Ухвала суду № 30885423, 15.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" квітня 2013 р. м. Київ К/9991/52718/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Моторного О.А. - головуючого,

Вербицької О.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 08.06.2012

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду м. Києва від 03.08.2012

у справі № 2а/1270/3067/2012

за позовом Державного підприємства "Сверловантрацит"

до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби

про визнання протиправними дій, скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 08.06.2012, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду м. Києва від 03.08.2012, позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовані податкові повідомлення-рішення від 27.02.2012 №0000378012, від 27.02.2012 №0000388012, від 27.02.2012 №0000398012, від 27.02.2012 №0000408012; в решті позову відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

В зв'язку з цим, касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, за результатами проведеної відповідачем документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань правомірності нарахування податку на прибуток за період з 01.04.2009 по 30.09.2009, з 01.04.2010 по 30.09.2011, та податку на додану вартість за період квітень 2009 року, липень 2009 року, червень 2010 року, липень 2010 року, жовтень 2010 року, листопад 2010 року, грудень 2010 року, лютий 2011 року, березень 2011 року, квітень 2011 року, червень 2011 року, липень 2011 року, складено акт від 03.02.2012 № 15/08-2/32355669, в якому зафіксовано порушення позивачем:

- п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток у перевіряємому періоді на загальну суму 634 258,00 грн., у т.ч. за 2009 р. - 41 565,00 грн.; за 2010 р. - 377 364,00 грн.; за І квартал 2011 р. - 215 329,00 грн.;

- п. 138.2, пп.139.1.9 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток у перевіряємому періоді на загальну суму 171 588,00 грн., в т.ч. за II квартал 2011 р. - 156 640,00 грн., за III квартал 2011 р. - 14 948,00 грн.;

- пп. 7.2.1, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5, пп. 7.5.1, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 156 158,00 грн., в т.ч. за квітень 2009 року - 5 900,00 грн., липень 2009 р. - 27352,00 грн., червень 2010 р. - 41 286,00 грн., липень 2010 р. - 1,00 грн., жовтень 2010 р. - 35654,00 грн., листопад 2010 р. - 29 418,00 грн., грудень 2010 р. - 4 667,00 грн.;

- пп. "а" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 210 543,00 грн., в т.ч. за лютий 2011 р. - 1944,00 грн., березень 2011 р. - 59392,00 грн., квітень 2011 р. - 63194,00 грн., червень 2011 р. - 73015,00 грн., липень 2011 р. - 12998,00 грн.

З акта перевірки вбачається, що податковий орган дійшов висновку про нікчемність угод, укладених позивачем з ТОВ «Колізей-2007», ТОВ «Агроконтракт», ТОВ «Еврозв'язок», ТОВ «Завод високовольтної апаратури», ПП «Котло-сервис», ППВКФ «Укрпромснаб», ПП «Укрметалопром»,ПП «Апіріус-ХХІ», ТОВ «Полісся-Холдінг», ТОВ «Спец-Контакт», у зв'язку з чим позивачем неправомірно віднесено до складу валових витрат вартість отриманих товарів за зазначеними угодами та неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплачені в ціні товару.

На підставі акта перевірки, 27.02.2012 відповідачем прийняті спірні податкові повідомлення-рішення:

- №0000378012 - визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, в загальному розмірі 738991,25 грн., в т.ч. за основним платежем - 634258,00 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями - 104733,25 грн.;

- №0000388012 - визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності розмірі 171 588,00 грн.;

- №0000398012 - визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 217 043,00 грн., в т.ч. за основним платежем -210 543,00 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями - 6500,00 грн.;

- №0000408012 - визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 195 185,00 грн., в т.ч. за основним платежем - 156148,00 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями - 39 037,00 грн.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про скасування вказаних податкових повідомлень-рішень, враховуючи наступне.

Згідно з пп.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Пунктом 138.2 ст.138 Податкового кодексу України (чинного на час формування валових витрат в I кварталі 2011 року) передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із абзацом третім підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього пункту.

Факт здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Колізей-2007», ТОВ «Агроконтракт», ТОВ «Еврозв'язок», ТОВ «Завод високовольтної апаратури», ПП «Котло-сервис», ППВКФ «Укрпромснаб», ПП «Укрметалопром», ПП «Апіріус-ХХІ», ТОВ «Полісся-Холдінг», ТОВ «Спец-Контакт» підтверджується наявними в матеріалах справи, належним чином оформленими первинним документами бухгалтерського обліку, а саме це: видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, довіреності на отримання продукції, акти здачі-приймання послуг, податкові накладні. Оплата отриманої продукції підтверджується відповідними платіжними дорученнями та банківськими виписками.

На дату здійснення спірних господарських операцій, зазначені контрагенти були зареєстровані як платники податків на додану вартість, установчі документи не були визнані недійсними.

Товари та послуги, отримані позивачем від контраагентів, були оприбутковані та використані позивачем у власній господарській діяльності, що підтверджується відповідними документами бухгалтерського обліку.

Доводи відповідача про нікчемність угод, укладених позивачем з ТОВ «Колізей-2007», ТОВ «Агроконтракт», ТОВ «Еврозв'язок», ТОВ «Завод високовольтної апаратури», ПП «Котло-сервис», ППВКФ «Укрпромснаб», ПП «Укрметалопром», ПП «Апіріус-ХХІ», ТОВ «Полісся-Холдінг», ТОВ «Спец-Контакт», судами попередніх інстанцій правомірно не прийняті до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту розірвання, визнання недійсним чи неукладення вказаних правочинів. Також, відповідачем в судах попередніх інстанцій не було надано належних та допустимих доказів нікчемності договорів, укладених позивачем з його контрагентами, фіктивної господарської діяльності контрагентів позивача, відсутність зв'язку укладених угод з господарською діяльністю позивача, а також, що укладені правочини порушують публічний порядок відповідно до ч.2 ст. 228 ЦКУ.

Інші доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись ст. ст. 222-224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 08.06.2012 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду м. Києва від 03.08.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) О.В. Вербицька (підпис) В.В. Кошіль