Постанова № 308813, 14.12.2006, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

___________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2006 р.

Справа № 15/282-06-7508А

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Жукової А. М.

суддів : Величко Т.А.

Бойко Л.І.

при секретарі : Храмшиній І.Г.

за участю представників сторін:

від позивача –Муравіна Ю.О. Кутателадзе В.О.

від відповідача –Біляк Г. Л. Білоус Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області

на постанову господарського суду Одеської області

від 27.09.2006р.

про справі: № 15/282-06-7508 А

за позовом : ТОВ з іноземними інвестиціями „Трансінвестсервіс”

до : ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області

про скасування податкового повідомлення-рішення №0000542301/3 від 17.07.06 р.

встановив:

Постановою господарського суду Одеської області від 27.09.06 р. яка підписана 30.10.06 р. ( суддя Петров В.С.) позов задоволено, податкове повідомлення-рішення №0000542301/3 від 17.07.06 р. скасовано , стягнуто з державного бюджету на користь позивача судовий збір –3,40 грн.

ДПІ у Комінтернівському р-ні, не погодившись із постановою місцевого суду 5.10.06 р. звернулась із заявою про апеляційне оскарження, а 27.10.06 р. –із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову від 27.09.06 р., у позові відмовити, обґрунтовуючи свої доводи тими обставинами, що ЗУ „Про внесення змін до ЗУ „Про Державний бюджет України на 2005 рік” та деяких законодавчих актів України №2505-1 від 25.03.05 р. до ЗУ „Про податок на додану вартість”, зокрема п.п.6.2.2 п.6.2 ст.6 (застосування нульової ставки) припинив свою дію з 31.03.05 р. Отже, позивач надаючи транспортно-експедиторські послуги на території України, мав керуватися п.3.1 ст.3, та п.п.7.7.9 п.7.7 ЗУ „Про податок на додану вартість”. Визначення місця поставки послуг наведено у п.6.5 ст.6 цього закону. При винесенні постанови, місцевий суд не врахував положення ст.901 ЦКУ, відповідно до якої за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, що споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Тоб-то, послуга, що надається на митній території України, споживається там же, натомість, вартість таких послуг включається до бази оподаткування у загальновстановленому порядку за ставкою 20%.

Представник позивача заперечуючи доводи скаржника просить залишити постанову місцевого суду без змін.

В судовому засіданні оголошено перерву.

Заслухавши пояснення, розглянувши матеріали справи судовою колегією встановлено наступне.

Позаплановою виїзною документальною перевіркою відшкодування ПДВ по деклараціях з податку на додану вартість ТОВ „Трансінвестсервіс” за січень 2006 року ДПІ у Комінтернівському районі встановила, що підприємство надає брокерські послуги підприємствам для чого має свідоцтво №500000/194 БМ-01673, видане Державною митною службою 12.06.02 р. за № 317.

ТОВ„Трансінвестсервіс” не являється власником товарів, які навантажує та розвантажує. Надання послуг з навантажувально-розвантажувальних робіт підтверджено рахунками з зазначенням вантажовідправника –нерезидента; платника –експедитора або агента, назви судна, яким відвантажено вантаж;

- коносаментами;

- відомостями доходів за зберігання експортних вантажів;

- вантажно-митними деклараціями;

- актами здачі-приймання виконаних робіт;

- договорами підприємства з замовниками супутніх послуг по експортним, транзитним вантажам.

Обсяги поставок по експортним операціям що оподатковуються ПДВ за ставкою „0” відображені у декларації з ПДВ за січень 2006 року в сумі 1973802 грн. і складаються з обсягу операцій з надання супутніх послуг по навантаженню-розвантаженню товарів, експортованих за межі митної території України з оформленням ВМД. Згідно декларації за січень 2006 року підприємство визначило суму бюджетного відшкодування з ПДВ - 194136 грн. Причиною виникнення від'ємного значення є експортні операції, які оподатковуються за ставкою ПДВ „0” та операції, звільнені від оподаткування згідно ст.5 ЗУ „Про податок на додану вартість”. Сума податкових зобов"язань з ПДВ у перевіряємому періоді визначалась згідно п.п.3.1.1;п.3.1.3 ст.3; п.п.6.1.1 п.6.1 п. 6.1 ст.6; п.п.7.3 ст.7 ЗУ „Про податок на додану вартість”. Операції по наданню брокерських послуг здійснюються на підставі договорів на перевалку та транспортно-експедиційне обслуговування з замовниками –нерезидентами та замовниками –резидентами. За перевіркою ДПІ встановлено розбіжність між обсягами наданими на експорт послуг за даними підприємства та обсягами послуг, виявленими в ході перевірки на 352 506,69 грн., що склали суму експортних операцій відкоригованих за грудень 2005 року ( 1 973 802,46- 352 506,69 =1 621 296,77) При перевірці даних грудня 2005 року ця сума є такою, що оподатковується податком на додану вартість за ставкою 20%. В результаті безпідставного застосування нульової ставки з ПДВ підприємством занижено податкові зобов'язання з ПДВ на суму 323350,36 грн. Підприємство відображало обсяги поставок по експортним операціям, що оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою на підставі розрахунків повної митної вартості товарів, як додатків до ВМД. ДПІ вважає,що надані до перевірки копії п’ятого основного аркушу ВМД свідчать про те, що вони видані декларанту з порушенням „Положення про вантажну митну декларацію” затв. Постановою КМУ №574 від 9.06.97 р., а саме, відсутні на ксерокопіях ВМД особисті номерні печатки інспектора митниці та облікові номери, у зв'язку з чим ці ВМД не можуть бути враховані як документи, підтверджуючі правомірність застосування нульової ставки ПДВ. Згідно п.3.1 ст.3 ЗУ „Про податок на додану вартість” об'єктом оподаткування ПДВ є операції платника податку з поставки товарів і послуг місце надання яких знаходиться на митній території України. Супутні послуги підлягають оподаткуванню за правилами п.6.1 та п.6.5 ст.6 цього закону. Отже, при здійсненні послуг, місце яких надання є митна територія, їх вартість має оподатковуватись ПДВ за ставкою 20 %.

За результатами документальної перевірки ( табл.3) від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту звітного періоду (січень 2006 року) за даними підприємства склало 1 778 547 грн.; за даними перевірки –1384696 грн. внаслідок чого контролюючим органом зменшено від'ємне значення ПДВ на 393851 грн. На підставі акту перевірки №540/23-22447500 від 17.04.06 р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0000542301/0 від 17.04.06 р. яким підприємству суму бюджетного відшкодування 194136 грн. зменшено в картці особового рахунку платника податку та відповідно до п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 ЗУ „Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами №2181-ІІІ від 21.12.00 р. застосовано штрафні санкції в сумі 194136 грн. ( а.с.38) В порядку адміністративного оскарження податкові повідомлення-рішення (а.с.38;47;55) залишені податковим органом без змін у зв'язку з чим, з метою доведення граничних строків сплати штрафних санкцій, платнику направлено податкове повідомлення-рішення №0000542301/3 від 17.07.06 р., яке стало предметом розгляду у судовому порядку відповідно з позовом від 26.07.06 р. ТОВ з іноземними інвестиціями „Трансінвестсервіс” обґрунтував свої вимоги положеннями ЗУ „Про податок на додану вартість” (п.6.2 ст.6) та зазначив, що ДПІ у Комінтернівському р-ні помилково вважає, що у підприємства відсутнє право на застосування нульової ставки з ПДВ, оскільки відповідно до п.1.14 ст.1; п.6.2 ст.6 ЗУ „Про податок на додану вартість” супутні експорту послуги оподатковуються за ставкою „0”. На підтвердження позовних вимог позивачем надано договір на перевалку та послуги по транспортно –експедиторському обслуговуванню; договір про перевалку, збереження та експедитуванню зернових вантажів з додатками; рахунки; коносаменти, акт здавання- приймання робіт, відомості накопичення суднової партії, тощо(а.с.62 -193 т.1).

Задовольняючи позовні вимоги місцевий суд вмотивував постанову посиланням на матеріали справи, норми матеріального та процесуального права, та зазначив, що матеріалами перевірки позивачем підтверджено надання супутніх експорту послуг, які відповідно до ст.274 Митного Кодексу України включаються до митної вартості товарів. При експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить „0” відсотків до бази оподаткування. Отже, твердження відповідача в акті перевірки про завищення бюджетного відшкодування та заниження податкового зобов’язання з ПДВ не відповідає фактичним обставинам, матеріалам справи, а доводи позивача є такими, що відповідають чинному законодавству.

Судова колегія погоджується з висновками місцевого суду з огляду на таке.

Відповідно до укладених угод „„Трансінвестсервіс” у січні 2006 року здійснював на території порту „Южний” роботи, пов'язані з перевалкою, накопиченням та зберіганням експортних вантажів за дорученням нерезидентів, а саме фірми „Leamar Anstalt” та фірми „Cargotrans International Ltd”. Надаючи ці послуги, підприємством включено їх вартість в митну вартість вантажу згідно умов договору №UML –310303 від 31.03.03 р. Згідно ст.1 п.1.14 ЗУ „Про податок на додану вартість” –сукупні послуги –це послуги, вартість яких включається відповідно до норм митного законодавства до митної вартості товарів, що експортуються або імпортуються. Статтею 274 Митного Кодексу України визначено, що до митної вартості товарів, що вивозяться( експортуються) також включаються фактичні витрати, якщо вони не були раніше до неї включені:

- на навантаження, вивантаження, перевантаження, транспортування та страхування до пункту перетинання митного кордону України; комісійні та брокерські винагороди. Розрахунками повної митної вартості вантажу

- по коносаментним партіям підтверджено включення супутніх експорту послуг до митної вартості вантажу на оплату яких нерезидентам виставлено рахунки (інвойси). Відповідно до п.6.2 ст.6 ЗУ „Про податок на додану вартість –при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить „0” відсотків до бази оподаткування. Отже, законодавством при експорті товарів та супутніх з цим послуг не пов’язано застосування нульової ставки з ПДВ за місцем надання цих послуг.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення платником податків положень п.п.3.1 ст.3 та п.п.7.7.9 п.7.7 ст.7 ЗУ „Про податок на додану вартість” судовою колегією не приймається до уваги. Дійсно об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України у тому числі

- ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі на митну територію України; поставка товарів з території безмитних магазинів на митну територію України для їх вільного обігу; в інших випадках, передбачених Митним Кодексом України;

- вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту.

Статтею 6 цього закону встановлено ставку ПДВ, а саме - 20 % від бази оподаткування, а при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг –„0” % до бази оподаткування. Не можна погодитися із доводами скаржника щодо неврахування підприємством положень п.п.7.7.9 ст.7 ЗУ „Про податок на додану вартість”, оскільки п.п.7.7.9 ст.7 цього закону передбачено порядок обчислення і сплати ПДВ у разі коли платник податку експортує товари ( супутні послуги) за межі митної території, отримані від іншого платника на умовах комісії, консигнації, доручення або інших видів договорів, які не передбачають переходу власності від такого іншого платника податку до експортера, право на отримання бюджетного відшкодування має такий інший платник податку. При цьому комісійна винагорода отримана платником податку - експортером включається до бази оподаткування цим податком за ставкою, визначеною абзацем першим п.6.1 ст.6 цього закону та не включається до митної вартості товарів (супутніх послуг) які експортуються. За змістом, ця норма застосовується до цивільно-правових угод, укладених експортером. Позивач не є експортером товарів. Такими експортерами є резиденти України, що підтверджується зазначенням про це в ВМД які засвідченні номерною печаткою митниці. Підприємство є декларантом, обов'язки якого визначені ст.88 Митного Кодексу України. Отже, ДПІ безпідставно зменшено підприємству задеклароване від'ємне значення ПДВ на суму 393851 грн. у т.ч. 194136 грн. що підлягала бюджетному відшкодуванню по рядку 25 та 25.1 декларації .

Керуючись ст. ст. 160,198,200,205,206,212,254 КАС України, суд

ухвалив:

1.Постанову господарського суду Одеської області від 27.09.2006р. у справі №15/282-06-7508 А –залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.М. Жукова

Суддя Т.А. Величко

Суддя Л.І. Бойко