Ухвала суду № 30884512, 23.04.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

23 квітня 2013 року Справа № 5023/3915/12 (59/304-10) Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Овечкіна В.Е., Чернова Є.В., Цвігун В.Л.,розглянувши матеріали повторно поданої касаційної скарги Харківської міської радина постановуХарківського апеляційного господарського суду від 24.10.2012у справі№5023/3915/12 (59/304-10) за позовомпрокурора м.Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської радидо (треті особи ПП "Фатум-1" - ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова, Управління земельних відносин Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин Харківського міськвиконкому; Головне управління Держкомзему у Харківській області)простягнення збитків В С Т А Н О В И В :

У доданому до касаційної скарги клопотанні заявник просить відновити пропущений процесуальний строк, посилаючись на надсилання апеляційним судом оскаржуваної постанови лише після підписання її повного тексту 29.10.2012 року, що є підставою вважати цю дату днем набрання нею законної сили. Крім того, на думку позивача, пропуск строку обумовлено також необхідністю усунення недоліків оформлення первісної касаційної скарги (в частині несвоєчасного подання доказів сплати судовому збору в повному обсязі та незазначення суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права), зазначених в ухвалах Вищого господарського суду України від 11.12.2012 та від 12.02.2013.

Відповідно до ч.1 ст.110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Застосування цього строку є обов'язковим для всіх учасників судового процесу, в тому числі і для господарського суду.

Постанову прийнято Харківським апеляційним господарським судом 24.10.2012р. та надіслано учасникам судового процесу 31.10.2012р., що вбачається з відмітки апеляційного суду на звороті останньої сторінки постанови (а.с.43 том 5), тобто з незначним пропуском передбаченого ч.4 ст.105 ГПК України строку, перебіг якого в силу вимог ч.3 ст.51 цього Кодексу закінчився 29.10.2012р. Наведеним спростовується твердження скаржника про те, що надсилання вказаної постанови повинно було відбутися в неробочий день - суботу 27.10.2012р.

При цьому, належно оформлену касаційну скаргу з відповідним клопотанням та доказами сплати судового збору у встановленому розмірі подано заявником лише 21.03.2013р., тобто з тривалим пропуском встановленого процесуального строку, перебіг якого закінчився 13.11.2013р.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, вважає, що клопотання про відновлення пропущеного строку не підлягає задоволенню, а справа - касаційному провадженню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.53 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи, якщо визнає причину пропуску строку поважною.

Отже, відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду виходячи з встановлення поважності причин пропуску строку. Поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

Згідно ч.3 ст.105 ГПК України постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Таким чином, постанова апеляційного суду набирає законної сили саме з дня прийняття, а не з моменту підписання її повного тексту, що заявником помилково ототожнюється по аналогії з порядком набрання законної сили рішенням місцевого господарського суду (ч.1 ст.93 ГПК України) в обґрунтування причин пропуску строку на касаційне оскарження.

Крім того, з системного аналізу змісту ч.3 ст.105 та ч.1 ст.110 ГПК України вбачається, що перебіг строку подання касаційної скарги на постанову апеляційного господарського суду починається з наступного дня після прийняття відповідної постанови, тобто не залежить від моментів підписання її повного тексту та отримання стороною.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обста вини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Проте, заявником не надано належних доказів щодо наявності поважних причин пропуску процесуального строку з обґрунтуванням їх поважності .

Зокрема, скаржником не надано жодних доказів щодо пропуску ним строку через несвоєчасне отримання постанови апеляційного суду, надісланої з незначним простроченням терміну, передбаченого ч.4 ст.105 ГПК України.

Виходячи зі змісту ст.ст.52,110 ГПК України недотримання порядку подання касаційної скарги, строку її подання, неподання доказів підписання скарги уповноваженою особою, ненадіслання копії скарги сторонам по справі, незазначення суті порушення або неправильного застосування норма матеріального чи процесуального права, так само як і неподання доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі у цей обмежений процесуальним законом часовий період не зупиняють перебігу вказаного строку. В зв'язку з цим, скарга вважається фактично поданою лише за умов її належного оформлення, тобто в будь-який можливий момент після усунення недоліків, передбачених п.п.1-6 ч.1 ст.1113 ГПК України.

В зв'язку з цим, колегія не приймає до уваги в якості поважних причин пропуску строку обставини правомірного повернення первісної касаційної скарги ухвалами Вищого господарського суду України від 11.12.2012 та від 12.02.2013, на які заявник посилається в обґрунтування необхідності певного часу для усунення недоліків оформлення касаційної скарги.

Наявне подальше усунення допущених процесуальних недоліків оформлення первісної касаційної скарги, зазначених в ухвалах Вищого господарського суду України від 11.12.2012 та від 12.02.2013, не може вважатися достатньою підставою для відновлення встановленого 20-денного строку, оскільки запізніле усунення зазначених недоліків поза межами процесуального строку жодним чином не впливає на його перебіг. Натомість, наявна реалізація заявником права на повторне звернення з належно оформленою касаційною скаргою, передбаченого ч.3 ст.1113 ГПК України, не тягне автоматичного визнання причин пропуску процесуального строку поважними та його відновлення.

Водночас, колегія враховує, що після повернення заявнику касаційної скарги згідно ухвали ВГСУ від 12.02.2013, належно оформлену касаційну скаргу було подано ним лише 21.03.2013р., що переконливо свідчить про безпідставне зволікання заявника (понад місяць) з усуненням недоліків оформлення попередньої скарги. Адже, невідкладне усунення скаржником допущених недоліків могло б бути вагомою підставою для відновлення пропущеного строку (абзац 8 п.4 постанови Пленуму ВГСУ від 17.05.2011 №7 (в редакції від 16.01.2013р.).

Таким чином, можливість своєчасного подання касаційної скарги на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.10.2012 залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер.

Отже, заявник не довів, що був позбавлений реальної можливості подати належно оформлену касаційну скаргу в межах встановленого процесуального строку.

Відповідно до ч.2 ст.110 ГПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про повернення касаційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Згідно з п.5 ч.1 ст.1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

За таких обставин, клопотання про відновлення пропущеного строку підлягає відхиленню, а подана касаційна скарга - поверненню заявнику у зв'язку з відсутністю підстав (поважних причин) для поновлення строку.

Разом з тим, слід зазначити, що відповідно до ч.2 ст.44 ГПК України (в редакції від 01.11.2011р.) розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з п.2 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Випадки повернення касаційної скарги врегульовано в ч.1 ст.1113 ГПК України. Зокрема, відповідно до п.5 ч.1 ст.1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання або клопотання про відновлення цього строку відхилено.

За таких обставин, сплачена сума судового збору підлягає поверненню заявнику.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.44,53,86,110,1113 ГПК України, п.2 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відхилити клопотання Харківської міської ради про поновлення пропущеного строку для подання касаційної скарги на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.10.2012 у справі №5023/3915/12 (59/304-10).

Касаційну скаргу Харківської міської ради повернути заявнику, а справу - до господарського суду Харківської області.

Повернути на користь Харківської міської ради з Державного бюджету України (рахунок 31211254700007, УДКСУ у Печерському районі м.Києва, код отримувача 38004897, банк отримувача ГУ ДКСУ у м.Києві, код банку отримувача 820019) 2583,06 грн. судового збору, сплаченого за платіжним дорученням №1254 від 20.11.2012 та квитанцією №37/1 від 21.03.2013.

Судді: В.Овечкін

Є.Чернов

В.Цвігун