"05" вересня 2012 р. 2024/6390/12
2/2024/1574/12
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 вересня 2012 року м. Харків
Ленінський районний суд міста Харкова у складі:
Головуючого - судді Гримайло А.М.
при секретарі - Смородській М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання права власності на гараж, суд -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з позовом до Харківської міської ради, про визнання права власності на гараж. В обґрунтуванні позовних вимог позивач у своїй позовній заяві вказав, що йому на праві власності належить квартира АДРЕСА_1. Рішенням Виконавчого комітету Ленінської районної ради м. Харкова від 03.10.98 року № 129/5 позивачу було дозволено будівництво овочесховища у дворі будинку АДРЕСА_1. У 2003 році позивач самовільно зробив реконструкцію овочесховища під гараж:. Постановою № 1808 Інспекції ДАБК мене було притягнуто до адміністративної відповідальності. У серпні 2006 року за власні кошти та власною працею побудував капітальний гараж:, обклав цеглою, зробив дах. Звернувшмсь до Харківської міської ради для одержання акту вводу до експлуатації вищевказаного гаражу, мені було відмовлено, у зв'язку з тим, що позивач не має дозволу та належним чином оформленої проектної документації.
У зв'язку з чим позивач просить суд визнати за ним право власності на гараж АДРЕСА_2.
В судове засідання позивач не з'явився надав до суду заяву в якій просить суд позовні вимоги задовольнити та слухати справу в його відсутність.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав до суду відзив на позовну заяву в якому зазначив, що будівництво яке здійснив позивач є самочинним, у зв'язку з чим у задоволенні позову просив відмовити та слухати справу у його відсутності.
Суд, дослідивши матеріали справи, установив факти та відповідні до них правовідносини.
Як встановлено в судовому засіданні позивачу ОСОБА_1, на праві власності належить квартира АДРЕСА_1. Рішенням Виконавчого комітету Ленінської районної ради м. Харкова від 03.10.98 року № 129/5 позивачу було дозволено будівництво овочесховища у дворі будинку АДРЕСА_1.
У 2003 році позивач самовільно зробив реконструкцію овочесховища під гараж. Постановою № 1808 Інспекції ДАБК позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності.
У серпні 2006 року позивач за власні кошти та власною працею побудував капітальний гараж, обклав цеглою, зробив дах.
Будівництво проводили робітники які мають ліцензію на проведення будівельних робіт. Вищевказане будівництво проводилось з додержанням будівельних вимог СНІП протипожежних та санітарних норм. 14.05.2012 року КП «ХМБТІ» було виготовлено технічний паспорт на АДРЕСА_2.
Позивач звертався до Харківської міської ради для одержання акту вводу до експлуатації вищевказаного гаражу, однак йому було відмовлено, у зв'язку з тим, що він не мав дозволу та належним чином оформленої проектної документації.
За діючим законодавством право власності на самочинне будівництво визнається в судовому порядку.
Згідно Технічного висновку «Про стан будівельних конструкцій і про можливості його подальшої експлуатації гаражу АДРЕСА_2, зробленим ТОВ «МОДУЛОР - СЕРВІС», рішення, прийняті при будівництві, відповідають вимогам екологічних, санітарно-гігієнічних, протипожежних та інших діючих норм та правил державних стандартів і забезпечують безпечну їх подальшу експлуатацію. Дослідженням встановлено, що будівельні конструкції не мають дефектів та ушкоджень, які б вказували на зниження їх несучих здібностей. Будівельні конструкції з позиції жорсткості та надійності відповідають вимогам ДБН України.
Відповідно до ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва.
Згідно п.3 ст. 376 ЦК України, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво.
Згідно зі ст. 4 Закону України «Про власність» власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Всім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Відповідно до п. 1.5 «Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, із змінами і доповненнями (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.02.02. № 157/ 64450) обов'язковій реєстрації підлягає право власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб.
Підставою для проведення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, відповідно до п. 10 додатку №1 до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно затвердженого наказом Мін'юсту № 7/5 від 07.02.2002 р., є рішення судів, третейських судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 57, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 2, 15, 16, 317, 319, 331, 375, 376 ЦК України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання права власності на гараж - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на гараж АДРЕСА_2
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Ленінський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги в 10 денний строк з дня проголошення рішення.
Суддя А.М. Гримайло
Судове рішення № 30872502, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова) було прийнято 05.09.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2024/6390/12. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: