Рішення № 30884698, 19.04.2013, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/1822/13

провадження № 2/753/2764/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2013 р. Дарницький районний суд міста Києва

в складі: головуючого судді: ЛЕОНТЮК Л.К.

за участю секретаря ГОНДЮК Р.П.Л.

сторін:

позивача ОСОБА_5

представника позивача

адвоката ОСОБА_2

представника відповідача №1

адвоката ОСОБА_3

представника відповідача № 2 ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві

цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, Департамент земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, третя особа: Київська міська рада про відновлення порушених цивільних прав, а саме: визнання недійсним державного акту про право власності на землю, суд -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_5, в особі свого представника ОСОБА_8, 31.01. 2013 року звернувся з позовом до ОСОБА_6, Головне управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, третя особа: Київська міська Рада про відновлення порушених цивільних прав, а саме: визнання недійсним державного акту про право власності на землю.

Свої вимоги мотивує тим, що на підставі рішення Київської міської Ради від 12.10.2000 року за № 27-2/1004 земельна ділянка НОМЕР_1 площею 0,0605 га по АДРЕСА_1 передана йому у власність. 11.06.2001 року йому було оформлено та видано державний акт ІУ-КВ № 127584 на право приватної власності на вищевказану земельну ділянку, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 90-2-08350.

Зазначає, що рішенням III сесії Київської міської Ради XXIII скликання від 29.10.1998 року за № 27/128 та додатку №3 до даного рішення сусідці позивача ОСОБА_6 було передано у власність земельну ділянку для ведення садівництва у розмірі 0,0609 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. 27.08.2000 року, на підставі вищезазначеного рішення міськради на ім'я ОСОБА_6 був оформлений та виготовлений державний акт на право приватної власності на землю серії І-КВ № 119799.

Однак, він вважає, що розмір земельної ділянки, що передавався за рішенням міськради становить 0,0609 га, а у державному акті на право приватної власності на землю від 28.06.2000 року зазначена площа становить 0,0616 га. Тому просить визнати недійсним державний акт про право власності на землю виданий ОСОБА_6

Під час розгляду справи представником позивача ОСОБА_2 було заявлено клопотання про зміну назви первісного відповідача-2 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, Головне управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, третя особа: Київська міська рада про відновлення порушених цивільних прав, а саме: визнання недійсним державного акту про право власності на землю на належного відповідача Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської Ради.

Ухвалою від 01.04.2013 року клопотання представника позивача ОСОБА_2 судом було задоволено, змінено назву первісного відповідача-2 Головне управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації на належного відповідача Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської Ради.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_5 та його представник ОСОБА_2, який діє на підставі договору про надання правової допомоги від 01.04. 2013 року ( а.с. 68) підтримали позовні вимоги та просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача-1 ОСОБА_9, яка діє на підставі довіреності від 18.02. 2013 року ( а.с. 30) в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, просила суд відмовити в позові.

Представник відповідача-2 ОСОБА_4, яка діє на підставі довіреності № 05703/1053 від 28.01. 2013 року ( а.с. 67) в судовому засіданні позов не визнала та просила відмовити в його задоволенні. Пояснила, що вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими, позивачем не надано жодного належного доказу в обґрунтування своїх вимог.

Представник третьої особи Київської міської ради в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Суд, вислухавши пояснення позивача ОСОБА_5 та його представника ОСОБА_2, представника відповідача- 1 ОСОБА_3, представника відповідача-2 ОСОБА_4, допитавши свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, дослідивши докази в справі у їх сукупності, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 відповідно до рішення Київської міської ради від 12 жовтня 2000 року № 27-2/1004 було передано у приватну власність земельну ділянку НОМЕР_1 площею 0,0605 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 8).

11.06.2001 року позивачу було оформлено та видано державний акт ІУ-КВ № 127584 на право приватної власності на земельну ділянку НОМЕР_1 по АДРЕСА_1, який було зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 90-2-08350 (а.с. 9).

29.10.1999 року за № 27/128 рішенням Київської міської влади було передано у власність ОСОБА_6 земельну ділянку № 20 площею 0,0609 га по АДРЕСА_1 (а.с. 6).

27.08.2000 року Київською міською радою було видано державний акт на право приватної власності на землю серія І-КВ № 119799, згідно якого ОСОБА_6 передано у приватну власність земельну ділянку № 20 площею 0,0616 га за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 7).

Межі земельної ділянки АДРЕСА_1 погоджені із суміжними власниками, що підтверджується актом встановлення та узгодження в натурі зовнішніх меж земельної ділянки № 20 від 27.12.1998 року.

На момент здійснення Департаментом земельних ресурсів повноважень стосовно реєстрації суб'єктів права власності на землю, права користування землею і договорів на оренду землі, зареєстровано ОСОБА_6 державний акт на право приватної власності на землю від 27.08.2000 року № 90-2-05426.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування.

Статтею 116 ЗК України визначено підстави набуття права на землю, а саме те, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному ч. 1 ст. 128 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.

Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельних ділянок.

Згідно зі ст. 125 ЗК України право власності на земельні ділянки, а також право постійного користування та право оренди земельних ділянок виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Частиною 1 ст. 126 ЗК України встановлено, що право власності на земельні ділянки посвідчується державним актом, крім випадків, визначених ч. 2 цієї статті.

Відповідно до п. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року № 15-92 "Про приватизацію земельних ділянок", який діяв до 14.09.2006 року, право приватної власності громадян на земельні ділянки, передані їм для цілей, передбачених ст. 1 цього Декрету, посвідчується відповідною Радою народних депутатів, про що робиться запис у земельно-кадастрових документах, з наступною видачею державного акта на право приватної власності на землю.

Відповідно до п. 2.2. ч. 2 Рішення Київради №65 від 07.07.1998 року "Про передачу громадянам у приватну власність земельних ділянок для будівництва і обслуговування жилих будинків і господарських споруд" власники земельних ділянок зобов'язані були замовити у Київському міському управлінні земельних ресурсів складання державного акта на право приватної власності на землю. А відповідно до п. 3.2. ч. 3 вказаного Рішення площі земельних ділянок будуть уточнені в межах, визначених цим рішенням, при виготовленні технічної документації для складання державних актів.

Згідно ст. 55 Закону України "Про землеустрій" встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних та картографічних матеріалів. Межі земельної ділянки в натурі закріплюються межовими знаками встановленого зразка, крім того межові знаки здаються за актом під нагляд на збереження власникам землі та землекористувачам.

Відповідно до Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затверджена наказом Державного комітету по земельних ресурсах № 43 від 04.05.1999 р. не передбачає відмови у видачі держаного акту за відсутності узгоджених меж.

Відповідно до п. 2.3. Інструкції, межі земельних ділянок, що передаються або надаються у власність чи у користування, відновлюються або переносяться в натуру (на місцевість) за наявними планово-картографічними матеріалами.

Відповідно до п. 2.4. Інструкції, перенесення в натуру (на місцевість) або відновлення всіх поворотних точок меж земельної ділянки здійснюється геодезичними методами з прив'язкою не менше двох характерних закріплених поворотних точок до пунктів державної геодезичної мережі та до твердих точок на місцевості. Здійснюється кадастрова зйомка земельної ділянки з наступним вирахуванням координат поворотних точок меж (у державній або умовній системі координат) і площі ділянки. За результатами виконаних робіт складається кадастровий план земельної ділянки.

Саме ж погодження меж є виключно допоміжною стадією у процедурі приватизації земельної ділянки, спрямованою на те, щоб уникнути необов'язкових технічних помилок.

Оцінивши докази, які наявні у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_5 задоволенню не підлягають.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 9, 25, 116, 118-121, 125, 126, 152, 158 ЗК України, ст. 55 Закону України "Про землеустрій", 3, 8, 10, 11, 15, 58, 60, 209, 212-215, 257, 267 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_6, Департамент земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, третя особа: Київська міська рада про відновлення порушених цивільних прав, а саме: визнання недійсним державного акту про право власності на землю , відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення . Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текс рішення виготовлено 23 квітня 2013 року.

СУДДЯ Л.К. ЛЕОНТЮК