Рішення № 30881895, 22.04.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.04.13р. Справа № 16/5005/8055/2012

За позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 13 923 469 грн. 20 коп. за договором купівлі - продажу природного газу

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Булана Ю.М.

Представники:

Від позивача: Данилевський О.М., дов. № 14-68 від 22.03.13р.

Від відповідача: Веркалець С.Д., дов. № 1122 від 02.03.2013р.

СУТЬ СПОРУ:

Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення із Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" 11 757 706,35 грн. - основного боргу, 793 919,59 грн. - пені, 1 160 053,40 грн. - 7 % штрафу, 53 455,63 грн. - інфляційних та 158 334,24 грн. - 3% річних.

Позов обґрунтовує порушенням відповідачем умов договору купівлі-продажу природного газу №11-8ТЕ в частині оплати отриманого газу та наявністю заборгованості за період з жовтня 2011 року по червень 2012 року.

Відповідач у відзиві (вх. №58604/12 від 16.10.2012р.) на позов просить позову заяву задовольнити частково, зменшити розмір пені, стягнувши з відповідача 50% пені в сумі - 396 959 грн. 79 коп., у стягненні штрафу відмовити.

Також відповідач у додатку (вх. №62254/12 від 01.11.2012р.) до відзиву на позовну заяву зазначає, що: споживання газу по договору №11-8ТЕ здійснювалось виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціям; станом на 01.10.2012р. дебіторська заборгованість споживачів за послуги теплопостачання становить понад 254,9 млн. грн. та просить прийняти до уваги звіт про фінансові результати відповідача, який підтверджує, що підприємство є неприбутковим.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.12р., залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.12.12р., позов задоволено частково: стягнуто з відповідача 11 757 706,35 грн. - заборгованості, 53 455,63 грн. - інфляційних нарахувань, 158 334,24 грн. - річних, 595 439,69 грн. - пені та 64 380 грн. - витрат по сплаті судового збору. В решті позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду від 28.02.13р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.12р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.12.12р. у справі №16/5005/8055/2012 скасовано в частині відмови у стягненні 7% штрафу, справу в цій частині направлено на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

В решті постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.12.12р. та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.12р. у даній справі залишено без змін.

Відповідно до п. 3.1.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду розгляд справи № 16/5005/8055/2012 доручено судді Назаренко Н.Г., справу прийнято до розгляду та призначено судове засідання.

Ухвалою господарського суду від 14.03.13р. справа прийнята до провадження новим складом суду, справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 25.03.13р. та відкладено на 22.04.13р.

Позивач в судовому засіданні надав пояснення у справі, вимоги щодо стягнення 7% штрафу в розмірі 1 160 053,40 грн. підтримав.

Відповідач надав пояснення у справі в яких просить зменшити розмір штрафу до 1,00 грн. у зв'язку з тим, що сума штрафу значно перевищує розмір вже стягнутих збитків х КПТМ «Криворіжтепломережа» та зазначає про те, що заборгованість перед позивачем виникла з причини неповного та несвоєчасного розрахунку населення м. Кривого Рогу за отримані послуги з опалення та гарячого водопостачання. Також зазначає, що підприємство за 9 місяців 2012р. зазнало збиток в розмірі 57 млн. грн.

Позивач проти зменшення штрафу заперечив, в свою чергу зазначив про важкий фінансовий стан підприємства.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представниками сторін заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

30.09.2011р. між позивачем - Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", як продавцем, та відповідачем - Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа", як покупцем, було укладено договір №11-8ТЕ на купівлю-продаж природного газу (надалі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у IV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України ПАТ „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України", далі - газ), для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати газ на умовах цього Договору; газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями; під словом „населення" слід розуміти громадян, які проживають у будинках житлового фонду або приміщеннях (гуртожитках), що перебувають у їх відособленому користуванні та вносять плату за комунальні послуги по затвердженими тарифам (пункт 1.2 Договору).

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що продавець передає покупцеві з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2012 року газ в обсязі до 31 965, 0 тис. куб. м, в тому числі по місяцях кварталів (тис. куб.м) у 2011 році: у жовтні - 1 828 тис. куб. м, у листопаді - 3 007 тис. куб. м, у грудні - 3 800 тис. куб. м; у 2012 році: у січні - 4 193, 0 тис. куб. м, у лютому - 3 796, 0 тис. куб. м, у березні - 3 307, 0 тис. куб. м, у квітні - 1 429, 0 тис. куб. м, у травні - 511, 0 тис. куб. м , у червні -320, 0 тис. куб. м , у липні - 352 тис. куб. м, у серпні - 317, 0 тис. куб. м, у вересні - 470,0 тис. куб. м, у жовтні - 1 828,0 тис. куб. м, у листопаді - 3 007, 0 тис. куб. м, у грудні - 3 800, 0 тис. куб. м.

Згідно пункту 3.3 Договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу оформлюється актом приймання-передачі газу; обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.

Відповідно до пункту 5.2 Договору ціна за 1000 куб. м. природного газу становить 1 091 грн. 00 коп. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифу на транспортування природного газу магістральними трубопроводами та без урахування податку на додану вартість; до сплати за 1000 куб. м. природного газу - 1 091 грн. 00 коп., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 1 309 грн. 20 коп.;

Додатковою угодою від 11.10.2011р. №1 до договору на купівлю-продаж природного газу від 30.09.2011р. №11-8ТЕ пункт 5.2 Договору викладено у наступній редакції: ціна за 1000 куб. м природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням становить 1 091 грн. 00 коп. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість; до сплати за 1000 куб. м. природного газу - 1 091 грн. 00 коп., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 1 309 грн. 20 коп.; ціна за 1000 куб. м. природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії, яка споживається релігійними організаціями становить 1 256 грн. 75 коп. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість; до сплати за 1000 куб. м. природного газу - 1 256 грн. 75 коп., крім того ПДВ: на газ - 0%, на послуги з транспортування - 20% - 52 грн. 45 коп., всього з ПДВ - 1 309 грн. 20 коп.;

В подальшому додаткової угодою від 19.01.2012р. №2 до договору на купівлю-продаж природного газу від 30.09.2011р. №11-8ТЕ пункт 5.2 Договору викладено у наступній редакції: ціна за 1000 куб. м. природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням становить 1 091 грн. 00 коп. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифу природного газу магістральними трубопроводами та без урахування податку на додану вартість; до сплати за 1000 куб. м. природного газу - 1 091 грн. 00 коп., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 1 309 грн. 20 коп.; ціна за 1000 куб. м. природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії, яка споживається релігійними організаціями становить 1 256 грн. 18 коп. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифу на транспортування природного газу магістральними трубопроводами та без урахування податку на додану вартість; до сплати за 1000 куб. м. природного газу - 1 256 грн. 75 коп., крім того ПДВ: на газ - 0%, на послуги з транспортування - 20% - 53 грн. 02 коп., всього з ПДВ - 1 309 грн. 20 коп.

На виконання умов Договору за період з жовтня 2011р. по червень 2012р. позивачем було здійснено постачання відповідачу газу на загальну суму 35 076 890 грн. 25 коп., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.10.2012р. на суму 2 261 153 грн. 35 коп., від 30.11.2011р. на суму 5 009 846 грн. 26 коп., від 31.12.2011р. на суму 4 855 892 грн. 18 коп., від 31.01.2012р. на суму 6 377 807 грн. 08 коп., від 29.02.2012р. на суму 7 029 995 грн. 53 коп., від 31.03.2012р. на суму 5 143 742 грн. 07 коп., від 30.04.2012р. на суму 2 003 900 грн. 79 коп., від 31.05.2012р. на суму 1 433 588 грн. 40 коп., від 30.06.2012р. на суму 960 964 грн. 59 коп. (а.с. 21-29).

У пункті 6.1 Договору сторони погодили, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу; остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місцем поставки газу.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як вбачається згідно наданого розрахунку відповідач за поставлений газ розрахувався частково у сумі 23 319 183 грн. 90 коп.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем станом на дату звернення з позовом до суду становила 11 757 706 грн. 35 коп.

За неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків по Договору в частині своєчасної сплати за природний газ, позивач нарахував 7 % штрафу у розмірі 1 160 053,40 грн. на підставі п.7.2 Договору та п.6 ст.231 Господарського кодексу України.

Заперечення відповідача в частині того, що пеня і штраф відносяться до одного виду юридичної відповідальності спростовано постановою Вищого господарського суду України від 28.02.13р. у даній справі.

Постанова Вищого господарського суду України обґрунтована тим, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Відповідно до ч.1 ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

З урахуванням викладеного, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.6 Цивільного кодексу України, сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Частиною першою статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У частині четвертій статті 231 ГК України зазначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, зазначені види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними заходами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора.

Крім того, вбачається, що законодавець не забороняє сторонам передбачити в договорі положення щодо сплати штрафу за порушення зобов'язання, як і не прив'язує цей вид неустойки до конкретного виду правовідносин.

Частиною 2 п.2. ст. 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що позивач має право вимагати від відповідача сплати неустойки, передбаченої умовами договору, розмір якої встановлено за взаємною згодою сторін.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в частині першій статті 193 ГК України), яка також передбачає, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до пункту 7.2 Договору у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього Договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості; у разі невиконання покупцем пункту 6.1 умов цього Договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 відсотків від суми простроченого платежу.

Згідно розрахунку позивача, долученого до матеріалів справи (т.1. а.с.9-11) та перевіреного судом, 7% штрафу становлять 1 160 053, 40 грн., з яких за прострочення оплати:

- у березні 2012р. - 492 099, 69 грн. від суми 7 029 995, 53 грн.;

- у квітні 2012р. - 360 061, 94 грн. від суми 5 143 742, 07 грн.;

- у травні 2012р. - 140 273, 06 грн. від суми 2 003 900, 79 грн.;

- у червні 2012р. - 100 351, 19 грн. від суми 1 433 588, 40 грн.;

- у липні 2012р. - 67 267, 52 грн. від суми 960 964, 59 грн.

Враховуючи, що прострочення відповідачем оплати по Договору на час звернення з позовом мало місце, періоди прострочення перевищували 30 днів, встановлених п.7.2. Договору (жовтень-грудень 2011р., січень-червень 2012р.), що не заперечується відповідачем, суд прийшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення з відповідача 7% штрафу за прострочення оплати по Договору, що становить 1 160 053, 40 грн.

Доводи відповідача про необхідність зменшення штрафу заслуговують на увагу, з огляду на наступне.

Згідно п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 233 Господарського кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки розміру збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора.

З урахуванням викладеного та зважаючи на те, що розмір неустойки є значним (1 160 053, 40 грн.), приймаючи до уваги, що відповідач є комунальним підприємством, заснованим на комунальній власності, спеціалізованим підприємством з виробництва та постачання споживачам міста теплової енергії для потреб опалення та гарячого водопостачання, перебуває у важкому фінансовому становищі, має значну дебіторську заборгованість, вживає заходи щодо стягнення в судовому порядку заборгованості за теплову енергію зі споживачів, що підтверджується відповідними доказами, наявними в матеріалах справи, враховуючи ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні та їх інтереси, що заслуговують на увагу, господарський суд вважає за можливе зменшити розмір штрафу на 50% та стягнути з відповідача на користь позивача 580 026, 70 грн. штрафу.

В частині стягнення 580 026, 70 грн. штрафу слід відмовити.

Керуючись ст. ст.6, 546, 548, 549, ч. 3, 551, ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 230, 231, п.3 ст. 233 ГК України, п. 3 ст. 83, ч.1 ст. 111-12, 82-87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в частині стягнення з Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" штрафу в розмірі 1 160 053,40 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (50099, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пров. Дежньова, 9, код ЄДРПОУ 03342184 на користь Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (01001, м. Кривий Ріг, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 580 026, 70 грн. (п'ятсот вісімдесят тисяч двадцять шість грн. 70 грн.) штрафу, про що видати наказ.

В частині стягнення 580 026, 70 грн. штрафу - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Н.Г. Назаренко Дата підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 23.04.2013р.