Рішення № 30875520, 24.01.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.01.13 Справа№ 5015/5520/12

За позовом: Приватного підприємства - фірми «Грин», м.Львів

до відповідача: Приватного підприємства «Мірт», м.Львів

про стягнення заборгованості в сумі 194 268 грн. 37 коп.

Суддя Гулик Г.С.

при секретарі Михновецький Ю.О.

Представники сторін:

Від позивача: Гордієнко О.Ю. - адвокат (довіреність №18/02 від 27.12.2012р.);

Від відповідача: Цитульський В.І. - представник (довіреність б/н від 09.01.2013р., дійсна до 09.03.2014р.).

Представникам сторін роз'яснено їхні права та обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу не поступало.

Приватне підприємство - фірма «Грин» звернулось у господарський суд Львівської області з позовом до Приватного підприємства «Мірт» про стягнення заборгованості в сумі 194 268 грн. 37 коп. у зв'язку з порушенням умов договору купівлі-продажу та договорів на виконання робіт.

Ухвалою суду від 28.12.2012р., за підписом судді Король М.Р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 10.01.2013р.

У зв'язку з перебуванням судді Король М.Р. у довготривалій відпустці, автоматичним перерозподілом справу передано 08.01.2013р. на розгляд судді Гулика Г.С.

Ухвалою суду від 09.01.2013р. справу прийнято до розгляду.

09.01.2013р. відповідач, через канцелярію суду (вх.№417/13 від 09.01.2013р.) подав заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку із перебуванням його повноважного представника за межами України.

Ухвалою суду від 10.01.2013р. розгляд справи відкладався до 21.01.2013р., через подану відповідачем письмову заяву про відкладення розгляду справи, неявку в судове засідання відповідача та невиконання сторонами всіх вимог ухвали суду від 28.12.2012р., а також з необхідності витребування додаткових доказів по справі.

В судовому засіданні 21.01.2013р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просить суд позовні вимоги задоволити повністю та стягнути з відповідача заборгованість в сумі 194 268 грн. 37 коп. (в т.ч. 187 308 грн. 69 коп. - основого боргу, 4 474 грн. 08 коп. - штрафу та 2 485 грн. 60 коп. - пені), судовий збір у розмірі 3 885 грн. 37 коп., а також витрати на оплату послуг адвоката в сумі 10 000 грн. 00 коп.

В судовому засіданні 21.01.2013р. представник відповідача проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просить в задоволенні позовних вимог відмовити. Вимог попередніх ухвал суду не виконав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши обставини в їх сукупності, дослідивши зібрані та наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне:

1. 03.04.2012р. між Приватним підприємством - фірми «Грин» (продавець), позивач по справі, та Приватним підприємством «Мірт» (покупець), відповідач по справі, укладено договір купівлі-продажу №22 (далі по тексту - договір). Цей договір укладено на невизначений термін і діє до часу його розірвання за згодою двох сторін у письмовій формі (п.12.2 договору). Пунктом 12.4. договору сторони дійшли згоди, що на весь товар, отриманий покупцем у продавця по накладних на відпуск товару вважається отриманим по даному договору (навіть якщо дана угода не вказана в накладній).

Відповідно до п.1.1 договору продавець зобов'язується передати у власність товар, а покупець приймає на себе зобов'язання прийняти товар та своєчасно здійснити оплату. Асортимент товару визначається покупцем при придбанні кожної партії окремо. Отримання представником покупця товару за накладною підтверджує факт вибору асортименту товару (п.1.2 договору).

Ціна і кількість товару вказується у накладних на відпуск. Вважається, що ціну на товар покупець погодив в момент отримання товару посадовою особою покупця чи особою, що отримувала товар за дорученням покупця у продавця в розмірах вказаних у накладній на відпуск товару (п.3.1 договору).

На підтвердження поставки металопродукції за договором, позивачем, були виставлені накладні, а саме: №601 від 03.04.2012р. на суму 700 грн. 28 коп. (з ПДВ); №628 від 06.04.2012р. на суму 2 161 грн. 24 коп. (з ПДВ); №720 від 23.04.2012р. на суму 2 604 грн. 00 коп. (з ПДВ); №782 від 28.04.2012р. на суму 5 337 грн. 97 коп. (з ПДВ); №1061 від 01.06.2012р. на суму 14 502 грн. 10 коп. (з ПДВ) (накладні наявні в матеріалах справи).

Відповідно до накладної №601 від 03.04.2012р. відповідач отримав від позивача дріт з/я т/о d 2,0 мм в кількості 0,067 тонн на загальну суму 700 грн. 28 коп. (з ПДВ). Дана металопродукція була отримана відповідачем, що підтверджується довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей №1 від 03.04.2012р., виданої на ім'я Іваночко М.М. (довіреність наявна в матеріалах справи).

Згідно з накладною №628 від 06.2012р. відповідач отримав від позивача арматуру d 32 L=12м. в кількості 0,305 тонн на загальну суму 2 161 грн. 24 коп. (з ПДВ). Дана металопродукція була отримана відповідачем, що підтверджується довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей №1 від 03.04.2012р., виданої на ім'я Іваночко М.М. (довіреність наявна в матеріалах справи).

Відповідно до накладної №720 від 23.04.2012р. відповідач отримав від позивача сітку д.3 70х70 0,37х2 в кількості 200.000 штук на загальну суму 2 604 грн. 00 коп. (з ПДВ). Дана металопродукція була отримана відповідачем, що підтверджується довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей №27 від 23.04.2012р., виданої на ім'я Баранич В.І. (довіреність наявна в матеріалах справи).

Згідно з накладною №782 від 28.04.2012р. відповідач отримав від позивача арматуру d 12 L=12м. в кількості 0,234 тонни, швелер №16П L=12,05 м. в кількості 0,228 тонн та катанку d 6.5 мм бухта 0,55т в кількості 0,200 тонн на загальну суму 5 337 грн. 97 коп. (з ПДВ). Дана металопродукція була отримана відповідачем, що підтверджується довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей №37 від 28.04.2012р., виданої на ім'я Баранич В.І. (довіреність наявна в матеріалах справи).

Відповідно до накладної №1061 від 01.06.2012р. відповідач отримав від позивача сітку д.3 70х70 0,37х2 в кількості 340.000 штук, сітку д.3 70х70 0,5х2 в кількості 335.000 штук та арматуру d 12 L=12м. в кількості 0,544 тонни на загальну суму 14 502 грн. 10 коп. (з ПДВ). Дана металопродукція була отримана відповідачем, що підтверджується довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей №2 від 01.06.2012р., виданої на ім'я Баранич В.І. (довіреність наявна в матеріалах справи).

Таким чином, загальна сума боргу відповідача перед позивачем по накладних за договором купівлі-продажу №22 від 03.04.2012р. становить 25 305 грн. 59 коп. (з ПДВ) (700 грн. 28 коп. + 2 161 грн. 24 коп. + 2 604 грн. 00 коп. + 5 337 грн. 97 коп. + 14 502грн. 10 коп. = 25 305 грн. 59 коп.).

Фактичні обставини справи свідчать про те, що відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань в частині своєчасної сплати за поставлену металопродукцію, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виник борг в сумі 25 305 грн. 59 коп. Доказів сплати відповідачем вказаної суми, суду не надано. Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума у розмірі 25 305 грн. 59 коп. основного боргу за поставку металопродукції.

Згідно з п.4.2 договору продавець має право відпустити товар без попередньої оплати, в такому випадку покупець зобов'язується здійснити оплату товару на протязі 5 (п'яти) днів з моменту передачі товару.

Відповідно до вимог п.8.3 договору купівлі-продажу №22 від 03.04.2012р., ст.ст.1,3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р. №543/96-ВР (із внесеними змінами та доповненнями), ст.ст.230-232 Господарського кодексу України, ст.549 Цивільного кодексу України, позивач за період з 08.04.2012р. по 31.12.2012р. нарахував відповідачу пеню в розмірі 2 485 грн. 60 коп. та штраф в розмірі 27% річних з простроченням суми, який складає 4 474 грн. 08 коп. (розрахунки наявні в матеріалах справи).

Крім цього, у поданому представником відповідача відзиві на позовну заяву, зазначено що у розрахунках процентів та пені безпідставно враховано дні, коли прострочення виконання зобов'язань не настало, та те, що враховано два рази один і той самий день щодо однакових сум.

З огляду на зазначене, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» від 21.11.2011р. №01-06/1624/2011 передбачено, що відповідно до статті 256 ЦК України під позовною давністю розуміється строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені; пункт 1 частини другої статті 258 названого Кодексу). Водночас частиною шостою статті 232 ГК України визначено порядок застосування штрафних санкцій та обмеження щодо періоду їх нарахування. Зокрема, частиною шостою цієї статті передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Отже, частиною шостою статті 232 ГК України встановлено строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, і який не є строком позовної давності, а пунктом 1 частини другої статті 258 ЦК України - строк, протягом якого особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

Відповідно до п.4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 нарахування неустойки за прострочення виконання зобов'язання за шість місяців, що передують моменту звернення з позовом, можливе лише в тому випадку якщо період нарахування неустойки не перевищує одного року від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, тобто сторони у договорі можуть визначити початок нарахування пені інакше, ніж від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, але в межах одного року від цього дня.

В п.8.4 договору зазначено, що нарахування та сплата пені за порушення термінів оплати здійснюється покупцем за період прострочки до моменту сплати суми боргу.

Таким чином, сторони дійшли взаємної згоди щодо нарахування пені в більш тривалий термін, ніж передбачений ч.6 ст.232 ГК України.

Крім цього, позивач на підставі п.4.2 договору почав обчислювати розмір пені та штрафу за періоди з 08.04.2012р. по 31.12.2012р.

Згідно з ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відтак, початок нарахування пені та штрафу повинно обчислюватись з наступного дня коли зобов'язання мало бути виконано і припинятись на день звернення із позовною заявою до суду, тобто по 27.12.2012р.

Суд, здійснивши перерахунок розміру пені та штрафу дійшов висновку, що сума пені повинна становити 2 474 грн. 93 коп., а сума штрафу 4 467 грн. 57 коп.

Таким чином, на день подання позову, заборгованість відповідача перед позивачем за договором купівлі-продажу №22 від 03.04.2012р., становить 32 248 грн. 09 коп., з яких: 25 305 грн. 59 коп. - основний борг; 4 467 грн. 57 коп. - штраф; 2 474 грн. 93 коп. - пеня.

2. 03.04.2012р. між Приватним підприємством «Мірт» (замовник), відповідач по справі, та Приватним підприємством - фірми «Грин» (виконавець), позивач по справі, укладено договір на виконання робіт №3 (далі по тексту - договір №3). Цей договір вступив в силу з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.6.1 договору №3).

З п.1.1 договору №3 вбачається, що виконавець зобов'язується виготовити каркас арматурний у кількості 30 штук.

Загальна вартість робіт згідно договору становить 35 557 грн. 20 коп., в т.ч. ПДВ 5 926 грн. 20 коп. (п.3.1 договору №3).

3. Також, 04.04.2012р. між відповідачем (замовник), та позивачем (виконавець) укладено договір на виконання робіт №4 (далі по тексту - договір №4). Цей договір вступив в силу з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.6.1 договору).

З п.1.1 договору вбачається, що виконавець зобов'язується виготовити риштування металеве у кількості 16 штук.

Загальна вартість робіт згідно договору становить: 12 057 грн. 60 коп., в т.ч. ПДВ 2 009 грн. 60 коп. (п.3.1 договору №4).

Відповідно до п.2.1.1 договору №4 замовник зобов'язується оплатити роботу виконавця в розмірах та термінах, передбачених даним договором п.3.2.

Пунктом 3.2 договорів №3 та №4 встановлено, що форма розрахунку - 50% попередньої оплати, 50% після завершення робіт. Відпуск виготовленого виробу здійснюється після повної оплати по накладній.

Згідно з п.4.1 договорів №3 та №4 виконавець зобов'язується виконати роботи протягом десяти банківських днів з дня підписання даного договору.

Позивачем, як виконавцем, були виконані всі умови договорів №3 та №4 щодо виготовлення відповідачу, як замовнику, металопродукції, а відповідачем - отримані, що підтверджується довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей №7 від 09.04.2012р., виданої на ім'я Баранич В.І. та накладними №7 від 09.04.2012р. на суму 35 557 грн. 20 коп. (з ПДВ) та №8 від 09.04.2012р. на суму 12 057 грн. 60 коп. (з ПДВ) (накладна та довіреність наявні в матеріалах справи).

4. 04.04.2012р. між замовником, відповідач по справі, та виконавцем, позивач по справі, укладено договір на виконання робіт №4/1 (далі по тексту - договір №4/1). Цей договір вступив в силу з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.6.1 договору №4/1).

З п.1.1 договору №4/1 вбачається, що виконавець зобов'язується виготовити каркас колон арматурний у кількості 126 штук.

Загальна вартість робіт згідно договору становить: 126 100 грн. 30 коп., в т.ч. ПДВ 21 016 грн. 72 коп.

Відповідно до п.2.1.1 договору №4/1 замовник зобов'язується оплатити роботу виконавця в розмірах та термінах, передбачених даним договором п.3.2.

Пунктом 3.2. договору №4/1 передбачено, що форма розрахунку - пропорційно до відвантаженої продукції. Відпуск виготовлених виробів здійснюється по накладній.

Згідно з п.4.1 договору №4/1 виконавець зобов'язується виконати роботи до 10.05.2012р.

Позивачем, як виконавцем, були виконані всі умови договору №4/1 щодо виготовлення відповідачу, як замовнику, металопродукції, а відповідачем - отримані, що підтверджується довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей №27 від 23.04.2012р. та №24 від 10.05.2012р., виданих на ім'я Баранич В.І. та накладними №10 від 23.04.2012р. на суму 65 186 грн. 34 коп. (з ПДВ), №11 від 28.04.2012р. на суму 37 100 грн. 70 коп. (з ПДВ) та №12 від 10.05.2012р. на суму 23 813 грн. 26 коп. (з ПДВ) (накладна та довіреність наявні в матеріалах справи). Відтак, загальна вартість прийнятих відповідачем товарів по трьох накладних становить 126 100 грн. 30 коп. (з ПДВ) (65 186 грн. 34 коп. + 37 100 грн. 70 коп. + 23 813 грн. 26 коп. = 126 100 грн. 30 коп.).

24.05.2012р. між Приватним підприємством «Мірт» (замовник), відповідач по справі, та Приватним підприємством - фірми «Грин» (виконавець), позивач по справі, укладено договір на виконання робіт №6 (далі по тексту - договір №6). Цей договір вступив в силу з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.6.1 договору №6).

З п.1.1 договору №6 вбачається, що виконавець зобов'язується виготовити каркас арматурний у кількості 267 штук та риштування металеве у кількості 8 штук.

Загальна вартість робіт згідно договору становить: 113 151 грн. 60 коп., в т.ч. ПДВ 18 858 грн. 60 коп.

Відповідно до п.2.1.1 договору №6 замовник зобов'язується оплатити роботу виконавця в розмірах та термінах, передбачених даним договором п.3.2.

Пунктом 3.2. договору №6 передбачено, що форма розрахунку - пропорційно до відвантаженої продукції. Відпуск виготовлених виробів здійснюється по накладній.

Згідно з п.4.1 договору №6 виконавець зобов'язується виконати роботи до 01.06.2012р.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем, як виконавцем, не повністю було виконано умови договору №6 щодо виготовлення відповідачу, як замовнику, металопродукції. Оскільки, позивач по накладній №13 від 31.05.2012р. передав, а відповідач отримав металопродукцію в кількості 83 штук на загальну суму 33 288 грн. 00 коп. (з ПДВ) про що свідчить довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей №64 від 31.05.2012р., виданої на ім'я Баранич В.І. (накладна та довіреність наявні в матеріалах справи).

Представник відповідача, у відзиві на позовну заяву зазначає, що предмет договору і предмет накладної не збігаються, оскільки наявне прострочення позивача по договору №3 і накладій №7 та по договору №4 і накладній №8 є відсутність довіреностей на отримання товару.

Суд, не може погодитись з відповідачем, оскільки в матеріалах справи є всі докази, накладні та довіреності про отримання відповідачем металопродукції.

Таким чином, загальна сума виконаних позивачем робіт за договорами №3, №4, №4/1 та №6, складає 207 003 грн. 10 коп. (з ПДВ) (35 557 грн. 20 коп. + 12 057 грн. 60 коп. + 126 100 грн. 30 коп. + 33 288 грн. 00 коп. = 207 003 грн. 10 коп.).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач частково погасив заборгованість за виконані позивачем роботи в сумі 45' 000,00 грн., про що свідчать платіжні доручення №116 від 24.05.2012р. та №20358 від 09.11.2012р. (платіжні доручення наявні в матеріалах справи).

У поданому відзиві на позовну заяву, представник відповідача стверджує, що позивачем розраховано суму боргу, з урахуванням частикової оплати незалежно від договорів, накладних та вимог. Зокрема неможливо співставити по яких договорах та накладних відбулася оплата, які з договорів є оплаченими повністю чи частково та на яку суму.

Проте, суд не може погодитися із твердженням представника відповідача, оскільки в позовній заяві, чітко зазначено, що відповідач здійснив оплату за каркаси арматурні.

18.09.2012р. позивач на адресу відповідача надіслав вимоги, а саме: №85, №86, №87 та №88 з проханням у семиденний термін, від дня пред'явлення вимоги повністю погасити заборгованість. Однак відповідачем дані вимоги залишені без відповіді та реагування.

Також, у відзиві на позовну заяву, представник відповідача, посилаючись на ч.1 ст.58 ГПК України стверджує, що об'єднанні позивачем позовні вимоги ґрунтуються на п'яти різних договорах та підтверджуються не тими самими доказами, а тому просить у позові відмовити повністю.

З таким твердженням представника відповідача, суд не може погодитися з наступних підстав.

Як вбачається з договору №22 від 03.04.2012р. предметом купівлі-продажу є товари металопродукції, які позивач продав відповідачу згідно договорів №3 від 03.04.2012р., №4 від 04.04.2012р., №4/1 від 04.04.2012р. та №6 від 24.05.2012р.

Дійсно, ч.3 ст.58 ГПК України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Даний спір підвідомчий і підсудний господарському суду Львівської області, оскільки позовні вимоги випливають з однорідних відносин купівлі-продажу металопродукції.

Таким чином, твердження відповідача щодо заперечення позовних вимог на підставі ст.58 ГПК України, є не обґрунтованим та не приймається судом до уваги.

Доказів повного погашення заборгованості та штрафних санкцій станом на день прийняття рішення, відповідач суду не надав.

При прийнятті рішення суд виходив з того, що відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Частиною першою ст.903 ЦК України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-XIV (із внесеними змінами та доповненнями) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення (ч.1 ст.9 Закону).

Згідно з п.2.1 Положення «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» від 24.05.1995р. №88 (із внесеними змінами та доповненнями) первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування (п.п.1.2 п.1 Положення).

Відповідно до п.6 Інструкції «Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей» від 16.05.1996р. № 99 (із внесеними змінами та доповненнями) при виписуванні довіреності перелік цінностей, які належить отримати по ній (графа «Найменування цінностей» у бланку довіреності), наводиться обов'язково із зазначенням назви і кількості цінностей для одержання, незалежно від того, чи є такі відомості у документах на відпуск (наряді, рахунку, договорі, замовленні, угоді тощо) цінностей. Сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів (п.2 Інструкції).

Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.2 ст.218 ГК України відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України). Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування ( ст.34 ГПК України).

Матеріалами справи підтверджено факт виконання позивачем своїх зобов'язань в повному обсязі відповідно договорів №22 від 03.04.2012р., №3 від 03.04.2012р., №4 від 04.04.2012р., №4/1 від 04.04.2012р. та №6 від 24.05.2012р.

Виходячи зі змісту наявних у матеріалах справи доказів, а саме: підписаних договорів, накладних та часткової оплати відповідачем отриманої металопродукції, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог у сумі 194 251 грн. 19 коп. (в т.ч. 187 308 грн. 69 коп. - основного боргу; 2 474 грн. 93 коп. - пені та 4 467 грн. 57 коп. - штрафу). Щодо стягнення з відповідача 10 грн. 67 коп. - пені та 6 грн. 51 коп. - штрафу, підстав для задоволення не вбачається.

В судовому засіданні 21.01.2013р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст складений та підписаний 24.01.2013р.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, судовий збір, сплачений позивачем, покладається на відповідача, пропорційно до задоволених позовних вимог.

У відзиві на позовну заяву, представник відповідача вказує, що позовна вимога позивача щодо відшкодування витрат на юридичні послуги не підлягає до задоволення, зокрема відповідно до ст.ст.22, 611, 623 ЦК України та ст.ст.224, 225 ГК України відсутня необхідна сукупність умов для їх відшкодування, оскільки витрати позивача на юридичну допомогу не має обов'язкового характеру для відповідача, а факт їх наявності та розміру не знаходяться у прямому причинно-наслідковому зв'язку з діями відповідача. Окрім того, понесення таких витрат не підтверджено позивачем.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що твердження представника відповідача не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012р. №5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012р. №5076-VI встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. (ст.30 цього Закону).

Підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів. (п.2.2 Постанови правління НБУ №637 від 15.12.2004р. (із внесеними змінами та доповненнями)).

Пунктом 10 роз'яснення президії Вищого арбітражного (господарського) суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 04.03.1998 № 02-5/78 встановлено, що витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, передбачених ст.49 ГПК України. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг. (Пункт 10 у редакції роз'яснення Вищого господарського суду України від 31.05.2002 № 04-5/609).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем був укладений договір №10/21 про надання правової допомоги від 01.10.2012р., а також виготовлена калькуляція (акт виконаних робіт) до договірної ціни на юридичні послуги за договором №10/12 від 01.10.2012р. Такі витрати підтверджені поданим позивачем суду платіжним дорученням №3532 від 21.01.2013р. про оплату за послуги адвоката в розмірі 10 000 грн. 00 коп.

Відповідно до ч.5 ст.49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, понесені позивачем витрати на оплату послуг адвоката підлягають до стягнення з відповідача в сумі 9 999 грн. 12 коп. пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, виходячи із вимог п.6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» від 21.11.2011р. №01-06/1624/2011, п.4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» від 17.07.2012р. №01-06/928/2012, п.2, 6 Інструкції «Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей» від 16.05.1996р. №99 (із внесеними змінами та доповненнями), п.10 роз'яснення президії Вищого арбітражного (господарського) суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 04.03.1998 № 02-5/78 п.п.1.2 п.1, п.2.1 Положення «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» від 24.05.1995р. №88 (із внесеними змінами та доповненнями) та керуючись ст.ст.1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р. №543/96-ВР (із внесеними змінами та доповненнями), ст.ст.26, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012р. №5076-VI, ст.ст.1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-XIV (із внесеними змінами та доповненнями), ст.193, ч.2 ст.218, ст.ст.230-232 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 253, 509, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 625, 629, 655, 901, 903 Цивільного кодексу України та ст.ст. 3, 12, 22, 33, 34, 35, 44, 49, 58, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2.Стягнути з Приватного підприємства «Мірт» (79038, м.Львів, вул.Пасічна, 81/12, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 22396799) на користь Приватного підприємства - фірми «Грин» (79034, м.Львів, вул.Навроцького, 4, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 20838679) 187 308 грн. 69 коп. - основного боргу, 2 474 грн. 93 коп. - пені, 4 467 грн. 57 коп. - штрафу, 3 885 грн. 02 коп. - судового збору, 9 999 грн. 12 коп. - витрат на оплату послуг адвоката.

3. В задоволені решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Суддя Гулик Г.С.