Постанова № 30884603, 24.04.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2013 року Справа № 5019/2675/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіОстапенка М.І.,судді судді Гончарука П.А., Кондратової І.Д.,за участю представників сторін від позивачаЯремчук Є.М.,від відповідача не з'явився;від третьої особиБоліщук І.Ю.,від прокуратурине з'явився;розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сільськогосподарське підприємство "Шубківське"на постанову рішення Господарського суду Рівненської області від 29.10.2012 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 06.02.2013 рокуу справі № 5019/2675/11 Господарського суду Рівненської областіза позовомЗаступника прокурора Рівненського району в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства "Сільськогосподарське підприємство "Шубківське"до Приватного акціонерного товариства агрофірми "Зоря ім. Плютинського"третя особаРегіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській областіпростягнення 769 565,00 грн

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Рівненського району в інтересах держави в особі - Публічного акціонерного товариства "Сільськогосподарське підприємство "Шубківське" (далі - ПАТ "СП "Шубківське") звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до Приватного акціонерного товариства агрофірми "Зоря ім. Плютинського" (далі - ПрАТ АФ "Зоря ім. Плютинського"), у якому посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань за договором про сумісну діяльність № 80 від 15.05.2007 року щодо здійснення розрахунків за використання ріллі згідно додатку № 4 до договору, просив стягнути заборгованість в сумі 769565,00 грн.

Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що договірні відносини між сторонами було припинено на стадії укладення договору, земельну ділянку відповідачу передану не було, акт прийому-передачі земельної ділянки між сторонами не підписувався, господарську діяльність на земельних площах, що є предметом договору, відповідач не здійснював. Крім того, відповідач зазначав, що договір про сумісну діяльність фактично приховує договір оренди земельної ділянки, який згідно ст. 18 Закону України "Про оренду землі" підлягає державній реєстрації.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 07.02.2012 року у справі № 5019/2675/11 (суддя Павлюк І.Ю.) в позові відмовлено повністю.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 08.05.2012 року (колегія суддів у складі: головуючого судді Огороднік К.М., суддів : Тимошенко О.М., Коломис В.В.) рішення Господарського суду Рівненської області від 07.02.2012 року скасовано; прийнято нове рішення про задоволення позову; стягнуто з ПрАТ АФ "Зоря ім. Плютинського" заборгованості в сумі 769 565,00 грн.

Постановою Вищого господарського суду від 26.07.2012 року вказані вище постанову та рішення скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Рівненської області в іншому складі суду.

За результатами нового розгляду Господарський суд Рівненської області (суддя Гудзенко Я.О.) рішенням від 29.10.2012 року в позові відмовив повністю.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 06.02.2013 року (колегія суддів у складі: головуючого судді Філіпової Т.Л., суддів : Дужич С.П., Саврій В.А.) апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення господарського суду першої інстанції від 29.10.2012 року - без змін.

Позивач, не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, в своїй касаційній скарзі просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник зазначає про невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, а також посилається на те, що судові рішення у справі прийняті при неповному з'ясуванні обставин, які мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідач надав відзив на касаційну скаргу, в якому з нею не погоджується та просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення у справі № 5019/2675/11 залишити без змін.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, і встановлено господарськими судами, між Державним сільськогосподарським підприємством "Шубківське", правонаступником якого є ПАТ "Сільськогосподарське підприємство "Шубківське", (сторона-1) та Закритим акціонерним товариством Агропромислова корпорація "Зоря", правонаступником якого є ПрАТ Агрофірма "Зоря ім. Плютинського" (сторона-2) було укладено договір про сумісну діяльність № 80 від 15.05.2007р., з відповідними додатками (надалі - договір, а.с. 5-10), за яким сторони зобов'язалися шляхом об'єднання зусиль спільно діяти у сфері агропромислового комплексу для досягнення таких спільних господарських цілей як організація виробництва сільськогосподарської продукції.

Згідно пунктів 3.1, 3.2 договору сторона-1 зобов'язувалась з моменту підписання цього договору на цілі сумісної діяльності виділити земельну ділянку стороні-2, зазначену в додатку 1. Сторони зобов'язались використовувати цю земельну ділянку для спільного вирощування сільськогосподарських культур, згідно технологій прийнятих в ЗАТ АПК "Зоря". Розрахунок сторін проводиться продукцією, яка буде одержана на вказаній земельній ділянці в процентному відношенні до фактичних затрат сторін у вирощуванні сільськогосподарських культур.

Місцевий господарський суд встановив, що земельна ділянка, що є предметом договору, належить до земель державної власності з цільовим призначенням - землі сільськогосподарського призначення. Суд першої інстанції встановив, що право постійного користування земельною ділянкою позивач в установленому порядку не оформив. Відповідно до довідки Управління Держкомзему у Рівненському районі Рівненської області за період з 2007 по 2011 роки (а.с. 3-7 т. 2) за ДП "Шубківське" на праві постійного користування обліковуються земельна ділянка загальною площею 2307,34 га.

Господарський суд Рівненської області також встановив, що в додатках № 3, 4 до договору встановлено розмір оплати, яку має сплатити відповідач позивачу. Зокрема, сторони погодили, що за використання ріллі сторона-2 сплачує стороні -1 за кожен гектар три центнера зерна (пшениці, кукурудзи).

Приймаючи рішення у справі про відмову в позові, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено заявлені позовні вимоги, оскільки в договорі відсутні умови щодо здійснення розрахунків коштами; процентне відношення фактичних затрат на 2009 - 2011 роки та структура посівних площ сторонами на 2010-2011 роки сторонами не визначались; в матеріалах справи відсутні належні докази, що підтверджують передачу відповідачу земельних ділянок у 2009-2011 роках; надані позивачем накладні на підтвердження факту використання земельної ділянки за договором не є належними доказами, оскільки частина з них скріплені відтисками печатки ЗАТ "Зоря-Елеватор", тобто іншої юридичної особи, в деяких з накладних відсутні підписи уповноважених осіб на їх складання та інші дані, відсутні дані в графі "Довіреність" щодо здійснення господарської операції, що не відповідає вимогам ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", в накладних відсутня підстава отримання зерна відповідно до договору про спільну діяльність № 80 від 15.05.2007 року.

З такими висновками місцевого господарського суду погодився й апеляційний господарський суд, залишивши судове рішення у справі без змін.

При цьому, суд апеляційної інстанції врахував, що у провадженні Господарського суду Рівненської області перебувала справа № 5019/132/12 за позовом ПрАТ АФ "Зоря ім. Плютинського" до ПАТ "Сільськогосподарське підприємство "Шубківське" про визнання недійсним договору про сумісну діяльність від 15.05.2007 року № 80.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 06.03.2012 року у справі № 5019/132/12 в позові відмовлено. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, господарський суд виходив з того, що зміст укладеного між сторонами договору відповідає вимогам Цивільного кодексу України та не суперечить чинному законодавству; докази в обґрунтування удаваності договору позивачем не надані; сторони фактично виконували умови договору протягом 2007-2011 років.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 4 липня 2012 року рішення Господарського суду Рівненської області у справі № 5019/132/12 від 06.03.2012 року скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Визнано недійсним договір про сумісну діяльність № 80 від 15.05.2007 року, укладений між Державним сільськогосподарським підприємством "Шубківське" і Закритим акціонерним товариством "Агропромислова корпорація "Зоря".

Постановою Вищого господарського суду України від 21.11.2012 року у справі № 5019/132/12 скасовано постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 04.07.2012 року у справі № 5019/132/12, якою визнано недійсним договір про сумісну діяльність від 15.05.2007 року № 80, та залишено в силі рішення Господарського суду Рівненської області від 06.03.2012 року з урахуванням мотивувальної частини постанови суду касаційної інстанції.

Вищий господарського суду України в своїй постанові від 21.11.2012 року у справі № 5019/132/12 погодився з висновками господарського суду про те, що договір про сумісну діяльність від 15.05.2007 року № 80 вчинено сторонами для приховання правочину оренди земельної ділянки, проте оскільки вимоги стосовно реєстрації договору у відповідності до ст. 18 Закону України "Про оренду землі", який був чинний на момент підписання сторонами договору, не дотримано, суд касаційної інстанції визнав, що спірний договір не є вчиненим, тобто є неукладеним. Оскільки не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено, суд касаційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду, що вимоги позову про визнання правочину недійсним задоволенню не підлягають, та залишив в силі рішення з урахуванням наведених мотивів.

З огляду на встановлені судами обставини справи, які касаційна інстанція не має права перевіряти у відповідності до ст. 1117 ГПК України, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновки місцевого та апеляційного господарського суду про відмову у задоволенні позову з підстав його недоведеності є такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, як це передбачено ст. 43 ГПК України.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків судів про безпідставність заявлених вимог, зводяться до необхідності переоцінки касаційною інстанцією досліджених та відхилених судами доказів та встановлених обставин справи, що відповідно до ст. 1117 ГПК України є недопустимим, а тому судом касаційної інстанції не приймаються до уваги.

З огляду на викладене, оскаржувані судові рішення слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сільськогосподарське підприємство "Шубківське" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Рівненської області від 29.10.2012 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 06.02.2013 року у справі № 5019/2675/11 - без змін.

Головуючий суддя Остапенко М.І.Суддя Гончарук П.А.Суддя Кондратова І.Д.