Рішення № 30883827, 18.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 910/4216/13 18.04.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаполіс - Текстиль», м. Київ

До Малого приватного виробничо-комерційного підприємства фірми «РІПЕКС»,

м. Київ

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мануфактура» від імені якого діє Одеська філія

Про стягнення 151 753,01 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

Від позивача Лагутін О.О. - дов. від 05.06.2012р.

Від відповідача не з'явились

Від третьої особи не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення 151 753,01 грн. заборгованості за Договором поставки № 18/10/11-01 від 18.10.2011р., посилаючись на порушення відповідачем, як покупцем, умов щодо оплати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2013р. порушено провадження у справі № 910/4216/13, розгляд справи призначено на 03.04.2013р. та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ТОВ «Мануфактура» від імені якого діє Одеська філія.

В судовому засіданні 03.04.2013р. представник позивача надав документи, витребувані ухвалою суду про порушення провадження у справі від 05.03.2013р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2013р. розгляд справи було відкладено на 18.04.2013р., у зв'язку з неявкою представників відповідача та третьої особи.

15.04.2013р. від відповідача надійшло клопотання про витребування у позивача звірки платежів за поставлений товар для уточнення сум позовних вимог.

Суд визнав клопотання не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню оскільки не дотримано вимог ст. 38 ГПК України.

Відповідач та третя особа які належним чином були повідомлені, в судове засідання не з'явились, представників в судове засідання не направили, вимоги ухвал суду від 05.03.2013р. та 03.04.2013р. не виконали, відповідач відзив на позов не надав, позовну вимогу по суті і розміру у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив.

Відповідно до положень ст.ст. 64, 77, 87, Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

До матеріалів справи долучені рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, що підтверджують факт отримання відповідачем 18.03.2013р. ухвали суду про порушення провадження у справі від 05.03.2013р. та 13.04.2013р. ухвали суду про відкладення від 03.04.2013р.

Також, до матеріалів справи долучено конверти з судовою кореспонденцією, які були повернуто з адреси третьої особи з відміткою пошти «вибули».

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 18.04.2013р., в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, представник позивача надав заяву про зменшення позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі - 70 190 грн. та судові витрати.

Представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

В судовому засіданні 18.04.2013р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.10.2012р. між третьою особою та відповідачем було укладено Договір поставки № 18.10/11-01 відповідно до умов якого, третя особа, як постачальник, зобов'язується поставити та передати у власність, відповідача, як покупця, текстильну продукцію, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його вартість на умовах визначених у цьому Договорі.

Договір підписано уповноваженими особами, а саме, від третьої особи - директором філії Малашкевичем В.Л., який діяв на підставі Довіреності та положення та від відповідача - генеральним директором Рапетою О.Г., який діяв на підставі Статуту, та скріплено печатками, у встановленому порядку не оспорений, не розірваний, не визнаний недійсним.

Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що ціна, загальна кількість товару, асортимент та розгорнута номенклатура товару, що поставляється за цим Договором, визначається у відповідних накладних та/або в рахунках фактури постачальника, які є невід'ємними частинами даного Договору. Загальна вартість отриманого товару за Договором визначається на підставі підписаних відповідних накладних та/або рахунків-фактур.

Відповідно до п. 3.2. Договору розрахунки здійснюються на умовах відстрочення платежу, який складає 30 календарних днів з дати підписання відповідної накладної або виставлення рахунку/фактури, шляхом відвантаження товару автотранспортом або самовивозом зі складу постачальника відповідно до умов поставки, узгоджених сторонами в даному Договорі.

Також у п. 3.6. Договору сторони передбачили, що у випадку не сплати покупцем в строки передбачені п. 3.2. Договору постачальнику в повному обсязі покупцем вартості товару за даним Договором, останній зобов'язується повернути товар постачальнику в час та місце вказане останнім.

На виконання умов Договору поставки, третя особа поставила відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладними: № ОД-0501-002/8 від 05.01.2012р. на суму 71 277,46 грн. та № ОД-1201-007/8 від 12.01.2012р. на суму 80 475,55 грн., які підписані повноважними представниками сторін, скріплені печатками відповідача та третьої особи без зауважень та приймаються судом, як належні докази виконання третьою особою договірних зобов'язань.

Всього, на підставі вищезазначених видаткових накладних третьою особою було передано, а відповідачем прийнято товар на загальну суму - 151 753,01 грн.

01.02.2012р. між відповідачем, як стороною 1, третьою особою, як стороною 2, та позивачем, як стороною 3, було укладено Угоду про заміну сторони в Договорі поставки № 18/10/11-01 від 18.10.2011р., відповідно до умов якої сторона 2 передає, а сторона 3 приймає усі права та обов'язки покладені за Договором поставки № 18/10/11-01 від 18.10.2011р. на сторону 2, а сторона 1, у свою чергу, не заперечує проти згаданого переходу прав і обов'язків від сторони 2 до сторони 3, що розуміється як згода сторони 1.

Угоду підписано уповноваженими особами, а саме, від відповідача - генеральним директором Репетою О.Г., який діяв на підставі Статуту, від третьої особи - директором філії Малашкевичем В.Л., який діяв на підставі Довіреності та положення та від позивача - директором Голованьовою В.В., яка діяла на підставі Статуту та скріплено печатками, у встановленому порядку не оспорена, не розірвана, не визнана недійсною.

Таким чином, Угода є дійсною, укладеною належним чином та є обов'язковою для виконання сторонами.

Враховуючи умови Договору поставки № 18/10/11-01 від 18.10.2011р. зокрема п. 3.2. Договору відповідач мав розрахуватись за поставлений товар за видатковою накладною № ОД-0501-002/8 до 04.02.2012р. та за видатковою накладною № ОД-1201-007/8 до 11.02.2012р. Проте, порушуючи умови Договору, відповідач грошове зобов`язання в розмірі 151 753,01 грн. належним чином не виконав та товар позивачу не повернув.

26.02.2013р. позивач направив відповідачу Претензію вих. № 26/02/13-01 щодо оплати заборгованості за отриманий товар та акт звірки взаємних розрахунків для погодження та підписання. Факт направлення підтверджується фіскальним чеком та описом вкладення в цінний лист від 26.02.2013р., належним чином засвідчені копії яких долучені до матеріалів справи.

Проте, вказана претензія та акт звірки взаємних розрахунків були залишені відповідачем без відповіді та належного реагування.

Після порушення провадження у справі відповідач здійснив часткову оплату у розмірі - 81 563,01 грн., в результаті чого, позивач уточнив вимоги та просив суд стягнути грошові кошти у розмірі - 70 190 грн.

01.04.2013р. позивачем та відповідачем було проведено звірку та оформлено відповідний Акт звірки взаємних розрахунків, з якого вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем складає - 70 190 грн. Акт підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками без зауважень.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає - 70 190грн.

Належним чином засвідчені копії вище вказаних документів долучені до матеріалів справи та їх оригінали, досліджувалися під час судових засідань, і відповідно визнаються судом такими, що посвідчують наведені факти та обставини господарських відносин сторін.

Відповідно до ч 1. ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.1 ч.1. ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним свої прав іншій особі за правочином.

Відповідно до ч. 1 ст. 513 Цивільного Кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню за уточненим розрахунком позивача.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст.49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 512, 513, 712 ЦК України, ст. 173 ГК України, ст. ст. 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 ГПК України, Договорами сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Малого приватного виробничо-комерційного підприємства фірми «РІПЕКС» (04050, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 6, кв. 160, код ЄДРПОУ 19476353) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаполіс - Текстиль», (04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8, код ЄДРПОУ 37826977), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, грошові кошти в розмірі - 70 190 (сімдесят тисяч сто дев'яносто) грн. та судовий збір у розмірі - 3 035 (три тисячі тридцять п'ять) грн. 06 коп.

3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Відповідно до ст. 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 23 квітня 2012 року.

Суддя І.Д. Курдельчук