Постанова № 30885961, 18.04.2013, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Черкаси

18 квітня 2013 року Справа № 823/932/13-а

10 год. 50 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Чубар Т.М.,

секретар - Нестеренко В.О.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 - згідно ордеру № 16 від 02.04.2013р.,

представника відповідача комунального підприємства «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» Бузько І.П. - за довіреністю від 03.04.2013р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації», Реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_4, про визнання протиправним рішення про реєстрацію права власності на 1/2 частини квартири, визнання нечинним технічного паспорта та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернувся ОСОБА_1, в якому просить визнати протиправним рішення комунального підприємства «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» від 19.07.2011р. про реєстрацію права власності за ОСОБА_4 на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 в м. Черкаси, визнати протиправним технічний паспорт на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 (інвентаризаційна справа № 29873) на ім`я ОСОБА_4, зобов'язати комунальне підприємство «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» анулювати запис в Реєстрі прав власності на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ОСОБА_4 на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 в м. Черкаси, а також зобов'язати Реєстраційну службу Черкаського міського управління юстиції поновити в Реєстрі прав власності на нерухоме майно запис про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 в м. Черкаси за позивачем.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали повністю, обґрунтовуючи їх тим, що 18 березня 2013 року в судовому засіданні Соснівського районного суду м. Черкаси при розгляді цивільної справи про визнання права на житло, вселення, усунення перешкод в користуванні, встановлення порядку користування житловим приміщенням ОСОБА_4 надано копію Витягу про державну реєстрацію прав № 30675453 від 19.07.2011р. на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 та копію технічного паспорта на дану квартиру від 27.09.2004р. Рішення реєстратора про державну реєстрацію права власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 позивач вважає протиправним оскільки, по-перше, дане рішення винесене з порушенням п.1.7 та п. 3.5.6 п. 3.5 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002р., а також п. «і» ч. 3 розділу 10 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 127 від 24.05.2001р., оскільки реєстратором проведено державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за відсутності поточної технічної інвентаризації об'єкта (остання технічна інвентаризація об'єкта проводилась 27.09.2004р.); по-друге, спірна квартира перебуває в іпотеці згідно договору іпотеки № 18-02 від 18.02.2005р., на час розгляду справи кредитні кошти в повному обсязі не повернуті, отже діє заборона на відчуження предмета іпотеки; по-третє, в технічному паспорті на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 в м. Черкаси на ОСОБА_4, який виготовлений станом на 27.09.2004р., в розділі план квартири виконавець перенесла план квартири з основними конструктивними елементами, що були встановлені під час проведення технічної інвентаризації 2004 року, до придбання позивачем спірної квартири, і який не відповідає фактичному стану квартири з жовтня 2004 року, оскільки в квартирі мають місце самочинні перепланування. Таким чином, рішення комунального підприємства «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» від 19.07.2011р. про державну реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно є протиправним та підлягає скасуванню.

Представник відповідача проти заявленого адміністративного позову заперечує, мотивуючи це тим, що реєстратором комунального підприємства «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» було проведено державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за ОСОБА_4 при наявності матеріалів інвентаризаційної справи на квартиру АДРЕСА_1 в м. Черкаси. Згідно з матеріалами даної інвентаризаційної справи заяву про державну реєстрацію прав власності ОСОБА_4 було подано 04.07.2011р., а право власності виникло 14.02.2011р. (з набранням законної сили рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 15.10.2010р.), тобто в межах 12 місяців, а отже технічна інвентаризація об'єкта відповідно до п. 3.9. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002р., не вимагалась. Разом з тим, представник відповідача зазначив, що Конституцією України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Таким чином, рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 15.10.2010р. є обов'язковим для відповідача та відповідно до статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження» № 1952-IV від 01.07.2004р. є підставою для державної реєстрації права власності на нерухоме майно за ОСОБА_4

Третя особа ОСОБА_4, повідомлена про дату, час та місце судового розгляду під розписку, в судове засідання не з'явилась, на адресу суду направила клопотання про розгляд справи у її відсутність. В судовому засіданні 11.04.2013р. ОСОБА_4 заперечення відповідача проти заявленого адміністративного позову підтримала в повному обсязі.

Заслухавши пояснення і доводи позивача та представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Спеціальним Законом, який визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна, є Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV від 01.07.2004р. в редакції від 11.02.2010р. (далі по тексту - Закон № 1952).

Відповідно до статті 2 Закону № 1952 державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

До 01 січня 2013 року державна реєстрація прав проводилась згідно п. 1.3 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002р. (у редакції наказу Міністерства юстиції України № 1692/5 від 28.07.2010р.) (далі по тексту - Положення № 7/5), реєстраторами бюро технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць, обслуговування на території яких здійснюється бюро технічної інвентаризації, створеними до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України» та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Обов'язковій державній реєстрації згідно статті 4 Закону № 1952 підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: 1) право власності на нерухоме майно; 2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; 3) інші речові права відповідно до закону; 4) податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:

1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;

2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;

3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;

4) внесення записів до Державного реєстру прав;

5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження (ч. 1 статті 15 Закону № 1952).

Проводиться державна реєстрація прав на підставі:

1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом;

2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону;

3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді;

4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом;

5) рішень судів, що набрали законної сили;

6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою (стаття 19 Закону № 1952).

Положення № 7/5, в свою чергу, встановлює більш деталізований перелік підстав для відмови у проведенні державної реєстрації прав.

Так, згідно п. 3.5 Положення реєстратор бюро технічної інвентаризації відмовляє у проведенні державної реєстрації прав, якщо: 3.5.1 заявлене право не є таким, що підлягає державній реєстрації відповідно до Положення; 3.5.2 із заявою про державну реєстрацію прав звернулась особа (особи), яка не може бути заявником відповідно до Положення; 3.5.3 об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, розташований у межах території, на якій свою діяльність здійснює інше бюро технічної інвентаризації відповідно до договору з Адміністратором Реєстру прав; 3.5.4 подані документи не відповідають вимогам, установленим Положенням та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства; 3.5.5 заявлене право вже зареєстроване; 3.5.6 не проведено технічну інвентаризацію об'єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або вона проведена не тим бюро технічної інвентаризації, що здійснює свою діяльність на території, у межах якої розташований такий об'єкт; 3.5.7 право власності та інші речові права на нерухоме майно виникли на підставі правочинів за наявності в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відомостей про накладення заборони та/або арешту нерухомого майна, що підтверджується відповідним витягом; 3.5.8 право власності на нерухоме майно, що перебуває у податковій заставі, виникло з порушенням встановленого порядку відчуження; 3.5.9 відчуження або інше визначення юридичної долі об'єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації, у випадках, встановлених нормативно-правовими актами, відбулося без отримання витягу з Реєстру прав або строк його дії закінчився; 3.5.10 у тридцятиденний строк з моменту надіслання рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав заявником (заявниками) не усунено обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав.

Судом встановлено, що рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 15.10.2010р. за результатами розгляду цивільної справи № 2-161/10 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, треті особи: Орган опіки та піклування Соснівського райвиконкому, АКІБ «Укрсиббанк» про поділ майна подружжя та про визнання квартири об'єктом права спільної власності та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя: визнано квартиру АДРЕСА_1 об'єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_1, визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1. Дане рішення набрало законної сили 14.02.2011р.

04 липня 2011 року ОСОБА_4 подано до комунального підприємства «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» заяву про реєстрацію права власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 на підставі рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 15.10.2010р.

19 липня 2011 року реєстратором комунального підприємства «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» Тининикою С.І. розглянуто заяву, подану ОСОБА_4, та винесено рішення про державну реєстрацію права власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_4. 19 липня 2011 року ОСОБА_4 видано витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 30675453.

Вирішуючи даний спір, з огляду на аргументацію позивача, суд враховує, що згідно Конституції України судові рішення, які набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

В силу статті 19 Закону, як зазначалось вище, документом, який є підставою для державної реєстрації прав, що посвідчує виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно є, зокрема, рішення судів, що набрали законної сили.

З аналізу зазначених вище правових норм вбачається, що рішення суду про визнання права власності на нерухоме майно, яке вступило в законну силу, є правовстановлювальним документом, на підставі якого має проводитись реєстрація права власності. Тобто, реєстратор, зобов`язаний при наявності рішення суду про визнання права власності на нерухоме майно, яке набрало чинності, провести його реєстрацію за особою, за якою таке право визнано.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 3.8 Положення № 7/5 реєстратору бюро технічної інвентаризації забороняється тлумачити права або самостійно вносити зміни до відомостей про заявлені права. Тобто, реєстрація прав на нерухоме майно має здійснюватися у відповідності до резолютивної частини рішення суду.

Суд критично оцінює доводи позивача, що реєстратор комунального підприємства «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» провела державну реєстрацію права власності на 1/2 вищевказаного нерухомого майна (за адресою: АДРЕСА_1) за ОСОБА_4 за наявності документа, який містить недостовірні відомості про технічну інвентаризацію об'єкту нерухомого майна (відповідачем не враховано самовільні перепланування та взято дані технічної інвентаризації станом на 27.09.2004р.) та зазначає наступне.

Так, в ході судового розгляду встановлено, що матеріали інвентаризаційної справи вищевказаного нерухомого майна є в наявності у комунального підприємства «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» (оригінал інвентаризаційної справи було досліджено в судовому засіданні), остання технічна інвентаризація спірного майна проводилась напередодні укладання договору купівлі-продажу від 24.12.2004р. між ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_1, даний факт сторонами не заперечується.

Дійсно згідно п. 1.7 Положення № 7/5 державна реєстрація прав проводиться реєстратором бюро технічної інвентаризації за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим бюро технічної інвентаризації, реєстратор якого проводить державну реєстрацію прав на цей об'єкт. Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до п. 3.9 Положення № 7/5 державна реєстрація прав проводиться після технічної інвентаризації об'єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації, окрім випадків, коли заява про державну реєстрацію прав подається не пізніше ніж через дванадцять місяців після виникнення цього права.

Оскільки, заява про реєстрацію права власності на вищевказане нерухоме майно ОСОБА_4 була подана 04.07.2011р., а право на державну реєстрацію права власності виникло 14.02.2011р. (з набранням законної сили рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси у справі № 2-161/10), тобто, в межах дванадцяти місяців, проведення поточної технічної інвентаризації не було обов'язковим.

Тим більше, що згідно п. 3.1 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 127 від 24.05.2001р., роботи з інвентаризації всіх об'єктів повинні здійснюватися на замовлення та за обов'язковою участю замовника (замовників), у присутності якого (яких) проводиться обстеження, що фіксується в абрисі чи ескізі, з обов'язковим підписанням ним (ними) цих документів. Тобто, бюро технічної інвентаризації не уповноважено самостійно проводити технічну інвентаризації майна, право власності на яке підлягає державній реєстрації.

Таким чином, при зверненні ОСОБА_4 до комунального підприємства «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» про державну реєстрацію за нею права власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, останньою було надано належний правовстановлюючий документ, а також інші необхідні документи. Окрім того, враховуючи відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на об'єкт нерухомості та відсутність підстав для відмови в реєстрації прав, державним реєстратором комунального підприємства «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» було правомірно прийнято рішення від 19.07.2011р. про реєстрацію за ОСОБА_4 права власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1.

За таких обставин суд не знаходить підстав для задоволення адміністративного позову в частині позовних вимог ОСОБА_1 до комунального підприємства «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації», Реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції про визнання протиправним рішення від 19.07.2011р. про реєстрацію права власності за ОСОБА_4 на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 в м. Черкаси, зобов'язання анулювати запис в Реєстрі прав власності на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ОСОБА_4 на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 в м. Черкаси, а також зобов'язання поновити в Реєстрі прав власності на нерухоме майно запис про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 в м. Черкаси за позивачем.

Стосовно посилання позивача на перебування під час реєстрації за ОСОБА_4 права власності на нерухоме майно квартири АДРЕСА_1 в м. Черкаси, в іпотеці з відповідною забороною на відчуження предмета іпотеки, суд вважає за необхідне зазначити, що, по-перше, згода іпотекодержателя на відчуження предмета іпотеки обов'язкова лише при добровільному відчуженні, право власності ж на 1/2 спірної квартири за ОСОБА_4 виникло на підставі рішення суду та реалізовано в примусовому порядку; і, по-друге, згідно статті 23 Закону України «Про іпотеку» № 898-IV від 05.06.2003р. у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Більше того, на час реєстрації спірного права власності на нерухоме майно за ОСОБА_4 у відповідача комунального підприємства «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» не було доступу до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. Державний реєстратор, в свою чергу, згідно п. 2.5 Положення № 7/5 зобов'язаний перевіряти витяг про наявність/відсутність заборони та/або арешту нерухомого майна з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про наявність чи відсутність податкової застави на об'єкт нерухомого майна лише при проведенні державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, які виникли відповідно до правочинів, що не підлягають нотаріальному посвідченню, а не підставі рішення суду.

Твердження позивача про численні самочинні перепланування спірної квартири, як-то: об'єднання ванної кімнати та вбиральні, знесення стіни між коридором та ванною кімнатою, зміна водопровідно-каналізаційного та електрообладнання, збільшення площі балкону шляхом винесення тощо, судом до уваги не приймаються оскільки, по-перше, матеріали інвентаризаційної справи не містять підтверджуючих документів самочинного перепланування; по-друге, самочинні перепланування підлягають обстеженню бюро технічної інвентаризації лише при проведенні поточної технічної інвентаризації, причому незалежно від того чи узаконені останні, а, як зазначалось вище, підстав для її проведення у відповідача не було; і, по-третє, як зазначає сам позивач, відповідні самочинні перепланування були здійснені останнім у жовтні 2004 року під час перебування у шлюбі з ОСОБА_4, тобто за наявності згоди члена сім'ї, який проживав разом з ним, у зв'язку з чим ОСОБА_4 як власниця 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 в м. Черкаси, має спільно з позивачем пройти процедуру узаконення самочинного перепланування шляхом отримання дозволу органу, до компетенції якого належить вирішення питань щодо надання дозволу на перепланування, а також оформлення інших належних документів, як-то: технічний висновок про відповідність виконаних робіт будівельним нормам і правилам, висновок про відповідність перепланування санітарно-епідеміологічним вимогам, пропонованим до будинків і приміщень, і правилам пожежної безпеки тощо.

Щодо заявлених позивачем вимог про визнання протиправним технічного паспорта на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 (інвентаризаційна справа № 29873) на ім`я ОСОБА_4 судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

При цьому справою адміністративної юрисдикції згідно п. 1 ч. 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Позивачем, як зазначалось вище, заявлено вимоги про визнання протиправним технічного паспорта на житловий будинок.

Однак, суд звертає увагу позивача на те, що технічний паспорт не є владним рішенням відповідача комунального підприємства «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації», а фактично фіксує технічну характеристику квартири.

Технічна інвентаризація - це комплекс робіт з обстеження і обміру об'єкта нерухомого майна з визначенням його фактичної площі та об'єму, проведенням оцінки технічного стану та визначенням його інвентаризаційної вартості, а також виготовленням необхідних технічних документів (інвентаризаційної справи і технічного паспорта) з дотриманням встановлених норм і правил.

Порядок і методика проведення технічної інвентаризації визначені Інструкцією про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженою наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 127 від 24.05.2001р.

Відповідно до положень цієї Інструкції технічну інвентаризацію новозбудованих (реконструйованих) та вже існуючих об'єктів виконують комунальні підприємства - бюро технічної інвентаризації за рахунок замовників.

На підставі матеріалів технічної інвентаризації складаються інвентаризаційна справа і технічний паспорт, в яких фіксуються технічні характеристики об'єкта нерухомості. У паспорті містяться технічні відомості про приміщення: матеріал стін, перегородок, кількість кімнат, площа, а також вказується інвентаризаційна вартість об'єкта на момент видачі документа тощо. У випадку наявності поточних змін при проведенні поточної інвентаризації замовнику видається новий технічний паспорт. За відсутності поточних змін у технічному паспорті робиться відмітка про відсутність поточних змін на момент обстеження.

З аналізу викладеного вбачається, що технічний паспорт на квартиру не є правовстановлюючим документом, не визначає прав та обов'язків позивача та не породжує правових наслідків для останнього.

У п. 1 ч. 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Правовий аналіз наведених норм права, дає всі підстави стверджувати, що під справою адміністративної юрисдикції розуміють переданий на вирішення адміністративного суду спір, що виник між двома суб'єктами суспільства, стосовно їх прав та обов'язків у певних правовідносинах, в яких хоча б один з цих суб'єктів законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого, а останній зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.

Таким чином, необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним управлінських функцій у тих правовідносинах в яких виник спір між сторонами.

Отже, у випадку коли суб'єкт владних повноважень у спірних правовідносинах не здійснює вказані владні управлінські функції по відношенню до іншого суб'єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак справи адміністративної юрисдикції і відповідно не відноситься до компетенції адміністративних судів.

Оскільки, технічний паспорт на квартиру не є правовстановлюючим документом, не визначає прав та обов'язків позивача та не породжує правових наслідків для останнього, суд дійшов висновку, що технічний паспорт не є актом суб'єкта владних повноважень в розумінні п. 1 ч. 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, комунальне підприємство «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» в даних правовідносинах не здійснювало владні управлінські функції, в розумінні статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України. Тобто, у даних відносинах відповідач не вчиняв дії як суб'єкт владних повноважень, що унеможливлює їх правову оцінку судом у порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 1 статті 15 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: 1) захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; 2) інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

З огляду на заявлені вимоги поданий ОСОБА_1 адміністративний позов в частині визнання протиправним технічного паспорта на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 (інвентаризаційна справа № 29873) на ім`я ОСОБА_4 має вирішуватись судами в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В частині позовних вимог ОСОБА_1 до комунального підприємства «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації», Реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції про визнання протиправним рішення від 19.07.2011р. про реєстрацію права власності за ОСОБА_4 на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 в м. Черкаси, зобов'язання анулювати запис в Реєстрі прав власності на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ОСОБА_4 на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 в м. Черкаси, а також зобов'язання поновити в Реєстрі прав власності на нерухоме майно запис про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 в м. Черкаси за позивачем відмовити.

В частині позовних вимог ОСОБА_1 до комунального підприємства «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації», Реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції про визнання протиправним технічного паспорта на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 (інвентаризаційна справа № 29873) на ім`я ОСОБА_4, провадження у справі закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Т.М. Чубар

Повний текст постанови виготовлений 22 квітня 2013 року.