Ухвала суду № 30881463, 16.04.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2013 р. Справа № 46977/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Клюби В. В.

суддів: Онишкевича Т. В., Попка Я. С.

з участю секретаря судового засідання Сідельник Г. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2012 року у справі №2а - 13863/11/1370 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько - канадське підприємство «Росан» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними, скасування податкових повідомлень -рішень, -

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько - канадське підприємство «Росан»» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби і просило: визнати протиправними дії відповідача та скасувати податкове повідомлення - рішення, прийняте відповідачем 21 жовтня 2011 року за №0002652321.

В ході судового розгляду справи позивачем було уточнено позовні вимоги. Зокрема, позивач просить: визнати дії відповідача протиправними, скасувати податкові повідомлення - рішення відповідача №0002652321 від 21 жовтня 2011 року та №0003082321 від 01 грудня 2011 року

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку з питань достовірності нарахування податку на додану вартість за липень 2011 року при здійсненні взаєморозрахунків із ТзОВ «Міст - Тур», за результатами якої 10 жовтня 2011 року складено Акт перевірки №3667/23 - 209/14369134.

Згідно висновків перевірки, викладених у вищевказаному акті, відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення: 21 жовтня 2011 року за №0002652321, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість в сумі 305 481 гривня 25 коп., в тому числі: 244 385 гривень - за основним платежем та 61 096 гривень 25 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями; 01 грудня 2011 року за №0003082321, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 74 715 гривень.

Позивач вважає, що висновки перевірки не відповідають фактичним обставинам справи, а тому оскаржувані податкові повідомлення - рішення є протиправними. Згідно вимог ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що виникла раніше, зокрема, дата отримання платником товарів/послуг, що підтверджується податковою накладною. ТзОВ СП «Міст - Тур» 26 липня 2011 року виписано позивачу податкові накладні № 595 на загальну суму 614 760 гривень, в тому числі податок на додану вартість в сумі 102 460 гривень та № 596 на загальну суму 1 299 840 гривень, в тому числі 216 640 гривень податку на додану вартість. На підставі вищевказаних накладних суми податку на додану вартість від вартості отриманих в статутний фонд будівель від ТОВ СП «Міст - Тур» включено до складу податкового кредиту за липень 2011 року. Згідно висновків відповідача, відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України позивач не має права на включення сум податку на додану вартість за вказаними податковими накладними у разі відсутності факту реєстрації платником податку продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та у зв'язку з порушення порядку заповнення податкової накладної. Разом з тим, відсутність одночасно двох обставин, які не дають права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту за відповідний звітний період, дають підстави вважати про відсутність права позивача на формування податкового кредиту за вказаними накладними. Разом з тим, податкові накладні виписані належним чином, форма накладних відповідає вимогам і при їх складанні не порушено порядок заповнення. На продавця покладено обов'язок надати покупцю податкову накладну після реєстрації її в Єдиному реєстрі. Податкові накладні отримані позивачем з відміткою про їх реєстрацію в Єдиному реєстрі. Крім цього, як зазначає позивач, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану варість повинен підтверджуватися належно складеними документами, що відображають реальність операції, а виникнення права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2012 року позовні вимоги задоволено повністю: визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби №0002652321 від 21 жовтня 2011 року та №0003082321 від 01 грудня 2011 року.

З таким судовим рішенням не погодилася Державна податкова інспекція у Сихівському районі м. Львова і подала до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на вищевказану постанову суду першої інстанції. Зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в повному обсязі в задоволенні позовних вимог.

Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги, посилається на ті обставини, що позивачем неправомірно включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковими накладними , виписаними ТзОВ «Міст - Тур» по отриманих у статутний фонд приміщеннях, оскільки вказані податкові накладні не були зареєстровані платником податку у Єдиному реєстрі податкових накладних, а також було порушено порядок заповнення такої накладної. Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України позивач не має права на включення сум податку на додану вартість за вказаними податковими накладними у разі відсутності факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та у зв'язку порушенням порядку заповнення податкової накладної. При здійснення операцій з постачання товару продавець зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після її реєстрації у відповідному Єдиному реєстрі. При цьому, у разі відмови продавця надати податкову накладну або у разі порушення порядку її заповнення та порядку реєстрації в Єдиному реєстрі, покупець має право додати до податкової декларації за звітний період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту. Однак, в ході перевірки встановлено, що при поданні звітності за липень 2011 року позивачем такої заяви не було подано.

В судовому засіданні представник особи, яка подала апеляційну скаргу,підтримала викладені на її обґрунтування доводи, а також пояснила, що позивач довільно тлумачить норми п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, вказуючи на необхідність наявності двох обставин, за яких не допускається віднесення відповідних сум до складу податкового кредиту з податку на додану вартість. Проте, факт відсутності реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі сам по собі є порушенням порядку заповнення податкової накладної. В свою чергу позивач не перевірив наявність реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі. Тому, вказані порушення не дають права позивачу, як покупцю на включення сум з податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняють продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. Тому висновки перевірки ґрунтуються на фактичних обставинах, встановленому факті заниження податку на додану вартість на суму 244 385 гривень та завищення залишку від'ємного значення, який після відшкодування включається до складу податкового кредиту. А відтак оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті з дотриманням норм податкового законодавства.

Представник позивача в судовому засіданні не погодилася з доводами апеляційної скарги і зазначила, що норми Податкового кодексу України, дійсно передбачають дві обставини : відсутність реєстрації в Єдиному реєстрі та порушення порядку заповнення податкової накладної, які позбавляють права покупця віднесення до складу податкового кредиту з податку на додану вартість відповідних сум, зазначених у цих податкових накладних. Разом з тим, наявність двох, передбачених п. 201 ст. 201 Податкового кодексу України позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість. Також, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції і відображають реальність такої операції. Згідно пп. 146.17.1 ст. 146 Податкового кодексу України операції з внесення основних засобів та нематеріальних активів до статутного фонду іншої особи прирівнюються до продажу або іншого відчуження таких основних засобів та нематеріальних активів. Також, відповідно до ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання необоротних активів.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, доводи представника особи, яка подала апеляційну скаргу та представника позивача, перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Постановляючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що доводи відповідача щодо порушення позивачем вимог п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України не заслуговують на увагу, оскільки твердження відповідача та його представника щодо правомірності висновків акту перевірки спростовуються положеннями закону, якими чітко встановлені обставини, які не дають права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняють продавця від обов'язку включити суму податку на додану вартість, вказану в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. Суд першої інстанції вважає, що такими обставинами є: відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної, що передбачено вищевказаною нормою Податкового кодексу України. Згідно листа Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова від 24 жовтня 2011 року, який був підставою для проведення позапланової перевірки позивача щодо взаєморозрахунків з ТзОВ СП «Міст - Тур» за липень 2011 року, ТзОВ «Міст - Тур» порушено порядок реєстрації податкових накладних №№ 595, 596 від 26 липня 2011 року в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зазначена у листі обставина щодо відсутності права позивача на формування податкового кредиту, на думку суду першої інстанції, не узгоджується з підставами, вказаними у п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України, оскільки порушення порядку реєстрації податкових накладних не є підтвердженням факту відсутності реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних чи порушення порядку заповнення податкових накладних. Крім цього, відповідачем належними та допустимими доказами не підтверджено обставини щодо надсилання протягом операційного дня продавцю квитанції в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових накладних, в електронному вигляді із зазначенням причин.

Відтак, відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту відсутності реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних чи порушення порядку заповнення податкових накладних. В свою чергу докази, подані позивачем, переконують суд першої інстанції в обґрунтованості позовних вимог.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що із 29 вересня по 05 жовтня 2011 року відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування податку на додану вартість за липень 2011 року при здійсненні взаєморозрахунків з ТзОВ СП «Міст - Тур», за результатами якої 10 жовтня 2011 року складено акт за № 3667/23-209/14369134. Відповідно до висновків перевірки, які викладені у акті, перевіркою встановлено порушення: п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в загальній сумі 244 385 гривень, в тому числі за липень 2011 року в сумі 244 385 гривень та завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за липень 2011 року в сумі 74 715 гривень.

Такі висновки ґрунтуються на тому, що до перевірки було надано протокол загальних зборів від 26 липня 2011 року, яким вирішено збільшити статутний капітал товариства на суму 1 914 600 гривень за рахунок учасника ТзОВ СП «Міст - Тур» шляхом внесення останнім до статутного капіталу товариства: адміністративного будинку з кімнатами для приїжджих позначеного літерою «М - 2» загальною площею 554,6 метра квадратного, який знаходиться по вул. Зелена, 147 у м. Львові за ціною 1 299 840 гривень та адміністративного будинку, позначеного літерою «А - 2», загальною площею 531,3 метра квадратного, який знаходиться по вул. Зеленій, 147 у м. Львові за ціною 614 760 гривень. В бухгалтерському обліку позивача зміни до Статуту товариства, пов'язані із збільшенням статутного капіталу, відображено наступним проведенням: Дт 46 «Неоплачений капітал» - Кт 40 «Статутний капітал» в сумі 1 914 600 гривень, Дт 10.3 «Будинки та споруди» - Кт 46 «Неоплачений капітал» в сумі 1 595 500 гривень, Дт 6442 «Податковий кредит» Кт 46 «Неоплачений капітал» в сумі 319 100 гривень.

За період з 01 по 31 липня 2011 року позивачем задекларовано податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 0,00 гривень. Перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за вказаний період виявлено заниження податку, що підлягає сплаті в загальній сумі 244 385 гривень, в тому числі за липень 2011 року в сумі 244 385 гривень, та завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за липень 2011 року в сумі 74 715 гривень. ТзОВ СП «Міст - Тур» 26 липня 2011 року виписано податкові накладні за № 595 на загальну суму 614 760 гривень, в тому числі податку на додану вартість в сумі 102 460 гривень та № 596 на загальну суму 1 299 840 гривень, в тому числі податку на додану варітість 216 640 гривень, які станом на 19 серпня 2011 року не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В зв'язку з викладеним, відповідачем 21 жовтня 2011 року прийнято податкове повідомлення рішення № 0002652321, яким згідно п.п. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54 та відповідно п.п. 123.1. ст. 123 Податкового кодексу України, на підставі акта перевірки № 3667/23 - 209/14369134 від 10 жовтня 2011 року, встановлено порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість, на загальну суму 305 481 гривню 25 коп., в тому числі за основним платежем - 244 385 гривень і за штрафними (фінансовими) санкціями - 61 096 гривень 25 коп.. Також, на підставі цього ж акта перевірки, 01 грудня 2011 року відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення за №00030882321, яким зменшено від'ємне значення суми податку на додану вартість за липень 2011 року на 74 715 гривень.

Згідно п.п. «б» п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з - придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно п. п. 201.1, 201.10 ст. 201 цього ж Кодексу, платник податку зобов'язаний надати покупцю на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити передбачені цим Кодексом. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше двадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

При цьому, позивачем на підтвердження обставин, якими від обґрунтовує свої позовні вимоги подано суду: реєстр отриманих та виданих податкових накладних за період з 01 по 31 липня 2011 року; копії податкових накладних № 595 та № 596 від 26 липня 2011 року, виданих позивачу ТзОВ СП «Міст - Тур», Статуту ТзОВ СП «Росан», Протоколу Загальних зборів учасників позивача від 26 липня 2011 року, згідно п. 2 якого учасники товариства вирішили збільшити статутний капітал товариства на суму 1 914 600 гривень за рахунок внесення ТзОВ СП «Міст - Тур» до статутного капіталу товариства приміщень на вказану вартість; Витяги про державну реєстрацію прав власності від 19 вересня 2011 року та Свідоцтва про право власності від 07 вересня 2011 року, які підтверджують перехід прав власності на вказані будівлі до позивача; податкові декларації податку на додану вартість за липень 2011 року; довідки про залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за липень 2011 року, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за липень 2011 року, квитанції про направлення вказаної податкової звітності відповідачу засобами електронного звязку; податкові декларації контрагента позивача ТОВ СП «Міст - Тур» з податку на додану вартість за липень 2011 року, розрахунку коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2011 року, Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за липень 2011 року розрахунку частки використання сплаченого (нарахованого) податку за придбаними товарами/послугами, необоротними активами між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями за липень 2011 року, квитанції про направлення вказаної податкової звітності відповідачу засобами електронного зв'язку.

З огляду на вищевикладені обставини справи та положення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції, що порушенням порядку реєстрації податкових накладних не слід вважати відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних чи порушення порядку заповнення податкової накладної. У платника податків право на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту відсутнє у випадку відсутності реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі та порушення порядку заповнення податкових накладних. Проте відповідач не надав доказів відсутності реєстрації податкових накладних, посилаючись на порушенням ТОВ СП «Міст - Тур» порядку їх реєстрації. В зв'язку з наведеним, доводи апеляційної скарги про відсутність у позивача права на формування на підставі вказаних податкових накладних податкового кредиту з податку на додану вартість не заслуговують на увагу.

Крім цього колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що виписані податкові накладні містять усі необхідні реквізити, а обов'язок щодо реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі покладається на продавця і його дії з приводу виконання такого обов'язку свідчать виключно про дотримання чи порушення ним вимог податкового законодавства та не в пливають на правові наслідки, що настають для покупця, якому така податкова накладна видана. Зазначені обставини не можуть бути підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у випадку виконання передбачених законом умов та має необхідні документальні підтвердження його розміру. Відповідач в свою чергу не навів фактів невиконання позивачем при здійснені вказаної операції вимог закону.

Також, для підтвердження даних податкового обліку в тому числі і підставності формування податкового кредиту, повинні братися до уваги первинні документи, складені в момент здійснення господарської операції, що відображають реальність такої. При дослідженні факту здійснення операції, підлягають з'ясуванню відносини між безпосередніми учасниками тієї операції, на підставі якої сформовано дані податкового обліку.

На підтвердження цього позивачем подано належні та допустимі докази, яким судом першої інстанції було дано вірну правову оцінку. При цьому, внесення майна до статутного фонду, відповідно до пп. 146.17.1 ст. 146, ст. 198 Податкового кодексу України є господарською операцією, яка є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Згідно із ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 79 Кодексу адміністративного судочинства України письмовими доказами є документи, акти, листи, телеграми, будь - які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, що мають значення для справи.

Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

В контексті вказаних статей Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів обставини, які свідчать про правомірність прийнятого ним рішення.

З огляду на вищевикладені обставини та докази, якими вони підтверджуються, колегія суддів приходить до висновку, що у відповідача не було підстав за результатами перевірки приймати оскаржувані повідомлення - рішення.

В зв'язку з вищевикладеним колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, на підставі правильно встановлених обставин справи та визначених їм правовідносин, прийшов до обґрунтованих і законних висновків та з урахуванням вимог ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справі і відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Тобто, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо вимог законності та обґрунтованості судових рішень, і підстав для її скасування і відповідно задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2012 року у справі №2а - 13863/11/1370 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько - канадське підприємство «Росан» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними, скасування податкового повідомлення - рішення - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а у випадку складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення ухвали в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. В. Клюба

Судді: Т. В. Онишкевич

Я. С. Попко