Рішення № 30882740, 19.04.2013, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" квітня 2013 р. Справа № 918/235/13-г

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Пашкевич І.О.

при секретарі судових засідань Шарапі О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОДМАРКЕТ-ЗАХІД"

до Фізичної особи-підприємця Колодейчика Станіслава Владиславовича

про стягнення в сумі 9 455 грн. 11 коп.

за участю представників:

від позивача - Романович І.В. (довіреність № 11 від 01.10.2012 року);

від відповідача - не з'явився.

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України представнику позивача роз'яснені.

Відводи з підстав визначених статтею 20 ГПК України відсутні.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: У лютому 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОДМАРКЕТ-ЗАХІД" (далі Товариство) звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Колодейчика Станіслава Владиславовича (далі ФОП Колодейчик С.В.) про стягнення заборгованості за договором поставки в сумі 9 455 грн. 11 коп., з яких основний борг у розмірі 9 253 грн. 40 коп., пені у розмірі 154 грн. 43 коп., 3 % річних у розмірі 43 грн. 74 коп. та судовий збір у сумі 1 720 грн. 50 коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що у травні 2012 року, згідно договору поставки № ПМР-3455 від 21 травня 2012 року, він поставив відповідачу товар на загальну суму 2 053 грн. 40 коп., який останній згідно товарно-транспортних накладних прийняв, однак вартість його не оплатив. Крім того, вказує, що разом з товаром відповідачу було передано зворотну тару, яку останній не повернув, а тому відповідно до умов договору, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу заставну вартість тари збільшену на суму ПДВ. За таких підстав позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості, пеню, 3 % річних та судовий збір.

Ухвалою господарського суду від 20 лютого 2013 року порушено провадження у справі розгляд якої призначено на 12 березня 2013 року.

В судовому засіданні 19 квітня 2013 року, представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав зазначених в позовній заяві та просив позов задоволити в повному обсязі.

Відповідач відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав, явку свого повноважного представника у жодне судове засідання не забезпечив, про день, час та місце слухання справи був повідомлений у встановленому законом порядку, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 43).

Пунктом 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на зазначене, суд на підставі вимог статті 75 ГПК України дійшов висновку про розгляд цієї справи за наявними в ній матеріалами без участі представника відповідача.

Вивчивши подані позивачем письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд

ВСТАНОВИВ:

21 травня 2012 року між ТзОВ "ПРОДМАРКЕТ-ЗАХІД" (Постачальник) та ФОП Колодейчик С.В. (Покупець), було укладено договір поставки № ПМР-3455 (далі Договір), за умовами якого Постачальник зобов'язується передавати у власність, а Покупець приймати та оплачувати вартість продукції (далі-Товар) на умовах викладених в цьому договорі (п.1.1 Договору) (а.с. 8-9).

Вказаний договір підписаний повноважними представниками та скріплений печатками сторін.

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що асортимент, кількість, ціна та загальна вартість Товару визначаються в накладних, які оформлюються Постачальником відповідно до поданого Покупцем замовлення.

Згідно з пунктом 2.1 Договору товар передається Покупцю партіями на підставі накладної, яка оформлюється згідно замовлення. Замовлення на товар передається Покупцем та приймається Постачальником по телефону, або через представника Постачальника.

Доставка товару здійснюється транспортом Постачальника за його рахунок, або за бажанням Покупця, шляхом самовивозу зі складу Постачальника на умовах FCA (Інкотермс 2000) з урахуванням того, що поставка здійснюється в межах митної території України. Пункт доставки узгоджується при прийнятті замовлення (п. 2.4 Договору).

Розділом 4 Договору сторони погодили порядок проведення розрахунків. Відповідно до пункту 4.1 Договору оплата проводиться після передачі партії товару Покупцю. При цьому на Покупця поширюється дія п.4.2 та відповідальність, передбачена п.6.1 цього Договору.

Оплата Товару здійснюється за згодою Сторін, але не пізніше 14 календарних днів з моменту передачі Товару (п. 4.2 Договору).

У відповідності до пункту 5.1.1 Договору Постачальник зобов'язаний передати Покупцю товар у кількості й асортименті, зазначених у накладних на одержання товару, оформлених згідно поданого Покупцем замовлення.

Покупець зобов'язаний прийняти та перевірити кількість та якість товару та оплатити його вартість в повному розмірі у строк, передбачений п. 4.2 цього Договору (п. 5.2.2 Договору).

21 травня 2012 року сторонами укладено Додаток №1 до Договору, який є невід'ємною частиною Договору, відповідно до умов якого сторони у своїй діяльності за Договором домовились не використовувати довіреності на одержання цінностей (п. 1 додатку №1 до Договору). У пункті 2 вказаного додатку наведені зразки підписів та печаток осіб, які відповідно до Договору будуть приймати цінності.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору Товариством було поставлено, а ФОП Колодейчиком С.В. прийнято товар на загальну суму 2 053 грн. 40 коп., що підтверджується наступними товарно-транспортними накладними, належним чином завірені копії яких долучені позивачем до матеріалів справи (а.с. 12, 13):

- № Р0522468 від 22.05.2012 року на суму 635 грн. 00 коп.;

- № Р0529325 від 29.05.2012 року на суму 1 418 грн. 40 коп.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення Постачальником умов даної угоди.

Проте, ФОП Колодейчик С.В. взяті на себе зобов'язання по оплаті вартості вказаного товару у встановлені Договором строки не виконав, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість в сумі 2 053 грн. 40 коп.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи те, що сума основного боргу за Договором у розмірі 2 053 грн. 40 коп. підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, а відповідач на момент прийняття рішення не подав суду документів, які б свідчили про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість та законність позовних вимог Товариства про стягнення вказаної суми, а тому позов у цій частині підлягає задоволенню.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням своїх зобов'язань відповідачем, відповідно до умов Договору та на підставі ст. 625 ЦК України, позивачем нараховано пеню на суму боргу 635 грн. 00 коп. за період з 06.06.2012 року по 05.12.2012 року в сумі 47 грн. 76 коп. та на суму боргу 1 418 грн. 40 коп. за період з 13.06.2012 року по 12.12.2012 року в сумі 106 грн. 67 коп. та 3% річних на суму боргу 635 грн. 00 коп. за період з 06.06.2012 року по 15.02.2012 року в сумі 14 грн. 87 коп. та на суму боргу 1 418 грн. 40 коп. за період з 13.06.2012 року по 12.12.2012 року - в сумі 32 грн. 41 коп. (розрахунки на а.с. 7).

Згідно з п.6.1Договору при порушенні строку оплати товару, встановленого п.4.2 цього Договору, Покупець сплачує на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла в період прострочення, від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно із ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплатити неустойку.

Частинами 1, 2 статті 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Наявний в матеріалах справи розрахунок пені наданий позивачем, перевірено судом та визнано вірним.

Отже, розмір вказаної штрафної санкції, нарахованої позивачем, відповідає вищезазначеним приписам законодавства та положенням договору, а також є арифметично вірним, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 154 грн. 43 коп. пені підлягають до задоволення.

За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом здійснено перерахунок 3% річних, та за розрахунком суду сума, що підлягає стягненню з відповідача, становить 34 грн. 64 коп. (розрахунок на а.с. 44), а тому позовна вимога в цій частині підлягає частковому задоволенню у вищезазначеному розмірі.

Крім того, на виконання умов Договору Постачальником передано, а Покупцем отримано зворотню тару - кега 50л. в кількості 6 шт. заставна вартість яких 1 000 грн. за одиницю на загальну суму 6 000 грн. 00 коп. без ПДВ, що підтверджується товарно-транспортними накладними № Р0522468 від 22 травня 2012 року та № Р0529325 від 29 травня 2012 року (а.с. 12, 13).

Згідно з п.3.3 Договору Постачальник видає, а Покупець приймає зворотну тару (кеги, балони і т.д.). Якість зворотної тари повинна відповідати діючим стандартам на даний вид товару. Заставна вартість зворотної тари визначається в тарних накладних за кожним фактом передачі зворотної тари Покупцеві. Вся тара, зазначена у видатковій тарній накладній є зворотною.

У відповідності до пункту 3.7 Договору повернення Покупцем зворотної тари Постачальнику підтверджується відповідною прибутковою накладною, що є невід'ємною частиною цього договору.

В матеріалах справи відсутні відомості про повернення відповідачем зворотної тари.

29.01.2013 року позивачем на адресу відповідача надіслана претензія про сплату заборгованості за поставлений товар, пені, 3% річних, та з вимогою про повернення зворотної тари або сплати її заставної вартості (а.с. 16, 17).

Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до п.6.4 Договору в разі неповернення зворотної тари, Покупець зобов'язаний сплатити постачальнику заставну вартість, збільшену на суму ПДВ, відповідно до п.3.3 цього Договору.

Позивачем надано розрахунок заборгованості по сплаті заставної вартості неповернутої зворотної тари (а.с. 7). Вказаний розрахунок перевірено судом, та визнано вірним, відтак вимога позивача про стягнення з відповідача 7 200 грн. 00 коп. не суперечить чинному законодавству та умовам Договору та підлягає до задоволення.

Доказів сплати боргу відповідач суду не подав.

Відповідно до ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОДМАРКЕТ-ЗАХІД" про стягнення з фізичної особи-підприємця Колодейчика Станіслава Владиславовича основного боргу у розмірі 9 253 грн. 40 коп., пені у розмірі 154 грн. 43 коп. підлягають до задоволення, а вимога про стягнення 3 % річних в розмірі 43 грн.74 коп. частковому задоволенню в сумі 34 грн. 64 коп.

На підставі ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 1718 грн. 20 коп.

Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Колодейчика Станіслава Владиславовича (м. Рівне, вул. Р.Шухевича, буд. 18, кв. 530, ідентифікаційний номер 2960515036) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОДМАРКЕТ-ЗАХІД" (04073, м. Київ, вул. Куренівська, 14-Б, код ЄДРПОУ 36588665) основний борг у розмірі 9 253 (дев'ять тисяч двісті п'ятдесят три) грн. 40 коп., пеню у розмірі 154 (сто п'ятдесят чотири) грн. 43 коп., 3 % річних у розмірі 34 (тридцять чотири) грн. 64 коп. та 1 718 (одну тисячу сімсот вісімндацять) грн. 20 коп. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено "24" квітня 2013 року.

Суддя Пашкевич І.О.