Постанова № 308792, 30.11.2006, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

___________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2006 р.

Справа № 14/59-06-1701А

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Л. І.Бандури

суддів : Л. В.Поліщук, В.Б.Туренко

при секретарі судового засідання : Г.В. Селіховій

за участю представників сторін:

від позивача –Г.М.Карпенко

від відповідача –Н.А. Харлан, Т.М.Трет'як, І.І.Кірова

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ДПІ у Малиновському р-ні м. Одеси

на постанову господарського суду Одеської області від 05.07.06 р.

у справі № 14/59-06-1701 А

за позовом ТОВ „Євротранссервіс”

до ДПІ у Малиновському р-ні м. Одеси

за участю прокурора Малиновського р-ну м. Одеси

про скасування податкових повідомлень-рішень та рішення

Згідно розпорядження голови Одеського апеляційного господарського суду від 14.11.06 р. колегія суддів Л.І.Бандура, Л.Л.Бойко, Т.А.Величко замінена колегією суддів у складі головуючого судді Л.І.Бандури, суддів Л.І.Бойко, Т.А.Величко.

встановив:

ТОВ „Євротранссервіс” звернулось до господарського суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування:

рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій ДПІ у Малиновському р-ні м. Одеси від 13.01.06 р. №0000042200/0 про стягнення штрафних санкцій в сумі 7 397366,25 грн.;

податкових повідомлень-рішень від 13.01.06р. №0000302301/0, №0000312301/0 про визначення податкових зобов’язань по податку на прибуток в сумі 1 544835 грн., штрафним санкціям по цьому податку в сумі 464277 грн., ПДВ на 1 232666 грн., штрафним санкціям по ПДВ на 616333 грн., з тих підстав, що вони не відповідають чинному законодавству.

Постановою господарського суду Одеської області від 05.07.06 р. (суддя Н.О.Горячук) позов задоволено частково. Рішення про застосування штрафних ( фінансових) санкцій №0000042200/0 від 13.01.06 р., податкове повідомлення-рішення №0000312301/0 скасовані в повному обсязі, а податкове повідомлення-рішення №0000302301/0 від 13.01.06 р. скасовано в частині визначення податкового зобов’язання по податку на прибуток в сумі 1 541285 грн., штрафним санкціям по цьому податку на 463204 грн.

ДПІ у Малиновському р-ні м. Одеси не погодившись з постановою суду, після подання заяви про апеляційне оскарження, звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати, прийняти нову постанову про відмову в позові, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 12.9.06 р. апеляційне провадження у справі було зупинено, на підставі ч.3 ст.156 КАС України, а 26.10.06 р. поновлено апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду.

В судовому засіданні апеляційної інстанції позивачем заявлено клопотання про призначення судово-бухгалтерської експертизи, яке було відхилено судовою колегією, оскільки судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмету доказування. Однак, клопотання такого обґрунтування та коло питань не містить.

Заслухавши доводи представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши надані докази та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія встановила:

29.12.05 р. ДПІ у Малиновському р-ні м. Одеси здійснила планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ „Євротранссервіс” за період з 04.12.03 р. по 01.07.05 р. і за її результатами склала акт №440/23-114/32782679.

В ході перевірки виявлені порушення п.4 ст.5 Декрету КМУ „Про систему валютного регулювання та валютного контролю”, п.4.1 ст.4, п.5.1, п. п.5.6.1 ст.5, п. п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, п.4.1 ст.4, п. п.7.3.1 п.7.3, п. п.7.3.4 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, які полягали в здійсненні розрахунків в іноземній валюті на території України без отримання індивідуальної ліцензії НБУ за господарською операцією за договором комісії від 05.05.05 р. №05/05імп з ТОВ „Вторчермет –Переробка Україна”; не віднесені до складу валового доходу передплати в сумі 6 165158,65 грн., отриманої від ТОВ „Вторчермет –Переробка Україна” і внески до статутного фонду підприємства засновником; не віднесені до складу податкових зобов’язань суму передплати перераховану позивачу товариством „Вторчермет –Переробка Україна” у розмірі 1 233031,73 грн.

На підставі акту перевірки, 13.01.06 р. ДПІ у Малиновському р-ні м. Одеси прийняла:

рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000042200/0 про стягнення штрафних санкцій в сумі 7 397366,25 грн.;

податкове повідомлення-рішення №0000302301/0 про визначення податкового зобов’язання по податку на прибуток в сумі 1 544835 грн., штрафним санкціям по цьому податку на 464277 грн.;

податкове повідомлення-рішення №0000312301/0 про визначення податкового зобов’язання по ПДВ в сумі 1 232666 грн., штрафним санкціям по ПДВ на 616333 грн.

Із матеріалів справи вбачається, що 05.05.05 р. між ТОВ „Євротранссервіс” та фірмою „West Inter L. C.” укладено контракт №05-05-05 UA згідно з яким, інофірма є продавцем, а ТОВ „Євротрассервіс” покупцем товарів, вказаних в специфікаціях, що є невід’ємною частиною контракту на загальну суму 10 млн. дол. США. Однак, в матеріалах справи такі специфікації відсутні.

На виконання вказаного контракту, за вантажно-митними деклараціями від 16, 23, 26, 30 вересня 2005 р. позивач отримав від інофірми товари на загальну суму 254255,4 дол.США, в т.ч. взуття, термоси, пледи, шкарпетки, сорочки. Цей контракт і був зареєстрований в Одеській митниці.

У судовому засіданні апеляційної інстанції встановлено, що в подальшому товар, отриманий за вказаними ВМД був переданий у власність ТОВ „Вторчермет –Переробка Україна”.

Крім вищеназваного контракту, позивач та ТОВ „Вторчермет –Переробка Україна” уклали договір комісії № 05/05 имп від 05.05.05р., за яким, позивач зобов’язався від свого імені та за кошти ТОВ „Вторчермет –Переробка Україна” здійснити за винагороду закупівлю у нерезидента товар у кількості та асортименті, вказаній у відповідних дорученнях. За дорученнями №1 від 05.05.05 р., №2 від 11.05.05 р., №6 від 30.05.05 р., №7 від 02.06.05 р., №8 від 22.06.05 р., №9 від 11.07.05 р., №10 від 15.07.05 р. сторони передбачили поставку автомобілів на загальну суму 2 540836,3 дол. США.

05.05.05р. між позивачем та фірмою „West Inter L.C.” укладено контракт №05-05-05UA, за умовами якого, нерезидент продає, а позивач купує товар, згідно специфікацій, які є невід’ємною частиною контракту на загальну суму 10 млн. дол. США. Цим контрактом передбачено, що власником і отримувачем товару являється ТОВ ”Вторчермет- Переробка Україна”. У цьому контракті не має жодного посилання, що він укладений на виконання договору комісії.

ТОВ „Вторчермет –Переробка Україна” перерахувала на рахунок ТОВ „Євротранссервіс” грошові кошти в загальній сумі 2 440836,3 дол. США, а саме,

платіжними дорученнями:

№ 5 від 18.05.05 р. 500000 дол. США;

№ 7 від 27.05.05 р. 400000 дол. США;

№ 9 від 01.06.05 р. 400000 дол. США;

№ 4 від 08.06.05 р. 164825 дол. США;

№ 5 від 06.07.05 р. 96800 дол. США;

№ 6 від 13.07.05 р. 200000 дол. США;

№ 7 від 18.07.05 р. 679211,3 дол. США.

В названих дорученнях зазначено про перерахування коштів за договором комісії №05/05Iмп від 05.05.05 р.

ТОВ „Євротранссервіс” перерахувало інофірмі грошові кошти на загальну суму 2 440836,3 дол. США платіжними дорученнями:

№ 6 від18.05.05 р. 500000 дол. США;

№ 8 від 27.05.05 р. 400000 дол. США;

№ 9 від 01.06.05 р. 400000 дол. США;

№ 4 від 08.06.05 р. 164825 дол. США;

№ 5 від 06.07.05 р. 96800 дол. США;

№ 6 від 13.07.05 р. 200000 дол. США;

№ 10 від 18.07.05 р. 679211,3 дол. США.

В цих дорученнях вказано про перерахування коштів за контрактом №05-05-05UA від 05.05.05 р.

Однак, поставка автомобілів не здійснювалась.

В серпні 2005 р. ТОВ „Євротранссервіс” звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з фірми „West Inter L. C.” заборгованості за контрактом №05-05-05UA від 05.05.05 р. на поставку автомобілей в сумі 2 440836 дол. США, оскільки інофірма не виконала свої зобов’язання з посиланням на неможливість їх виконання.

Господарським судом Одеської області 20.08.05р. порушено провадження у справі № 30/353-05-7900.

При розгляді названої справи, ТОВ „Євротранссервіс” визначило заборгованість в сумі 546672,26 дол. США, в зв’язку з частковою поставкою товарів за ВМД з 16.09.05р. по 04.11.05 р.(контракт, за яким власником товару є ТОВ „Євротранссервіс”). Інофірма у відзиві на позов визнала цю заборгованість. Актом звіряння від 23.01.06 р., підписаним між позивачем та інофірмою підтверджена заборгованість в сумі 2 243481,23 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 26.01.06р. у справі №30/353-05-7900, позов задоволено частково, на користь позивача стягнуто заборгованість в сумі 2 243481,23 грн.

Аналізуючи наведене, судова колегія зазначає, що звертаючись з позовом про стягнення заборгованості з інофірми за контрактом на поставку автомобілів у ТОВ „Євротранссервіс” було відсутнє право на таке стягнення, оскільки за вказаним контрактом власником і отримувачем автомобілів є саме ТОВ „Вторчермет –Переробка Україна”.

Дії ТОВ „Євротранссервіс” по здійсненню заліку своєї заборгованості по контракту за отримані товари, власником яких він є, свідчать про укладення удаваного правочину - контракту щодо постачання автомобілів, так як цей правочин укладений з метою приховати інший правочин - контракт на постачання товарів, власником яких є позивач і такий правочин сам по собі ніяких юридичних наслідків не породжує. ( ст.235 ЦК України).

З урахуванням викладеного, судова колегія вважає, між ТОВ „Євротранссервіс” і фірмою „West Inter L. C.” був укладений контракт саме на постачання товарів, оплата за які здійснена ТОВ „Вторчермет–Переробка Україна” в іноземній валюті у якості передплати.

Таким чином, висновок податкової служби про не віднесення до складу валового доходу 6165158,65грн. та до складу податкових зобов’язань 1 233031,73 грн. передплати, отриманої від ТОВ „Вторчермет–Переробка Україна” і здійснення розрахунків в іноземній валюті між резидентами України без отримання індивідуальної ліцензії є правомірним.

Зазначене не враховано судом першої інстанції, що призвело до неправильного вирішення спору в цій частині.

Висновок суду про порушення позивачем п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” стосовно не віднесення до складу валового доходу внесків до статутного фонду підприємства засновником є правомірним та не оспорюється останнім.

З огляду на наведене, постанова суду підлягає скасуванню із відмовою у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу

адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ДПІ у Малиновському районі м. Одеси задовольнити.

Постанову господарського суду Одеської області від 05.07.2006р. у справі № 14/59-06-1701А скасувати, в позові відмовити.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя Л. І. Бандура Суддя Л. В. Поліщук

Суддя В. Б. Туренко