Ухвала суду № 30881824, 23.04.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

23.04.13р. Справа № 904/3313/13

Суддя господарського суду Крижний О.М. , розглянувши матеріали

за позовом ТОВ "Чарівниця", м. Дніпропетровськ

до відповідача-1: ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

до відповідача-2: ОСОБА_2, м. Дніпропетровськ

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Виконавчий комітет Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

Третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2: ОСОБА_3, м. Дніпропетровськ

Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2: ОСОБА_4, м. Дніпропетровськ

про визнання бездіяльності співвласників ТОВ "Чарівниця" неправомірною та визнання рішення позачергових загальних зборів учасників, оформлених протоколом №12-04/2012 від 03.04.2012 року дійсним

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Чарівниця" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом яким просить:

- визнати бездіяльність співвласників ТОВ "Чарівниця" ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по невнесенню змін до Статуту ТОВ "Чарівниця" пов'язаних зі складом учасників та перерозподілом часток статутного капіталу внаслідок викупу приміщення по АДРЕСА_1 шляхом приватизації протягом 1995-1996 років неправомірною;

- визнати рішення позачергових загальних зборів учасників ТОВ "Чарівниця", оформлених протоколом №12-04/2012 від 03.04.2012 року дійсним.

Позовна заява підлягає поверненню з наступних підстав.

1) Відповідно до п.2 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес.

У позовній заяві позивачем зазначено ТОВ "Чарівниця", у той жде час, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців повним найменуванням позивача є Товариство з обмеженою відповідальністю "Чарівниця".

Таким чином, позивачем не вказано повного найменування позивача.

Відповідно до п.3.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26 грудня 2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»: недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК. Так, позовна заява підлягає поверненню без розгляду, якщо позивачем не вказано повне найменування сторін та їх поштових адрес.

2) Відповідно до п.4 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до частини 1, підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Розмір ставки судового збору із позовних заяв немайнового характеру - розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" з 1 січня 2013 року встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі -1147,00 грн.

Подана до суду позовна заява носить немайновий характер, у зв'язку з чим сума судового збору з урахуванням викладеного становить 1 147,00 грн.

Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що при повторному зверненні з позовом до суду необхідно врахувати приписи абз. 1 п. 2.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", а саме якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог (абз. 1 п. 2.11 Постанови).

При зверненні до суду з позовом, позивач заявив дві вимоги немайнового характеру, однак, позивачем у якості доказу сплати судового збору додано оригінал квитанції №796_46 від 25.10.2012 року, згідно якого судовий збір сплачено лише у розмірі 1118,00 грн.

Таким чином, до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору у відповідному розмірі.

3) Згідно зі ст. 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Позивач надав до позовної заяви тільки фіскальні чеки №№8920, 8921, 8922, 8923,8924 від 26.10.2012 року про направлення копії позовної заяви відповідачам та третім особам, в яких зазначено, що відправлення було здійснено рекомендованим листом, але позивач не надав самих описів вкладення.

Пунктом 6 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що не подання доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів є підставою для повернення позовної заяви з додатками без розгляду.

При чому, відповідно до законодавчої техніки, використаної при конструюванні ст.63 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви без розгляду у вказаному випадку є не правом, а обов'язком суду.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", - право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.

Суд зазначає, що національним законодавством України (ст.56 ГПК України) передбачено забезпечення права відповідача на інформацію про подану позовну заяву та ознайомлення з її змістом і доданими документами, а також передбачено механізм реалізації такого права - шляхом встановлення обов'язку позивача надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів до порушення провадження у справі.

Таким чином, право на справедливий суд, передбачене ст. 6 Конвенції, включає в себе обов'язок позивача належним чином інформувати відповідача про подання позову до суду шляхом направлення на його адресу копії позовної заяви з додатками. При чому, таке інформування повинно бути здійснене позивачем до порушення судом провадження по справі. Отже, порушення провадження у справі до виконання позивачем вказаного обов'язку, не буде відповідати ст. 6 Конвенції.

3) Серед іншого суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року № 55, відмітку про засвідчення копії документа складають із слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Позивачем в якості додатків до позовної заяви надані документи, які не засвідчені належним чином як копії, а саме не зазначено слів "Згідно з оригіналом", назви посади, ініціалів та прізвища особи, яка засвідчує копію та дати засвідчення копії. Деякі з документів взагалі надані в ксерокопії.

Суд зазначає, що згідно правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної, зокрема, у Постанові від 04.12.2012 року по справі № 5/5005/7237/2012, виконання позивачем вимог процесуального законодавства, які він зобов'язаний вчиняти до подання позову, не може здійснюватися після порушення провадження у справі.

Отже, суд позбавлений права прийняти позовну заяву до розгляду, а потім зобов'язувати позивача усувати вказані недоліки.

Керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, п.п.2, 4, 6 ч.1 ст.63, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Додаток: позовна заява з додатками на 91-му аркуш, в т.ч. оригінал квитанції №796_46 від 25.10.2012 року про сплату судового збору у розмірі 1118,00 грн.

Суддя О.М. Крижний