Ухвала суду № 30885087, 16.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" квітня 2013 р. м. Київ К/9991/77977/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді за участю секретаря представників сторін: від позивача: від відповідача:Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. Малюги Ю. В. Литвиненко М. В.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2012 рокуу справі№ 2а-8282/12/2670за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «УРБІ»доДержавної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової службипровизнання протиправними та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.08.2012 року у справі № 2а-8282/12/2670 в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2012 року апеляційну скаргу ТОВ «Будівельна компанія «УРБІ» задоволено. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.08.2012 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби № 0000872308, № 0000882308 від 28.02.2012 року.

Не погоджуючись з постановою апеляційного суду, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, залишивши в силі постанову суду першої інстанції. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судом норм матеріального та процесуального права, зокрема пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. п. 201.4, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, ст. ст. 7, 11, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з вимогами та доводами заявника не погоджується, просить залишити в силі постанову апеляційного суду.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби документальної виїзної позапланової перевірки ТОВ «Будівельна компанія «УРБІ» з питань правомірності дотримання податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Інсатбуд» та ТОВ «Іст Реалті Груп» за період з 01.03.2011 року по 30.09.2011 року складено акт № 1099/23-08/37267216 від 09.02.2012 року, яким зафіксовано заниження позивачем ПДВ, що підлягає сплаті в бюджет, на загальну суму 759 201,00 грн., у томі числі по періодах: березень 2011 року - в розмірі 96 667,00 грн., червень 2011 року - в розмірі 274 673,00 грн., липень 2011 року - в розмірі 153 393,00 грн., вересень 2011 року - в розмірі 234 468,00 грн., чим порушено п. п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. п. 201.4, 201.6, 201.7, 201.8, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України; занижено податок на прибуток на загальну суму 882 748,00 грн., у тому числі по періодах: за І квартал 2011 року в розмірі 120 834,00 грн., за ІІ-ІІІ квартали 2011 року у розмірі 761 914,00 грн., чим порушено пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України.

На підставі акта перевірки 28.02.2012 року відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000872308, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «ПДВ» в розмірі 759 201,00 грн. за основним платежем та 96 966,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій; № 0000882308, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток» в розмірі 882 748,00 грн. за основним платежем та 1,00 грн. за штрафних (фінансових) санкцій.

За результатами адміністративного оскарження Державної податкової служби у місті Києві прийнято рішення № 2691/10/12-414 від 11.05.2012 року про залишення оскаржуваних рішень без змін, а скарги - без задоволення.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач направив до Державної податкової служби України скаргу № 131 від 15.05.2012 року, за результатами розгляду якої Державною податковою службою України прийнято рішення № 9614/6/10-2115 від 08.06.2012 року про залишення оскаржуваних рішень без змін, а скарги - без задоволення.

Підставою для висновків про те, що формування податкового кредиту з ПДВ в розмірі 524 733,00 грн. за період із 01.03.2011 року по 30.09.2011 позивачем сформовано за рахунок операцій ТОВ «Інсатбуд», а у розмірі 234 468,00 грн. за серпень-вересень 2011 року за рахунок операцій ТОВ «Іст Реалті Груп», здійснене позивачем з порушенням вимог законодавства, стали дані актів перевірок ТОВ «Інсатбуд», а саме: № 778/23-4/37144087 від 25.06.2011 року про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Інсатбуд» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 30.04.2011 року; № 1620/23-4/37144087 від 16.12.2011 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Інсатбуд» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 31.07.2011 року; № 424/23-4/37144087 від 06.02.2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Інсатбуд» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за червень 2011 року, серпень 2011 року.

Відповідно до п. п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що податковим органом не надано доказів наявності судових рішень, які б набрали законної сили, з приводу незаконних дій посадових осіб ТОВ «Інсатбуд», ТОВ «Іст Реалті Груп», а також судових рішень про визнання правочинів, укладених позивачем з вказаними товариствами, недійсними. Також відповідачем не доведено укладення договорів без мети настання реальних наслідків.

Податковим органом не надано жодних доказів обізнаності посадових осіб чи співробітників позивача у тому, що громадянин ОСОБА_7 є формально засновником та директором ТОВ «Інсатбуд».

Апеляційним судом встановлено, що ТОВ «БК «УРБІ» листом № 09 від 19.01.2012 року надано відповідь Державній податковій інспекції у Солом'янському районі м. Києва на лист № 800/10/23-08 від 13.01.2012 року, яким повідомило, що фінансово-господарські документи по взаємовідносинах з ТОВ «Інсатбуд» та ТОВ «Реалті Груп» вилучено оперативним уповноваженим в ОВС УБОЗ ГУМВС України в м. Києві капітаном міліції Шпичком Т. М. згідно протоколу виїмки від 18.01.2012 року.

Згідно з п. 44.6 ст. 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Відповідно до п. 85.9 ст. 85 Податкового кодексу України у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов'язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази направлення запиту до ГУБОЗ ГУМВС України в м. Києві про надання до перевірки документів фінансово-господарської діяльності позивача по взаємовідносинах з ТОВ «Інсатбуд» та ТОВ «Іст Реалті Груп», у зв'язку з чим відповідачем не було досліджено належним чином фінансово-господарські документи позивача по взаємовідносинах з ТОВ «Інсатбуд» та ТОВ «Іст Реалті Груп» і зроблено передчасні і необґрунтовані висновки про порушення податкового законодавства з боку позивача.

Висновки відповідача про порушення податкового законодавства з боку ТОВ «БК «УРБІ» виключно на підставі актів перевірок ТОВ «Інсатбуд» та ТОВ «Іст Реалті Груп», без дослідження правомірності віднесення сум ПДВ до податкового кредиту самим позивачем, з'ясування добросовісності виконання позивачем вимог податкового законодавства, колегія суддів вважає передчасними та таким, що не підтверджені достатніми та допустимими доказами.

Апеляційним судом встановлено недоведеність факту порушення позивачем п. п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. п. 201.4, 201.6, 201.7, 201.8, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, оскільки взаємовідносини позивача з контрагентами, які на момент здійснення господарських операцій були належним чином зареєстрованими як платники податків на додану вартість, виконання спірних договорів підтверджується належними документами та податковими накладними, позивачем виконані передбачені законодавством вимоги для підтвердження права на отримання податкового кредиту.

У ході перевірки з'ясовано, що суми по взаємовідносинах з ТОВ «Інсатбуд» та ТОВ «Іст Реалті Груп» позивачем віднесено до складу витрат декларації з податку на прибуток у розмірі 3 796 005,00 грн., у тому числі за І квартал 2011 року - у розмірі 483 335,00 грн., за ІІ квартал 2011 року - у розмірі 1 373 365,00 грн., за ІІІ квартал 2011 року - у розмірі 1 939 305,00 грн.

Відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого завищив витрати у загальному розмірі 3 796 005,00 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «Інсатбуд» та ТОВ «Іст Реалті Груп», що призвело до заниження податку на прибуток у загальному розмірі 882 748,00 грн., в тому числі по періодах: за І квартал 2011 року - у розмірі 120 834,00 грн., за ІІ квартал 2011 року - у розмірі 315 874,00 грн., за ІІІ квартал 2011 року - у розмірі 446 040,00 грн.

Оскільки апеляційним судом встановлено, що суми витрат підтверджені належним чином складеними первинними документами, які були вилучені правоохоронним органом, колегія суддів погоджується з висновком про відсутність підстав для визначення податковим органом в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні № 0000882308 податкового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в розмірі 882 748,00 грн.

Оскільки в порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, податковим органом не доведено правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про задоволення позову.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, що у відповідності до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2012 року у справі № 2а-8282/12/2670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак