Рішення № 30883923, 26.11.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.12 Справа№ 5015/1578/12

за позовом Галицька районна адміністрація Львівської міської ради

до відповідача СПД ФОП ОСОБА_1

третя особа 1: ФОП ОСОБА_2

третя особа 2: ТзОВ "Престиж"

про демонтаж літнього майданчика.

суддя Фартушок Т.Б.

секретар Сорочик В.Ю.

Представники:

від позивача - Дмитрасевич Р.В.- представник, довіреність в матеріалах справи;

від відповідача - не з"явився;

від третьої особи 1 -не з"явився;

від третьої особи 2 -не з"явився.

Суть спору:

Галицька районна адміністрація Львівської міської ради звернулась до господарського суду Львівської області з позовом до СПД ФОП ОСОБА_1, третя особа 1 - ФОП ОСОБА_2; третя особа 2- ТзОВ "Престиж"; про демонтаж літнього майданчика.

Ухвалою господарського суду Львівської області №5015/1578/12 від 20.04.2012р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 17год. 10хв. 03.05.2012р. Розгляд справи відкладався з причин та підстав, зазначених в ухвалах господарського суду Львівської області по даній справі від 03.05.2012р., 21.05.2012р., 06.06.2012р., 18.06.2012р.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 04.07.2012 року провадження у справі зупинено до вирішення Галицьким районним судом міста Львова справи №1304/5511/2012. 12.11.2012 року провадження у справі поновлено та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 26.11.2012р.

Представникам Учасників процесу по явці оголошено права та обов'язки, визначені ст.ст.20, 22, 27, 28, 38 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, в ухвалах господарського суду по даній справі, які скеровані Учасникам (підтвердженням чого є дані реєстрів вихідної кореспонденції господарського суду Львівської області, та наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень) зазначено, що права та обов'язки учасників визначені ст.ст.20, 22, 27, 28, 38 Господарського процесуального кодексу України.

Заяв про відвід судді не надійшло.

Представник Позивача в судове засідання з'явилась, позовні вимоги підтримала повністю.

Протягом розгляду справи представником Позивача подано суду наступні документи: копії довіреностей на право здійснення представництва; копію листа Відповідачу з доказами відправлення від 19.04.2012р.; копію вимоги Львівської міської ради Відповідачу №2410 Б-1458 від 30.05.2012р.; копію листа в органи СЕС №31вих. 2779 від 01.06.2012р. на відповіді на нього; довідку про включення Позивача в ЄДРПОУ; заяву про поновлення провадження у справі з додатками згідно опису.

Відповідач явку особисто чи повноважного представника в судове засідання не забезпечив, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання; вимог ухвал господарського суду по даній справі щодо подання документів, в тому числі щодо подання відзиву на позовну заяву, не виконав, про причини невиконання суду не повідомив.

Протягом розгляду справи представником Відповідача подано суду наступні документи: копію довіреності на право здійснення представництва; клопотання про ознайомлення з матеріалами справи від 06.06.2012р.; клопотання про відкладення розгляду справи від 06.06.2012р., 18.06.2012р.; клопотання про продовження строку розгляду спору; копію договору суборенди нежитлових приміщень; клопотання про зупинення розгляду справи з додатками згідно опису.

Крім того, 26.11.2012р. до господарського суду Львівської області надійшло клопотання представника Відповідача про відкладення розгляду справи.

З приводу даного клопотання суд зазначає наступне. Так, клопотання мотивоване зайнятістю уповноваженого представника Відповідача в іншому судовому засіданні. Проте, в силу вимог ст.28 ГПК України, особа не обмежена одним представником при здійсненні представництва. Крім того, до клопотання не додано жодного доказу на підтвердження зайнятості представника Відповідача в іншому судовому засіданні. Крім того, в силу вимог ч.ч.1, 3 ст.69 ГПК України, в суда відсутні правові підстави для подальшого відкладення розгляду справи. З врахуванням вищенаведеного суд зазначає про відсутність правових підстав для задоволення клопотання та необхідності відмови в задоволенні такого як безпідставного та необґрунтованого.

Залучені ухвалою господарського суду Львівської області по даній справі Треті особи явку повноважних представників в судові засідання не забезпечили, пояснень з приводу спору не надали.

Також, суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

На виконання зазначених вимог Кодексу, в ухвалі господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі (на необхідність виконання вимог якої зазначалось в ухвалах про відкладення розгляду справи), окрім подання відзиву на позовну заяву, Відповідача зобов'язувалось надати всі докази в обгрунтування правової позиції по суті спору.

Крім того, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.38 (витребування доказів) Господарського процесуального кодексу України (якою, в тому числі, передбачені права сторін, про що зазначалось в кожній з ухвал господарського суду по даній справі), сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів; у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Зі змісту наведеної статті вбачається, що протягом розгляду справи суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, і вправі витребовувати такі виключно за клопотання сторони або прокурора. Жодних клопотань про витребування доказів не заявлялося.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обгрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

В судовому засіданні суд оглянув оригінали документів, долучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому суд зазначає, що враховуючи вимоги ч.ч.1, 3 ст.69 Господарського процесуального кодексу України, в суда відсутня правова підстава для подальшого відкладення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до договору оренди нежитлових приміщень від 24.11.2011р., посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрованого у реєстрі за №1843, ФОП ОСОБА_2 (Третя особа 1) передано в оренду відповідачу нежитлові приміщення за дасреою АДРЕСА_2.

Згідно повідомлення головного державного санітарного лікаря Галицького району м.Львова №1420/02 від 01.06.2012р., за адресою АДРЕСА_2 здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1, магазин-кафе.

Відповідно до акту проведення обстеження від 28.12.2011р., складеного начальником, головним спеціалістом відділу соціально-економічного розвитку Галицької районної адміністрації, та провідним спеціалістом відділу комунального господарства Галицької районної адміністрації, зафіксовано функціонування літнього майданчика за адресою: АДРЕСА_2, дозвіл на розміщення якого відсутній.

03.01.2012р. Позивачем скеровано Відповідачу листа №1-вих від 03.01.2012р. з вимогою у термін до 10.01.2012р. провести демонтаж літнього майданчика, підтвердженням чого є фіскальний поштовий чек №8601 від 03.01.2012р. В матеріалах справи відсутні, Сторонами не наведені доводи та не подані докази надання відповіді Відповідачем на зазначеного листа.

Відповідно до Розпорядження Галицької районної адміністрації №25 від 13.01.2012р. "Про демонтаж самочинно встановленого літнього майданчика" (далі -Розпорядження), зобов'язано ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_5 у термін до 17.01.2012р. демонтувати самочинно встановлений літній майданчик на АДРЕСА_2.

Протягом розгляду справи Позивачем оскаржено дане Розпорядження до Галицького районного суду, у зв'язку з чим розгляд справи зупинявся. Проте, згідно ухвали Галицького районного суду м.Львова від 27.09.2012р. у справі №1304/5511/12 №2а/1304/405/12, у зв'язку з повторною неявкою позивача (Відповідача у даній справі) позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Галицької районної адміністрації Львівської міської ради про визнання Розпорядження незаконним залишено без розгляду.

Відповідно до акту проведення обстеження від 18.01.2012р., складеного працівниками відділу соціально-економічного розвитку Галицької районної адміністрації м.Львова на виконання розпорядження №25 від 13.01.2012р. "Про демонтаж самочинно встановленого літнього майданчика на АДРЕСА_2", проведено обстеження, в результаті якого встановлено: що відкритий літній майданчик за зазначеною адресою не демонтовано.

Згідно ч.ч.3,4 ст.11 ЦК України, зобов'язання, цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства, актів органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст.24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", правовий, статус місцевого самоврядування в Україні визначається Конституцією України, законами України; органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Згідно ст. 6, 8 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури, інми спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування. Планування територій здійснюється на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Респуфііки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування. Планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавс|вом порядку. Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими, районними, обласними радами та їх виконавчими органами, місцевими державними адміністраціями міст Києва та Севастополя в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.

У відповідності до п.19.3.5 Правил благоустрою м.Львова, затверджених ухвалою Львівської міської ради від №376 від 21.04.2011р., районні адміністрації забезпечують демонтаж самовільно встановлених малих архітектурних форм, торговельного, холодильного та іншого обладнання, парканів, тимчасових споруд, обмежувальних паркувальних пристроїв, які перешкоджають під'їзду автомобілів швидкої медичної допомоги, міліції, пожежної, рятувальної, аварійно- відновлювальної техніки до житлових будинків, обмежувачів швидкості руху автотранспорту тощо та інших визначених споруд у м.Львові.

Відповідно до Положення про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 19.10.2006р. № 219, районна адміністрація має право звертатись у встановленому порядку до судових органів з позовними заявами для реалізації завдань та виконання покладених на неї повноважень.

Згідно ст.144 Конституції України, ч.ч.1,3 ст.73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської районної у місті ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими навідповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території; місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи, організації, а також громадяни несуть встановлену законом відповідальність перед органами місцевого самоврядування за заподіяну місцевому самоврядуванню шкоду їх діями або бездіяльністю, а також у результаті невиконання рішень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, прийнятих у межах наданих їм повноважень.

Відповідно до п.1.10 "Правил благоустрою м.Львова"(надалі -Правила благоустрою), затверджених ухвалою Львівської міської ради від 21.04.2011р. №376, відкритий літній майданчик -це стаціонарний або тимчасовий (щоденного демонтажу) пункт ресторанного господарства, який розташовується виключно біля стаціонарного закладу у теплий період року з 01.04 по 01.11 і не має закритого приміщення для тимчасового перебування людей; самочинне встановлення малої архітектурної форми -це встановлення малої архітектурної форми, відкритого літнього майданчика, засобу зовнішньої реклами, дозвіл на встановлення яких не видавався або закінчився і не був продовжений у передбачені терміни або був скасований в установленому порядку.

Пунктами 1.3, 2.1 Правил передбачено необхідність отримання паспорта відкритого літнього майданчика, за відсутності якого забороняється встановлювати літні майданчики на території м.Львова. Проте, паспорт відкритого літнього майданчика на АДРЕСА_3 Відповідачеві не видавався.,

Згідно п.п.6.4, 6.4.1 "Порядку отримання паспортів відкритих літніх майданчиків у м.Львові біля об'єктів ресторанного господарства для здійснення підприємницької діяльності", затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 05.03.2009р. №2452, самочинно встановлені літні майданчики підлягають демонтажу.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.16 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", на об'єктах благоустрою забороняється самовільно встановлювати об'єкти зовнішньої реклами, торговельні лотки, павільйони, кіоски тощо.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил; особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Відповідно до ч.4 ст.376 Цивільного кодексу України, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі те, що Відповідачем не наведено доводів та не подано доказів відсутності факту встановлення малої архітектурної форми з дозвільними документами чи демонтажу станом на час розгляду справи, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

При цьому суд зазначає, що судом дотримано принцип змагальності сторін, проте, Відповідачем відзиву на позовну заяву не подано.

Відповідно до вимог ст.4-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

26.11.2012року у відповідності до вимог ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний, з врахуванням вихідних, 03.12.2012року.

На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на Відповідача.

Враховуючи вищенаведене, керуючись п. 4 ч. 3 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4, 4-5, 4-7, 33, 43, 49, 75, 82-87, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.11, 376 Цивільного кодексу України, ст.ст.24, 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Постановою Кабінету Міністрів України №982 від 26.08.20099р. "Про затвердження Порядку розміщення малих архітектурних форм для провадження підприємницької діяльності", суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Зобов'язати Суб'єкта підприємницької діяльності фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (79044, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) демонтувати самочинно встановлений літній майданчик за адресою: АДРЕСА_2.

3. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (79044, АДРЕСА_1, ідентифікаційний кодНОМЕР_1) на користь Галицької районної адміністрації Львівської міської ради (79000, м.Львів, вул.Ф.Ліста, буд.1, ідентифікаційний код 20847537) 1073грн. судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя Фартушок Т.Б.