Вирок № 30873776, 11.03.2013, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 2604/20384/12

В И Р О К

іменем України

"11" березня 2013 р.Дніпровський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді: Марченко М.В.,

при секретарі: Жир С.О.,

за участю прокурора: Морунова Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Дніпровського районного суду м.Києва кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Умань Черкаської області, громадянина України, з середньою освітою, працюючого неофіційно збірником піддонів в приватному підприємстві, одруженого, який має неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, раніше судимого: 28.11.2005 року вироком Уманського міськрайонного суду Черкаської області за ст.ст.122ч.1, 101ч.3 (в редакції 1960 року), ст.190ч.1 КК України (в редакції 2001 року) із застосуванням ст.70 КК України (в редакції 2001 року) на 6 років позбавлення волі, звільненого з місць позбавлення волі 26.04.2007 року умовно-достроково на 1 рік 7 місяців 4 дні; 19 липня 2007 року вироком Уманського міськрайонного суду Черкаської області за ст.186ч.2 КК України із застосуванням ст.71 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі, звільненого з місць позбавлення волі 17.11.2010 року умовно-достроково на 01 рік 19 днів,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.185ч.3 КК України, -

встановив:

ОСОБА_1 29 квітня 2012 року, приблизно о 23 годині 15 хвилин, знаходячись в будинку АДРЕСА_4, спускаючись по сходах від свого знайомого, який проживав в кімнаті НОМЕР_1 вказаного будинку, побачив, що вхідні двері до коридору загального користування між другим та третім поверхами відчинені. Керуючись раптово виниклим корисливим умислом, направленим на повторне таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1, будучи обізнаним з типовим плануванням багатокімнатних квартир вищезазначеного будинку, шляхом вільного доступу проник до коридору загального користування приміщення багатокімнатної квартири НОМЕР_2, де виявив, що вхідні двері кімнати НОМЕР_2 квартири НОМЕР_2 вказаного будинку не зачинені до кінця. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне повторне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 заглянув у шпарину незачинених вхідних дверей кімнати НОМЕР_2, після чого, скориставшись відсутністю сторонніх осіб, шляхом вільного доступу проник в приміщення кімнати НОМЕР_2 квартири АДРЕСА_1, звідки таємно викрав чуже майно, що належало ОСОБА_2, а саме: мобільний телефон «Fly Е-176», вартістю 700 гривень, з сім-картами операторів мобільного зв'язку «Джинс» і «Лайф», які матеріальної цінності для потерпілого не представляють, без залишку грошових коштів на рахунку, а також ноутбук «Asus», вартістю 5000 гривень, а всього таємно повторно викрав чуже майно, що належало потерпілому ОСОБА_2 на загальну суму 5700 гривень.

Після цього, ОСОБА_1 з викраденим майном з місця вчинення злочину зник та розпорядився викраденим на власний розсуд. Своїми злочинними діями ОСОБА_1 завдав потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на нагальну суму 5700 гривень.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину в пред'явленому йому обвинуваченні визнав, вищезазначені обставини підтвердив та детально і послідовно пояснив, що дійсно 29 квітня 2012 року він знаходився в гостях у свого знайомого, який проживав на восьмому поверсі будинку АДРЕСА_4. Приблизно о 23 годині він попрощався та залишив квартиру. Спускаючись сходами, він побачив, що вхідні двері до коридору загального користування між другим та третім поверхами відчинені. Шляхом вільного доступу він проник до коридору загального користування приміщення багатокімнатної квартири НОМЕР_2, де виявив, що вхідні двері кімнати НОМЕР_2 квартири НОМЕР_2 вказаного будинку не зачинені до кінця, при цьому в отвір незачинених дверей побачив на столі мобільний телефон та ноутбук, які вирішив викрасти. З цією метою, він переконався, що за його діями ніхто не спостерігає та проник шляхом вільного доступу до кімнати НОМЕР_2 квартири НОМЕР_2 вищезазначеного будинку, звідки таємно викрав мобільний телефон «Fly» та ноутбук «Asus», що належали як з'ясувалось в подальшому потерпілому ОСОБА_2 Після цього, з викраденим майном він з місця вчинення злочину втік та розпорядився викраденим на власний розсуд, при цьому мобільний телефон через раніше незнайомого чоловіка здав до ломбарду, а ноутбук продав також раніше незнайомому чоловіку за 1500 гривень, виручені від продажу гроші витратив на продукти харчування для сім'ї.

Свою винність ОСОБА_1 визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, пояснив, що зробив для себе відповідні висновки, послався на те, що злочин вчинив лише через скрутне матеріальне становище, а також зазначив, що з доказами зібраними по справі, в тому числі з показаннями потерпілого, свідків по справі, в тому числі з переліком та вартістю викраденого майна, що зазначена в обвинувальному висновку, згоден повністю, фактичні обставини справи не оспорював. Поряд з цим, підсудний ОСОБА_1 в судовому засіданні повністю визнав цивільний позов потерпілого ОСОБА_2, який зобов'язався відшкодувати, при цьому послався на те, що спочатку не відшкодував матеріальну шкоду, у зв'язку з хворобою та оперуванням тромбу, в подальшому намагався потерпілому відшкодувати шкоду, однак останній відмовився брати грошові кошти, посилаючись на відсутність з цього приводу судового рішення.

Крім того, в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 у зв'язку з тим, що свою вину визнав повністю, виявив бажання, щоб докази, що стосуються фактичних обставин справи не досліджувались судом.

Дані підсудним ОСОБА_1 показання не викликають у суду сумніву щодо їх правдивості та добровільності.

За таких обставин, відповідно до вимог ст.299 КПК України, суд приходить до висновку про недоцільність дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Винність ОСОБА_1, крім його визнавальних показань, підтверджується, також, сукупністю зібраних по справі досудовим слідством доказів, на дослідженні яких підсудний не наполягав.

Таким чином, на підставі наведеного, суд робить висновок про доведеність винності ОСОБА_1 в пред'явленому йому обвинуваченні.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ст.185ч.3 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна /крадіжка/, вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло.

Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_1 покарання, суд відповідно до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу підсудного, який працює неофіційно, за місцем проживання та колишнього відбування покарання характеризується позитивно, раніше судимий, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_4 та матір похилого віку, вину у вчиненому визнав, щиро розкаявся, має незадовільний стан здоров'я через захворювання на тромбофлебіт (а.с.103-108, 111-120, 122-124, 126-127, 130, 131, 172-173).

Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_1, суд визнає щире каяття підсудного.

Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_1, суд визнає рецидив злочинів.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого ОСОБА_1 злочину, обставин справи, вищезазначених даних про особу підсудного, який працює, за місцем проживання та колишнього відбування покарання характеризується позитивно, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_4 та матір похилого віку, вину у вчиненому визнав, щиро розкаявся, має незадовільний стан здоров'я через захворювання на тромбофлебіт, зобов'язався відшкодувати матеріальну шкоду потерпілому, суд приходить до висновку, що сукупність вказаних обставин свідчить про те, що виправлення ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства, тобто без відбування покарання, а тому вважає за можливе призначити йому покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ст.ст.75, 76 КК України з випробуванням.

Речових доказів по справі немає.

Крім того, підлягають стягненню з ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 470 гривень 40 копійок на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м.Києві ГУДКУ у Київській області р/р 31253272210699, код ЗКПО 25575285, МФО: 821018 за проведення по справі судово-дактилоскопічної експертизи (код послуги 11110) (а.с.26-30).

Цивільний позов, заявлений по справі потерпілим ОСОБА_2 на загальну суму 5700 гривень на відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки знайшов підтвердження в судовому засіданні та повністю визнаний підсудним (а.с.20-21).

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України (в редакції 1960 року), «Перехідними положеннями» кримінального процесуального кодексу України від 13 квітня 2012 року, суд,-

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.185ч.3 КК України і призначити йому покарання за цей злочин у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку у вигляді 3 (трьох) років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, а саме: повідомляти про зміну місця проживання кримінально-виконавчу інспекцію, періодично з'являтись для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід ОСОБА_1 залишити у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання до набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 470 гривень 40 копійок на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м.Києві ГУДКУ у Київській області р/р 31253272210699, код ЗКПО 25575285, МФО: 821018 за проведення по справі судово-дактилоскопічної експертизи (код послуги 11110) (а.с.26-30).

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 на загальну суму 5700 гривень - задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 5700 гривень на відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди (а.с.20-21).

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду м.Києва протягом 15 діб через Дніпровський районний суд м.Києва.

Суддя: