя - (підпис) Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) З.Г. Подобайло

(підпис) А.М. Григоров

Повний текст постанови виготовлений і підписаний 22 квітня 2013 року.

Згідно з оригіналом: Л.В. Мельнікова