Ухвала суду № 30872060, 22.01.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2013 р.Справа № 2а-9947/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Курило Л.В. , Русанової В.Б.

за участю секретаря судового засідання Мурги С.С.,

за участю: представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2012р. по справі № 2а-9947/12/2070

за позовом Українсько-американського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Каіс"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Інарі-2010"

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Українсько-американського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Каіс" (далі по тексту - УА СП ТОВ "Каіс") звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, у якому просив: скасувати податкові повідомлення - рішення від 17 липня 2012 року №0005912305, від 17 липня 2012 року №0005922305, від 17 липня 2012 року №0005932305, від 17 липня 2012 року №0005942305 від 17 липня 2012 року №0005952305 Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2012 р. позовні вимоги задоволені, а саме: скасувати податкові повідомлення - рішення від 17 липня 2012 року №0005912305, від 17 липня 2012 року №0005922305, від 17 липня 2012 року №0005932305, від 17 липня 2012 року №0005942305 від 17 липня 2012 року №0005952305 Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.

Відповідач не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції в зв'язку з ненаданням належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2012 р. та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволені позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про податок на додану вартість», Податкового кодексу України, Кас України та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенні не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі направлень фахівцями податкової інспекції проведена планову виїзну перевірку УА СП ТОВ "Каіс" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2010 року по 31 березня 2012 року, за результатами якої складено акт №2199/22-01/20023279 від 26 червня 2012 року (а.с. 32-80 том 1).

Висновками вищезазначеного акту перевірки №2199/22-01/20023279 від 26 червня 2012 року встановлені порушення позивачем п.4.1 ст.4 , пп.7.4.1, пп. 7.4.3 п.7.4 ст.7 п.5.1 та п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 з урахуванням п.1.32 ст.1 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 14.1.27 пп. 14.1.36 п. 14.1 ст.14 п.п. 138.10.5 п. 138.10 ст. 138, ст. 139, п. 3 підрозділу 4 Перехідних положень Податкового кодексу України, а саме заниження податку на прибуток на загальну суму 625243,00 грн., у тому числі за 4 квартал 2010 року в сумі 40635,00 грн., за 1 квартал 2012 року в сумі 584608,00 грн., в результаті чого зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування на суму 16634121,00 грн.; п.4.1 ст.4 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР Закону України «Про податок на додану вартість», а саме завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника банку (рядок 25.1 декларації) в загальній сумі 168788,00 грн., в т.ч. грудень 2010 року на суму 137904,00 грн., березень 2012 року на суму 30884,00 грн.

На підставі вищезазначених висновків акту перевірки відповідачем 17.07.2012 року було прийнято наступні податкові повідомлення - рішення:- № 0005912305 про порушення УА СП ТОВ "Каіс" п. 4.1. ст. 4 Закону України „Про податок на додану вартість", п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, яким УА СП ТОВ "Каіс" зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за грудень 2010р. у розмірі 137904 грн., нараховані штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 68952 грн.; - № 0005922305 про порушення УА СП ТОВ "Каіс" п. 4.1. ст. 4 Закону України „Про податок на додану вартість", п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, яким УА СП ТОВ "Каіс" зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за березень 2011р. у розмірі 30884 грн., нараховані штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 15442 грн.;- № 0005932305 про порушення УА СП ТОВ "Каіс" п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.4.1, п. 5.1 та п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 з урахуванням п. 1.32 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", п.п. 14.1.27, п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п.п. 138.10.5 п. 138.10 ст. 138, ст. 139 п. 3 підрозділу 4 Перехідних положень Податкового кодексу України, яким УА СП ТОВ "Каіс" зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2012р. у розмірі 15757121 грн.;- № 0005942305 про порушення УА СП ТОВ "Каіс" п.п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", яким УА СП ТОВ "Каіс" зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 877000 грн., в тому числі за 4 квартал 2010р. 689520 грн., за 1 квартал 2011р. 187480 грн.;- № 0005952305 про порушення УА СП ТОВ "Каіс" п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7, п. 5.1 та п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 з урахуванням п. 1.32 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", п.п. 14.1.27, п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п.п. 138.10.5 п. 138.10 ст. 138, ст. 139 п. 3 підрозділу 4 Перехідних положень Податкового кодексу України, яким УА СП ТОВ "Каіс" визначено суму грошового зобов'язання за основним платежем у розмірі 625243 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 156310,75 грн. (а.с. 11-15 том 2).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що зазначені податкові повідомлення - рішення необґрунтовані та підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ст. 21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з Податковим кодексом та іншими законами і нормативними актами.

Судовим розглядом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень стали зроблені податковим органом в ході перевірки наступні висновки: - щодо заниження позивачем валового доходу на суму 1031421,00 грн., в тому числі за 4 квартал 2010 року на суму 689520,00 грн., 1 квартал 2011 року на суму 341901,00 грн., та заниження ПДВ за листопад 2010 р. на суму 137904,00 грн. за рахунок продажу олії соняшникової нерафінованої вітчизняного виробництва нерезидентам за цінами нижчими за звичайні;- щодо заниження валових доходів на суму 154421,00 грн., в тому числі за 1 квартал 2011 року на суму 154421,00 грн., та заниження податкових зобов'язань за лютий 2011р. на суму 30884,00 грн. за рахунок реалізації масла сонячного нерафінованого за ціною нижче собівартості; - щодо завищення валових витрат на суму відсотків за користування позикою, отриманою відповідно до договору позики від 19.08.2010р. від Nironех Development Ltd, Республіка Кіпр, за 4 квартал 2010р. - у сумі 792573,00 грн.; за 1 квартал 2011р. - у сумі 1406170,00 грн.; за 2 квартал 2011р. - у сумі 1421794,00 грн.; за 3 квартал 2011р. - у сумі 1437418,00 грн.; за 4 квартал 2011р. - у сумі 1437418,00 грн.; за 1 квартал 2012р. - у сумі 1421794,00 грн.;- щодо завищення валових витрат за 4 квартал 2011р. на загальну суму 5983097,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Інарі-2010», по яким відсутнє фактичне здійснення господарських операцій;- щодо порушення позивачем п. 150.1 ст. 150, п. 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України шляхом декларування в рядку 06.6 „Від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього звітного періоду" Податкової декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011р. у сумі 4486284,00 грн., що є збитками за 2009-2010р., що на думку податкового органу є неправомірним.

Колегія суддів зазначає, що висновки позивача щодо заниження позивачем валового доходу на суму 1031421,00 грн., в тому числі за 4 квартал 2010 року на суму 689520,00 грн., 1 квартал 2011 року на суму 341901,00 грн., та заниження ПДВ за листопад 2010 р. на суму 137904,00 грн. за рахунок продажу олії соняшникової нерафінованої вітчизняного виробництва нерезидентам за цінами нижчими за звичайні необґрунтовані з наступних підстав.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п.5.2. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що був чинним на момент виникнення спірних відносин, встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реативну), з урахувань обмежень, установленими пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п. 7.4.2 п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" витрати, понесені платником податку у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у пов'язаної особи визначаються виходячи із договірних цін, але не більших за звичайні ціни, що діяли на дату такого придбання.

Відповідно до п. 4.1. ст. 4 Закону України „Про податок на додану вартість", що був чинним на момент виникнення спірних відносин, база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг).

Відповідно до п. 1.18 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість", звичайні ціни розуміються та застосовуються за правилами, визначеними п. 1.20 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств".

23 червня 2010 р. позивачем був укладений контракт № РN-0758/09 з компанією „Нідера Хандельскомпані б.в." (а.с. 119-125 том 1), умовами якого передбачено, що УА СП ТОВ "Каіс" (продавець) зобов'язується поставити та передати у власність, а „Нідера Хандельскомпані б.в." (покупець) прийняти та оплатити сире нерафіноване масло з насіння соняшника врожаю 2009 року українського походження (надалі - товар), наливом на умовах цього контракту.

Відповідно до п. 2.1. контракту кількість Товару складає 1500,00 метричних тон. Допускається збільшення кількості товару не більше 2 % або зменшення кількості товару не більше 2 % за вибором продавця.

Зазначеним договором передбачено, що валюта контракту - долари США, ціна за 1 метричну тону товару складає 768,00 доларів США. базис поставки - СРТ - ж.д. станція Жовтневая-експорт/ Дніпро-Бугський морський порт - ДБМП, ООО НП Термінал-Укрхарчозбутсировина відповідно до Інкотермс-2000.

Поставка партії товару повинна бути здійснена з 22 липня 2010 р. до 25 вересня 2010 р., прибуття на термінал з 25 липня 2010р. по 30 вересня 2010р

На виконання цього контракту були оформлені ВМД № 002343 від 22 листопада 2010 р., ВМД № 002345 від 22 листопада 2010 р. (а.с. 134-136, 140-141 том 1).

24 вересня 2010 р. УА СП ТОВ "Каіс" (продавець) було укладено контракт № КА-NМ-01 від 24 вересня 2010 р. з компанією Norimex Sales Corp., (Panama City), Panama (покупець) (а.с. 146-150 том 1) на поставку масла соняшника нерафіноване українського походження, врожаю 2010 р. наливом.

З матеріалів справи вбачається, що кількість товару складає 400 метричних тон +/-10% за вибором продавця та за ціною контракту (а.с. 153 том 1). Ціна товару складає 1100,00 доларів США за 1 метричну тону на умовах СРТ ж/д станція Миколаїв-грузовий Одеської ж/д, код станції 415207, під'їзний путь ТОВ „Евері", код отримувача 6403 (Миколаївський морський порт, Миколаїв). Строк відвантаження товару з 24 січня - 31 січня 2011р.

На виконання цього контракту було оформлено ВМД № 000701 від 12 березня 2011р. (а.с. 160-161 том 1).

24 вересня 2010 р. УА СП ТОВ "Каіс" (продавець) було укладено контракт № КА-NХ-01 від 24 вересня 2010р. з компанією Nironех Development, (Limassol) Сyprus (покупець) (а.с. 164-168 том 1) на товар - масло соняшника нерафіноване українського походження, врожаю 2010р. наливом. ) Кількість товару складає 600 метричних тон +/-5% за вибором продавця та за ціною контракту (а.с. 169 том 1), ) ціна складає 1100,00 доларів США за 1 метричну тону на умовах СРТ ж/д станція Миколаїв-грузовий Одеської ж/д, код станції 415207, під'їзний путь ТОВ „Евері", код отримувача 6403 (Миколаївський морський порт, Миколаїв) (а.с. 170 том 1), строк відвантаження товару з 15 січня - 30 січня 2011р.

На виконання цього контракту було оформлено ВМД № 000710 від 14 березня 2011р., ВМД № 000727 від 15 березня 2011 р. (а.с. 177-178, 181-182 том 1).

Відповідно до п.п. 1.20.1 п.1.20 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг). Ринок товарів (робіт, послуг) - сфера обігу товарів (робіт, послуг), яка визначається виходячи з можливості покупця (продавця) реально і без значних додаткових витрат придбати (продати) товар (роботу, послугу) на найближчій стосовно будь-якої із сторін договору території. Ідентичні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки. Під час визначення ідентичності товарів беруться до уваги, зокрема, їх фізичні характеристики, які не впливають на їх якісні характеристики і не мають суттєвого значення для визначення ознак товару, якість і репутація на ринку, країна походження та виробник. Незначні відмінності в їх зовнішньому вигляді можуть не враховуватися. Однорідні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), які не є ідентичними, мають подібні характеристики і складаються зі схожих компонентів, що дозволяє їм виконувати однакові функції та (або) бути взаємозамінними. Під час визначення однорідності товарів (робіт, послуг) беруться до уваги, зокрема, їх якість, наявність товарного знака, репутація на ринку, країна походження та виробник.

Згідно з п.п.1.20.2 п.1.20 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Таким чином, Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що звичайною ціною є договірна ціна, що відповідає рівню справедливих ринкових цін, якщо не встановлено протилежне.

При цьому, обґрунтування рівня звичайних цін вимагає врахування не тільки цін на однорідні та ідентичні товари у відповідний період, але й особливостей умов поставки, рівня рентабельності відповідної категорії товару, його якості, терміну придатності та інших факторів, які впливають на процес ціноутворення.

Відповідно до п.п. 1.20.8. п.1.20 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", обов'язок доведення, того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціниу випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

Колегія суддів зазначає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів невідповідності рівню звичайної ціни вартості реалізованого за вищезазначеними контрактами товару.

У вищезазначеному акті перевірки податковим органом зазначено, що звичайні ціни були встановлені податковим органом лише на підставі листа торгово-промислової палати від 08 червня 2012 р. Податковим органом не використовувалась інформація про укладені на момент продажу такого товару договори з ідентичними (однорідними) товарами у співставних умовах, із врахуванням звичайних при укладанні угод між непов'язаними особами надбавок чи знижок до ціни.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що був чинним на момент виникнення спірних відносин, валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Доход, отриманий від реалізації олії соняшникової нерезидентам України відповідно до ВМД № 002345 від 22 листопада 2010; до ВМД № 002343 від 22 листопада 2010; до ВМД № 000701 від 12 березня 2011; до ВМД № 000710 від 14 березня 2011; до ВМД № 000727 від 15 березня 2011р. УА СП ТОВ «Каіс» було включено до валового доходу, а також сформовано об'єкт оподаткування.

Із врахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що позивачем правомірно було сформовано та задекларовано доходи від продажу товарів за 4 квартал 2010 року у розмірі 25943510,00 грн. та за 1 квартал 2011 року у розмірі 82543259,00 грн., та визначено базу оподаткування податком на додану вартість операцій з продажу олії соняшникової нерафінованої, виходячи з договірної вартості, визначеної за вільними цінами.

Відповідно до пункту 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» не містить положень про те, що продукція суб'єкта господарювання не може бути реалізована за ціною, що є нижчою за собівартість такої продукції.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

23 листопадап 2010р. УА СП ТОВ „Каіс" (продавець) та ДП „Хлібна база № 85" (покупець) уклали договір купівлі-продажу № 23/11-КХ (а.с. 183-185 том 1), відповідно до якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах цього договору. Відповідно до п. 1.2. цього договору товаром є масло соняшникове нерафіноване. Відповідно до п. 2.2 кількість товару складає 600 тон +/- 5%. Згідно з п. 3.1. базис поставки - РСА (франко-вагон) ЗАО „Словянськолія" (84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, вул. Свободи 85), відповідно до інтерпретації міжнародних правил „Інкотермс-2000". Ціна товару: 10 750,00 грн. за одну тону, в т.ч. ПДВ 20% - 1791,67 грн., загальна сума договору склала 6 450 000,00 грн.

На виконання зазначеного договору УА СП ТОВ „Каіс" було поставлено олію соняшникову нерафіновану: 25 лютого 2011р. - 330,15 тон на загальну суму 3 549 112,50 грн. та 26 лютого 2011р. - 267,75 тон на загальну суму 2 878 312,50 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-2/25/02 від 25 лютого 2011р. та РН-1/26/02 від 26 лютого 2011р. (а.с. 186-187 том 1).

З акту перевірки вбачається, що податковим органом встановлений факт продажи товару заззанченим договором за ціною нижче собівартості. Проте, податковим органом не оскаржується той факт, що ця ціна не відповідає звичайній ціні, та що така діяльність УА СП ТОВ „Каіс" суперечить п. 1.32 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", оскільки не направлена на одержання доходу.

Станом на 23 листопада 2010 р. середня ціна олії соняшникової нерафінованої відповідно до даних АПК інформу складала 10 700 грн., тобто вища середньої, що підтверджується графіками з веб-сайту (а.с. 188 том 1).

Судовим розглядом встановлено, що умови укладеного договору не змінювались, а тому повинні були виконуватися, втрати, понесені УА СП ТОВ „Каіс" в результаті продажу олії соняшникової нерафінованої ДП „Хлібна база № 85" за ціною нижче собівартості призвело до менших збитків, ніж вони могли бути при відмові від цього договору, відповідальність за що передбачена умовами цього договору.

Із врахуваннмя вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що позивачем обґрунтовано відображено валові доходи в сумі 154421 грн. та податкові зобов'язання з податку на додану вартість за лютий 2011р. за рахунок реалізації олії соняшникової нерафінованої, що пов'язано з господарською діяльністю позивача, за ціною нижче собівартості на суму 30884,00 грн. в межах звичайних цін.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п. 5.5.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп. 4.1.4 п. 4,1 ст. 4 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" , валовий доход включає доходи від спільної діяльності та у вигляді дивідендів, отриманих від нерезидентів, процентів, роялті, володіння борговими вимогами, а також: доходів від здійснення операцій лізингу (оренди).

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 -138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з п.п. 138.10.5 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України до складу інших витрат належать фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку).

Крім того, п. 141.1 ст. 141 Податкового кодексу України закріплює, що до складу витрат включаються будь-які витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку.

Таким чином, Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств" та Податковий кодекс України дозволяють відносити витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями, якщо такі нарахування здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку.

19 серпня 2010 р. між УА СП ТОВ „Каіс" (позичальник) та Nironех Development Ltd, Республіка Кіпр, (позикодавець) було укладено договір позики № 1, відповідно до умов якого позикодавець надає позичальнику позику у розмірі 30000000,00 доларів США (а.с. 189-196 том 1), метою отримання позики є поповнення обігових коштів позичальника та інші цілі, які не суперечать законодавству України. Позичальник зобов'язується сплатити позику з річною відсотковою ставкою 10% від фактично отриманої суми.

На виконання умов вказаного договору Nironех Development Ltd, Республіка Кіпр, було перераховано на валютний рахунок позичальника № 260013025257 у ВАТ „Банк Золоті ворота" грошові кошти у розмірі 18669470,05 доларів США, що підтверджується копіями банківських виписок, які знаходяться в матеріалах справи.

Вказані грошові кошти позивачем було використано в межах своєї господарської діяльності, спрямованої на отримання доходу, що підтверджується наступними доказами.

Грошова сума у розмірі 18217531,53 дол. США, була перерахована на депозитні рахунки за депозитними договорами в наступному порядку: з валютного рахунку № 260013025257 у ВАТ „Банк Золоті ворота" грошові кошти були перераховані на поточний рахунок позивача № 26002001490001 у ВАТ КБ „Південкомбанку" з призначенням платежу Account replenishment (Поповнення рахунку): 18 жовтня 2010р. відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті № 034 перераховано 3 979 886,00 дол. США; 19 жовтня 2010 р. відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті № 035 перераховано 3 979 886,00 дол. США; 10.11.2010р. відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті № 042 перераховано 850 035,00 дол. США; 10 листопада 2010р. відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті № 043 перераховано 2 999 935,00 дол. США; 22 листопада 2010 р. відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті № 044 перераховано 1 391 758,50 дол. США; 24.11.2010р. відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті № 046 перераховано 1 049 935,00 дол. США; 26 листопада 2010р. відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті № 050 перераховано 1 500 000,00 дол. США; 05 січня 2011р. відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті № 059 перераховано 90 000,00 дол. США; 10.03.2011р. відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті № 010 перераховано 1 500 000,00 дол. США; 14 березня 2011р. відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті № 014 перераховано 876 096,03 дол. США, копії яких приєднано до матеріалів справи.

Грошова ума у розмірі суми у 15 841 435,5 дол. США з поточного рахунку № 26002001490001 у ВАТ КБ „Південкомбанку" позивач перерахував на депозитний рахунок № 26109001490001 згідно з договором № 186Д-І9Ю вклад „Депозитна лінія - Т" від 04 березня 2010р., укладеним між ВАТ КБ „Південкомбанк" (Банк) та УА СП ТОВ „Каіс" (Вкладник) (а.с. 183-185 том 1): 18 жовтня 2010 р. відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті № 050 перераховано 3 994 939,94 дол. США (грошові кошти у розмірі 15 053,94 дол. США - залишок на рахунку № 26002001490001 у ВАТ КБ „Південкомбанку" станом на 18 жовтня 2010р., який був перераховані з коштами, отриманими за договором позики на депозитний рахунок № 26109001490001); 19 жовтня 2010р. відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті № 052 перераховано 3 979 829,24 дол. США; 10 листопада 2010р. відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті № 059 перераховано 850 035,00 дол. США; 10 листопада 2010р. відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті № 061 перераховано 2 999 878,57 дол. США; 22 листопад 2010 р. відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті № 065 перераховано 1 391 758,50 дол. США; 24 листопада2010 р. відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті № 067 перераховано 1 049 935,00 дол. США; 26 листопада 2010р. відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті № 069 перераховано 1 5000 000,00 дол. США; 05 січня 2011р. відповідно до платіжного доручення в Іноземній валюті № 87 перераховано 90 000,00 дол. США, копії яких приєднано до матеріалів справи.

В процесі перерахування вказаних грошових коштів позивачем були сплачені поточні послуги банку: 19 жовтня 2010 р. сума у розмірі 56,76 дол. США була сплачена УА СП ТОВ „КАІС" в якості комісії банка-кореспондента за перерахування грошових коштів; 10 листопада 2010р. сума у розмірі 56,43 дол. США була сплачена позивачем в якості комісії банка-кореспондента за перерахування грошових коштів, що підтверджено відповідними виписками з банку, копії яких приєднано до матеріалів справи.

Грощоіва сума у розмірі 2376096,03 дол. США перераховано на депозитний рахунок № 26001001490002 згідно з договором № 359Д-19Ю банківського вкладу „Вільний", укладеним між ВАТ КБ „Південкомбанк" (Банк) та УА СП ТОВ „Каіс" (Вкладник): 10.03.2011р. відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті № 19 перераховано 1 500 000,00 дол. США; 14.03.2011р. відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті № 21 перераховано 876 096,03 дол. США, копії яких приєднано до матеріалів справи.

Позивач, отримавши грошові кошти за Договором позики № 1 від 19 серпня 2010 р. від Nironех Development Ltd, Республіка Кіпр, в межах своєї господарської діяльності розмістило 18217531,53 дол. США на депозитних рахунках з метою отримання прибутку. Зокрема, УА СП ТОВ „Каіс" було отримано 12,5 % за користування грошовими коштами по договору № 186Д-19Ю вклад „Депозитна лінія - Т" від 04 березня 2010р.: 01 жовтня 2010р.-956,480 грн., 01 листопада 2010р.-147397,99грн., 01 грудня 2010р.-58629,43 грн., 05 січня 2011р.-2 661,12 грн., 01 лютого 2011р.-7 689,83 грн., 01 березня 2011р.-5 554,61 грн. За договором № 359Д-19Ю банківського вкладу „Вільний" УА СП ТОВ „Каіс" було отримано 6 % річних та отримано: 01.04.2011р.-9 664,71 грн., 04.05.201р.- 14 047,28 грн., 01.06.2011р.- 10898,48грн., що підтверджено виписками з банку, копії яких приєднано до матеріалів справи.

Отриманий прибуток у вигляді відсотків за депозитним договором УАСП ТОВ „Каіс" відображало у складі валових доходів у декларації з податку на прибуток підприємств (рядок 01.6 „Інші доходи") за 2010 р., 1 квартал 2011 р. У 2 кварталі 2011р. отриманий прибуток у вигляді відсотків за депозитним договором УАСП ТОВ „Каіс" відображало у складі валових доходів у Податковій декларації з податку на прибуток (рядок 07 „Об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності).

Грошові кошти у сумі 150000,00 дол. США, були продані позивачем на міжбанківському валютному ринку відповідно до заяви про продаж іноземної валюти № 028 від 10 листопада 2010р. за 1190861,02 грн., копія якої знаходиться в матеріалах справи.

Ззаначені грошові суми були здійснені наступні платежі на загальну суму 1 136 699,52 грн.: 264,00 грн. було сплачено Харківській торгово-промисловій палаті за довідку про рівень цін; 2 000,00 грн. було сплачено ТОВ „Татнефть-Укрнефтепродукт" в якості передплати за паливо А-95 згідно рахунку № ДК-0001643 від 08 лютого 2010р.; 6 000,00 грн. було сплачено ТОВ „Нікітченко і партнери" за юридичні послуги згідно з договором № 608450719-017 від 01 квітня 2009р.; 8781,00 грн. було сплачено ТОВ „Транс Експрес ЛТД" за компенсаційні витрати згідно з договором № 29/05-жд від 29.05.2009р.; 18343,45 грн. було здійснено доплату ТОВ „Транс Експрес ЛТД" за ТЗУ згідно з договором № 29/05-жд від 29 травня 2009р.; 100 500,00 грн. було сплачено ТОВ ХФ „Татнефть-Укрнефтепродукт" в якості передплати за дизельне паливо згідно рахунку № ХФ-0002370 від 09 листопада 2010р.; 1000000,00 грн. було сплачено СТОВ „Роль-Поль" за соняшник згідно з рахунком № ЦБ-00000100 від 04 листопада 2010р.; 6,00 грн. була сплачена комісійна винагорода за проведення розрахункових документів в межах АТ „Банк Золоті ворота" за 10 листопада 2010р.; 14,00 грн. була сплачена комісійна винагорода за проведення розрахункових документів в межах АТ„Банк Золоті ворота" за 10 листопада 2010р.; 791,07 грн. була сплачена комісійна винагорода за відправку переказу в іноземній валюті на користь клієнтів інших банків за 10 листопада 2010р., що підтверджено виписками з банку, копії яких приєднано до матеріалів справи.

Залишок суми від проданої валюти у розмірі 54 161,50 грн. залишився на рахунку і був використаний позивачем разом з іншими надходженнями 11 листопада 2010р. як сплата СТОВ „Роль-Поль" за соняшник у сумі 1000000,00 грн., що підтверджено випискою з банку, копія якої приєднано до матеріалів справи.

Грошові кошти у сумі 246831,21 доларів США були повернуті на рахунок Nironех Development Ltd, Республіка Кіпр, в якості сплати відсотків за договором позики № 1 від 19 серпня 2010р.: 24 листопада 2010р., що підтверджується копіями платіжних доручень, які знаходяться в матеріалах справи.

Грошові кошти у сумі 13779,29 дол. США були сплачені на підставі договору № 59 про надання кредиту від 01 квітня 2010р., на виконання якого 25 листопада 2010 р.. на виконання якого позивач 25 листопада 2010 р. сплатив відсотки за користування кредитом у розмірі 13779,29 дол. США згідно з платіжним дорученням в іноземній валюті № 049 від 25 листопада 2010 р., копія якого знаходиться в матріалах справи.

Грошові кошти у сумі 10191,78 дол. США були сплачені на підставі договору № 159 на кредитну лінію (не відновлювальну) від 20 липня 2010р., на виконання якого 25 листопада 2010р. сплатило відсотки за користування кредитом у розмірі 10 191,78 дол. США згідно з платіжним дорученням в іноземній валюті № 048 від 25 листопада 2010р., копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Грошові кошти у сумі 6 780,82 дол. США були сплачені на підставі договору поруки № 247/1 від 25.П.2010р., укладеним між ВАТ „Банк Золоті ворота" (Кредитор) та УА СП ТОВ „Каіс" (Поручитель), відповідно до умов якого Поручитель поручається перед Кредитором за виконання Приватним підприємством „Агрофірма „Земледар" (Боржник) своїх зобов'язань за кредитним договором № 247 від 15 листопада 2010 р.

Грошові кошти були сплачені наступним чином: 26 листопада 2010р. згідно з платіжним дорученням в іноземній валюті № 052 від 26 листопада 2010р. у розмірі З 082, 19 доларів США; 26 листопада 2010 р. згідно з платіжним дорученням в іноземній валюті № 053 від 26 листопада 2010р. у розмірі 3698,63 доларів США, копії яких приєднано до матеріалів справи.

Таким чином, грошові кошти у сумі 6 780,82 дол. США УА СП ТОВ „Каіс" використано в межах своєї господарської діяльності.

Грошові кошти у сумі 24655,68 дол. США були продані позивачем на міжбанківському валютному ринку відповідно до заяви про продаж іноземної валюти №030 від 30 грудня 2010 р. за 196 087,92 грн., копія якої приєднана до матеріалів справи.

В подальшому отримані грошові кошти у гривнях були використані позивачем 30 грудня 2010 р. у межах господарської діяльності. Зокрема, 196087, 92 грн. склали частину першого внеску у розмірі 555 000, 00 грн. на депозит за договором строкового банківського вкладу (депозиту) № 30/12 від 30 грудня 2010р., що підтверджено випискою з банку, копія якої приєднана до матеріалів справи.

На підставі зазначеного договору позивач отримав відтоки: 01 лютого 2011р.- 2 828,22 грн.; 01 березня 2011р. - 2 554,52 грн.; 18 березня 2011р.- 1 550,96 грн., що підтверджено виписками з банку, копії яких приєднано до матеріалів справи.

Із врахуваннмя вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стовно того, що позивачем використано грошові кошти, отримані за договором позики № 1 від 19.08.2010р. в межах своєї господарської діяльності.

Крім того, колегія суддів зазначає, що посилання в акті перевірки позивача на використання отриманих за договором позики № 1 від 19 серпня 2010 р. грошових коштів для надання позики громадянину ОСОБА_3 та для повернення фінансової допомоги ПП «Согласіє», ПП «АФ «Земледар», необгрунтоване, оскільки відповідачем доказів цього не надано.

Таким чином, позивачем правомірно сформовано склад валових витрат на суму відсотків за користування позикою, отриманою відповідно до договору позики від 19 серпня 2010 р. від Nironех Development Ltd, Республіка Кіпр.

З 01 квітня 2011 року визначаються положеннями Податкового кодексу України, із змісту яких право формування валових витрат залежить від документального підтвердження нарахування (сплати) податку. Внаслідок застосування зазначених правил, платник податку повинен визначити дату виникнення права на включення відповідних сум витрат до складу валових витрат.

Податковим кодексом передбачено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником) (п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єктаоподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п.п. 138.5.1 п. 138.5 ст. 138 Податкового кодексу України датою здійснення витрат, нарахованих платником податку у вигляді сум податків та зборів, вважається останній день звітного податкового періоду, за який проводиться нарахування податкового зобов'язання з податку та збору.

Згідно з п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, із врахуванням вищевиклданого, до складу валових витрат включаються будь-які витрати, які пов'язані з господарською діяльністю платника податку та підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами.

27 квітня 2011р. між УА СП ТОВ „Каіс" та ТОВ „Інарі-2010" було укладено договір транспортних послуг № 27/04, до якого були прийняті додаткові угоди № 1 від 05 травня 2011р., № 2 від 06 травня 2011р., № 3 від 04 липня 2011р., № 4 від 26 вересня 2011р., № 5 від 11 жовтня 2011р., № 6 від 24 жовтня 2011р., № 7 від 25 жовтня 2011р., № 8 від 26 жовтня 2011р.

На виконання зазначеного договору в жовтні-грудні 2011р. ТОВ „Інарі-2010" було надано транспортні послуги, за результатами чого було оформлено акти приймання-передачі наданих послуг , копії яких знаходяться в матеріалах справи.

ТОВ „Інарі-2010" на адресу УА СП ТОВ „Каіс" було видано податкові накладні, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Позивачем відповідно до банківських виписок, копії яких надані до матеріалів справи, було здійснено перерахування вартості наданих ТОВ „Інарі-2010" транспортних послуг у повному обсязі.

Факт здійснення транспортних послуг підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними (а.с. 61-182 том 3).

20 вересня 2011р. між УАСП ТОВ „Каіс" (покупець) та ТОВ „Інарі - 2010" (постачальник) було укладено договір поставки № 200911 (а.с. 75-77 том 2), за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар, враховуючи умови, передбачені в додатковій угоді № 1 від 29 вересня 2011р. до цього договору (соняшник врожаю 2011 року у кількості 463,807 тон +/- 5% та за ціною 3850,00 грн. з урахуванням ПДВ, умови поставки СРТ - ПАО „Пологовский 033») (а.с. 78 том 2).

На виконання цього договору у жовтні 2011р. позивач отримав від ТОВ „Інарі-2010" товар, що підтверджено видатковими накладними копії яких знаходяться в матеріалах справи.

ТОВ „Інарі-2010" на адресу УА СП ТОВ „Каіс" було видано податкові накладні № 1 від 02 жовтня 2011р., № 2 від 03 жовтня 2011р., № 3 від 04 жовтня 2011р., № 5 від 06 жовтня 2011р. на загальну суму 579 727,50 грн. (в. т.ч. ПДВ 96 621,25грн.), копії яких приєднано до матеріалів справи. Позивачем відповідно до банківських виписок від 03 жовтня 2011р., 04 жовтня 2011р., 10 жовтня 2011р., було здійснено перерахування вартості соняшника загальною сумою 579727,50 грн.

05 жовтня 2011 р. між позивачем (покупець) та ТОВ „Інарі - 2010" (постачальник) було укладено договір поставки № 0510 КІ, копія якого приєднана до матеріалів справи, за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити товар (соняшник врожаю 2011 року у кількості 150 тон +/- 10% та за ціною 2715,00 грн. з урахуванням ПДВ, умови поставки ЕХW (франко-елеватор) ТОВ „Токмак-Агро").

На виконання зазначеного договору позивач отримав від ТОВ „Інарі-2010" товар, що підтверджено видатковою накладною № 1 від 06 жовтня 2011р., копія якої приєднана до матеріалів справи.

ТОВ „Інарі-2010" на адресу УА СП ТОВ „Каіс" було видано податкову накладну № 4 від 06 мжовтня 2011р. на суму 400 066,11 грн. ( в т.ч. ПДВ 66 677,69 грн.), копія якої приєднана до матеріалів справи.

Позивачем, відповідно до банківської виписки від 06 жовтня 2011р., було здійснено перерахування вартості соняшника загальною сумою 400066,11 грн.

07 жовтня 2011р. між УАСП ТОВ „Каіс" (покупець) та ТОВ „Інарі - 2010" (постачальник) було укладено договір поставки № 0710 КІ, копія якого приєднана до матеріалів справи, за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити товар (соняшник врожаю 2011 року у кількості 100 тон +/- 10% та за ціною 2920,00 грн. з урахуванням ПДВ, умови поставки СРТ - ПАТ „Пологівський ОЕЗ").

На виконання зазначеного договору позивач отримав від ТОВ „Інарі-2010" товар, що підтверджено видатковими накладними № 12 від 08 жовтня 2011р., № 13 від 10 жовтня 2011р., № 14 від 13 жовтня 2011р., № 15 від 17 жовтня 2011р., копії яких приєднано до матеріалів справи ТОВ „Інарі-2010" на адресу УА СП ТОВ „Каіс" було видано податкову накладну № 6 від 07 жовтня 2011 р. на суму 262 800,00 грн. (в. т.ч. ПДВ 43 800,00 грн.), копія якої приєднана до матеріалів справи.

Позивачем було здійснено перерахування вартості соняшника загальною сумою 262800 грн., що підтверджується копією банківської виписки, яка знаходиться в матеріалах справи.

11 овтня 2011р. між УАСП ТОВ „Каіс" (покупець) та ТОВ „Інарі - 2010" (постачальник) було укладено договір поставки № 1110 КІ, за умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити товар (соняшник врожаю 2011 року у кількості 150тон+/- 10% та за ціною 2913,00 грн. з урахуванням ПДВ, умови поставки ЕХW (франко-елеватор) ТОВ „Токмак-Агро").

На виконання зазначеного договору позивач отримав від ТОВ „Інарі-2010" товар, що підтверджено видатковою накладною № 2 від 11 жовтня 2011р., копія якої приєднана до матеріалів справи.

ТОВ „Інарі-2010" на адресу УА СП ТОВ „Каіс" було видано податкову накладну № 7 від 11 жовтня 2011р. на суму 436 950,00 грн. (в. т.ч. ПДВ 72 825,00 грн) та позивачем було здійснено перерахування вартості соняшника загальною сумою 436950 грн.

14 жовтня 2011р. між УАСП ТОВ „Каіс" (покупець) та ТОВ „Інарі - 2010" (постачальник) було укладено договір поставки № 1410 КІ, копія якого приєднана до матеріалів справи, за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити товар (соняшник врожаю 2011 року у кількості 150 тон +/- 10% та за ціною 3250,00 грн. з урахуванням ПДВ, умови поставки СРТ - ПАТ „Пологівський ОЕЗ").

На виконання цього договору позивач отримав від ТОВ „Інарі-2010" товар, що підтверджено видатковими накладними № 16 від 16 жовтня 2011р., № 17 від 17 жовтня 2011р., № 18 від 19 жовтня 2011р., № 19 від 20 жовтня 2011р., копії яких знаходяться в матеріалах справи.

ТОВ „Інарі-2010" на адресу УА СП ТОВ „Каіс" було видано податкові накладні, копії яких знаходяться в матеріалах справи та було здійснено перерахування вартості соняшника загальною сумою 526903 грн.

25 жовтня 2011р. між УАСП ТОВ „Каіс" (покупець) та ТОВ „Інарі - 2010" (постачальник) було укладено договір поставки № 2510 ІН, копія якого приєднана до матеріалів справи, за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити товар (соняшник врожаю 2011 року у кількості 100 тон +/- 10% та за ціною 3610,00 грн. з урахуванням ПДВ, умови поставки СРТ - ПАТ „Пологівський ОЕЗ").

На виконання зазначеного договору позивач отримав від ТОВ „Інарі-2010" товар, що підтверджено видатковими накладними № 1 від 27 жовтня 2011р., № 2 від 28 жовтня 2011р., № 3 від 31 жовтня 2011р. та направив на адресу позивача було видано податкові накладні № 20 від 25 жовтня 2011р., № 26 від 28 жовтня 2011р., № 27 від 31 жовтня 2011р. на суму 393 551,37 грн. (в. т.ч. ПДВ 65 591,90 грн), копії яких знаходяться в матеріалах справи. Відповідно до банківських виписок від 25 жовтня 2011р., 02 листопада 2011р., копії яких приєднано до матеріалів справи, було здійснено перерахування вартості соняшника загальною сумою 393551,37 грн.

27 жовтня 2011р. між позивачем (покупець) та ТОВ „Інарі - 2010" (постачальник) було укладено договір поставки № 2710 ІН, за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити товар (соняшник врожаю 2011 року у кількості 50 тон +/- 10% та за ціною 3500,00 грн. з урахуванням ПДВ, умови поставки ЕХW (франко-елеватор) ТОВ „Токмак-Агро").

Виконання зазначеного договору підтверджується видатковими та податковими накладними, банківською випискою, копія якої знаходиться в матеріалах справи.

01 листопада 2011р. між УАСП ТОВ „Каіс" (покупець) та ТОВ „Інарі - 2010" (постачальник) було укладено договір поставки № 0111 ІН, копія якого приєднана до матеріалів справи. За умовами цього договору постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити товар (соняшник врожаю 2011 року у кількості 80 тон +/- 10% та за ціною 3780,00 грн. з урахуванням ПДВ, умови поставки СРТ - ПАТ „Пологівський ОЕЗ").

Виконання зазначеного договору підтверджується видатковими та податковими накладними, банківською випискою, копія якої знаходиться в матеріалах справи.

03 листопада 2011р. між УАСП ТОВ „Каіс" (покупець) та ТОВ „Інарі - 2010" (постачальник) було укладено договір поставки № 0311 ІН, копія якого приєднана до матеріалів справи. За умовами цього договору постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити товар (соняшник врожаю 2011 року у кількості 100 тон +/- 10% та за ціною 3630,00 грн. з урахуванням ПДВ, умови поставки ЕХW (франко-елеватор) ТОВ „Токмак-Агро".

Виконання зазначеного договору підтверджується видатковими та податковими накладними, банківською випискою, копія якої знаходиться в матеріалах справи.

04 листопада 2011р. між УАСП ТОВ „Каіс" (покупець) та ТОВ „Інарі - 2010" (постачальник) було укладено договір поставки № 0411 ІН, за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити товар (соняшник врожаю 2011 року у кількості 100 тон +/- 10% та за ціною 3800,00 грн. з урахуванням ПДВ, умови поставки СРТ - ПАТ „Пологівський ОЕЗ") та договір поставки № 0411 ИТ, копія якого приєднана до матеріалів справи, за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити товар (соняшник врожаю 2011 року у кількості 100 тон +/- 10% та за ціною 3630,00 грн. з урахуванням ПДВ, умови поставки СРТ - ПАТ „Пологівський ОЕЗ").

Виконання зазначених договорів підтверджується видатковими та податковими накладними, банківською випискою, копія якої знаходиться в матеріалах справи.

10 листопада 2011р. між УАСП ТОВ „Каіс" (покупець) та ТОВ „Інарі - 2010" (постачальник) було укладено договір поставки № 1011 ІН, копія якого приєднана до матеріалів справи, за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити товар (соняшник врожаю 2011 року у кількості 300 тон +/- 10% та за ціною 3830,00 грн. з урахуванням ПДВ, умови поставки СРТ - ПАТ „Пологівський ОЕЗ").

Виконання зазначеного договору підтверджується видатковими та податковими накладними, банківською випискою, копія якої знаходиться в матеріалах справи.

17 листопада 2011р. між УАСП ТОВ „Каіс" (покупець) та ТОВ „Інарі - 2010" (постачальник) було укладено договір поставки № 1711ИТ, копія якого приєднана до матеріалів справи, за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти Й оплатити товар (соняшник врожаю 2011 року у кількості 100 тон +/- 10% та за ціною 3650,00 грн. з урахуванням ПДВ, умови поставки ЕХW (франко-елеватор) ТОВ „Токмак- Агро").

Виконання зазначеного договору підтверджується видатковими та податковими накладними, банківською випискою, копія якої знаходиться в матеріалах справи.

23 листопада 2011р. між УАСП ТОВ „Каіс" (покупець) та ТОВ „Інарі - 2010" (постачальник) було укладено договір поставки № 2312 ІН, копія якого приєднана до матеріалів справи. З урахуванням додаткової угоди № 1 від 05 січня 2012р. до цього договору, постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити товар (соняшник врожаю 2011 року у кількості 100 тон +/- 5% та за ціною 3650,00 грн. з урахуванням ПДВ, умови поставки СРТ - ЗАТ „Пологівський ОЕЗ".

Виконання зазначеного договору підтверджується видатковими та податковими накладними, банківською випискою, копія якої знаходиться в матеріалах справи.

Судовим розглядом встановлено, що отримання товару від ТОВ „Інарі-2010" здійснювалось директором УА СП ТОВ „Каіс".

Позивачем включено сплачені суми від придбання вищезазначеного товару (послуг) до складу валових витрат відповідних періодів, що не заперечується сторонами по справі.

При виконанні вищезазначених договорів поставок на умовах СРТ-ЗАТ „Пологівський ОЕЗ", ТОВ „Інарі-2010" здійснювалось переміщення товару на ЗАТ „Пологівський ОЕЗ". При виконанні договорів поставок на умовах ЕХW (франко-елеватор) ТОВ „Токмак-Агро", ТОВ „Інарі-2010" здійснювало перевезення товару відповідно до договору транспортних послуг № 27/04 от 27.04.2011р. між УА СП ТОВ „Каіс" та ТОВ „Інарі-2010", що підтверджується наданими до суду товарно-транспортними накладними.

Між УА СП ТОВ „Каіс" та ЗАТ „Пологівський ОЕЗ" укладено договір № 1343/1 від 14 веесня 2011р. на переробку соняшнику на давальницьких умовах, копія якого приєднана до матеріалів справи, відповідно до умов якого здійснювалось перероблення та зберігання товару, отриманого від ТОВ „Інарі-2010".

Переробка ЗАТ „Пологівський ОЕЗ" сировини для УАСП ТОВ „Каіс" підтверджується актами виконаних робіт , копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Колегія суддів заначає, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, а відтак враховуються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій позивача.

Щодо посилання податкового органу в акті перевірки на висновок спеціаліста № 248 від 22.06.2012р. головного Управління МВД України в Харківській області науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру щодо недійсності підпису на договорах від імені директора ТОВ „Інарі-2010" (а.с. 19-21 том 3),колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що вказаний висновок не є висновком експертного дослідження в розумінні наказу Міністерства юстиції України від 8.10.1998 року N 53/5 „Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень".

Із врахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що господарські операції позивача з ТОВ „Інарі-2010" були направлені на реальне настання правових наслідків, що підтверджується доданими до матеріалів справи (видатковими та податковими накладними, договором, товарно-транспортними накладними та іншими первинними документами), а саме реальне понесення витрат у власній господарській діяльності та фактичне придбання товару (послуг), які було використано у господарській діяльності позивача, внаслідок чого відбулись зміни у власному капіталі та фактичний рух активів.

Правовідносини щодо визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника цього податку передбачені нормами Податкового кодексу України, зокрема, розділом ІІІ "Податок на прибуток".

Відповідно до пункту 1 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу XX "Перехідні положення", розділ III "Податок на прибуток" цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Відповідно до розділу XIX "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України, Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" втрачає чинність лише 01 квітня 2011 року.

Аналіз викладених положень Податкового кодексу України свідчить про те, що в періоді з 01 січня 2011р. по 01 квітня 2011р. правовідносини щодо визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника цього податку регулювалися саме Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", а починаючи з 01 квітня 2011 р. - положеннями Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу XX "Перехідні положення", пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Пункт 3 підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України не містить заборони на врахування у 2011 та 2012 роках витрат, які виникли до 01 січня 2011 р., а отже, такі витрати повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

Відповідно до пункту 6.1 ст.6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році норми цього пункту діяли з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

Згідно з п. 22.4 ст. 22 вказаного Закону у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Від'ємне значення минулих років - це абсолютно правомірна складова витрат 1 кварталу 2011 року, оскільки його включення до складу податкових витрат, саме в цьому періоді, було передбачене нормами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що діяв у той час.

З матеріалів справи вбачається, що , у рядку 07 податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2011 року від 10 травня 2011р. позивачем задеклароване від'ємне значення об'єкта оподаткування та у рядку 04.9 зазначене від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року у сумі 4 486 284,00 грн. (а.с. 95-96 том 1).

Таким чином, із врахуванням вищевикладеного позивачем був правомірно сформований склад об'єкта оподаткування за 1 квартал 2011 року з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу XX "Перехідні положення", якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Позивачем по рядку 06.6 декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року (а.с. 99-118 том 1) правомірно та обґрунтовано, в порядку, визначеному нормами чинного податкового законодавства, зазначено від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду витрати в сумі 4486284,00 грн.

Податковий орган посилається на акт камеральної перевірки № 5267/1501/200232279 від 09 грудня 2011р., результати якого позивачем не відображено в Податковій декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011р.

Колегія суддів зазначає, що Постановою Харківськогоокружного адміністративного суду від 18 квітня 2012 р. по справі № 2а-1557/12/2070, якою адміністративний позов УА СП ТОВ „Каіс" до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення було задоволено в повному обсязі та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова № 0003481501 від 21 листопада 2011р. (яке було винесено на підставі акта перевірки № 5267/1501/200232279 від 09 листопада 2011р. про завищення УА СП ТОВ „Каіс" від'ємного значення об'єкта оподаткування у 2 кварталі 2011р. на 4 486 284 грн.). Зазначена постанова була залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду України від 05 липня 2012р.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2012р. по справі № 2а-9947/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Присяжнюк О.В.Судді(підпис) (підпис) Курило Л.В. Русанова В.Б. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Присяжнюк О.В.

Повний текст ухвали виготовлений 28.01.2013 р.