Рішення № 30882490, 24.04.2013, Оболонський районний суд міста Києва

24.04.2013 Справа № 2605/17668/12

унікальний №2605/17668/12

провадження № 2/756/510/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2013 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Маринченко М.М.,

при секретарі Яковлєвому О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлобуд-1», ОСОБА_3, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок залиття квартири,

встановив:

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що вона є власником квартири АДРЕСА_1, її квартира розташована на другому поверсі шестиповерхового будинку. ТОВ «Житлобуд-1» є організацією, яка обслуговує вказаний будинок, з якою нею укладено договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території від 25 червня 2002 року. Відповідач є власником та мешканцем дворівневої квартири № 204 у вказаному будинку, яка розташована на п'ятому-шостому поверхах.

26 квітня та 03 травня 2012 року сталося залиття її квартири шляхом неконтрольованого витікання води через отвори унітазів, раковин, душової кабіни та ванни двох санвузлів, про що були складені акти комісії ТОВ «Житлобуд-1». Згідно вказаних актів причиною залиття стало те, що ОСОБА_2 незаконно самовільно переобладнав технічний поверх та дах будинку, де встановив басейн та переобладнав зливну систему, при зливанні води із басейну та внаслідок сильної зливи, яка була 03 травня 2012 року, і сталося залиття квартири, так як переобладнана зливна система не розрахована на зливання великого об'єму води.

Внаслідок залиття пошкоджено ламінат (підлогу), двері, стійка для туалетного паперу та підставку для умивальника.

Позивач вважає, що залиття її квартири сталося з безпосередньої вини відповідача, який самовільно, протиправно встановив на даху будинку басейн та переобладнав системи водовідведення каналізації і дощової (зливної води), об'єднавши їх трубою перемичкою в єдину систему, яка не розрахована на зливання великого об'єму води, тому при зливанні води з басейну або під час сильного дощу відбувається залиття її квартири. Крім того, відповідач перекрив вихід на дах будинку цегляною стіною, приєднавши таким чином дах будинку до своєї квартири, чим унеможливив належне технічне обслуговування даху будинку та систем водовідведення, нікого до квартири не допускає та уникає зустрічей.

Відповідно до звіту про оцінку вартості майнового збитку внаслідок залиття квартири їй заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 122100 грн. За складання звіту нею було сплачено 1500 грн. При оплаті вартості проведення даного дослідження нею було сплачено комісію банку у розмірі 16 грн. Загальний розмір заподіяної їй шкоди становить 123616 грн., які позивач просить стягнути з відповідача.

Також позивач зазначає, що вказаними неправомірними діями відповідача їй заподіяно моральну шкоду, яка виразилась у негативних емоціях та переживаннях з приводу пошкодження майна та неможливості нормального користування ним, порушення звичного способу життя, необхідності докладання додаткових зусиль для його нормалізації, неможливістю зустрітися з відповідачем для вирішення питання про відшкодування заподіяної шкоди. У зв'язку з цим позивач просить стягнути з відповідача в рахунок відшкодування заподіяної їй моральної шкоди 50000 грн.

В ході розгляду справи представник позивача збільшив розмір позовних вимог та просив також стягнути з відповідача витрати у розмірі 2500 грн. на оплату складання науково-технічного звіту по темі: розрахунок вартості ремонтно-будівельних робіт та вартості матеріалів, з використанням автоматизованого програмного комплексу «АВК» з метою визначення вартості майнового збитку у зв'язку з залиттям квартири, необхідність складання якого була викликана тим, що представники відповідача заперечували розмір заподіяної позивачу матеріальної шкоди, визначений у попередньому звіті, з посиланням на те, що визначення вартості ремонтно-будівельних робіт виконано без застосування автоматизованих програмних комплексів.

Також представник позивача просив стягнути з відповідача понесені позивачем витрати у розмірі 178 грн. на реєстрацію в Державному реєстрі прав на нерухоме майно обтяження - арешту 1/20 квартири відповідача, накладеного ухвалою суду за заявою позивача з метою забезпечення вказаного позову (51 грн. державне мито, 120 грн. за надання витягу з державного реєстру та 7 грн. комісія банку).

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав.

Представники відповідача проти позову заперечували, посилаючись на те, що залиття квартири позивача сталося не з вини відповідача. Інформація про те, що у відповідача на даху самовільно збудований басейн, при злитті великого об'єму води з якого і сталося залиття квартири позивача, є недостовірною та не підтверджена жодними доказами, оскільки при проведенні обстеження квартири позивача для встановлення причин залиття, відповідача не було запрошено на огляд, про обстеження квартири він не повідомлявся, з актами його ознайомлено не було. Крім того, зазначили, що відповідач самовільно не переробляв дах будинку та не будував там басейн, при визначенні причин залиття квартири позивача його квартира не обстежувалася, наявність у нього в квартирі басейну, а також наявність перемички між каналізаційною та зливною (дощовою) системою не доведено належними доказами. Також вказали, що навіть при наявності трубки-пермички між каналізацією і дощовою системою зливу, невідомо хто її встановив і коли. Відповідальність та контроль за справність інженерних мереж будинку несе ТОВ «Житлобуд-1», тому вказана перемичка могла бути встановлена і працівниками ТОВ «Житлобуд» або будь-якими мешканцями будинку, оскільки трубка встановлена на технічному поверсі, доступ до якого мають представники товариства та мешканці будинку. При виявленні будь-яких ознак втручання в інженерні комунікації будинку ТОВ «Житлобуд-1» було зобов'язане вжити заходів щодо усунення такого втручання для забезпечення належного функціонування вказаних систем, проте таких дій зроблено не було. Залиття 03 травня 2012 року сталося після виявлення представниками ТОВ «Житлобуд-1» перемички без її демонтажу, тому винним в залитті квартири позивача є товариство. На підставі викладеного представники відповідача вважають, що залиття сталося не з вини відповідача, висновки про наявність вини відповідача зроблені комісією товариства на підставі припущень та недостовірних даних, які не відповідають дійсності. Також представники відповідача послались на невідповідність вимогам закону звіту ТОВ «Гарант-Експертиза» про оцінку вартості завданого збитку позивачу внаслідок затоплення її квартири, зокрема вказали, що було проведено рецензування вказаного звіту, в результаті чого звіт визнано таким, що не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки. Крім того, вказали, що за відсутності доказів вини відповідача у затопленні, відсутні підстави для задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди. На підставі викладеного просили відмовити у задоволенні позову.

Представник ТОВ «Житлобуд-1» позов підтримав, посилаючись на те, що після повідомлення власником квартири № 198 ОСОБА_1 про залиття її квартири, працівниками ТОВ «Житлобуд-1» було обстежено системи каналізації та водовідведення дощової води будинку, внаслідок чого встановлено наявність трубки-перемички, встановленої незаконно між цими системами. Повністю обстежити технічний поверх та дах будинку представники товариства не змогли, оскільки доступ обмежувала самовільно побудована відповідачем цегляна стіна, проте на відкритій для доступу частині технічного поверху членами комісії зафіксовано шум від руху води в дощовій системі у бездощову погоду, а також шум води у трубці-перемичці. Оскільки представниками комісії встановлено, що в бездощову погоду джерел води, які обслуговує товариство і з яких може зливатися вода, на технічному поверсі та даху будинку немає, з'єднувальна трубка встановлена незаконно з метою відводу за самовільно побудованою цегляною стіною встановленого несанкціонованого джерела водозабору (басейну), об'єм якого утворив при спусканні з нього води додатковий тиск в системі каналізації, що і стало причиною залиття. Оскільки ОСОБА_2 не мав дозволу на перекриття цегляною стіною частини технічного поверху будинку, а також облаштовувати несанкціоноване джерело водозабору (басейн), його з метою підтвердження або спростування висновків комісії, неодноразово повідомляли різноманітними засобами зв'язку про необхідність надання доступу членам комісії до перекритої ним частини технічного поверху та даху будинку, проте відповідач усіляко затягував час, не з'являвся та доступу на відгороджену частину поверху представникам товариства не надав. Представниками ТОВ «Житлобуд-1» при виявленні перемички, яка встановлена незаконно, вказану перемичку було ліквідовано. Крім того, представник ТОВ «Житлобуд-1» зазначив, що під час планових оглядів з метою визначення технічного стану систем будинку та придатності їх до експлуатації, не здійснюється перевірка факту втручання сторонніх осіб у систему водовідведення будинку, тому при планових оглядах, вказана перемичка не могла бути виявлена. Проте під час аварійної ситуації, зокрема затоплення, працівниками товариства було виявлено незаконно встановлену трубку-перемичку з наступним її демонтажем.

Представник третьої особи ОСОБА_3, яка являється власником 1/6 частини квартири АДРЕСА_1, позов підтримав та не заперечував проти відшкодування шкоди, заподіяної залиттям квартири, в повному обсязі саме на користь позивача.

В судовому засіданні також було допитано як свідків членів комісії ТОВ «Житлобуд-1», які складали акти про залиття: головного інженера ОСОБА_4, інженера-будівельника ОСОБА_5, начальника теплоенергодільниці ОСОБА_6, слюсара-сантехніка ОСОБА_7, слюсара-сантехніка ОСОБА_8

Свідок ОСОБА_4 вказав, що 26 квітня 2012 року оглядав технічний поверх та підвал. Оглянути дах будинку він не мав можливості, оскільки вихід на дах був з технічного поверху будинку, а ОСОБА_2 самовільно захопив частину технічного поверху та приєднав його до своєї квартири, змурувавши стіну. З інших квартир доступу на дах немає. Від стіни квартири ОСОБА_2 виходила труба, яка була під'єднана до каналізаційної труби. До відповідача неодноразово зверталися по телефону, щоб оглянути його квартиру, встановити причину залиття, підписати акти, проте він не з'являвся. Через тривалий час після залиття, відповідач впустив в свою квартиру представників товариства, в тому числі і його (свідка). На даху, який внаслідок самовільного переобладнання відповідачем є частиною його квартири, було встановлено невеликий декоративний басейн. Ніяких інших комунікацій на даху не було.

Свідок ОСОБА_5 зазначив, що оглядав квартиру відповідача разом з іншими представниками товариства, приблизно у грудні 2012 року. При огляді було встановлено, що на дах будинку є вихід тільки через квартиру відповідача. Квартиру відповідач перепланував, зайнявши частину технічного приміщення та дах будинку. На даху він бачив басейн та облаштований літній сад.

Свідок ОСОБА_6, який теж оглядав квартиру відповідача разом з іншими представниками товариства, як він зазначив - взимку, підтвердив вказані обставини.

Свідок ОСОБА_7 вказав, що як слюсаря-сантехніка його було викликано 24 квітня 2012 року у квартиру № 198 у зв'язку з її залиттям. В квартирі з отворів унітазів, ванної йшла вода, яка була чистою (без ознак наявності каналізаційних стоків). Коли він піднявся на технічний поверх, то почув шум води у зливній трубі для водовідведення дощової води з будинку та побачив перемичку, яка з'єднувала зливну трубу з каналізаційною. Коли шум води припинився, залиття в квартирі теж припинилося. Він прийшов до висновку, що на даху будинку встановлена якась ємність, з якої зливали воду, каналізаційна система не була розрахована на великий об'єм води, тому вода не виходила і сталося залиття квартири позивача. Також було перевірено каналізаційну систему, яка працювала - засмічення не було. Після другого залиття перемичку було демонтовано. На дах будинку він не зміг потрапити, оскільки частина технічного поверху з виходом на дах замурована.

Свідок ОСОБА_8, зазначив, що як слюсар-сантехнік 03 травня 2012 року виходив на виклик у зв'язку з залиттям квартири № 198. Перед залиттям пройшов сильний дощ. Коли він прийшов, залиття уже припинилося, йому сказали, що полилась вода з унітазів. Він побачив мокрий ламінат в квартирі. На технічному поверсі бачив перемичку, яка з'єднувала водозливну систему та каналізаційну систему. Вільного доступу до даху будинку не було, оскільки відповідачем захоплено частину технічного поверху.

Також в судовому засіданні було допитано свідка ОСОБА_9, знайомого позивача, який зазначив, що 26 квітня 2012 року він на прохання позивача приїхав до її квартири. У квартирі по щиколотки стояла вода, яка виходила з душової, ванни та унітазу. Вода не мала неприємного запаху, тобто не схоже, щоб вона була з каналізації. Люди, які знаходилися в квартирі, збирали воду в ємкості. Вода перестала бігти приблизно через годину. Викликали сантехніка, він перевірив каналізаційну систему внизу, засмічень не виявив. Він разом із сантехніком оглянув технічний поверх та побачив, що труба для зливної води врізана в каналізаційну трубу. Дощу не було, але він чув, що в трубі для зливної води шуміла вода. В квартиру відповідача не потрапили, подзвонили в двері, але ніхто не відчинив.

03 травня 2012 року йому зателефонувала позивач та повідомила, що знов відбувається те ж саме. Коли він приїхав, вода вже на йшла, але весь ламінат був мокрий. Перед залиттям пройшов сильний дощ. За наслідками залиття було видно, що вода, яка виходила, була не каналізаційна, а відносно чиста - з піском та мілким щебенем.

Найбільші пошкодження квартирі позивача було заподіяно внаслідок залиття 26 квітня 2012 року. Вода стояла по щиколотки, затопила приблизно 60-70 м квартири, потім була цвіль, здувся ламінат, дверні коробки від води набухли, потім їх повело, нижня частина мийки розслоїлася, а стійка для туалетного паперу поржавіла.

Заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на квартиру від 26 червня 2002 року, виданого Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації, квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_1

На вказаному свідоцтві міститься відмітка приватного нотаріуса про посвідчення договору дарування 1/6 вказаної квартири ОСОБА_3

Згідно акта №16, складеного комісією ТОВ «Житлобуд-1», затвердженого директором ТОВ «Житлобуд-1» 23 травня 2012 року, 26 квітня 2012 року в квартирі АДРЕСА_1 сталося залиття, внаслідок чого було пошкоджено ламінат (здувся) площею 124 кв.м, наличники вхідних дверей (повело) по довжині, пошкоджено корозією стійку для туалетного паперу, пошкоджено наличники до санвузлу господарів та перекошено вхідні двері до спальні. Причиною залиття є злиття води з басейну, незаконно побудованого власником квартири № 204, оскільки система не розрахована на одночасне злиття великого обсягу води.

Актом №17, складеного комісією ТОВ «Житлобуд-1», затвердженого директором ТОВ «Житлобуд-1» 23 травня 2012 року, встановлено, що 03 травня 2012 року в квартирі АДРЕСА_1 сталося залиття, внаслідок чого постраждала підставка під умивальник (затекла) знизу. Причиною залиття є незаконне самовільне перероблення даху будинку та техповерху власником квартири № 204 з встановленням басейну з переробленою зливною системою, що призвело до затоплення внаслідок сильної зливи.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ст.ст. 319, 322 ЦК України власність зобов'язує, власник не може використовувати право власності на шкоду правам громадян, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить.

Статтею 151 Житлового кодексу України визначено, що громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.

Згідно свідоцтва про право власності на квартиру від 08 серпня 2002 року, виданого Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації, та листа Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна №45497 (И-2012) від 06 грудня 2012 року, квартира АДРЕСА_4 належить на праві приватної власності ОСОБА_2

Як вбачається з пояснень представника позивача, представників ТОВ «Житлобуд-1» та показів свідків, що підтверджуються матеріалами справи, зокрема актами, зверненнями позивача до ТОВ «Житлобуд-1» і відповідей на вказані звернення, ОСОБА_2 самовільно побудував цегляну стінку на технічному поверсі будинку АДРЕСА_1 внаслідок чого дах будинку, який знаходиться над його квартирою, став частиною його квартири без доступу до нього інших осіб. При цьому було об'єднано системи водовідведення каналізації та дощової води з даху будинку шляхом їх з'єднання в єдину систему трубкою-перемичкою та перекрито вихід на дах будинку. Комісією ТОВ «Житлобуд-1» при обстеженні під час залиття квартири позивача техповерху зафіксовано шум руху води в системі зливу дощової води та у з'єднувальній трубці-перемичці. Вода потрапляла в систему зливу дощової води лише з частини техповерху та даху будинку, відгородженими відповідачем та приєднаними до його квартири, з джерел, які не передбачені конструкцією будинку та не обслуговуються ТОВ «Житлобуд-1».

Отже вбачається наявність на технічному поверсі, за побудованою ОСОБА_2 цегляною стіною, несанкціонованого джерела водозабору, одночасний злив великої кількості води з якого через самовільно встановлену трубку-перемичку в систему каналізації будинку, не розрахованої на одночасне приймання такої кількості води, призвів до переповнення системи каналізації та затоплення квартири позивача.

Таким чином суд приходить до висновку про наявність вини відповідача у затопленні квартири позивача, оскільки саме незаконне переобладнання техповерху будинку з встановленням там несанкціонованого джерела водозабору, з урахуванням відсутності інших можливих джерел води, передбачених конструкцією будинку на вказаному техповерсі, призвело до залиття квартири №198.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що наявність у нього басейну чи іншого джерела водозабору не встановлено безпосередньо при огляді його квартири, оскільки зразу після затоплення відповідач тривалий час перешкоджав у доступі до його квартири та відгородженої частини техповерху і даху будинку з метою проведення огляду комісією ТОВ «Житлобуд-1» та ухилявся від підписання актів, про що в актах зроблено відповідні відмітки.

В частині визначення розміру заподіяної шкоди, суд зазначає наступне.

Відповідно до звіту ТОВ «Гарант-Експертиза» про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику квартири АДРЕСА_1, складеного 16 липня 2012 року, вартість матеріального збитку, завданого позивачу внаслідок залиття квартири, становить 122100 грн.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, за заявою ОСОБА_2, ТОВ «Оцінка і консультації» 14 лютого 2013 року проведено рецензування вказаного звіту, рецензією на який встановлено, що опис і характеристика пошкоджень від залиття, які б давали змогу чітко визначити кількісні розміри пошкоджень кожного з елементів, недостатні. Посилання на акт ТОВ «Житлобуд-1» є недостатнім, оскільки завданням ТОВ «Житлобуд-1» не було складання детального опису пошкоджень з прив'язкою до фотофіксації. Крім того, визначення вартості ремонтно-будівельних робіт виконано без застосування автоматизованих програмних комплексів «АС-4» або «АВК», розрахунки проведено без застосування ДБН Д.1.1-1-2000 «Правила визначення вартості будівництва» та СОУ ЖКГ 75.11-35077234. 0015-2009 «правила визначення фізичного зносу житлових будинків». Визначення вартості тільки на підставі поточних цін на матеріали і послуги за даними прас-листів без застосування спеціалізованих програм і відповідного складання кошторису може привести до значного інтервалу погрішності. Звіт не відповідає повною мірою вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки.

В ході розгляду справи позивачем проведено ще одну оцінку матеріального збитку та надано суду науково-технічний звіт ТОВ «Науково-технічний центр експертизи нерухомості» від 12 квітня 2013 року про вартість майнового збитку у зв'язку з залиттям квартири АДРЕСА_1, відповідно до якого вартість майнового збитку внаслідок залиття квартири позивача становить 65967 грн. (з ПДВ).

При цьому в звіті зазначено, що вартість майнового збитку від пошкодження елементів меблів не визначалася, тому що дія ДБН Д.1.1-1-2000 «Правила визначення вартості будівництва» не поширюється на рухомі речі.

Згідно даних звіту ТОВ «Гарант-Експертиза» від 16 липня 2012 року розмір майнового збитку, завданого позивачу (122100 грн.) включає в себе повну вартість тумби з умивальником, дзеркальної шафи, стійки для туалетного паперу на загальну суму 74657 грн. 40 коп. згідно рахунку на оплату від 13 вересня 2012 року, виданого ТОВ «Серго-Побут».

Проте суд вважає, що вимоги позивача про відшкодування відповідачем повної вартості вказаного майна є необґрунтованими, оскільки належними доказами не підтверджено таке пошкодження цього майна внаслідок залиття квартири, яке б унеможливлювало користування ним та викликало необхідність його повної заміни.

Враховуючи висновки рецензії про неповну відповідність вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна звіту ТОВ «Гарант-Експертиза» та наявність недоліків, що вплинули на достовірність оцінки, вказаний звіт судом до уваги не приймається.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача матеріального збитку, заподіяного внаслідок залиття квартири, визначеного у звіті ТОВ «Науково-технічний центр експертизи нерухомості» в розмірі 65967 грн.

Також підлягають задоволенню вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 2500 грн. в рахунок відшкодування витрат на складання науково-технічного звіту з визначення вартості майнового збитку у зв'язку із залиттям квартири відповідно до наданої позивачем квитанції №8 від 18 квітня 2013 року.

Витрати в розмірі 1500 грн., понесені у зв'язку зі складанням звіту ТОВ «Гарант-Експертиза», а також витрати на сплату комісії банку розмірі 16 грн. при перерахуванні вищезазначеної суми, не підлягають задоволенню, оскільки висновки вказаного звіту судом до уваги не беруться у зв'язку з неповною відповідністю вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Внаслідок вищевказаних неправомірних дій відповідача, що призвели до залиття квартири позивача, позивачеві заподіяно моральну шкоду, яка полягає у негативних емоціях та переживаннях з приводу пошкодження майна та неможливості нормального користування ним, порушення звичного способу життя, необхідності докладання додаткових зусиль для його нормалізації та для вирішення питання про відшкодування заподіяної шкоди.

З урахуванням обставин справи суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог про відшкодування моральної шкоди в розмірі 2000 грн.

Також, відповідно до ст.88 ЦПК України на користь позивача з відповідача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір пропорційно до розміру задоволених вимог в сумі 791 грн. 97 коп. (684 грн. 67 коп., виходячи з задоволених вимог майнового характеру, та 107 грн. 30 коп., виходячи з задоволених вимог немайнового характеру про відшкодування моральної шкоди).

Не підлягають відшкодуванню понесені позивачем витрати у розмірі 178 грн. на реєстрацію в Державному реєстрі прав на нерухоме майно обтяження - арешту 1/20 квартири відповідача, накладеного ухвалою суду за заявою позивача з метою забезпечення вказаного позову (51 грн. державне мито, 120 грн. за надання витягу з державного реєстру та 7 грн. комісія банку), оскільки вказані витрати позивача не відносяться до судових витрат та підстави для їх відшкодування відповідачем відсутні.

Керуючись ст.ст. 22, 23, 319, 322, 1166, 1167 ЦК України, ст.151 ЖК України, ст.ст. 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) 65967 (шістдесят п'ять тисяч дев'ятсот шістдесят сім) грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної залиттям квартири; 2500 (дві тисячі п'ятсот) грн. в рахунок відшкодування витрат на складання науково-технічного звіту з визначення вартості майнового збитку у зв'язку із залиттям квартири, 2000 (дві тисячі) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди та 791 (сімсот дев'яносто одну) грн. 97 коп. сплаченого судового збору.

В задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до апеляційного суду м.Києва через Оболонський районний суд м.Києва протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М.М. Маринченко