Ухвала суду № 30874284, 16.04.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/22/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Лобан Д.В. Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.,

при секретарі Строяновській О.В.,

за участю:

представника позивача - Скепської О.В.,

представників відповідача: Пономаря Ю.В., Куценка В.В.,

представника прокуратури - Атаманюк І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Першого заступника прокурора м. Чернігова в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Чернігові до Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії «Чернігівобленерго» про стягнення частини чистого прибутку, за апеляційними скаргами Першого заступника прокурора м. Чернігова та Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2013 року -

В С Т А Н О В И В :

Перший заступник прокурора м. Чернігова звернувся у суд з позовом в інтересах Державної податкової інспекції у м. Чернігові, у якому просив стягнути з Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії «Чернігівобленерго» до державного бюджету частину чистого прибутку у розмірі 5892000,00 грн.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2013 року адміністративний позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись із рішенням суду, перший заступник прокурора м. Чернігова та Державна податкова інспекція у м. Чернігові ДПС подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Так, суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність заявленої вимоги про стягнення частини чистого прибутку.

З такими висновками суду не можна не погодитися.

Колегією суддів установлено, що ДПІ у м. Чернігові проведено виїзну планову перевірку ВАТ ЕК «Чернігівобленерго» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 30.06.2009 року, за підсумками якої складено акт від 08.10.2009 року №778/23/228185333, у якому зафіксовано встановлені перевіркою порушення, зокрема статті 60 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», що виявилось у неперерахуванні до державного бюджету України частини прибутку за результатами фінансового-господарської діяльності у 2008 році в розмірі 5892000,00 грн.

У зв'язку із проведеною перевіркою перший заступник прокурора м. Чернігова в інтересах Державної податкової інспекції у м. Чернігові звернувся у суд за стягненням відповідної суми коштів.

Надаючи правову оцінку заявленим вимогам, колегія суддів виходить із наступного.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (Конституція України, ч. 2 ст. 19).

На підставі ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства України прокурор має право представництва в суді інтересів держави, зокрема на подання адміністративного позову.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про Державну податкову службу в Україні» до функцій державних податкових інспекцій в Україні віднесено забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснення реєстрації фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів.

Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік» у частині 8 статті 59 установлено, що господарські товариства, у статутному фонді яких є корпоративні права держави (крім Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"), сплачують до 1 червня 2009 року до Державного бюджету України дивіденди, нараховані за результатами фінансово-господарської діяльності за 2008 рік пропорційно розміру державної частки (акцій, паїв) у їх статутних фондах у розмірі базових нормативів відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів.

Чистиною 1 статті 60 названого Закону закріплено, що в разі неприйняття господарськими товариствами, у статутному фонді яких є корпоративні права держави, та господарськими товариствами, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходиться у статутних фондах господарських товариств, частка держави яких складає не менше 50 відсотків (крім закритого акціонерного товариства "Укргаз-Енерго"), рішення про нарахування дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності за 2006, 2007 та 2008 роки до 1 червня 2009 року, такі господарські товариства сплачують частину чистого прибутку до державного бюджету у розмірі, визначеному за базовими нормативами відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, встановлених на відповідний рік, до 1 червня 2009 року.

За бюджетною класифікацією та додатком №1 до Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» частина чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об'єднань, що вилучається до бюджету, та дивіденди, нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств, які є у державній власності відноситься до неподаткових платежів і мають код 21010000.

За додатком №8 до вказаного Закону контроль за справлянням зазначеного платежу закріплено за Державною податковою адміністрацією України.

Таким чином, колегію суддів установлено, що позовні вимоги по даній справі заявлені в межах повноважень, у порядку та в спосіб, передбачений чинними на час подання адміністративного позову законами.

Як убачається із акту перевірки, висновки контролюючого органу в частині порушення відповідачем повноти та своєчасності сплати до бюджету частини прибутку ґрунтуються на тому, що в силу вимог ч. 8 ст. 59 та ч. 1 ст. 60 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» ВАТ ЕК «Чернігівобленерго» було зобов'язане до 1 червня 2009 року або сплатити до державного бюджету України дивіденди, нараховані за результатами фінансово-господарської діяльності за 2008 рік пропорційно до розміру частки держави у статутному фонді товариства, або сплатити частину чистого прибутку у розмірі, визначеному за базовими нормативами відрахування такої. Однак, до 1 червня 2009 року відповідне рішення загальних зборів акціонерів про сплату дивідендів акціонерам компанії, до складу яких протягом 2008 року входила держава в особі Фонду державного майна України, не приймалось.

Із акту перевірки випливає, що контролюючим органом було здійснено розрахунок суми, що підлягає сплаті відповідачем до бюджету за підсумками фінансово-господарської діяльності у 2008 році. В основі вказаного розрахунку лежить сума чистого прибутку ВАТ ЕК «Чернігівобленерго», що складає 38280 тис. грн. та базовий норматив відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, у 2008 році, який для суб'єктів господарювання що проводять діяльність у галузі, державна політка в якій забезпечується Мінпаливенерго становить 15% (додаток до постанови КМ України №315 від 08.04.2009 року).

Відтак, орган прокуратури, вважаючи порушеними інтереси держави в частині наповнення доходної частини державного бюджету України, звернувся у суд за стягненням розрахованої контролюючим органом під час перевірки суми протиправно несплачених коштів у розмірі 5892000,00 грн.

Обговорюючи правомірність стягнення зазначеної суми коштів до державного бюджету, колегія суддів зважає на наступне.

Відкрите акціонерне товариство енергопостачальна компанія «Чернігівобленерго», на даний час - Публічне акціонерне товариство «Чернігівобленерго», (далі по тексту - ВАТ ЕК «Чернігівобленерго»), згідно статуту є правонаступником Державного енергетичного підприємства та Державної енергопостачальної компанії «Чернігівобленерго», її засновником є Держава в особі Міністерства енергетики та електрифікації України.

Як убачається із матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції та підтверджується листами ТОВ «Інтер-Сервіс-Реєстр», в період з 31.12.2007 року по 31.03.2008 року серед акціонерів ВАТ ЕК «Чернігівобленерго» не було Фонду державного майна України, як єдиного безпосереднього представника держави в частині володіння нею корпоративними правами. Згідно повідомлень ТОВ «Інтер-Сервіс-Реєстр», за Фондом державного майна України зазначений пакет акцій у 2008 році був зареєстрований в період з 30.06.2008 року по 31.12.2008 року.

Як суб'єкт управління об'єктами державної власності Фонд державного майна України згідно п. б ч. 3 ст. 7 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» створює і веде реєстр корпоративних прав держави, який є складовою Єдиного реєстру об'єктів державної власності, відповідно до законодавства.

Згідно п. ґ ч. 3 ст. 7 вищевказаного Закону Фонд державного майна України має повноваження передавати за рішенням Кабінету Міністрів України функції з управління об'єктами державної власності, що перебувають у його управлінні, уповноваженим органам управління, господарським структурам та уповноваженим особам, укладає з ними договори доручення і здійснює контроль за ефективністю управління цими об'єктами в порядку, встановленому Урядом.

Постановою Кабміну Міністрів України від 22.06.2004 року № 794 «Про утворення Національної акціонерної компанії «Енергетична компанія України» було утворено НАК «ЕКУ», згідно пункту 4 якої Фонд державного майна був зобов'язаний передати у місячний строк новоствореній компанії за номінальною вартістю акції, що належать державі у статутних фондах господарських товариств, в тому числі 25% +1 пакетів акцій ЕК «Чернігівобленерго».

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.2007 року № 1105 вищевказаний пакет акцій було вилучено із статутного фонду НАК «Енергетична компанія України» та передано Фонду державного майна. Ця постанова була скасована постановою КМ України від 24.12.2007 року №1403.

22.02.2008 року постановою КМ України № 66 «Про передачу Фондові державного майна пакетів акцій відкритих акціонерних товариств» 25% ЕК «Чернігівобленерго» передано Фондові державного майна.

Таким чином, при обчисленні дивідендів, що підлягають вилученню до бюджету, за результатами фінансово-господарської діяльності відповідача за весь 2008 рік податковим органом не визначено протягом якого періоду 2008 року частка держави у статутному фонді ВАТ ЕК «Чернігівобленерго» безпосередньо перебувала в управлінні держави (суб'єкта управління - Фонду держмайна України), не встановлено чи належали державі в цей період корпоративні права на цю частку та чи включені ці корпоративні права до реєстру корпоративних прав держави, який є складовою Єдиного реєстру об'єктів державної власності, відповідно до законодавства, чи можливо ці корпоративні права передавалися уповноваженим органам чи господарським організаціям, а відтак не встановлено обов'язку відповідача щодо сплати зазначених платежів.

З огляду на наведені обставини та урядові постанови, колегія суддів наголошує, що в період відсутності у складі володільців корпоративних прав відповідача Фонду державного майна України у першого не виникали зобов'язання, передбачені Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік» для господарських товариств, у статутному фонді яких є корпоративні права держави. Натомість, на час перебування державної частки корпоративних прав ВАТ ЕК «Чернігівобленерго» у складі НАК «ЕКУ» відповідні зобов'язання виникали саме в названої компанії, а не у відповідача.

Враховуючи зазначене, проведений розрахунок та сума стягнення, заявлена у позові є необґрунтованими.

Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції щодо можливості застосування до відповідача стягнення, а до спірних правовідносин приписів статті 60 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік», колегія суддів зважає на таке.

За приписами частини 8 статті 59 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» господарські товариства, у статутному фонді яких є корпоративні права держави, сплачують до 1 червня 2009 року до Державного бюджету України дивіденди, нараховані за результатами фінансово-господарської діяльності за 2008 рік пропорційно розміру державної частки (акцій, паїв) у їх статутних фондах у розмірі базових нормативів відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів.

Приведене положення узгоджується із загальними правилами, встановленими для усіх учасників-акціонерів товариств статтею 10 Закону України «Про господарській товариства», статтями 116 Цивільного та 88 Господарського кодексів України (у відповідних редакціях на час спірних правовідносин) про те, що такі мають право брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Однак, вищевказаною нормою Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» конкретизовано період, до якого повинні бути сплачені дивіденди державі, як власнику частини корпоративних прав господарського товариства.

Відповідно до положень ст. 159 ЦК України, ст. 41 Закону України «Про господарські товариства» та ст. 33 Закону України «Про акціонерні товариства» (набрав чинності 30.04.2009 року) рішення про розподіл прибутку, строку та порядку виплати його частки є виключною компетенцією загальних зборів акціонерів.

Як убачається із матеріалів справи, легітимні загальні збори ВАТ ЕК «Чернігівобленерго» не приймали рішення про розподіл та виплату дивідендів за результатами фінансового-господарської діяльності у 2008 році до 01 червня 2009 року. Частиною 1 статті 60 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» передбачено, що у разі неприйняття господарськими товариствами, у статутному фонді яких є корпоративні права держави, рішення про нарахування дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності за 2006, 2007 та 2008 роки до 1 червня 2009 року, такі господарські товариства сплачують частину чистого прибутку до державного бюджету у розмірі, визначеному за базовими нормативами відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, встановлених на відповідний рік, до 1 червня 2009 року. Із адміністративного позову випливає, що саме вищевказана правова норма є підставою для заявлення вимоги про стягнення з ВАТ ЕК «Чернігівобленерго» частки чистого прибутку на користь державного бюджету, оскільки вона містить вимогу до суб'єкта господарювання і має ознаки обов'язкового платежу.

Проаналізувавши зміст вищевказаної правової норми, колегія суддів зазначає наступне.

Принципи побудови системи оподаткування в Україні, перелік податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників на час спірних правовідносин були закріплені Законом України «Про систему оподаткування».

Статтями 14 та 15 названого Закону визначені загальнодержавні та місцеві податки і збори (обов'язкові платежі), що є обов'язковими до сплати. Перелік податків і зборів, зазначених в законі є вичерпним.

Частина 3 ст. 1 цього Закону, передбачає, що ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими Законами України, крім законів про оподаткування.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про систему оподаткування», ставки податків і зборів (обов'язкових платежів) встановлюються Верховною Радою України, Верховною радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до законів України про оподаткування і не змінюються протягом бюджетного року. Зміна податкових ставок і механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) не можуть запроваджуватися Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Відповідно до п. 20 ст. 2 Бюджетного кодексу України, закон про державний бюджет України - це закон, який затверджує повноваження органам державної влади здійснювати виконання Державного бюджету України протягом бюджетного періоду.

Колегія суддів зазначає, що законом про Держаний бюджет України на відповідний рік не можуть встановлюватися нові, чи скасовуватись існуючі податки, збори інші обов'язкові платежі, або вноситися зміни до чинного законодавства з питань оподаткування, що узгоджується із висновками Конституційного суду України, викладеними у рішеннях від 09.07.2007 року №6-рп/2007 та №10-рп/2008 від 22.05.2008 року.

Оскільки норми законодавства України про систему оподаткування не містять такого обов'язкового платежу, як частка чистого прибутку чи дивіденди корпоратизованих підприємств, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги про стягнення таких з боку податкового органу є безпідставними.

Враховуючи положення розділів 7-го та 8-го Статуту Відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії «Чернігівобленерго» та приписів ст. 159 ЦК України, ст. 41 Закону України «Про господарській товариства» та ст. 33 Закону України «Про акціонерні товариства», колегія суддів констатує, що виплату дивідендів та/або частки чистого прибутку товариства може бути здійснено лише на підставі відповідного рішення загальних зборів акціонерів товариства.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується, що доводи апеляційних скарг спростовуються вищенаведеним та матеріалами справи і не зумовлюють скасування рішення місцевого суду.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги Першого заступника прокурора м. Чернігова та Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя О.Є. Пилипенко суддяО.М. Романчук

(Повний текст ухвали складений 22 квітня 2013 року.)

.

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Пилипенко О.Є.

Романчук О.М