Ухвала суду № 30875523, 04.02.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

04.02.13 Справа№ 5015/7458/11

За скаргою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології», с. Зарічне Жидачівського району Львівської області,

Боржник: Управління капітального будівництва Львівської міської ради, м. Львів

На дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області.

Суддя Манюк П.Т.

При секретарі Чорній Н.І.

Представники:

від скаржника: Кротов В.Є.- представник

від боржника: Вирста Н.І. - представник

від ВПВР ДВС ГУЮ у Л/о: не з'явився

Розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології» на неправомірні дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, суд встановив.

Рішенням господарського суду від 09.02.2012 р. у справі № 5015/7458/11, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології» задоволено частково та стягнено з Управління капітального будівництва Львівської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології" 52 553, 00 грн. основного боргу, 695, 43 грн. 3% річних та 1 411, 50 грн. судового збору. В частині стягнення 1 738,57 грн. пені провадження у справі припинено.

01.03.2012 року на виконання рішення господарського суду Львівської області від 09.02.2012 р. виданий відповідний наказ, який отримано представником позивача наручно.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Сіщуком Володимиром Васильовичем 06.04.2012 р. відкрито виконавче провадження № 32000269 про примусове виконання вищезазначеного наказу.

06.08.2012 р. постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Сіщуком Володимиром Васильовичем виконавчий документ повернено стягувачеві на підставі п.1 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження".

Згодом, скаржником було повторно пред'явлено наказ для виконання у відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області.

11.01.13 р. стягувач отримав постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 20.12.12 р. ВП № 35712250, оскільки державним виконавцем 06.08.12 р. вже було повернуто виконавчий документ стягувачу на підставі п.1 ч.1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження".

Не погоджуючись з постановою державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження від 20.12.2012 р. ВП № 35712250 скаржник звернувся до господарського суду Львівської області зі скаргою на дії відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівської області, оскільки вважає постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження такою, що не відповідає чинному законодавству.

В судових засіданнях скаржник скаргу підтримав, просив її задоволити. В обґрунтування скарги вказує на те, що постанова від 20.12.12 р. ВП № 35712250 прийнята із порушенням чинного законодавства, оскільки у статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" немає обмежень щодо повторного пред'явлення виконавчого документа до виконання. Отже, на думку скаржника, своїми діями відділ примусового виконання рішень державної виконавчої служби порушив положення Закону України "Про виконавче провадження". Згідно п. 7 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» держаний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів.

Крім того, представником скаржника було подано уточнення до скарги в якому він уточнив вимоги викладені в п. 2 прохальної частини скарги та просить визнати недійсною постанову ВП № 35712250 від 20.12.2012 р. державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Львівській області Сіщука В.В. про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документу).

Боржник в судове засідання, яке відбулося 04.02.2013 р. з'явився, проти скарги не заперечив.

Представник відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області в судові засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, вимоги суду не виконав, мотивованого пояснення по суті скарги не представив.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути скаргу за наявними матеріалами, яких достатньо для її вирішення .

Заслухавши пояснення представника скаржника, оцінивши матеріали справи, суд вважає, що скарга є обгрунтованою, виходячи з наступного.

Статтею 124 Конституції України та ст. 115 ГПК України передбачено, що рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, орган державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Сіщуком Володимиром Васильовичем 06.04.2012 р. відкрито виконавче провадження № 32000269 про примусове виконання наказу від 01.03.2012 р.

06.08.2012 р. постановою державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Сіщуком Володимиром Васильовичем виконавчий документ повернено стягувачеві на підставі п.1 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження".

Частиною 5 ст. 47 вказаного Закону встановлено, що повернення виконавчого документу стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання, крім випадків, коли строк для пред'явлення документа до виконання, встановлений ст. 22 Закону, пропущений.

Скаржником було повторно пред'явлено наказ для виконання у відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області.

Однак, 11.01.13 р. стягувач отримав постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 20.12.12 р. № 35712250, з мотивів, що оскільки державним виконавцем 06.08.12 р. було повернуто виконавчий документ стягувачу на підставі п.1 ч.1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження", тому керуючись п. 7 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження, якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою.

В ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» міститься вичерпний перелік підстав для закінчення виконавчого провадження, однак такої підстави як повернення виконавчого документу стягувачу за його заявою немає.

Так, в п. 1 ч. 1 вказаної статті зазначено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання судом відмови стягувача від примусового виконання рішення суду.

З наведеного випливає, що підставою для закінчення виконавчого провадження є саме заява стягувача про відмову від примусового виконання рішення суду, яка має бути визнана судом і яка відповідно виключає можливість повторного пред'явлення виконавчого документа до виконання, оскільки за приписами ч. 1 ст. 50 Закону, завершене виконавче провадження з наведених підстав не може бути розпочато знову.

Відповідно до п. 9.11. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», у розгляді скарг на дії органів Державної виконавчої служби, пов'язаних з відмовою у відкритті виконавчого провадження на підставі пункту 7 частини першої статті 26 Закону України "Про виконавче провадження", господарському суду слід мати на увазі що за змістом пункту 1 частини першої і частини п'ятої статті 47 та положень статті 26 в сукупності цих норм повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою не означає закриття виконавчого провадження, не тягне за собою наслідків у вигляді неможливості розпочати його знову та не позбавляє стягувача права повторно звернутися до органу Державної виконавчої служби за виконанням судового рішення.

Згідно ч.1 ст.11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження", рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду; боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядаються господарськими судами, які прийняли відповідні рішення.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про те, що доводи, зазначені в скарзі є обґрунтованими, а скарга підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 11, 26, 47, 49, 50, 82 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 19, 124 Конституції України, 86, 121-2 ГПК України, суд,-

у х в а л и в:

Визнати недійсною постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Сіщука В.В. від 20.12.2012 р. ВП № 35712250 про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документу).

Суддя Манюк П.Т.