Рішення № 30870967, 16.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5932/13 16.04.13

за позовом публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» в особі центральної філії публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»

до відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 24 965,45 грн.

Суддя Удалова О.Г.

представники сторін:

від позивача Горобець Є.М. (за довіреністю)

від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» в особі центральної філії публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (далі - ПАТ «УСК «Гарант-Авто») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (далі - ВАТ «НАСК «Оранта») про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 24 847 грн. та стягнення трьох процентів річних в сумі 118,45 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ПАТ «УСК «Гарант-Авто» на підставі полісу № 19G-0346614 добровільно страхування транспортного засобу від 03.02.2010 р., внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, виплачено страхове відшкодування, а тому позивачем відповідно до положень ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст.ст. 993, 1191 ЦК України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу, з вини якого трапилась ДТП, що підтверджується постановою суду, була застрахована ВАТ «НАСК «Оранта», позивачем було направлено останньому заяву про виплату страхового відшкодування. Враховуючи, що відповідачем не відшкодована заявлена сума, позивач просить стягнути з відповідача збитки в розмірі 24 965,45 грн. в судовому порядку.

Ухвалою суду від 28.03.2013 р. порушено провадження у справі № 910/5932/13 та призначено її до розгляду на 16.04.2013 р.

10.04.2013 р. через канцелярію суду представник позивача подав документи на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі.

16.04.2013 р. через канцелярію суду представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому відхилив позовні вимоги з огляду на те, що в порушення п. 5.2. наказу № 142/5/2092 від 24.11.2003 р. «Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів» не було повідомлено відповідача або його страхувальника про огляд пошкодженого автомобіля. Крім того, відсутнє свідоцтво аварійного комісара.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги. Представник відповідача не з'явився на виклик суду.

Розглянувши подані документи та наявні матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд

ВСТАНОВИВ:

03.02.2010 р. між відкритим акціонерним товариством «Дженералі Гарант» (правонаступником якого є ПАТ «УСК «Гарант-Авто») та Дубинським Ігорем Миколайовичем (далі - страхувальник) було укладено полісу № 19G-0346614 добровільно страхування транспортного засобу. Вищевказаним договором застраховано майнові інтереси страхувальника з володіння, користування, розпорядження транспортним засобом Mersedes Benz, державний номерний знак АА4854АР.

01.08.2010 р. о 12:00 год. Літвіненко Олександр Володимирович, керуючи автомобілем ВАЗ 21063, державний номерний знак Д2303ХО, на 39 км + 350 м автодороги Херсон-Джанкой-Керч, перед поворотом ліворуч не пропустив автомобіль Mersedes Benz, державний номерний знак АА4854АР, який рухався в зустрічному напрямку, та скоїв зіткнення з останнім. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Цюрупинського районного суду Херсонської області від 27.09.2010 р. у справі № 3-1790/2010 Літвіненка Олександра Володимировича визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Позивачем було замовлено проведення оцінки вартості матеріального збитку, завданого транспортному засобу, у суб'єкта оціночної діяльності - товариства з обмеженою відповідальністю «Естімейт» (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 6294/07 від 23.11.2007 р.).

Відповідно до звіту № 6078 від 15.10.2010 р. вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля Mersedes Benz, державний номерний знак АА4854АР, пошкодженого в ДТП, складає 27 533,42 грн. без ПДВ.

Позивачем був складений та підписаний страховий акт № 110907 від 04.11.2010 р., згідно з яким пошкодження транспортного засобу Mersedes Benz, державний номерний знак АА4854АР, внаслідок ДТП, яка сталася 01.08.2010 р., визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 24 847 грн.

12.11.2010 р. позивач сплатив страхове відшкодування в розмірі 24 847 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 36602.

Згідно зі статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність винної особи на момент скоєння ДТП була застрахована у ВАТ «НАСК «Оранта», згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/6379220.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Таким чином, на підставі вищезазначених норм та у зв'язку з укладенням полісу № ВС/6379220 відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну страхувальником майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля ВАЗ 21063, державний номерний знак Д2303ХО.

Позивач звернувся до відповідача з заявою № 110907 про виплату страхового відшкодування, але на даний час спір не врегульовано.

Суд визнає позовні вимоги обґрунтованими з огляду на наступне.

Позивачем заявлено до відшкодування матеріальну шкоду у розмірі 24 965,45 грн. Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї з сторін угоди та за згодою сторін.

Згідно з п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках необхідності визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Позивачем при розрахунку розміру страхового відшкодування була замовлена оцінка матеріального збитку у суб'єкта оціночної діяльності, що підтверджується копією звіту № 6078 від 15.10.2010 р.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлено до стягнення відшкодування шкоди в порядку регресу, яке не перевищує вартість відновлювального ремонту визначену суб'єктом оціночної діяльності.

Суд критично оцінює заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» суб'єктами оціночної діяльності є суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону.

У матеріалах справи наявна належним чином засвідчена копія сертифікату суб'єкта оціночної діяльності № 6294/07 від 23.011.2007 р. товариства з обмеженою відповідальності «Естімейт», який був дійсний до 23.11.2010 р.

Таким чином, заперечення щодо відсутності свідоцтва аварійного комісара не знайшли свого підтвердження.

Відповідно до п. 5.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів затвердженої спільним наказом Фонду державного майна України та Міністерства юстиції України № 142/5/2092 від 24.11.2003 р. (далі - Методика) у разі потреби виклик заінтересованих осіб для технічного огляду із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду КТЗ (після їх узгодження з виконавцем дослідження) здійснюється замовником дослідження шляхом вручення відповідного виклику під розписку особі, що викликається, або телеграмою з повідомленням про її вручення адресату.

З даної норми вбачається, що виклик для огляду транспортного засобу заінтересованих осіб, а саме: відповідача та його страхувальника здійснюється в разі необхідності. У той же час, відсутність доказів виклику вказаних осіб не свідчить про недостовірність висновків суб'єкта оціночної діяльності.

Крім того, в матеріалах справи наявні докази виклику страхувальника відповідача - Літвіненка Олександра Володимировича для технічного огляду (підтвердження вручення телеграми останньому).

Статтею 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлюється, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Згідно з полісом ВС/6379220 франшиза дорівнює нулю, тому не впливає на розмір страхового відшкодування.

На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку про необхідності задоволення позовних вимог щодо стягнення шкоди в порядку регресу в розмірі 24 847 грн. в повному обсязі.

Щодо позовних вимог в частині стягнення трьох процентів річних в розмірі 118,45 грн. суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому передбачене законом право кредитора вимагати сплати процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Статтею 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової власників наземних транспортних засобів» визначений порядок прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування страховиком та встановлено термін - 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування для прийняття такого рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.10.2012 р. відповідач отримав заяву № 110907 про виплату страхового відшкодування за вхідним номером 11525.

Суд перевірив розрахунок трьох процентів річних, наданий позивачем, та встановив, що останній відповідає вимогам чинного законодавства України. Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача процентів річних в сумі 118,45 грн. підлягають задоволенню.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 24 847 грн. та трьох процентів річних в сумі 118,45 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, код 00034186) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» в особі центральної філії публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (04053, м. Київ, вул. Гоголівська, 43А, оф. 2, код 25965081) страхове відшкодування в розмірі 24 847 (двадцять чотири тисячі вісімсот сорок сім) грн., три проценти річних в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 45 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

Повне рішення складено 22.04.2013 р.

Суддя О.Г. Удалова