Постанова № 30879694, 22.04.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 квітня 2013 року № 826/64/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. при секретарі судового засідання Віруцькій О.В. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління оперативного забезпечення Збройних Сил України Начальника Головного управління оперативного забезпечення Збройних Сил України полковника Кравчука Миколи Івановича про визнання незаконним та скасування пункт 1 наказу №144 від 17.09.2012

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогою щодо визнання протиправним та скасування п. 1 наказу начальника Головного управління оперативного забезпечення Збройних Сил України полковника Кравчука М.І. від 17.09.2012 №144.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуваний наказ є безпідставним, оскільки, на думку позивача він правопорушення не вчиняв, а підставою для накладення на позивача дисциплінарного стягнення фактично стала смерть військовослужбовця військової частини А0853 молодшого сержанта ОСОБА_3, який покінчив життя самогубством.

Представники відповідачів заперечували проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи та зазначили, що оскаржуваний наказ прийнято за наслідком проведеного службового розслідування за фактом загибелі військовослужбовця військової служби за контрактом. Також представник відповідачів зазначив, що оскаржуваний наказ прийнято в порядку встановленому Дисциплінарним статутом Збройних сил України, оскільки позивач відповідно до посадових обов'язків, відповідальний за виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу, за організацію повсякденної діяльності та внутрішній порядок у військових частинах інженерних військ, зокрема, у військовій частині А0853, проте під час проведення службового розслідування встановлено, що у 2012 році у військовій частині А0853 перевірка стану військової дисципліни та морально-психологічного стану не проводилась, щорічне оцінювання проведено формально. Крім того, представник відповідача зазначив, що про з оскаржуваним наказом позивача ознайомлено під підпис 22.09.2012, а відтак на думку представника відповідача позивачем пропущено строк на звернення до суду з зазначеною вимогою.

11.04.2013 за згодою сторін відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України ухвалено про продовження вирішення справи у письмовому провадженні.

Ухвалою від 22.04.2013 задоволено клопотання позивача та визнано поважними причини пропуску строку на звернення до суду з вимогою про визнання протиправним та скасування п. 1 наказу начальника Головного управління оперативного забезпечення Збройних Сил України полковника Кравчука М.І. від 17.09.2012 №144.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали та заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 має військове звання генерал-майора та проходить військову службу на посаді начальника інженерних військ Збройних Сил України - начальника Центрального управління інженерних військ Головного управління оперативного забезпечення Збройних Сил України.

Наказом від 17.09.2012 «Про результати перевірки та службового розслідування загибелі військовослужбовця, проведених відносно службових осіб військової частини А0853 та показання винних» позивачу оголошено догану.

Зі змісту оскаржуваного наказу вбачається, що позивача на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани за невиконання вимог ст. 16 Статут внутрішньої служби Збройних сил України, ст. 95 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, незадовільну організацію роботи щодо виконання вимог наказу начальника Головного управління оперативного забезпечення Збройних Сил України від 21.11.2011 №205 «Про зміцнення військової дисципліни у 2012 навчальному році», наказу начальника Головного управління оперативного забезпечення Збройних Сил України від 01.03.2011 №43 «Про розподіл повноважень між керівниками структурних підрозділів Головного управління оперативного забезпечення Збройних Сил України щодо організації повсякденної діяльності у підпорядкованих військових частинах (установах)».

Відповідно до статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі по тексту - закон № 2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

За загальним правилом будь-яке притягнення особи до дисциплінарної відповідальності (як у відносинах публічної служби, так і у звичайних трудових відносинах) має бути обґрунтованим, тобто, мати чітко вказану підставу для застосування дисциплінарного стягнення, передбачену або Кодексом законів про працю України, або спеціальним Законом, яким в даному випадку є Закон України від 24 березня 1999 року № 551-XIV "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України".

Статтею 45 Закону України від 24 березня 1999 року № 551-XIV "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" (далі по тексту - Дисциплінарний статут) визначено, що у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, а у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, - також адміністративну відповідальність.

При цьому, зазначено порядок накладення дисциплінарних стягнень (статті 83-87), а саме: зазначено, що на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення. На військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Заборонено проводити службове розслідування особам, які є підлеглими військовослужбовця, чиє правопорушення підлягає розслідуванню, а також особам - співучасникам правопорушення або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.

Після розгляду письмової доповіді про проведення службового розслідування командир проводить бесіду з військовослужбовцем, який вчинив правопорушення. Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення.

Дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення. Під час накладення дисциплінарного стягнення командир не має права принижувати гідність підлеглого.

Судом встановлено, що оскаржуваний наказ прийнято за результатом службового розслідування про загибель військовослужбовця військової служби за контрактом А0853 водія понтонного відділення понтонного взводу понтонної роти понтонно-мостового батальйону молодшого сержанта ОСОБА_3

Як вбачається з акту службового розслідування (а.с.8-9) загибель військовослужбовця військової служби за контрактом А0853 водія понтонного відділення понтонного взводу понтонної роти понтонно-мостового батальйону молодшого сержанта ОСОБА_3 сталося внаслідок негараздів в родині військовослужбовця та непорозуміння в стосунках з дружиною та неповного та не всебічного вивчення та врахування морально-психологічного якостей підлеглого військовослужбовця та не врахування сімейних стосунків і сімейної ситуації командуванням батальйону військової частини.

Суд звертає увагу, що проведеним службовим розслідуванням загибелі військовослужбовця не встановлено наявність причинного зв'язку між подією, з приводу якої було призначено службове розслідування, та діями (бездіяльністю) позивача, що на думку суду є обов'язковою передумовою для накладення дисциплінарного стягення.

Відповідно до ст. 95 Дисциплінарного статуту старший командир зобов'язаний не менш як один раз на три місяці контролювати стан дисциплінарної практики та вживати заходів щодо запобігання порушенням військової дисципліни.

Згідно ст. 16 Закону України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" від 24.03.1999 № 548-XIV кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

З метою організації управління військовими частинами (установами) Головного управління оперативного забезпечення Збройних Сил України наказом начальника Головного управління оперативного забезпечення Збройних Сил України від 01.03.2011 №43 «Про розподіл повноважень між керівниками структурних підрозділів Головного управління оперативного забезпечення Збройних Сил України щодо організації повсякденної діяльності у підпорядкованих військових частинах (установах)» визначено, що безпосередньо відповідальним, зокрема, за бойову та мобілізаційну готовність, за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу, за організацію повсякденної діяльності та внутрішній порядок, та своєчасне надання доповідей з порушень вищезазначеного начальнику Головного управління оперативного забезпечення Збройних сил України у військовій частині А0853 визначено начальника інженерних військ Збройних Сил України - начальника Центрального управління інженерних військ Головного управління оперативного забезпечення Збройних сил України. Судом встановлено, що позивач був ознайомлений під підпис з вказаним наказом.

Також, Начальником головного управління оперативного забезпечення Збройних сил України 03.02.2012 затверджено основні завдання і функції центрального управління інженерних військ Головного управління оперативного забезпечення Збройних Сил України, відповідальність, права та обов'язки його керівників, яким визначено, зокрема що Центральне управління інженерних військ очолює начальник інженерних військ Збройних сил України - начальник Центрального управління інженерних військ Головного управління оперативного забезпечення, який, серед іншого, відповідає за виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу, за організацію повсякденної діяльності та внутрішній порядок та своєчасне подання доповідей з порушень вищезазначеного начальнику Головного управління оперативного забезпечення Збройних сил України в структурних підрозділах Центрального управління інженерних військ та військових частинах (установах) інженерних військ безпосереднього підпорядкування.

В даному випадку, колегія суддів звертає увагу, що відповідачем порушено приписи Дисциплінарного статуту в частині дотримання порядку накладання дисциплінарних стягнень з огляду на відсутність доказів на підтвердження проведення службового розслідування (перевірки) за фактом незадовільної організації позивачем роботи щодо виконання вимог наказу начальника Головного управління оперативного забезпечення Збройних Сил України від 21.11.2011 №205 «Про зміцнення військової дисципліни у 2012 навчальному році», наказу начальника Головного управління оперативного забезпечення Збройних Сил України від 01.03.2011 №43 «Про розподіл повноважень між керівниками структурних підрозділів Головного управління оперативного забезпечення Збройних Сил України щодо організації повсякденної діяльності у підпорядкованих військових частинах (установах)» та проведення бесіди із військовослужбовцем, щодо якого призначалось службове розслідування.

Відповідно до вимог ст.. 72 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази, що відповідачем проводилась перевірка фактів незадовільної організації позивачем роботи щодо виконання вимог наказу начальника Головного управління оперативного забезпечення Збройних Сил України від 21.11.2011 №205, від 01.03.2011 №43.

Також, відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження того що у 2012 році у військовій частині А0853 перевірка стану військової дисципліни та морально-психологічного стану не проводилась, щорічне оцінювання проведено формально.

Отже, недоліки та факти порушень, які слугували підставами для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, не підтверджуються жодними доказами.

Також, суд звертає увагу, що посадовими обов'язками позивача не передбачені безпосередні обов'язки, що могли б попередити та не допустити факту загибелі (самогубства) військовослужбовця (з врахуванням того, що загибель військовослужбовця сталося внаслідок негараздів в родині військовослужбовця) у зв'язку з яким на позивача було накладено дисциплінарне стягнення.

Крім того, суд звертає увагу, що оскаржуваний наказ не містить будь яких фактичних подій безпосередньо пов'язаних з виконанням позивачем службових обов'язків, які б вказували на конкретні обставини (місце, час) і наслідки; в констатуючий частині спірного наказу жодним чином не відображено конкретні неправомірні дії (бездіяльність), які ставляться позивачу в вину; будь-яких пояснень перед виданням наказу від позивача не вимагали; службове розслідування відносно позивача не призначалось та не проводилось (причини, умови та ступінь вини не встановлювались у зв'язку з відсутністю самого правопорушення).

З цього приводу суд зазначає, що вирішуючи адміністративну справу, суд в даному випадку, керуючись приписами статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України Окружний адміністративний суд міста Києва, враховуючи особливості категорії адміністративних справ з приводу прийняття, проходження та звільнення з публічної служби, виходить із дослідження спірного рішення в контексті правомірності його винесення та обґрунтованості, викладених у ньому висновків.

За загальним правилом, наказ про притягнення військовослужбовця до дисциплінарного стягнення повинен містити підстави, конкретні неправомірні дії (бездіяльність), які ставляться в вину військовослужбовцю, норми чинного законодавства, за порушення якої накладено дисциплінарне стягнення, проте спірний наказ вищезазначеним критеріям не відповідає, що в свою чергу свідчить про його необґрунтованість та невідповідність вимогам чинного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати п. 1 наказу начальника Головного управління оперативного забезпечення збройних сил України від 17.09.2012 №144.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Келеберда