Ухвала суду № 30870723, 27.03.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2013 р.Справа № 2а-4164/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Курило Л.В.

Суддів: Русанової В.Б. , Спаскіна О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2012р. по справі № 2а-4164/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Паріскар"

до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

02.04.2012 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАРІСКАР" - звернувся до суду з позовом до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Харкові Харківської області ДПС, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення № 0004231510 від 23.11.2011 року про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток у розмірі 37212,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2012 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРІСКАР" задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення №0004231510 від 23.11.2011р. винесене ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАРІСКАР" взяте на податковий облік в ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова 27.02.1997 року за № 98 К5, правонаступником якої є Індустріальна міжрайонна державна податкова інспекція у м.Харкові Харківської області ДПС.

Фахівцями ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Харкова проведена камеральна перевірка податкової декларації з податку на прибуток за звітний податковий період - другий квартал 2011 року, за результатами якої складено акт №2091/15-24340166 від 31.10.2011 року.( а.с.6-7).

В ході перевірки декларації з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 року, наданої до ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова м. Харкова, податковим органом встановлено, що ТОВ "ПАРІСКАР" збільшило валові витрати на суму від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного ( податкового періоду) по рядку 06.6 в сумі 187 431 грн., збитки які утворились станом на 01.01.2011 року, тобто за 2010 рік - у сумі 37212 грн.

Таким чином, на думку податкового органу, в порушення п. 150.1 ст. 150 ПКУ від 02.12.2010 року №2755-УІ (із змінами та доповненнями), п. 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Товариством з обмеженою відповідальністю "ПАРІСКАР" завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування в податкової декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року.

На підставі вказаного акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення - рішення № 0004231510 від 23.11.2011 року, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток у розмірі 37212,00 грн. за 2 квартал 2011 року по декларації по податку на прибуток за 2 квартал 2011 року. ( а.с.8).

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням - рішенням відповідача, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що у ході судового розгляду справи встановлено відсутність порушень в діях позивача норм пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ та, відповідно, відсутність факту завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у 2 кварталі 2011 року. Висновки перевіряючої особи, що викладені у акті перевірки, не підкріплені жодними доказами і носять характер суб'єктивних припущень, тому суд першої інстанції дійшов висновку про невідповідність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення вимогам частини 3 статті 2 КАС України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято на підставі підпункту 54.3, 58.1. Податкового кодексу України.

Відповідно до зазначеної норми закону контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно пункту 1 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Кодексу передбачено, що розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Пунктом 150.1 статті 150 Кодексу визначено, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Кодексу встановлено порядок застосування у 2011 році п.150.1 ст.150 Кодексу, зокрема: "якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення."

Тобто, платник податків здійснює розрахунок об'єкта оподаткування 2 кварталу 2011 року з урахуванням від'ємного значення об'єкту оподаткування, отриманого за 1 квартал 2011 року, при цьому вказаними нормами не встановлено застережень щодо формування від'ємного значення 1 кварталу 2011 року лише за витратами, понесеними платником податку тільки у 1 кварталі 2011 році.

Виходячи з системного аналізу наведених норм, колегія суддів зазначає, що зменшення (не підтвердження) від'ємного значення об'єкту оподаткування за 2 квартал 2011 року можливо, якщо відповідачем належним чином буде встановлено неправомірність заявленого позивачем від'ємного значення об'єкту оподаткування за 1 квартал 2011 року. Однак ні в акті перевірки №2091/15-24340166 від 31.10.2011 року, ні будь-яким іншим актом індивідуальної дії відповідач не спростовує правомірність заявленого позивачем від'ємного значення об'єкту оподаткування за 1 квартал 2011 року.

Податковий облік податку на прибуток підприємств - це облік валових доходів, валових витрат та їх коригування, а також визначення сум амортизаційних відрахувань, з метою визначення об'єкту оподаткування (ст. 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", із змінами та доповненнями, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові затрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.5.2 ст.5 вказаного Закону до складу валових витрат їх включаються суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов'язання.

Таким чином, платник податку має право включити до складу валових витрат поточного податкового періоду витрати минулих (попередніх) періодів, у зв'язку з самостійно виявленими помилками за результатами попередніх податкових періодів.

З матеріалів справи убачається, що подана підприємством податкова декларація з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року (з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 22.06.2011), у рядку 08 податкової декларації позивачем задеклароване від'ємне значення об'єкту оподаткування у розмірі -193122,00 грн., та у рядку 04.9. зазначене від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року у сумі 37212,00 грн.

Правомірність формування складу об'єкту оподаткування за І квартал 2011 року з урахуванням від'ємного значення об'єкту оподаткування попереднього податкового року у сумі 37212,00 грн. ДПІ не спростовує та не заперечує, оскільки валові витрати І кварталу 2011 року ДПІ не зменшувала.

Відповідно до статті 4 Податкового кодексу України податкове законодавство ґрунтується на таких принципах, як, рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу. Згідно пункту 7.3. статті 7 Податкового кодексу України будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Витрати, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку, зазначені у статті 139 Податкового кодексу України, та цей перелік є вичерпним.

Відповідно до п. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Необхідність дотримання правила вирішення колізій у податковому законодавстві на користь платника податків, визначена і практикою Європейського суду з прав людини (Остаточне рішення від 14 жовтня 2010 року "Щокін проти України"), яку суд, згідно ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України, зобов'язаний застосовувати при здійсненні правосуддя.

На підставі вищевикладеного колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що тлумачення податкового органу пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України щодо обов'язку платника податків до складу витрат II кварталу 2011 року включати суму збитків, отриманих лише у I кварталі 2011 року, без урахування від'ємного значення попередніх років, є помилковим, в зв'язку з чим у позивача наявні всі правові підстави для формування рядку 06.6 податкової декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року за рахунок рядку 04.9 (від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року) податкової декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що позивач правомірно здійснив розрахунок об'єкта оподаткування 2 кварталу 2011 року з урахуванням розміру від'ємного значення об'єкту оподаткування у 1 кварталі 2011 року, що сформувалось за рахунок витрат минулих періодів.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що податкове повідомлення - рішення №0004231510 від 23.11.2011р. винесене ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова, не відповідає вимогам законодавства.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2012 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2012р. по справі № 2а-4164/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Курило Л.В.Судді(підпис) (підпис) Русанова В.Б. Спаскін О.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Курило Л.В.