Рішення № 30885511, 25.02.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.13 справа № 5015/3079/11

за позовом: ТзОВ "Фоззі-Фуд", м. Вишневе

до відповідача: ТзОВ Торгівельно-виробнича компанія "Львівхолод", м.Львів

про заборону вчинення дій по використанню об"єкта інтелектуальної власності

суддя Фартушок Т.Б.

секретар Полюхович Х.М.

Представники:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - Тиравський Я.І., довіреність в матеріалах справи

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-виробнича компанія "Львівхолод" про заборону вчинення дій по використанню об"єкта інтелектуальної власності.

У позовній заяві Позивач просить заборонити Відповідачу використовувати об'єкт інтелектуальної власності - запатентованої корисної моделі «Брелок», а саме: виготовляти пластикові картки із застосуванням запатентованої корисної моделі «Брелок»; відтворювати ознаки, включені до формули корисної моделі «Брелок»; застосовувати такі вироби з корисною метою; здійснювати інше введення їх в цивільний оборот або зберігання таких виробів; вилучити з цивільного обороту пластикові картки; припинити застосування корисної моделі «Брелок» у своїй господарській діяльності.

Ухвалою господарського суду Львівської області по даній справі від 08.06.2011р. порушено провадження у спаві. Розгляд справи відкладався з причин та підстав, зазначених в ухвалі суду від 20.06.2011р. В судових засіданнях 19.07.2011р. та 25.07.2011р. оголошувалсь перерви.

Ухвалою господарського суду Львівської області по даній справі від 26.07.2011р. провадження у справі зупинено та призначено судову експертизу, витрати по проведенню якої покладено на Позивача.

Справа повернулась до господарського суду Львівської області без виконання вимог ухвали з причин неоплати вартості експертизи.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 07.10.2011р. провадження у справі поновлено та справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 17год. 00хв. 18.10.2011р.

Ухвалою господарського суду Львівської області по даній справі від 18.10.2011р. розгляд справи відкладено та строк вирішення спору продовжено на 15 днів.

Ухвалою господарського суду Львівської області по даній справі від 08.11.2011р. провадження у справі зупинено та призначено судову експертизу.

Провадження у справі поновлено згідно ухвали суду по даній справі від 13.01.2012р., висновок наявний в матеріалах справи.

Ухвалою господарського суду Львівської області по даній справі від 25.01.2012р. провадження у справі зупинено до вирішення господарським судом м.Києва справи №20/274 та набрання судовим рішення законної сили.

Провадження у справі поновлено згідно ухвали господарського суду Львівської області по даній справі від 14.02.2013р.

Представникам Сторін по явці оголошено права і обов'язки, визначені ст.ст. 20, 22, 28, 38 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, в ухвалах господарського суду Львівської області по даній справі, які скеровані чи оголошені Сторонам (підтвердженням чого є дані реєстрів вихідної кореспонденції Господарського суду Львівської області, наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень та письмові повідомлення про оголошення ухвал) зазначено, що права та обов'язки сторін визначені ст.ст.20, 22, 28, 38 Господарського процесуального кодексу України.

Заяв про відвід судді не надходило.

Представник Позивача в судове засідання не з'явився, протягом розгляду справи позов підтримав повністю.

Протягом розгляду справи Позивачем надано суду також наступні документи: письмові пояснення на відзив від 22.07.2011р.; заяву про отримання копії ухвали від 29.07.2011р.

Представник Відповідача в судове засідання з'явився, проти позову заперечив повністю.

Протягом розгляду справи Відповідачем подано суду наступні документи: клопотання про відкладення розгляду справи від 20.06.2011р. з додатком згідно опису; довіреності на право здійснення представництва; відзив по справі з додатком згідно опису; пояснення по справі; копію договору №46/10-П/1811 від 18.11.2010р. з додатками; копію технічних вимог до виготовлення пластикових карток; копії замовлень; клопотання щодо питань до судової експертизи від 26.07.2011р.; клопотання про долучення доказів від 26.07.2011р., 20.09.2011р., 05.10.2011р., 18.10.2011р. з додатками згідно опису; клопотання про ознайомлення з матеріалами справи від 17.10.2011р.; клопотання про продовження строку розгляду спору; клопотання про призначення експертизи від 08.11.2011р.; клопотання про надання копії висновку судової експертизи від 09.02.2012р.; клопотання про поновлення провадження у справі від 08.02.2013р.; пояснення у справі від 25.02.2013р.

Суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

На виконання зазначених вимог Кодексу, в ухвалі господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі (на необхідність виконання вимог якої зазначалось в ухвалах про відкладення розгляду справи), окрім подання відзиву на позовну заяву, Відповідача зобов'язувалось надати всі докази в обгрунтування правової позиції по суті спору.

Крім того, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.38 (витребування доказів) Господарського процесуального кодексу України (якою, в тому числі, передбачені права сторін, про що зазначалось в кожній з ухвал господарського суду по даній справі), сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів; у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Зі змісту наведеної статті вбачається, що протягом розгляду справи суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, і вправі витребовувати такі виключно за клопотання сторони або прокурора.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обгрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

В судовому засіданні суд оглянув оригінали документів,долучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому суд зазначає, що в силу вимог ч.ч.1, 3 ст.69 ГПК України, в суда відсутні правові підстави для подальшого відкладення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Підставою позовних вимог є патент №34608 на корисну модель «Брилок», зареєстрований Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України в Державному реєстрі від 11.08.2008р., опубліковано в офіційному бюлетені №15 від 11.08.2008р. (далі - Корисна модель «Брилок»), та обсяг правової охорони прав Позивача, які, за доводами Позивача, порушені Відповідачем.

Згідно доводів Позивача, Відповідач у своїй господарській діяльності використовує Корисну модель «Брилок» як додаток до пластикової картки.

Обгрунтовуючи ст.ст.462, 464 ЦК України, ст.28 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», Позивач стверджує, що Корисна модель «Брилок» перебуває під правовою охороною з відповідним, визначеним формулою Корисної моделі «Брилок», обсягом правової охорони.

Відповідно до висновку №76/11 судової експертизи у сфері інтелектуальної власності, складеним 28.12.2011р. експертом Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власностіАнтоновською І.А., відомості, які містяться в матеріалах справи, що були загальнодоступними у світі до дати подання заявки, спростовують новизну корисної моделі за патентом України №34608 «Брелок»; корисна модель за патентом України №34608 відповідає умові патентоздатності промислова придатність.

Суд окремо зазначає, що рішенням господарського суду м.Києва від 15.10.2012р. у справі №5015-59/2203-12 за позовом публічного акціонерного товариства "Концерн Галнафтогаз" до 1) Державної служби інтелектуальної власності України, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" про визнання недійсним патенту України № 34608 на корисну модель "Брелок" вирішено: 1. Позовні вимоги задовольнити повністю; 2. Визнати недійсним повністю Патент України №34608 від 11.08.2008р. на корисну модель "Брелок"; 3. Зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України внести зміни до Державного реєстру патентів України стосовно визнання повністю недійсним Патенту України №34608 від 11.08.2008р. на корисну модель "Брелок" та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність". Вказане рішення набрало законної сили з 02.11.2012р. та на виконання останнього видано накази.

Наведені факти встановлені також ухвалою господарського суду м.Києва від 25.12.2012р. у справі №20/274 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-виробнича компанія «Львівхолод» до 1) Державної служби інтелектуальної власності України 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» про визнання недійсним повністю патенту України №34608 на корисну модель "Брелок" та не потребують доказування.

Відповідно до частини другої статті 154 ГК України до відносин, пов'язаних з використанням у господарській діяльності прав інтелектуальної власності, застосовуються положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ст.418 ЦК України, право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

До об'єктів права інтелектуальної власності, визначених ст.420 ЦК України, належать, в т.ч. винаходи, корисні моделі, промислові зразки.

Набуття права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок, згідно ч.1 ст. 462 ЦК України, засвідчується патентом.

Відповідно до ст.28 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" (права, що випливають з патенту), патент надає його власнику виключне право використовувати винахід (корисну модель) за своїм розсудом, якщо таке використання не порушує прав інших власників патентів. Крім того, патент надає його власнику право забороняти іншим особам використовувати винахід (корисну модель) без його дозволу, за винятком випадків, коли таке використання не визнається згідно з цим Законом порушенням прав, що надаються патентом.

Суд враховує, і наведене зазначено в п.82 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №12 від 17.10.2012р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності» (із змінами і доповненнями, внесеними постановою пленуму Вищого господарського суду України від 16.01.2013р. №3), що за патентно-правовою системою охорони захист прав інтелектуальної власності надається проти будь-якого несанкціонованого використання іншою особою об'єкта права інтелектуальної власності, зокрема промислового зразка, корисної моделі, винаходу (крім передбачених законом випадків вільного використання чужих охоронюваних об'єктів) незалежно від того, чи був цей охоронюваний зразок, корисна модель, винахід свідомо використаний іншою особою або ці об'єкти були створені іншою особою в результаті її власної творчої діяльності, але вже після публікації відомостей про видачу відповідного патенту про їх охорону; тому будь-яке несанкціоноване використання прав інтелектуальної власності на зазначені об'єкти іншими особами є встановленим фактом позадоговірного порушення патентних прав, яке відповідно до закону не доводиться при розгляді справи.

Проте, відповідно до ч.4 ст.33 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», патент або його частина, визнані недійсними, вважаються такими, що не набрали чинності, від дати публікації відомостей про видачу патенту.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі визнання рішенням господарського суду м.Києва від 15.10.2012р. у справі №5015-59/2203-12, яке набрало законної сили, недійсним повністю Патент України №34608 від 11.08.2008р. на корисну модель "Брелок", суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

При цьому суд враховує, що як зазначено у п.4.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №3, від 17.10.2012р. №10, від 16.01.2013р. №2, від 16.01.2013р. №3), господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Як зазначено вище в рішенні, наявність патенту №34608 не є предметом спору, а підставою позовних вимог Позивача. Крім того, внаслідок визнання недійсним патенту №34608 неврегульовані питання між Сторонами спору залишились (оскільки Відповідач продовжує використовувати корисну модель), проте, відсутні підстави для задоволення позову, оскільки правова охорона у зазначеному Позивачем обсязі та підставах, не виникає. Відтак, в суду відсутні підстави для припинення провадження у справі з причин відсутності предмету спору.

Відповідно до вимог ст.4.-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

25.02.2013 року у відповідності до вимог ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний, з врахуванням вихідних, 04.03.2013р.

Враховуючи вищенаведене, керуючись п. 4 ч. 3 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4, 4-5, 4-7, 33, 38, 43, 82-87, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя Фартушок Т.Б.