Ухвала суду № 30884346, 07.02.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2012 р.справа № 2а-89/10/1170

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

при секретарі судового засідання: Ліпіна О. О.

за участю представників:

позивача: - Гейнак Є. В. (дов. від 01.02.12), Січкар В. І. (дов. від 01.02.12)

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2010 року

у справі № 2а-89/10/1170

за позовом приватної фірми «Альпін Хелс К»

до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання протиправним податкових повідомлень-рішень,-

встановила:

Приватна фірма «Альпін Хелс К» звернулася до суду з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції, в якому просила скасувати податкові повідомлення-рішення № 0002042300/3 від 11.01.2010, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 11196,00 грн., в т.ч. 7464,00 грн. - основний платіж, 3732,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції; № 0000091730/0 від 14.01.2010, яким визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в загальному розмірі 1051,95 грн., в т.ч. 350,65 грн. - основний платіж, 701,30 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Позовні вимоги обґрунтовані помилковістю висновків податкового органу про порушення підприємством пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» при відображенні в податковому обліку операцій з надання послуг з перевезення автомобільним транспортом. Щодо донарахування податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб позивач зазначає, що податковий орган безпідставно встановив, що підприємством проводились виплати без утримання податку суб'єкту підприємницької діяльності-фізичній особі за скло, що є доходом поза межами його підприємницької діяльності.

Крім того, при винесені вказаних вище податкових повідомлень-рішень відповідач порушив право позивача на подання заперечень до акту перевірки, оскільки лише в день вручення акта перевірки позивачу було направлено податкові повідомлення-рішення.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.10.10 адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу (а.с. 221), в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання відповідач повідомлений судом належним чином.

Представники позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечують, просять залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2006 по 30.09.2009, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 по 30.09.2009, за результатами якої складений акт від 28.12.2009 №138/23-00/23228929.

В ході перевірки встановлено, що підприємством порушено:

пп.5.3.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 7464 грн., у тому числі за 4 квартал 2007 року в сумі 965 грн., за 1 квартал 2008 року в сумі 1822 грн., за 2 квартал 2008 року в сумі 872 грн., за 3 квартал 2008 року в сумі 120 грн., за 4 квартал 2008 року в сумі 375 грн., за 1 квартал 2009 року в сумі 3309 грн.,

пп.6.3.1 п.6.3 ст.6, пп. 6.3.2 п.6.3 ст. 6, пп. 9.12.2 п.9.12 ст. 9 та пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", в результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб до бюджету в сумі 350,65 грн.

Такі висновки податкової служби ґрунтуються на наступному.

Як зазначено в акті, підприємством включено до складу валових витрат вартість транспортних послуг, наданих сторонніми організаціями - ТОВ "Автодорінвест", ТОВ "Агропромсервіс-Трейд", ТОВ "Альтек", на загальну суму 21720 грн., які не підтверджені відповідними первинними документами, передбаченими п.1.3 ст.1 Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи, затвердженої наказом Міністерства статистики України, Міністерства транспорту України від 07 серпня 1996 року за №228/253.

Надані позивачем до перевірки акти виконаних робіт, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) не визнані відповідачем в якості первинних документів на підтвердження факту надання означених вище послуг за відсутності подорожніх листів, товарно-транспортних накладних, талонів замовників.

Також в акті перевірки зазначено, що позивачем у періоді, що перевірявся, в порушення пп.5.3.2 п. 5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" віднесено до складу валових витрат вартість послуг, пов'язаних з новим будівництвом магазину на загальну суму 8134,41 грн., в т.ч. за вересень 2008 р. в сумі 479,74 грн., за лютий 2008 р. на суму 1500 грн. за квітень 2008 р. у сумі 3488 грн., за лютий 2009 р. у сумі 2666,67 грн.

А саме: на суму 4988 грн. - від ВАТ "Інститут "Кіровоградагропроект" згідно акту №б/н здавання прийняття науково-технічної продукції (НТП) по виконанню топографічно-геодезичних робіт на об'єкті "Ескіз будівництва магазину" без дати, кошторис на проектні (вишукувальні) роботи на "Ескіз будівництва магазину по вул. Преображенській";

на суму 2666,67 грн. - згідно акту здавання прийняття НТП в частині інженерно-геологічних вишукувань для будівництва об'єкта роздрібної торгівлі та надання послуг населенню до договору №45/2009 від 16.02.2009 (податкова накладна №219 від 03.03.2009 на загальну суму 3200 грн. в тому числі ПДВ 533,33 грн.);

на суму 479,74 грн. - згідно акту прийому-передачі виконаних робіт (послуг) №23 від 23.09.2008 від КП "Кіровоградське водопровідно-каналізаційне господарство Кіровоградської міської ради" за технічні умови на підключення до мережі водопроводу та каналізації магазину по вул. Преображенській (податкова накладна №1685 від 23.09.2008 на загальну суму 575,69 грн. в тому числі ПДВ 95,95 грн.).

Стосовно порушення пп.6.3.1 п.6.3 ст.6, пп. 6.3.2 п.6.3 ст. 6, пп. 9.12.2 п.9.12 ст. 9 та пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" в акті перевірки зазначено, що підприємством проводились виплати без утримання податку, згідно банківської виписки №260 від 23.05.2007 на суму 967 грн. - суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_4 - за скло, що є доходом поза межами його підприємницької діяльності, в результаті підприємством занижено податкові зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб на суму 170,65 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення № 0002042300/3 від 11.01.2010, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 11196,00 грн., в т.ч. 7464,00 грн. - основний платіж, 3732,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції; № 0000091730/0 від 14.01.2010, яким визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в загальному розмірі 1051,95 грн., в т.ч. 350,65 грн. - основний платіж, 701,30 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про протиправність означених податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до пп.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються, в тому числі, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті. (пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Відповідно до пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 цього Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.5.11 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

За правилами п.11.2 ст.1 цього ж Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Судом встановлено, що позивачем в період 2007-2009 років укладені договори про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом з експедиторами: ТОВ "Автодорінвест" (договір № 158.12-АВ від 22.12.2008), ТОВ "Агропромсервіс-Трейд" (договір №20096-АТ від 06.03.2009), ТОВ "Альтек" (договір №26.11-07-ТР від 26.11.2007).

Предметом договорів є послуги по організації перевезення найманим вантажним транспортом. Суть послуг, зокрема, полягає в здійснені організації перевезень вантажів автомобільним транспортом по території України, розрахунків з усіма учасниками транспортного процесу. Оплата послуг здійснюється на підставі рахунку, податкової накладної, акту виконаних робіт.

Факт виконання цих договорів підтверджений актами виконаних робіт, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), що відповідає умовам вказаних договорів.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з приписами ч.9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

З огляду на предмет укладених позивачем з експедиторами договорів по організації перевезення автомобільним транспортом, фактичних дій сторін за вказаними договорами, колегія суддів вважає, що складені на виконання цих договорів документи в повній мірі відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які ставляться до первинних документів, що фіксують факти здійснення господарських операцій і є підставою для бухгалтерського обліку. В даному випадку відсутність подорожніх листів, товарно-транспортних накладних, талонів замовників не впливає на реальність здійснених позивачем з експедиторами господарських операцій те не позбавляє складені на виконання означених вище договорів акти виконаних робіт, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) статусу первинних документів.

Враховуючи вищевикладене, колегія судів погоджується з судом першої інстанції про помилковість твердження відповідача про порушення позивачем пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Також колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про відсутність в діях позивача порушення пп.5.3.2 п. 5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Відповідно до сказаної норми не включаються до складу валових витрат витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону.

За правилами пп.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" амортизації підлягають витрати на:

придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення;

самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів;

проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів;

капітальні поліпшення землі, не пов'язані з будівництвом, а саме: іригація, осушення, збагачення та інші подібні капітальні поліпшення землі.

З огляду на наведені правові норми, а також приймаючи до уваги, що під час перевірки інвентаризація основних фондів позивача не проводилась, перевіркою повноти визначення амортизаційних відрахувань за період з 01.10.2006 по 30.09.2009 не встановлено їх заниження або завищення, колегія суддів вважає, що відповідачем в ході перевірки безпідставно зазначено про завищення позивачем валових витрат на загальну суму 8134,41 грн. Обставини, за яких відповідач дійшов висновку, що в даному випадку підлягають застосуванню норми пп.5.3.2 п. 5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", останнім не наведені, в матеріалах перевірки відсутні.

Наявні в матеріалах справи докази свідчать, що позивач правомірно відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" включив до складу валових витрат суму витрат у розмірі 8134,41 грн., оскільки отримані послуги отримані для подальшого використанні ним у власній господарський діяльності, підтвердженні належним чином складними первинними документами.

За викладених обставин визначення відповідачем суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 7464 грн., нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 3732 грн. є безпідставним.

Стосовно виявленого відповідачем порушення позивачем пп. 9.12.2 п.9.12 ст.9 та пп. 8.1.1 п. 8.1 ст.8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем відповідно до банківської виписки від 23.05.2007 № 260, на яку посилається відповідач в акті перевірки, на рахунок ПП ОСОБА_4 за скло згідно рахунку № 4 від 21.05.2007 перераховано грошові кошти в сумі 467,00 грн. без ПДВ, а не в сумі 967,00 грн., як зазначено відповідачем. Факт отримання позивачем товару - скла на суму 467,00 грн. підтверджено накладною від 24.05.2007.

Згідно поданих позивачем документів контрагент позивача - фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (свідоцтво про державну реєстрацію серія НОМЕР_1) в 2007 році перебував на спрощеній системі оподаткування за видом діяльності - виробництво скляних виробів, що підтверджено свідоцтвом про сплату єдиного податку серія НОМЕР_2.

Таким чином, поставка ПП ОСОБА_4 скла здійснена ним в межах його підприємницької діяльності, внаслідок чого висновок відповідача, що в даних правовідносинах позивач набуває статусу податкового агента в розумінні Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" з відповідними обов'язками, встановленими, зокрема, пп.8.1.1 п.8.1 ст.8 вказаного Закону, є помилковим.

З огляду на викладене податкове повідомлення-рішення № 0000091730/0 від 14.01.2010 є неправомірним, підлягає скасуванню.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи в достатньому обсязі дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог.

Передбачених статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення не вбачається, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2010 року у справі № 2а-89/10/1170 - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко